WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Серцевий міозин як автоантиген при розвитку дилятаційної кардіоміопатії (автореферат) - Реферат

Серцевий міозин як автоантиген при розвитку дилятаційної кардіоміопатії (автореферат) - Реферат

За результатами констатуючого етапу експерименту було встановлено, що традиційний зміст вищої освіти забезпечує оволодіння майбутніми вчителями гуманітарного профілю мотиваційним компонентом стилю переважно на середньому (ЕГ-32%, КГ-28%) і низькому (ЕГ-68%, КГ-72%) рівнях; комунікативним – на середньому (ЕГ-22%, КГ-24%) і низькому (ЕГ-78%, КГ-76%); творчого – на середньому (ЕГ-38%, КГ-36%) і низькому (ЕГ-62%, КГ-64%). Вочевидь, як експериментальна, так і контрольна групи студентів характеризуються переважно низьким рівнем сформованості індивідуального стилю професійної діяльності, що засвідчує їхню неготовність до створення власної системи дій.

Сутність формуючого етапу полягала в реалізації педагогічних умов ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на етапі їхнього професійного навчання, що впроваджувалися в сукупності в експериментальній групі студентів з метою цілеспрямованого розвитку їхнього природного потенціалу. У контрольній групі навчальний процес був організований традиційним способом, що характеризувався стихійним характером зіткнення виокремлених педагогічних умов.

Так, реалізація першої педагогічної умови, що передбачала оновлення змісту навчальної інформації знаннями основ стильової поведінки вчителя, здійснювалася за допомогою спецкурсу "Основи стильової поведінки сучасного вчителя", основаного на модульній системі навчання. Його структуру складали три навчальні модулі: 1) "Іміджелогія сучасного вчителя"; 2) "Стильова характеристика професійної діяльності вчителя"; 3) "Індивідуальні стратегії та стилі професійної діяльності".

Метою означеного спецкурсу було формування необхідних умінь і навичок студентів, які сприяють ефективній педагогічній взаємодії в освітніх закладах. У процесі експериментального навчання зміст навчальної інформації було оновлено за рахунок ознайомлення студентів із засадами іміджелогії сучасного вчителя, що передбачало вивчення механізмів самопрезентації особистості, особливостей зовнішнього іміджу вчителя, технологій створення іміджу в цілому, а також з основами стильової поведінки вчителя, що включало розгляд професіограми педагогічної діяльності, характеристик невербальної поведінки вчителя, механізмів побудови педагогічної кар'єри, маніфестації стильової поведінки, особливостей педагогічного проектування тощо.

Орієнтація майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на їхнє професійне становлення передбачала реалізацію другої педагогічної умови. Успішність педагогічної діяльності – це результат ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, оскільки для освітніх менеджерів важливо будувати власну траєкторію професійного зростання. З цією метою студентам було запропоновано ознайомитися з етапами та механізмами професійної кар'єри, особливостями професійного іміджу. Вони виконували низку вправ, спрямованих на відпрацювання вмінь і навичок з конструювання власного позитивного іміджу, управління прихильними враженнями з урахуванням очікувань, намірів, думок аудиторії, визначення професійної ролі й власного статусу, керування своїм настроєм, створенням сприятливого враження ("Я-педагог майбутнього", "Іміджмейкер", "Опис емоцій особистості", "Рекомендації щодо професійного становлення", "Освітній менеджер" і ін.). Зазначимо, що формування стилю діяльності – це цілепокладання на "перспективу" отримання задоволення від майбутньої праці, тому її успішність є однією з важливіших умов означеного процесу.

Реалізуючи третю умову, що передбачала залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до прояву творчого потенціалу, ми намагалися підтримувати інтелект студентів у стані постійної інтуїтивної напруженості, для чого в методику отримання нової інформації вводили додаткові дії – прогнозування результатів та формулювання гіпотез. Головна мета такої організації навчання полягала в наданні студентам можливості мислити, розвивати свій творчий потенціал та застосовувати значну інтелектуальну енергію для усвідомлення свого індивідуального стилю професійної діяльності. В означеному випадку практичні завдання були побудовані на "мозковому штурмі", ділових іграх та вирішенні проблемних ситуацій. При цьому, вся навчальна робота студентів, особливо самостійна, була прикрашена елементами творчості. Більшість завдань студенти вирішували вперше, і кожен успіх у роботі був самостійним відкриттям. У пізнавальному процесі простежувалася тенденція поєднання творчого мислення з інтуїтивним, де пошук нового завжди забезпечується творчим потенціалом людини, її вмінням відчувати та отримувати ту інформацію, яка виходить за межі часу та простору, тобто яку вона не може бачити і відчувати в певний момент.

Ураховуючи той факт, що студенти володіють недостатнім педагогічним досвідом для формування усталеної системи способів та прийомів діяльності, нами було впроваджено у їхню педагогічну практику систему варіативних креативних завдань на опрацювання у взаємодії з учнями, що виступало також педагогічною умовою формування досліджуваного індивідуально-професійного утворення. Означені вправи характеризувалися варіативністю розв'язання, що дозволяло кожному студентові обрати власний спосіб структурування навчального процесу ("Міні-урок за бажаною темою", "Подорож у майбутню професію", "Інтерв'ю" і ін.). Це сприяло формуванню перцептивних, експресивних, організаторських, комунікативних, творчих здібностей студентів, що є основою ефективності кожної особистісної системи дій.

Формуючий експеримент відбувався також з урахуванням визначених етапів становлення індивідуального стилю професійної діяльності: інформаційний, аналітичний, корективний, режисерський, систематичний та творчий.

Так, метою інформаційного етапу було вивчення індивідуально-психологічних особливостей студентів, їхніх умінь і навичок у конкретній ситуації; усвідомлення ними цілісного розуміння сучасних педагогічних цінностей та їх впливу на зміни у професійній діяльності; виявлення науково-дослідницької спрямованості. Студентам пропонувалося скласти характеристику індивідуальності як своєї, так і однокурсників, зіставити отримані судження й відшліфувати власну особистість.

На аналітичному етапі майбутні вчителі включались у практичний аналіз свого індивідуального стилю діяльності за рахунок аналізу власних дій та їх результатів. Студенти вирішували педагогічні ситуації у взаємодії з однокурсниками та викладачами, що допомагало осмислити своєрідність свого поведінкового стилю та змоделювати певну траєкторію його становлення. Співвідношення самооцінки та експертної оцінки успішності педагогічної діяльності сприяло прогнозуванню можливих напрямів змін стилю з використанням нових прийомів і способів діяльності.

Корективний етап був спрямований на корекцію поведінки у процесі її адаптації до системи професійних вимог педагогічної праці. На цьому етапі відбувалася корекція співвідношень між різними видами індивідуального стилю професійної діяльності вчителя: реальним (Я-сьогодні), ідеальним (Я-майбутнє), негативним (Я-уникаюче) та сформованим (Я-імідж). Майбутні вчителі долали стереотипи мислення за рахунок варіативного розв'язання педагогічних завдань. Так, їм пропонувалося підготовити ескіз індивідуального стилю роботи та план його реалізації, розробити алгоритм навчально-виховного процесу тощо. Студентам давалася настанова не переоцінити власні зусилля, бо це зведе нанівець проведену роботу; впевнено прямувати до того ідеалу, що підкреслить їхню самобутність, а не намагатися "перестрибнути себе".

Метою режисерського етапу було залучення майбутніх учителів до визначеної стратегії дій за рахунок поступового входження у професійні відносини, де ствердження стилю відбувалося через особистість учня. Майбутні вчителі мали можливість випробувати себе на педагогічній практиці, де вони намагалися "жити" у спроектованому стилі. Вони розробляли індивідуальні проекти (плани уроків) і реалізовували їх в аудиторії. У цьому випадку відбувалася режисура майбутнього індивідуального стилю діяльності студентів, що дозволяла виявити негативні і позитивні сторони розробленого стилю.

На систематичному етапі студенти свідомо оволодівали тією системою знань, навичок і вмінь, яка сприяла їхньому професійному становленню. Майбутні вчителі осмислювали свою "місію" та цілеспрямовано вдосконалювались у своїй професії. Так, їм пропонувалося заповнити бланк самооцінки і співвіднести отримані результати з експертною оцінкою. В означеному випадку студенти систематизували отримані знання, вміння і навички й визначали подальший шлях самовдосконалення.

Loading...

 
 

Цікаве