WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онто - Реферат

Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онто - Реферат

  • вкрай велика кількість опроміненого населення: на території, де щільність забруднення 137Cs перевищує 37 кБкм-2, у більш ніж 2000 сільських НП проживає понад 1.4 мільйони жителів;

  • різноманіття радіоекологічних властивостей забруднених територій,

  • постійна модифікація умов формування доз протирадіаційними контрзаходами.

    Між тим, усі ЕДМ, що розроблялися раніше (моделі Публікації №29 МКРЗ; моделі Н.Г Гусєва та Бєляєва, моделі ECOSYS (H.Mller and G. Prцhl), PATHWAY (Whicker F.W., Kirchner T.B.), моделі Публікації № 129 НКРЗ США та ін.) відтворювали той чи інший окремий сценарій аварійного забруднення і не охоплювали усіх унікальних особливостей Чорнобильської аварії. Тому неможливість застосування цих ЕДМ в умовах, що склалися була пов'язана з:

    • надмірною деталізованістю та "теоретичністю" структури і параметрів, що робило їх непридатними для застосування одночасно до тисяч окремих населених пунктів (НП);

    • відсутністю у структурі моделей інструментарію, який би враховував наявність контрзаходів і деформацій, що виникли у життєдіяльності населення, яке було втягнуте в аварію;

    • непристосованістю до оперування в реальному часі великими масивами даних, що постійно надходили внаслідок широкомасштабного еколого-дозиметричного моніторингу.

    Затверджені у 1991р. „чорнобильські" Закони України (№791а-ХІІ і №796-ХІІ), встановили Концепцію річної дози, як пріоритетного критерію втручання при формуванні найважливіших рішень, одним з яких стало розгортання на усій радіоактивно-забрудненій території державного організованого і періодичного еколого-дозиметричного моніторингу та принципова вимога щодо отримання масових дозових оцінок опромінення населення усієї радіоактивно-забрудненої території. Це викликало необхідність розробки принципово нової ідеології ЕДМ, які б, з одного боку, відображували специфіку основних чинників фізичної та соціальної природи, що впливають на процеси формування доз в умовах аварії, а з другого – спиралися на результати масового радіоекологічного і дозиметричного моніторингу. Таким чином, чорнобиль-орієнтовані ЕДМ повинні були носитиуніверсальний характері застосовуватись до територій з широким спектром природних характеристик. Їх кінцевою метою мало бути: а) встановлення просторово-часових екологічних закономірностей зміни зовнішнього і внутрішнього шляхів опромінювання населення впродовж усього післяаварійного періоду, б) кількісне врахування основних природних і соціальних (включаючи втручання) чинників при формуванні доз опромінення населення, в) оцінка доз опромінення населення і аналіз їх просторово-часових розподілів.

    Розділ 2:Методологія та принципи побудови чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу До основних вимог і принципів побудови чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу віднесені:

      1. Можливість застосування на усій радіоактивно-забрудненій території (з різними радіоекологічними властивостями) та у широкому інтервалі часу.

      2. Застосування параметрів та функцій, що прямо або опосередковано пов'язані з об'єктами постійного еколого-дозиметричного моніторингу.

      1. Врахування вікових та професійних особливостей життєдіяльності населення України.

    Згідно із загальною стратегією післячорнобильського еколого-дозиметричного моніторингу і радіологічного захисту в якості мінімальної просторово-популяційної одиниці в усіх без винятку чорнобиль-орієнтованих ЕДМ був прийнятий окремий НП з його мешканцями. З урахуванням цього, доза , яку за проміжок часу T отримують представники i-тої професійно-вікової групи населення j-того НП, визначається як сума доз зовнішнього та внутрішнього опромінення: = +. Далі, кожну компоненту можна представити у спільній математичній формі, як:

    = +, (1)

    де: - та - функції джерела відповідно зовнішнього та внутрішнього опромінювання від r-того радіонукліду у j -тому НП;

    - або - модифікатори функції джерела, пов'язані з поведінкою представників i-тої групи, що знаходяться у сфері дії відповідно джерел або .

    - та - дозові коефіцієнти відповідно зовнішнього та внутрішнього опромінення для членів i-тої групи.

    Зважаючи на складну структуру чорнобильського аварійного джерела, а також на гетерогенність опромінюваного ним населення, процес дозоутворення не може бути описаний однією (навіть дуже складною) ЕДМ. Тому було розроблено комплекс з шести ЕДМ, кожна з яких, маючи однакову формальну структуру, відображує специфіку тільки одного окремого типу опромінювання:

    1. ЕДМ зовнішнього опромінювання на ранній та початку середньої фаз:

    2. ЕДМ зовнішнього опромінювання для середньої та пізньої фаз: .

    3. ЕДМ внутрішнього опромінювання у 1986 р.: .

    4. ЕДМ внутрішнього опромінювання на середній та пізній фазах аварії:

    5. ЕДМ загальнодозиметричної паспортизації: .

    6. ЕДМ реконструкції поглинутих доз опромінення щитовидної залози (ЩЗ): .

    Формалізована структура кожної з ЕДМ включає функцію джерела, яка описує поведінку радіонуклідів у довкіллі та вплив на цю поведінку зовнішніх (здебільшого антропогенних) факторів, та функцій-модифікаторів джерела, що відображують режим поведінки суб'єктів опромінювання.

    Щоб задовольнити вимогам до чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу, було обгрунтовано набір принципів та правил, за якими конструювалися та параметризувалися функції джерела та модифікатори джерела кожної з ЕДМ комплексу:

    • принцип референтних параметрів та референтних функцій (РФ);

    • принцип базового радіонукліду(БРН);

    • принцип базових радіологічних характеристик НП (БРХ-НП);

    • правило параметризації та верифікації функцій ЕДМ по даним еколого-дозиметричного моніторингу;

    • правило використання специфічних для місцевого населення параметрів метаболізму та поведінки.

    Розділ 3. Референтна ЕДМ зовнішнього опромінювання. Особливістю процесу дозоутворення від радіоактивних випадінь на грунті на ранній та на початку середньої фази (1986 р., ), є те, що той чи інший внесок у дозу опромінення давали практично усі 18 основних r-тих гамма-випромінювачів у складі випадінь, а процеси міграції у грунті цих радіонуклідів ще мало впливали на величину дози. Починаючи з 1987р. (на середній та пізній фазах, ) роль радіоізотопів цезію у дозі зовнішнього опромінення починає домінувати з одночасним суттєвим впливом на величину дози міграційних процесів.

    Доза зовнішнього опромінення, , для представників i-тої групи населення j-того НП, у рамках та , визначається як:

    . (2)

    У якості функції джерелаj-того НП в обох ЕДМ виступає функція потужності поглинутої дози у повітрі (ППД) від референтного набору радіонуклідів на грунті, , у деякій умовній точці НП, що характеризується середньою по території НП щільністю випадінь 137Cs (БРХ-НП), так, що:

    . (3)

    Модифікатором джерела у та є референтний коефіцієнт поведінки для представників i-тої професійно-вікової групи , де - „фактори локалізації" (коефіцієнти зниження ППД), що характеризують основні місця перебування жителів усередині та зовні приміщень, в межах та поза межами НП; - „часові фактори", що характеризують час перебування у кожній з референтних локалізацій представників тієї чи іншої i-тої групи населення.

    Елементи референтної матриці у (3) параметризовані, базуючись на аналізі чотирьох інформаційних масивів: гамма-спектрометричні вимірювання концентрації різних гамма-випромінювачів у зразках ґрунту у 1986 р. (260 зразків); щоденні виміри ППД на 24 стандартних майданчиках метеостанцій; виміри ППД та щільності випадінь 137Cs на ґрунті на радіоактивно-забруднених територіях у 1997-99 рр. (~3 000 вимірювань) та дані ряду офіційних документів і наукових публікацій.

    Функція = у (3) описує часову динаміку послаблення ППД за рахунок процесів вертикальної міграції 137Cs у ґрунті. Параметризація виконана за результатами аналізу розподілу активності 137Cs у 420 зразках вертикальних „профілів" ґрунту, що були відібрані у 1988-99 рр. на забруднених територіях у різних напрямках та відстанях від ЧАЕС. Для кожного зразка розраховані фактори послаблення, що визначаються як відношення ППД, яка формується 137Cs, реально розподіленого по глибині зразка ґрунту, до ППД, яка була б сформована тією ж кількістю 137Cs, у відсутності вертикальної міграції. Встановлено статистично достовірну залежність розподілів активності 137Cs по глибині від відстані до ЧАЕС (ближня та дальня зони), а також зміну „форми профілю" з часом. Визначені параметри функції для різних напрямків та відстаней від ЧАЕС, а також референтні параметри , для усієї радіоактивно-забрудненої території (Таблиця 1).

  • Loading...

     
     

    Цікаве