WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онто - Реферат

Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онто - Реферат

128

85

0.9

1.0

85

1.3

1.8

Розділ 8. Центральний еколого-дозиметричний регістр (ЦЕДР) Чорнобильської аварії, як інформаційне підґрунтя чорнобиль-орієнтованих ЕДМ. Створення ЦЕДР почалося у 1987 р., а його вдосконалення продовжувалося увесь післяаварійий період. Сучасна структура ЦЕДР включає п'ять інформаційних блоків з ~50 локальними базами даних (ЛБД), пов'язаних між собою реляційними зв'язками (Рис. 6). Окреме місце у ЦЕДР займає аналітично-розрахунковий блок.

Зараз у ЦЕДР зберігаються адміністративно-координатні та демографічні (гендерно-вікова структура) характеристики практично для усіх НП (більш ніж 30 000) 24 областей України та АР Крим. Крім того, ЦЕДР містить узагальнену та формалізовану інформацію щодо результатів: моніторингу радіоактивних випадінь 137Cs на усій території України та концентрації 137Cs у молоці та картоплі (~ 244 000 вимірювань у 6 400 НП); 787 000 ЛВЛ вимірювань (у 3 058 НП): 3 500 індивідуальних ТЛД-вимірювань доз зовнішнього опромінення; 150000 вимірювань активності радіойоду у ЩЗ у 1986р. У ЦЕДР зберігаюся результати загальнодозиметричної паспортизації НП 1992-2004рр. та дозових оцінок від усіх шляхів чорнобильського опромінення.

Розділ 9. Результати застосування чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу для ретроспективно-проспективних оцінок доз опромінення населення України внаслідок Чорнобильської аварії. Для усього населення України, а також жителів окремих її територій отримані узагальнюючі дозові оцінки ефективних середніх та колективних доз на усіх фазах аварії від зовнішнього та рівномірного внутрішнього опромінювання, а такожіндивідуалізованих та середньогрупових поглинутих доз локального опромінювання ЩЗ від 131I. Середні дози зовнішнього опромінення для територій з різними рівнями радіоактивних випадінь лежать у інтервалі 0,24-16 мЗв у 1986 р., 0,6-41 мЗв за перші 15 років після аварії, та 0,89-61 мЗв за 70-ти річний післяаварійний період; дози, що оцінені для жителів НП з високими рівнями випадінь (>555 кБк.м-2) більш ніж у 50 разів перевищують середні дози, що оцінені для жителів територій з низькими (<37 кБк. м-2) рівнями випадінь137Cs. У 42 НП Київської та Житомирської областей дози у 1986 р. перевищували 10 мЗв. Відсоток жителів Київської, Житомирської та Рівненської областей з дозами внутрішнього опромінення від радіоцезію на середній та пізній фазах аварії, що складають 5-20 мЗв, найвищий для Рівненської області (27%); для Київської області цей відсоток оцінено, як 0.4%, а для Житомирської області – як 11%. Дози, що перевищують 20 мЗв за 15 років оцінені для 6.2% населення трьох областей.

У районах, охоплених загальнодозиметричною паспортизацією найвищі середні дози як зовнішнього так і внутрішнього опромінення у 1986 р. отримали жителі Народницького та Поліського районів, що обумовлено високими рівнями випадінь 137Cs у цій місцевості.

Рис. 6. Загальна структура ЦЕДР

У 1987-1990 та 1991-2000 рр. у більшості районів Вінницької, Київської, Черкаської та Житомирської обл., де переважають чорноземи і піщані ґрунти, внесок зовнішнього опромінювання у сумарну дозу перевищував 70% і навіть 95%. В той же час практично в усіх районах Волинської та Рівненської областей, де переважними є торф'яно-болотні грунти, вклад дози внутрішнього опромінення за рахунок споживання місцевих продуктів складав 70%-90% (Рис. 7).

Рис. 7. Карти-схеми територіального розподілу середніх ефективних доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення районів загальнодозиметричної паспортизації Київської, Житомирської та Рівненської областей у 1987-2000 рр.

Середніпо областях (зважені за чисельністю жителів НП) сумарні дози опромінення за 1986 р. лежать в межах від 0.4-0.5 мЗв (Херсонська, Львівська та Закарпатська обл.) до 2.1 мЗв (Житомирська та Київська обл.). Найвищі середні дози для періоду 1987-2000 рр., а також для 15-ти річного періоду оцінені для Рівненської, Житомирської, Волинської та Київської областей. (Рис. 8).

Рис. 8. Карти-схеми територіального розподілу середніх по області ефективних доз сумарного (зовнішнього та внутрішнього) опромінення населення України (зважені за чисельністю жителів НП) у різні періоди після Чорнобильської аварії.

Інструментально-індивідуалізованіпоглинуті дози опромінення ЩЗ реконструйовано для 130000 жителів Київської, Житомирської та Чернігівської областей (перший рівень реконструкції). Найвищі дози отримали діти молодших віковіх груп 1-4 роки, причому, зі збільшенням віку, величина дози знижується. Середня доза для дітей та підлітків з прямими вимірами активності ЩЗ склала 300 мГр (STD=880 мГр), а оцінка середньогеометричного цієї дози - 100 мГр (GSD=3.9). Встановлено логнормальний характер розподілу інтегральних активностей і доз для об'єднаних гендерно-вікових груп.

Оцінено середньогрупові інструментальні гендерно-вікові дози опромінення ЩЗ, , (другий рівень реконструкції) для 748 НП 1-ої групи півночі Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Для референтної вікової групи (12-14 років) середньогрупова доза у цих НП () не перевищує 100 мГр для 518 НП (Рис. 9), а у 29 НП оцінки перевищували 1000 мГр.

Рис. 9. Розподіл НП 1-ої групи по території Київської, Житомирської та Чернігівської областей та за інтервалами середньогрупових інструментальних доз ЩЗ для референтної групи. У дужках - кількість НП у дозовому інтервалі.

За величиною середніх доз опромінення ЩЗ, всі області України (третій рівень реконструкції) можуть бути розподілені на три дозові зони (Рис. 10).

Рис. 10. Середньобластні поглинуті дози опромінення ЩЗ (зважені по кількості населення), оцінені для території України (третій рівень реконструкції тиреоїдних доз).

У Розділі 10Аналіз та узагальнення наводиться аналіз та узагальнення всіх отриманих результатів, детальний опис яких містяться у попередніх розділах.

Додаток А включає данні (у табличній формі) щодо інформаційної наповненості ЛБД різних рівнів узагальнення у ЦЕДР, а також опис узагальнюючих інформаційних масивів, що використовувалися при параметризації функцій ЕДМ-комплексу.

Додаток Б містить ілюстративний матеріал щодо статистичних властивостей розподілів дозиметричних характеристик першого та другого рівнів реконструкції доз опромінення ЩЗ.

Додатки В та Д містять затверджені МОЗ, Держкомгідрометом та НКРЗ України Інструктивно-методичні вказівки „Радіаційно-Дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС..." („Методика-96") та Інструктивно-методичні вказівки „Реконструкція та прогноз доз опромінення населення, що проживає на територіях України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС" („Методика-97").

Додаток Ж містить титульні аркуші (з затверджувальними підписами та печатками) „Збірок загальнодозиметричної паспортизації" №№ 2–10 за 1992-2005 рр.

Висновки

      1. Аналіз структури, формального апарату та наборів параметрів світових еколого-дозиметричних моделей (ЕДМ), що існували, показав їх непридатність для оцінки екологічної шкоди і ретроспективно-прогнозних та поточних доз опромінення усього населення України в умовах, що реально склалися після Чорнобильської аварії. З урахуванням результатів цього аналізу сформульовані основні вимоги до подібних ЕДМ з урахуванням радіоекологічних умов територій, особливостей життєдіяльності населення, а також державних протирадіаційних заходів та масштабного радіоекологічного моніторингу, який проводився в Україні.

      1. Розроблена та реалізована система єдиних принципів та формалізмів побудови ЕДМ,що описують процеси формування доз населення від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінювання на різних фазах глобальної аварії. Реалізована єдина структура усіх ЕДМ, що включає функції джерела, що описують поведінку радіонуклідів у довкіллі та модифікаторів джерела, які враховують вплив антропогенних факторів. Обґрунтована доцільність використання окремого НП та його мешканців як мінімальну просторово-популяційну одиницю усіх ЕДМ.

      1. Встановлено, що необхідним і достатнім для умов глобальної комунальної радіаційної аварії є шестикомпонентний ЕДМ-комплекс, що у якості складових включає: ЕДМ зовнішнього опромінюванняна ранній та початку середньої фаз аварії - ; ЕДМ зовнішнього опромінюванняна середній та пізній фазах - ; ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінювання на ранній та початку середньої фаз аварії - ; ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінювання на середній та пізній фазах аварії - .; ЕДМ загальнодозиметричної паспортизації; ЕДМ для реконструкції поглинутих доз опромінення щитовидної залози - .

Loading...

 
 

Цікаве