WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика і хірургічне лікування ізольованого та сполученого ехінококозу легень у дітей (автореферат) - Реферат

Діагностика і хірургічне лікування ізольованого та сполученого ехінококозу легень у дітей (автореферат) - Реферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАСОВСЬКА Катерина Олександрівна

УДК:616.61 – 002:616.379-008.64

Канальцеві дисфункції при діабетичній нефропатії

14.01.02 - внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор

медичних наук, професор Семидоцька Жанна Дмитрівна

Харківський державний медичний університет,

завідувач кафедрипропедевтики внутрішніх хвороб №2

Офіційні опоненти: Член – кореспондент НАН України, академік АМН

України, доктор медичних наук, професор Пиріг Любомир Антонович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри нефрології;

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Хворостінка Володимир Миколайович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської терапії.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця,

кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №2, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться "29" червня 2005р. о 10. 00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна,4

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України ( 61022, м. Харків, пр. Леніна,4).

Автореферат розісланий "29" травня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Т. В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) в усьому світі визнано однією з найважливіших проблем сучасної медицини: швидко зростає захворюваність ( на цей час в світі нараховується понад 150 млн. хворих), залишається високою смертність від ЦД, яка посідає 3 місце в світі після раку та серцево-судинних захворювань). Лікування хворих лягає великим тягарем на суспільство в цілому. У комплексній програмі „Цукровий діабет", яка діє в Україні з 1999 року, головною метою визначається "зниження рівня захворювань на цукровий діабет, зменшення кількості ускладнень внаслідок цієї хвороби, які призводять до інвалідності і смертності, а також збільшення тривалості і якості життя хворих на цукровий діабет".

Одним з найтяжчих ускладнень ЦД є діабетична нефропатія (ДН), яка розглядається як провідна ланка системної мікроваскулярної патології при ЦД типів 1 та 2 і неухильно призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності (ХНН) (Л.А. Пиріг, 2001; Т. Д. Никула, 2001; Lokatelli F., 2003 ).

Середня тривалість життя після появи перших клінічних симптомів ДН значно скорочується і становить в середньому 4,8 роки. У США та Західній Європі кожний третій пацієнт з термінальною ХНН, який лікується програмним гемодіалізом (ПГ) і перитонеальним діалізом (ПД), хворіє на ЦД (Parving H. – H., 2001). Ця когорта пацієнтів постійно зростає, що зумовлено підвищенням частоти захворюваності на ЦД, збільшенням тривалості життя хворих, ефективності лікування артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби серця, поширенням використання сучасних замісних медичних технологій. Але сумарна кількість хворих, які виживають в умовах ПГ і ПД, через 2 роки становить лише 60%, а через 4 роки ледве перевищує 20%. Крім того, варто наголосити, що ці методи лікування є високо затратними, а ефективність трансплантації нирки при ЦД значно нижча, ніж при інших нефропатіях.

Тому вивчення патогенезу розвитку ХНН при діабетичній нефропатії з метою визначення чинників її прогресування, можливостей продовження додіалізного періоду є вельми актуальним.

Натепер найнадійнішим доклінічним критерієм ДН вважається, мікроальбумінурія, яка свідчить про ураження клубочків нирок і з'являється при загибелі 50 – 70% клубочків. Між тим, гіперфільтрація, гіперперфузія нирок виявляються вже в дебюті цукрового діабету, а структурні зміни в клубочках при тривалості ЦД не менше за 5 років.

Існують літературні дані, які свідчать про те, що гіпертрофія та гіперфункція клубочків можуть бути вторинними і розвиваються внаслідок осмолярного навантаження на тубулярні клітини при гіперглікемії за механізмом тубуло-гломерулярного зворотнього зв`язку (Б.І. Шулутко, 2002).

Останнім часом з'являються дослідження, які свідчать про значну роль тубулоінтерстиціальних ушкоджень у прогресуванні ДН (З. М. Шамансурова, 2001; М. В. Шестакова, И. И. Дедов, 2000; Eddy A. A., 2004; Tang S., 2003). Але й досі не виділені ранні маркери порушення функцій канальцевого епітелію при ДН, не встановлено зв'язки між перебігом ДН та ознаками тубулоінтерстиціальних ушкоджень, не опрацьовано їхнє значення для прогнозу. Тому вивчення канальцевих функцій при ЦД може поліпшити якість ранньої діагностики ДН, опрацювати підходи до її профілактики та продовження додіалізного періоду ХНН.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок досліджень є складовою плану науково-дослідних робіт Харківського державного медичного університету. Дисертаційна робота виконана як частина науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №2 ХДМУ "Хронічна ниркова недостатність: особливості перебігу та фактори прогресування"; державний реєстраційний №0199U001776. Дисертантом вивчено маркери ушкодження клубочкових та тубулоінтерстиційних структур нирок у хворих на цукровий діабет.

Мета та завдання дослідження: підвищення якості діагностики ранніх стадій ДН та розроблення прогностичних критеріїв її перебігу, виявлення нових ланок патогенезу прогресування хронічної ниркової недостатності при діабетичній нефропатії. Для досягнення мети потребували вирішення наступні завдання:

  1. Дослідити вміст 2- мікроглобуліну в крові та сечі при ДН.

  2. Оцінити рівень ферментурії (N-ацетил - - D - глюкозамінідази, -глюкуронідази, -глутамілтрансферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази) на різних стадіях ДН.

  3. Вивчити кислотовидільну функцію за рівнем рН сечі, екскреції амонію та титрованих кислот.

  4. Оцінити показники динамічної екскреторної внутрішньовенної реносцинтиграфії у хворих на ДН.

  5. Виявити кореляційні зв`язки між різними показниками канальцевих дисфункцій та клубочковою фільтрацією, а також віком пацієнтів, тривалістю ЦД і його типом.

  6. Виділити ранні маркери ушкодження тубулоінтерстиційних структур нирок при ЦД.

  7. Виділити прогностичні критерії прогресування ДН.

Об`єкт дослідження: цукровий діабет типів 1 та 2, ускладнених діабетичною нефропатією з достатньою функцією нирок.

Предмет дослідження: вміст ферментів у сечі, 2 – мікроглобуліну в крові та сечі, мікроальбумінурія, кислотовидільна функція нирок, амоніогенез.

Методи дослідження: для досягнення мети і виконання задач дослідження використовувалися загальноклінічні лабораторні та інструментальні методи, а також метод непрямого твердофазного імуноферментного аналізу, фотометричний метод, кількісний колориметричний, фотоелектрокалориметричний, кінетичний метод та метод динамічної екскреторної реносцинтиграфії.

Наукова новизна. Вперше доведено, що ушкодження епітелію проксимальних канальців розвивається на ранніх стадіях ДН (І і ІІ): виявлено підвищення екскреції НАГ і -ГЛ, ЛФ, ЛДГ, ГГТ, що свідчить як про лізосомальні порушення (НАГ і -ГЛ) так і про глибоке ушкодження ворсинчастої облямівки епітелію (ЛФ, ГГТ), аж до некрозу ниркового епітелію (ЛДГ). Виявлено порушення функцій проксимального та дистального канальців, підвищення екскреції 2 – мікроглобуліну у зв'язку зі зниженням його реабсорбції, порушення кислотовидільної функції нирок, виявлені за відсутності МАУ і наростаючі в міру прогресування ДН. Вперше виявлено пряму кореляційну залежність між виразністю ферментурії, показниками канальцевих дисфункций і тривалістю ЦД, віком хворих. Тип діабету не впливає істотно на показники канальцевих дисфункцій при ДН.

Практична цінність отриманих результатів. Отримані результати дозволяють визначити маркери ранніх доальбумінуричних стадій ДН (ферментурія, підвищена екскреція 2 – мікроглобуліну, зменшення екскреції титрованих кислот), що можуть бути використаними при скринінгу діабетичних мікроангіопатій. Виразність ферментурії, порушення кислотовидільної функції нирок і екскреції 2 – мікроглобуліну є прогностичними критеріями прогресування ДН, предикторами несприятливого найближчого і віддаленого періодів її перебігу. Основні результати проведеного дослідження впроваджено в практичну роботу нефрологічного відділення Харківського обласного клінічного центру урології та нефрології (ХОКЦУН), ендокринологічного відділення 2-ї клінічної лікарні, ендокринологічного відділення обласної клінічної лікарні, міського нефрологічного кабінету, нефрологічного кабінету поліклініки ХОКЦУН.

Loading...

 
 

Цікаве