WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Зміст транспортних умов контракту. Особливості перевезень повітряним транспортом - Контрольна робота

Зміст транспортних умов контракту. Особливості перевезень повітряним транспортом - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ
"ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ"
План
1. Зміст транспортних умов контракту
2. Особливості перевезень повітряним транспортом
1. Зміст транспортних умов контракту
Базисні умови зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу називаються так тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) у ціну товару чи ні. Базисні умови визначають:
* хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця чи покупця, транзитних країн, а також під час перевезення товару морським, річковим і повітряним транспортом;
* становище вантажу стосовно транспортного засобу, що визначає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну доставити вантаж у певне місце або навантажити товар на транспортний засіб, або підготувати його до навантаження, або передати транспортній організації;
* обов'язки продавців щодо упаковування і маркування товарів, а також обов'язки сторін щодо страхування вантажів;
* обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації відповідно до вимог, існуючих у практиц міжнародної торгівлі;
* де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар, а також заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати або пошкодження товару, і видатки, що можуть виникнути у зв'язку з цим.
Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення спорів, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торговельна палата розробила і випустила в 1953, 1980 і 1990 p.p. збірники "Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС" (International Commercial Terms). Нині використовується збірник, виданий у 1990 р. за назвою "Інкотермс 90".
Подані в Інкотермс торговельні терміни, становлять універсальний набір умов, знання та застосування яких значно полегшують здійснення торговельних операцій. Проте слід враховувати, що застосування правил Інкотермс має низку особливостей. По-перше, умови Інкотермс не регулюють наслідків, які може мати контракт щодо права власності на товар, і не містять засобів правового захисту у разі порушення контракту однією зі сторін. По-друге, тільки пряме посилання на застосування умов Інкотермс у тексті контракту є підставою для тлумачення контракту відповідно до Інкотермс (наприклад: "При тлумаченні даного контракту мають силу умови Інкотермс у редакції 1990 p."). По-третє, за наявності в контракті посилання на умови Інкотермс і одночасно статей, що суперечать їм або обмежують їх, такі статті є превалюючими.
Вживаний при позначенні базисних умов термін "франко" (від франц. franco) походить від слова "вільно". Він означає, що покупець вільний від ризику й усіх витрат на доставляння товару до пункту, позначеного словом "франко". У контрактах після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські і річкові порти, станції залізниць, аеродроми, склади, місцезнаходження продавців, покупців, вантажоодержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники і споживачі продукції, будівельні майданчики об'єктів.
Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов'язань щодо доставляння товару і відповідальності за ризики пошкодження чи втрати вантажу і пов'язаних із цим витратами всі умови Інкотермс можна поділити на чотири групи: група Е, Група F, група С і група D.
ГРУПА Е регламентує зобов'язання продавця і покупця при здійсненні поставок тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він надав покупцю товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за навантаження товару на наданий покупцем транспортний засіб або за очищення товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе усі витрати і ризики, пов'язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.
ГРУПА F містить умови:
* "Франко-перевізник" - FCA;
* ФАС або "Франко - уздовж борту судна" - FAS;
* ФОБ або "Франко - борт судна" - FOB.
Відповідно до цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, після того, як він передав товар перевізникові відповідно до інструкцій, отриманих від покупця. Ці умови передбачають, що в обов'язки покупця входить вибір перевізника, укладання з ним договору перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і віддає продавцеві свої інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому в контрактах, укладених на F-умовах, уся ця процедура має бути визначена якомога ясніше для обох контрагентів.
Умова "Франко-перевізник" прийнятна для перевезень будь-яким видом транспорту. При цьому під терміном "перевізник" розуміють не тільки фірму, яка справді перевозить вантажі, а й ту, що забезпечує перевезення, бере на себе зобов'язання щодо перевезення товару. Такі фірми називаються експедиторськими.
ГРУПА С містить чотири умови:
* КАФ або "Вартість і фрахт" - CAF;
* СІФ або "Вартість, страхування і фрахт" CIF;
* "Доставка оплачена до..." - СРТ;
* "Доставка і страхування оплачені до..." - СІР
Відповідно до цих умов, продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до зазначеного в контракті місця приймання товару покупцем, а також сповіщає покупця про деталі відправлення й очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки. При морських перевезеннях, коли товар перебуває в дорозі тривалий час, повідомлення покупця робить капітан корабля відповідно до умов договору перевезення.
За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відповідальності і ризиків із моменту передання товару перевізникові у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставляння товару в країну покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізникові всю вартість транспортування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаченим до навантаження товару чи оплата допускається після його доставки в місце призначення (крім додаткових витрат, що можуть виникнути через обставини, що настали після навантаження і відправлення товару, і повинні бути оплачені покупцем, якщо виникли не з вини перевізника).
Якщо доставляння товару потребує перевантажень у проміжних пунктах, продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він повинен оплатити усю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантажень товару. Але якщо перевантаження спричинене необхідністю уникнути наслідків непередбачених обставин (природні явища, страйки, урядові акти, війна або воєнні дії), додаткові витрати повинен нести покупець.
Укладаючи контракт, сторони мусять домовитися про те, хто будеоплачувати навантаження товару в місці призначення. Під час перевезення товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно вже входить вартість навантаження. Тому якщо характер вантажу передбачає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе продавець. При перевезеннях чартерними суднами продавець може взяти на себе витрати на розвантаження, додавши в контракті після термінів СІФ або КАФ слово "landed" (включаючи розвантаження).
ГРУПА D містить умови:
* ДАФ або "Поставлено на кордон" - DAF;
* "Поставлено з борта судна" - DES;
* "Поставлено з пристані" - DEQ;
* "Поставлено без оплати мита" - DDU;
* "Поставлено з оплатою мита" - DDP.
Контракти на D-умовах можна поділити на дві категорії. У першу входять контракти, укладені на умовах "Поставлено на кордон",
Loading...

 
 

Цікаве