WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Серцевий міозин як автоантиген при розвитку дилятаційної кардіоміопатії (автореферат) - Реферат

Серцевий міозин як автоантиген при розвитку дилятаційної кардіоміопатії (автореферат) - Реферат

Останній етап формування індивідуального стилю діяльності є творчим. Оскільки майбутні вчителі в змозі після закінчення ВНЗ лише засвоїти певну професійну базу педагогічної взаємодії та лише тимчасово (педпрактика) проявити себе як індивідуальність, то творче ставлення до власної діяльності створюватиме сприятливі умови для розвитку стилю діяльності. В такому випадку виникає й продукт творчості - індивідуальний стиль професійної діяльності, де розвивається сам учитель.

Порівняльний аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін як експериментальної, так і контрольної груп дозволив не тільки виявити кількісні й якісні зміни, але й прослідкувати динаміку цього процесу за кожним з компонентів означеного особистісно-професійного утворення. Порівняльні дані рівнів сформованості досліджуваного феномена подано в таблиці.

Таблиця

Порівняльна характеристика рівнів сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін в експериментальній і контрольній групах

Рівні сформованості

Кількість студентів у %

ЕГ

КГ

мотив.

к-т

ком.

к-т

твор.

к-т

мотив.

к-т

ком.

к-т

твор.

к-т

високий

11,2

6,7

7,2

достатній

27,1

29,3

26,2

18

16,2

13, 7

середній

41, 5

32,6

44

28,3

31

30,2

низький

20,2

31,4

22,6

53,7

52,8

56,1

Як засвідчує таблиця, в експериментальній групі відбулися значні кількісні й якісні зміни. Так, значно збільшився рівень розвитку мотиваційного компонента ІСПД (високий рівень – 11,2%, достатній – 27,1%, середній – 41,5%, низький – 20,2%); також підвищився рівень комунікативного компонента ІСПД (високий рівень – 6,7%, достатній – 29,3%, середній – 32,65%, низький – 31,4%). Щодо творчого компонента ІСПД, то тут спостерігаються теж позитивні зміни: високий рівень – 7,2%, достатній – 26,2%, середній – 44%, низький – 22,6%.

На відміну від вищезазначених результатів, отриманих під час реалізації експериментальної методики, в контрольній групі, де підготовка відбувалася за традиційною технологією, були досягнуті менш значимі результати. Формування мотиваційного компонента індивідуального стилю професійної діяльності здійснювалося на достатньому рівні – у 18% студентів, середньому – у 28,3%, низькому – у 53,7%. Аналогічно формування комунікативного компонента ІСПД було виявлено на достатньому рівні – у 16,2% студентів, середньому – у 31%, низькому – у 52,8%; творчого – на достатньому рівні – у 13,7% студентів, середньому – у 30,2%, низькому – у 56,1%.

Отже, результати проведеного формуючого експерименту переконливо засвідчили, що визначені педагогічні умови є головними факторами ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дослідженні було визначено сутність поняття "індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя" і педагогічні умови, розроблено й апробовано експериментальну методику формування досліджуваного особистісно-професійного утворення.

1. Індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя – це своєрідний самопрояв його особистості через усталену систему способів і прийомів, що утворюють особистісну систему дій і характеризуються нестереотипністю поведінки, оригінальністю та креативністю форм організації навчально-виховного процесу, регуляторними властивостями, що впливають на механізми міжособистісної взаємодії.

2. Сутність індивідуального стилю професійної діяльності полягає в тому, що його вплив як особистісно-професійного утворення спрямований не стільки на прояв об'єктивних характеристик конкретного вчителя, скільки на формування його своєрідної системи способів і прийомів діяльності, що завдяки оптимальної відповідності індивідуально-психологічним якостям сприяє ефективній організації педагогічної взаємодії.

3. Структура індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін передбачає наявність трьох компонентів: мотиваційного, комунікативного і творчого, а також відповідних їм функцій – забезпечення психологічного комфорту, професійного задоволення і мотивації професійно-особистісних досягнень, організації ефективної педагогічної взаємодії, прояву творчого потенціалу та самореалізації.

4. За результатами констатуючого експерименту було встановлено, що традиційний зміст професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю забезпечує оволодіння мотиваційним компонентом стилю переважно на середньому (ЕГ-32%, КГ-28%) і низькому (ЕГ-68%, КГ-72%) рівнях; комунікативним – на середньому (ЕГ-22%, КГ-24%) і низькому (ЕГ-78%, КГ-76%); творчим – на середньому (ЕГ-38%, КГ-36%) і низькому (ЕГ-62%, КГ-64%) рівнях.

5. В основу формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін під час їхньої професійної підготовки було покладено такі напрями роботи, як: організація навчально-виховного процесу на основі застосування активних форм навчання студентів; упровадження в навчальний процес вищої школи спецкурсу "Основи стильової поведінки сучасного вчителя"; безперервне й систематичне залучення студентів до навчально-пошукової і науково-дослідницької діяльності.

6.Доведено, що формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у процесі їхньої фахової підготовки здійснюється більш успішно під час реалізації таких педагогічних умов: оновлення змісту навчальної інформації знаннями основ стильової поведінки вчителя; стимулювання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до досягнення успіху у професійно-педагогічній діяльності; залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до прояву власного творчого потенціалу з метою створення оптимальної системи особистісних дій; забезпечення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін системою варіативних креативних завдань у процесі педагогічної практики.

7.Реалізація означеної сукупності умов дозволяє здійснити підготовку майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до становлення індивідуального стилю професійної діяльності за мотиваційним компонентом на високому рівні – 11,2%, достатньому – 27,1%, середньому – 41,5%, низькому – 20,2%; комунікативним компонентом (6,7%;29,3%;32,65%;31,4%) і творчим компонентом (7,2%;26,2%;44%;22,6%) відповідно.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань з формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, етапів цього процесу.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

1.Зеленько Ж.В. Професійний імідж вчителя – реальність чи вигадка? /Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: Зб. наук. пр.- Одеса,2003.-Вип.1-2.- С.44-48.

2.Зеленько Ж.В. Професійний імідж як складова інноваційного компонента фахової підготовки майбутніх учителів-словесників /Наука і Освіта // Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2003.- № 5-6.-С.89-92.

3.Зеленько Ж.В. Професійний імідж вчителя іноземної мови як умова його педагогічної кар'єри /Наука і Освіта // Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2003.- № 2-3.-С.16-19.

4.Ковалів Ж.В. Передумови реалізації індивідуального стилю професійної діяльності сучасного педагога /Наука і Освіта // Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2004.- № 2.-С.81-85.

5. Ковалів Ж.В. До питання про педагогічну інтуїцію в індивідуальному стилі професійної діяльності/Наука і Освіта // Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2004.- № 6-7.-С.51-55.

Loading...

 
 

Цікаве