WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онто - Реферат

Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онто - Реферат

      1. Розроблені ЕДМ зовнішнього опромінювання населення ( та ), що відтворюють розгорнуті у просторі і часі процеси дозоутворення за рахунок випадінь на ґрунті гамма-випромінювачів. Встановлені та параметризовані єдині як для усієї забрудненої території, так для і різних напрямків від ЧАЕС напівемпіричні референтні функції джерела: матриця співвідношень основних гамма-випромінювачів у радіоактивних випадіннях на ґрунті та функція часової динаміки послаблення потужності поглинутої дози у повітрі за рахунок процесів вертикальної міграції 137Cs у ґрунті. Формалізовані та параметризовані модифікатори функціїджерела у та : референтні "коефіцієнти поведінки", що є інтегральними характеристиками життєдіяльності населення.

      1. Встановлено, що основний вклад у дозу зовнішнього опромінення1986 р.вносили короткоживучі гамма-випромінювачі: 95Zr, 95Nb, 103Ru, 140La, радіоізотопи йоду; вклад 134Cs та 137Cs становив ~21%. У 1987 р. внесок радіоізотопів цезію складав ~78% річної дози, і з часом досяг 100%. Доза зовнішнього опромінення знижується з часом, досягаючи у 1988 р 20% від дози 1986 р. і 10% від цієї дози у 1991 р. Зниження дози за рахунок вертикальної міграції складає 26% у 1988 р. і 40% у 1991 р. Зниження дози зовнішнього опромінення, пов'язане з характером життєдіяльності (коефіцієнт поведінки) найбільше для дітей дошкільного віку (89-85% від можливої дози), тоді як для сільгоспробітників воно складає 67-52%.

      2. Розроблена ЕДМ внутрішнього опромінювання (), що відтворює процеси дозоутворення від різних радіонуклідів за рахунок перорального їх надходження (в першу чергу за рахунок забруднення молока) на ранній та початку середньої фаз аварії, а також реконструює середні дози внутрішнього опромінення від усіх дозовозначущих радіонуклідів чорнобильських випадінь у 1986 р. Показано, що основним дозовозначущим радіонуклідом внутрішнього опромінювання у квітні-червні 1986 р. були радіоізотопи йоду, а з липня 1986 р. - радіоізотопи цезію.

      3. Розроблена ЕДМ внутрішнього опромінювання населення на середній та пізній фазах комунальної аварії (), яка формалізує процеси дозоутворення у цей період і відтворює дозові оцінки двох типів: референтно-екологічні () та референтно-інструментальні (). Перший (більш консервативний) тип доз призначений для прийняття рішень відносно виправданості втручань, а другий - для отримання реалістичних оцінок доз.

      4. Введено та параметризовано спільну для та референтну „молочну" функцію, що описує єдину для усієї радіоактивно-забрудненої території часову динаміку концентрації 137Cs у молоці, нормовану на референтну щільність випадінь 137Csна ґрунті та агрегований коефіцієнт переходу 137Cs „грунт-молоко" з періодами напівзниження концентрації 137Cs у молоці 2.9 та 15 років.

      5. Розроблені феноменологічні моделі та параметризовані модифікатори джерела у та , у якості яких виступають, відповідно, референтний, , та реальний, , молочні еквіваленти раціону. Отримано та обґрунтовано числову оцінку =0.97 л·добу-1 для сільського населення України. Відносно „реального молочного еквіваленту" встановлено, що для періоду 1987-1997 рр. функція має "хвилеподібну" (логістичну) математичну форму, що пов'язано з впливом таких, змінюваних у часі, соціальних чинників, як доступність та можливість придбання населенням „чистих" продуктів харчування, рівень самообмежень. Значення коливається від 0.48 л·добу-1 у 1987 р., знижуючись до 0.28 л·добу-1 у 1991 р. і зростаючи до 0.62 л·добу-1 у 1997 р.

      6. Розроблена , що забезпечує трирівневу (заступенем індивідуалізації) систему реконструкції поглинутих доз опромінення ЩЗ.Перший рівень відповідає найвищому ступеню індивідуалізації, охоплюючи осіб, у яких були проведені вимірювання активності радіойоду у травні-червні 1986 р. Другий рівень – це середньогрупові інструментальні гендерно-вікові оцінки доз для мешканців НП, у яких хоча б частина жителів мала вимірювання активності радіойоду у ЩЗ. Третій рівень реконструкції включає процедури для оцінки середньогрупових гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ для мешканців НП, які взагалі не були охоплені прямими вимірюваннями вмісту 131I у ЩЗ у 1986 р. Для кожного рівня реконструкції встановлені кількісні значення чинників, що пов'язують два типи дозових оцінок референтно-екологічні та референтно-інструментальні. А саме: індивідуалізовані масштабуючі чинники першого рівня реконструкції; селищні та районні масштабуючі чинники другого рівня, та масштабуючі чинники, що застосовується при реконструкції доз третього рівня.

      7. Розроблена модель та параметризована відносна міжвікова інтегральна активність 131I у ЩЗ, ,що займає центральне місце у реконструкції доз другого та третього рівнів. Доведена можливість використання для усього населення шести функцій : для двох гендерних груп сільської, міської місцевості та евакуйованих жителів. Показано, що у межах НП інтегральна активність 131I у ЩЗ у молодших вікових групах (1-2 роки) на 20-50% нижча, а у старших (17-18 років) - на 1-12% вища за цей показник у представників референтної вікової групи 12-14 років.

      1. Створений та впровадженийЦентральний Еколого-Дозметричний Регістр, що складається з п'яти великих інформаційних блоків (які включають більш ніж 50 локальних баз даних) і виконує функції: збору, уніфікації, обробки, збереження та узагальнення результатів державного еколого-дозиметричного моніторингу з метою інформаційного забезпечення ЕДМ-комплексу та отримання всіх видів дозових оцінок для населення, що потрапило під вплив Чорнобильської катастрофи, включаючи загально-дозиметричну паспортизацію.

      1. Встановлено, що середні дози зовнішнього опромінення, для територій України з різними рівнями радіоактивних випадінь лежать у інтервалі 0.24-16 мЗв для 1986 р., 0.6-41 мЗв для перших 15 років після аварії, та 0.89-60.5 мЗв для 70-ти річного післяаварійного періоду. Відсоток жителів Київської, Житомирської та Рівненської областей з дозами внутрішнього опромінення від радіоцезію, що складають 5-20 мЗв, найвищий для Рівненської обл. (27%); для Київської обл. цей відсоток оцінено, як 0.4%, а для Житомирської – як 11%. Дози , що перевищують 20 мЗв за 15 років оцінені для 6.2% населення трьох областей.

      2. Найвищі середні ефективні дози як зовнішнього так і внутрішнього опромінення у 1986 р. серед жителів районів, охоплених загально-дозиметричною паспортизацією отримали жителі Народницького та Поліського районів, що обумовлено високими рівнями випадінь 137Cs на грунт у цих районах. У період 1987-2000 рр. найвищі середні дози зовнішнього опромінення оцінені для північних районів Київської (Поліський район), Житомирської (Народицький район), а також Рівненської обл. При цьому у більшості районів Вінницької, Київської та Черкаської областей та у ряді районів Житомирської області, де переважають чорноземи і пісчані ґрунти, вклад дози зовнішнього опромінення у періоди 1987-1990 та 1991-2000 рр. перевищував 70% і навіть 95%. В той же час у більшості НП районів загальнодозиметричної паспортизації Волинської та Рівненської областей навпаки, внутрішнє опромінення забезпечує від 70% до 90% сумарної дози. Це пов'язано з наявністю в цій місцевості торф'яно-болотних ґрунтів, які обумовлюють ексквизитно високі значення переходу радіоцезію "грунт-молоко".

      1. Середніпо областях (зважені за чисельністю жителів кожного НП) сумарні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення за 1986 р. змінються від 0.4-0.5 мЗв (Херсонська, Львівська та Закарпатська області) до 2.1 мЗв (Житомирська та Київська області). Найвищі середні дози для періоду 1987-2000 рр. оцінені для Рівненської (4.1 мЗв), Житомирської (3.4), Волинської (2.6 мЗв) та Київської (2.5 мЗв) областей. Для цих же областей найбільші середні дози (відповідно, 5.7, 5.5, 4.6 та 3.5 мЗв) оцінені також для усього періоду 1986-2000 рр.

      1. Найвищі інструментально-індивідуалізованіпоглинуті дози опромінення ЩЗ (130 000 жителів з прямими вимірами Київської, Житомирської та Чернігівської обл., перший рівень реконструкції), що сягають 27 Гр, оцінені для дітей молодших вікових груп 1-4 роки, із збільшенням віку, величина дози знижується. Середня оцінка дози для цієї когорти склала 300 мГр. Оцінки середньогрупових інструментальних гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ, виконані для 748 НП півночі Київської, Житомирської та Чернігівської областей (другий рівень реконструкції). Для референтної вікової групи дітей (12-14 років) ці дози не перевищують 100 мГр у 518 НП, а для 29 НП ці оцінки вищі за 1000 мГр. Середньогрупові оцінки доз для дітей віком 1-4 роки у ~3.5 рази вищі за дози, оцінені для дітей 16-18 років (в одному і тому ж НП). Оцінки доз опромінення ЩЗ для дітей та підлітків таких великих міст, як Київ, Житомир та Чернігів були нижчі за дозові оцінки для сільського населення і склали (для референтної вікової групи) відповідно, 19, 49 та 12 мГр. Середні дози опромінення ЩЗ для різних областей України (третій рівень реконструкції) лежать в інтервалі від 3-87 мГр.

Loading...

 
 

Цікаве