WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення діагностики та профілактики ринопневмонії коней (автореферат) - Реферат

Удосконалення діагностики та профілактики ринопневмонії коней (автореферат) - Реферат

Білок, у проц.

20,850,27

18,30,37

23,30,59

19,70,34

20,70,23

19,30,17

Імуноглобуліни, мг/мл

49,51,49

34,92,13

56,02,8

39,62,5

64,54,8

45,24,04

Титрована кислотність, град. Тернера

44,30,52

35,10,38

45,50,19

41,90,23

44,60,24

36,00,63

Аналіз раціонів для корів у період сухостою у ННВТК КДАУ, ВАТ "Південна", ТОВ агрофірма "Приміське", дослідної групи корів ННВТК КДАУ показав, що вони не були збалансовані за цукром (дефіцит від 59,4 до 81,8%), цукро-протеїнове співвідношення низьке (0,180,21:1), що може сприяти розвитку кетозу та негативно впливати на плід (табл. 3).

Таблиця 3 – Аналіз раціонів за легкоферментованими вуглеводами та протеїном

Показник

Господарство

ННВТК КДАУ (листопад 2002г.)

ВАТ "Південна""

ННВТК КДАУ (дослідна група, 2003г.)

ТОВ агрофірма"Приміське"

Крохмаль, г

+743

+752

+1090

+65

Цукор, г

-634

-604

-598

-460

Цукор/протеїн

0,18

0,21

0,21

0,22

Цукор+крохмаль/протеїн

2,23

2,19

2,23

0,87

Проте дефіцит цукру компенсувався за рахунок надлишку крохмалю (від +65 до +1090 г), тому й співвідношення суми легкоферментованих вуглеводів і протеїну було оптимальним (за винятком агрофірми "Приміське"). З цього видно, що при аналізі раціону у період сухостою потрібно звертати увагу не лише на цукро-протеїнове співвідношення, а й на цукор+крохмаль-протеїнове.

Узагальнюючи дані першого етапу досліджень, можна зробити висновок, що сприятливі умови годівлі та утримання тільних корів упродовж перших 6 міс. вагітності і менш сприятливі протягом останніх двох місяців забезпечували оптимальний рівень обміну речовин, одержання якісного молозива та молодняку, стійкого до захворювання на диспепсію.

Вплив структури раціону сухостійних корів на стан обміну речовин, якість молозива і стійкість телят до захворювання на диспепсію

Для виконання цього етапу роботи нами в ННВТК КДАТУ у січні  квітні 2003 р. був проведений експеримент на 20 сухостійних коровах і народжених від них телятах. Корови були сформовані у дві групи по 10 голів. У сухостійний період вони утримувалися в ізольованому приміщенні, корми зважувались та роздавались особисто дисертантом.

Раціон корів контрольної групи містив (кг): силос кукурудзяний  15, сіно пирійно-різнотравне  3, солома ячмінна  5, дерть ячмінна  4; дослідної групи (кг): сіно пирійно-різнотравне – 13, дерть ячмінна  4. Отже на 100 кг маси тіла в раціоні корів контрольної групи припадало 2,53 кг сухої речовини, на 1 кг сухої речовини  0,76 кормових одиниць, на одну кормову одиницю  71,6 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове співвідношення  0,19, цукор+крохмаль-протеїнове  2,9. У раціоні тварин дослідної групи ці показники були подібними: на 100 кг маси тіла  2,66 кг сухої речовини, на 1кг сухої речовини  0,7 кормових одиниць, на одну кормову одиницю  94,5 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове співвідношення  0,21, цукор+крохмаль-протеїнове  2,23. За вмістом основних елементів живлення і мінеральних речовин раціони двох груп тварин істотно не відрізнялися, однак структура їх була різною: у раціоні корів контрольної групи частка сіна складала лише 11,9, дослідної  54,3 %. Уміст дерті ячмінної в раціонах був приблизно однаковим 43,6 і 45,7 % відповідно. У раціоні корів дослідної групи був відсутній силос, тоді як у раціоні корів контрольної групи його частка становила 28,4%.

Клінічний стан у корів обох груп упродовж усього періоду експерименту істотно не відрізнявся, але показники крові і молозива мали значну міжгрупову різницю (табл. 4).

Таблиця 4 – Результати дослідження крові корів ННВТК через 48 год після отелення (n=10)

Показник

Контрольна група

Дослідна група

Еритроцити, Т/л

5,240,02

6,660,18***

Лейкоцити, Г/л

8,20,44

9,130,12*

Гемоглобін, г/л

108,62,57

116,72,54*

Загальний білок, г/л

70,62,0

76,00,84*

Кальцій, ммоль/л

2,40,07

2,60,05*

Фосфор, ммоль/л

1,670,04

1,740,04

Резервна лужність, об%CO2

52,00,74

54,21,27

Каротин, мг/100 мл

0,260,04

0,420,01***

Примітка. * р<0,05, *** р<0,001 щодо показників контрольної групи.

З таблиці 4 випливає, що по закінченні досліду (термін отелення) достовірна різниця встановлена за кількістю еритроцитів (21,3%), лейкоцитів (10,9%), гемоглобіну (6,6%), загального білка (7,1%), загального кальцію (8,2%) і каротину (38,1%).

Істотна міжгрупова різниця була й відносно показників якості молозива (табл. 5).

Біологічна цінність молозива корів дослідної групи була значно вищою, ніж молозива корів-аналогів групи контролю. Так, різниця вмісту імунних глобулінів у молозиві першого надою склала 18,1% (р<0,01), другого – 39,1 %.

Усі телята, що народилися від корів дослідної групи, були фізіологічно зрілими: реалізація пози стояння і рефлексу смоктання у них виявлялася протягом 11,5 год після народження, частота пульсу, дихання і температура тіла були в межах норми. Випадків диспепсії й інших хвороб не реєстрували. Водночас у групі контролю на диспепсію захворіло троє телят (30%).

Таблиця 5 – Результати дослідження молозива корів ННВТК за квітень 2003р. (n=10)

Показник

Перший надій

Другий надій

контрольна група

дослідна група

контрольна група

дослідна група

Білок, у процентах

22,70,07

24,80,03 ***

18,10,10

20,20,03 ***

Імунні глобуліни, мг/мл

54,23,40

64,03,30 ***

30,23,04

42,04,48*

Кислотність, град. Тернера

41,80,65

45,31,17 *

37,30,48

39,80,52 **

Примітка: * р<0,05, ** р<0,01, *** р<0,001 щодо показників контрольної групи.

У крові телят дослідної групи, порівняно з контрольною, вірогідно більшою була кількість еритроцитів (7,90,08 і 7,40,02 Т/л), лейкоцитів (10,10,16 і 8,50,06 Г/л), гемоглобіну (107,50,63 і 103,70,62 г/л), загального білка (59,00,34 і 53,41,55 г/л), загального кальцію (2,950,06 і 2,560,06 ммоль/л), неорганічного фосфору (1,810,03 і 1,640,02 ммоль/л), імунних глобулінів (19,50,27 і 18,00,23 мг/мл).

Аналізуючи отримані результати, можна сказати, що утримання корів у період сухостою на раціоні з 54,3% сіна та 45,7% дерті ячмінної забезпечує одержання якісного, у тому числі й за імуноглобулінами (64,03,30 мг/мл) молозива, випоювання якого створює надійний колостральний імунітет, підтверджений високим рівнем імуноглобулінів у сироватці крові телят (19,50,27 мг/мл), що забезпечує стійкість їх до диспепсії.

Раціон корів, що містить 11,9 % сіна і 28,4 % силосу, не забезпечує достатнього рівня імуноглобулінів у молозиві та крові новонароджених телят  54,23,40 мг/мл і 18,00,23 мг/мл, відповідно.

Крім імуноглобулінів, кількість яких у молозиві корів та сироватці крові телят обох груп відрізнялася на 18,1 і 8,3 % відповідно, мають місце й інші негативні фактори, пов'язані із годівлею силосом. Ми звернули увагу на динаміку вмісту каротину у сироватці крові тварин контрольної та дослідної груп: на початку досліду він був однаковим (0,30,01 мг/100мл у контролі та 0,320,02 мг/100мл у досліді), по закінченні досліду у корів другої групи спостерігали підвищення вмісту каротину у сироватці крові у 1,6 раза, порівняно з контролем. Це підтверджує дані про те, що каротин кукурудзяного силосу погано засвоюється та має низьку біологічну активність, тобто з нього мало синтезується вітаміну А.

Loading...

 
 

Цікаве