WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан імуної реактивності та фетоплацентарного бар'єру при герпесвірусних інфекціях (автореферат) - Реферат

Стан імуної реактивності та фетоплацентарного бар'єру при герпесвірусних інфекціях (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОЗЛОВ Костянтин Павлович
УДК 615.9+546.49:547.458.88

Протекторна дія пектину при надходженні в організм ртуті в малих дозах (до проблеми мікромеркуріалізму)

14.02.01-Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, академік АМН України,член-кор. НАН України

Трахтенберг Ісак Михайлович,

Інститут медицини праці АМН України,

завідувач лабораторії промислової токсикології

офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Шафран Леонід Мусійович,

ДП УКрНДІ медицини транспорту МОЗ України,

керівник відділу гігієни та токсикології

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Томашевська Людмила Анатоліївна,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України,

головний науковий співробітник лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра гігієни праці та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ

захист відбудеться 24 березня 2005 р. о 10-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського 75).

з дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

автореферат розісланий 21 лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

А. В. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятлива екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем шкідливих факторів довкілля різної природи, при цьому хімічне забруднення часто є домінуючим (Сердюк А.М., 1998, 2004; Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М., 1997, 2003; Трахтенберг И.М., 2004). Значну групу токсикантів серед хімічних забруднювачів утворюють метали та їхні сполуки. Техногенне надходження важких металів як результат бурхливого розвитку промисловості спричинило їхнє накопичення у повітрі робочих приміщень, атмосферному повітрі, воді та ґрунтах. Тому сьогодні ВООЗ відносить ці речовини до глобальних стабільних забруднювачів (WHO, 1991). Серед них одне з чільних місць посідають ртуть та її сполуки (UNEP, 2002). Аналіз даних, одержаних у процесі гігієнічних досліджень, проведених на ряді підприємств України, де основною професійною шкідливістю є ртуть, свідчить про те, що незважаючи на суттєве зменшення сфери використання ртуті та її сполук у національній економіці України, пошук альтернативних рішень, які витісняють ртуть з обігу, цей метал все ще широко застосовується у різних галузях, що супроводжується надходженням ртуті до виробничого та навколишнього середовища (Трахтенберг И.М., Коршун М.Н., 1990; Clarkson T.W. et al., 1988). Зараз завдяки антропогенному забрудненню рівні вмісту ртуті в об'єктах довкілля суттєво перевищують природні фонові. Тому цей хімічний фактор є небезпечним для здоров'я не лише осіб, що контактують з ним на виробництві, але й населення, яке проживає поблизу таких підприємств або у великих промислових містах, що підтверджується численними даними літератури (Ларионова Т.К., 2000; Falandysz J. et al., 2001; Паранько Н.М. и др., 2002, Кацнельсон Б.А. и др., 2004).

Звідси випливає, що важливою є не лише гігієнічна оцінка забруднення ртуттю довкілля та виявлення її впливу на стан здоров'я людей. Все більшої актуальності набуває розробка та наукове обґрунтування методів вивчення особливостей токсичної дії малих доз важких металів, зокрема ртуті, їх накопичення у тканинах і органах а також методів детоксикації організму (Головкова Т.А., 2002, Nesterenko V.B. et al., 2004).

При скринінгових пошуках недостатньо використовуються альтернативні методи дослідження in vitro, які в світовій науковій практиці широко впроваджуються в інших напрямках медико-біологічних досліджень завдяки своїй високій чутливості, інформативності, а також у зв'язку зі збільшенням зацікавленості науковців та громадськості у гуманнішому ставленні до тварин і скороченні їх використання в експериментах (принцип трьох R). Отже, актуальними є подальші клініко-експериментальні дослідження, кінцевою метою яких є підвищення ефективності індивідуальної профілактики професійної та екозалежної патології, що спричинена зокрема металами (Кацнельсон Б.А. и др. 1999). При цьому речовинам природного походження і препаратам, створеним на їхній основі, приділяється зростаюча увага, оскільки їх застосування дає змогу позбутися ряду істотних недоліків, що притаманні синтетичним протекторам, зокрема, токсичних властивостей і пов'язаного з ними обмеженого часу їх використання. Вельми важливим є той факт, що біологічно активні компоненти природних речовин, у т.ч. і рослинного походження, ближчі людському організму за своєю природою, легко включаються в процеси життєдіяльності, а відтак є біодоступнішими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних наукових тем, які виконувались лабораторією промислової токсикології Інституту медицини праці протягом 1996-2003 рр. "Інтегральні критерії норми, адаптаційних реакцій та передпатологічних порушень екзогенної хімічної генези (експериментально-клінічні дослідження)" (номер держреєстрації 0196U009090) та "Вплив важких металів – свинцю, ртуті, марганцю, заліза як токсичних факторів зовнішнього середовища на вікові зміни адаптації та тривалості життя (експериментальні та клініко-гігієнічні дослідження)" (номер держреєстрації 0100U002246).

Мета і завдання досліджень. Обґрунтування пектинопрофілактики як складової частини комплексу попереджувальних заходів при дії ртуті та її сполук на організм з урахуванням вікових аспектів, розробка методичних принципів та рекомендацій при впровадженні біологічної профілактики з застосуванням пектинових препаратів при дії ртуті.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

  1. Проведення оцінки цитотоксичності хлориду ртуті (ІІ) (HgCl2) стосовно перещеплюваної культури клітин HeLa (карцинома шийки матки) у модельному експерименті in vitro та порівняльна характеристика цитопротекторних властивостей кількох пектинових екстрактів.

  2. Побудова моделі взаємодії ртуті з карбоксильними групами молекул пектинів на основі квантово-хімічних розрахунків з оцінкою енергії гідратації-дегідратації іонів ртуті у водних розчинах.

  3. Дослідження накопичення і розподілу ртуті за умов тривалого надходження її у низьких дозах, при використанні різних видів пектинових препаратів та з урахуванням вікових аспектів.

Об'єкт дослідження.Лабораторні тварини, культура клітин, сироватка крові, тканини печінки, нирок.

Предмет дослідження. Токсична, у т.ч. цитотоксична, дія хлориду ртуті (ІІ), протекторна дія пектинів.

Методи дослідження. Хіміко-аналітичні, квантово-хімічні, токсикологічні, біохімічні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів:

  • експериментально підтверджено та поглиблено уявлення про роль біологічної профілактики шкідливих впливів малих доз ртуті за допомогою пектинових препаратів з урахуванням вікових аспектів;

  • показано, що водні екстракти пектинових препаратів (бурякового, морквяного, яблучного) виявляють протекторну дію різного ступеню вираженості щодо цитотоксичного впливу хлориду ртуті (ІІ);

  • на основі квантово-хімічних розрахунків обґрунтовано, що у механізмі детоксикації, а саме в утворенні комплексу з гідратованими іонами ртуті беруть участь тільки карбоксильні групи залишків галактуронової кислоти, а найміцніші галактуронати ртуті утворюються при входженні в першу координаційну сферу карбоксильних груп, які належать різним молекулам полігалактуронових кислот;

  • показано, що захисний ефект пектинових препаратів на фоні багаторазових введень хлориду ртуті (ІІ) у дозі 1/150 ЛД50 залежить від віку тварин та типу пектинів; при цьому за біохімічними та морфологічними показниками, а також за розрахованими коефіцієнтами ефективності для тварин середньої вікової групи ефективнішим був буряковий пектин, а для старшої – пектин-вітамінне драже.

    Теоретична цінність одержаних результатів полягає у з'ясуванні можливого механізму взаємодії іонів ртуті з карбоксильними групами полігалактуронових кислот пектинів та обґрунтуванні протекторної дії препаратів на їх основі, що пропонуються з метою виведення ртуті з організму з урахуванням вікових аспектів; вивченні порівняльної цитопротекторної дії пектинових екстрактів, отриманих з різних рослинних джерел.

    Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані у роботі фахівців – гігієністів і профпатологів, практичних працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, що забезпечують профілактику впливу малих доз екзогенних токсикантів. отримані експериментальні дані відображені у розробленому за нашої участі проекті методичних вказівок "Визначення вмісту ртуті в об'єктах навколишнього середовища і біологічних матеріалах", "Застосування вітамінного пектиновмісного засобу "Яблопект" для профілактики виробничо обумовленої патології у робітників промислових підприємств гірничо-металургійного комплексу" та інформаційних листів „Применение пектиносодержащих энтеросорбентов в целях профилактики нарушения здоровья при сочетанном действии тяжелых металлов, пестицидов и радиации" (№ 004-97 та № 126-97).

Loading...

 
 

Цікаве