WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи оптимізації діагностики та лікування постхолецистектомічного синдрому (автореферат) - Реферат

Шляхи оптимізації діагностики та лікування постхолецистектомічного синдрому (автореферат) - Реферат

Так, лише у 31,2% хворих основної і у 28,5% пацієнтів контрольної групи практично в рівній мірі зник головний біль. Разом з цим, інтенсивність головного болю зменьшилась достовірно у більшої частини осіб основної групи (57,2%) в порівнянні з динамикою в контрольній групі (38%).

Змінив свій характер головний біль у 11,6% основної групи і у 23,5% хворих контрольної групи. Головний біль у цих хворих супроводжувався наявністю слабкості, запаморочення, підвищеної втоми. У 6,3% і 4,3% пацієнтів основної та контрольної груп зберігались підвищена пітливість і відчуття серцебиття. При цьому, у всіх хворих обох груп після проведеного курса лікування зникли нудоти, блювання, порушення пам'яті, похитування при ходінні, диплопія, асиметрія рефлексів, нистагм, різниця у розмірі зіниць, слабкість акомодації та конвергенції.

У порівнянні з цим, після курсу лікування у осіб з супутньою "судинною" та кардіологічною патологією клінічна динаміка показників виявилась значно менш благоприємною в порівнянні із хворими молодого віку без супутньої судинної патології. Так, головний біль у хворих з супутньою судинною патологією зник у 18 % в основній групі та зменшився за інтенсивністю - у

33,3% в основній і у 25% - в контрольній групі. Загальна слабкість і запаморочення також повністю зникли у 1/3 осіб основної та у половини пацієнтів контрольної групи. У половини пацієнтів зберігались порушення сну та відчуття шуму у вухах. Підвищена втомлюваність зберігалась у всіх хворих контрольної і у 72% - основної груп. Похитування при ходінні спостерігали 67% хворих основної і 75% - контрольної груп. Не зникли у хворих і порушення пам'яті (спостерігались у 1/3 – в основної і у 1/2 пацієнтів контрольної груп). Відчуття серцебиття минуло у 1/3 осіб основної і у 1/4 - контрольної груп. Диплопія зникла у 2/3 в основної групи хворих і у 1/3 – контрольної. Також і у хворих з супутньою кардіологічною патологією зменшились її клінічні прояви у вигляді нормализації артеріальної дистензії, зменшення інтенсивності болю в ділянці серця, зменьшення виразності задухи та акроціанозу.

Результати інструментального дослідження після курсу лікування показали, що у 56% осіб основної і у 57% хворих контрольної груп з ГЗЧМТ без супутньої кардіологічної патології після проведеного лікування зникли ознаки внутрішньочерепної гіпертензії. У всіх пацієнтів після проведеного лікування покращились показники РЕГ у вигляді зникнення ознак гіпертензії і гіпотензії судин головного мозку. Однак, після лікування все ж зберігались такі зміни мозкового кровообігу, як його міжпівкулярна асиметрія поряд із зберіганням дистонічного типу його порушень. Останні зміни були більш виразні у осіб контрольної групи в порівнянні з основною (р < 0,05).

Результати ЕЕГ показали, що у всіх пацієнтів зникли вогнища патологічної активності у вигляді гострих хвиль в центрально-скроневих ділянках, нормалізувалась частота α-ритма і десинхронізація ритмів. Разом з цим, амплітудна характеристика α -хвиль залишилась незмінною у 28% осіб контрольної і у 15% хворих основної груп.

У порівнянні з цим, у осіб з ГЗЧМТ і супутньою патологією лише у половини осіб контрольної і у 2/3 – основної груп зникли ознаки внутрішньочерепної гипертензії (р < 0,05).

Зміни мозкової гемодинаміки по гипотонічному типу після курсу лікування зберігались у половини осіб контрольної і у 1/3 хворих основної груп. Електрична активність структур головного мозку у даної категорії хворих також не нормализувалась повністю та переважно характеризувалась наявністю нерівномірності амплітудно-частотних характеристик α-хвиль, у осіб як основної, так і контрольної груп.

Результати аналізу змін характеру та рівня церебральної гемодинаміки за даними РЕГ у хворих з ГЗЧМТ без супутньої патології продемонстрували наступне: після проведеного курсового лікування спостерігалась позитивна динаміка рівня мозкового кровообігу у вигляді переважного зниження дикротичного і діастолічного індексів в основній та контрольній групах хворих з ГЗЧМТ поряд із меншою динамікою з боку амплітуди реографічної кривої. У порівнянні з динамікою рівня мозкового кровообігу після разових процедур послідовної дії інгаляції актовегіну і ультразвуку, курсове лікування більш виразно змінювало рівень показників кровообігу лівої півкулі головного мозку. Але міжпівкульна асиметрія рівня гемодинаміки після лікування все ж таки зберігалася, що може свідчити про залишкові функціональні порушення регуляції мозкової гемодинаміки у хворих навіть легкою ГЗЧМТ після одного курса лікування. Слід визначити, що у осіб основної групи в порівнянні з контрольною, більш значимо змінились дикротичний і діастолічний індекси з обох півкуль, та в меншій мірі ця різниця торкнулась рівня реографічних систолічних індексів.

Отримані дані можуть свідчити про те, що після курса розробленої фізико-фармакотерапії у хворих з ЧМТ спостерігається достовірне покращення венозного відтоку в судинах головного мозку поряд з меншою мірою підвищення артеріального притоку. Можна передбачити наявність потенціювання гемодинамічних ефектів актовегіну в інгаляціях і ультразвуку на рівень мозкової гемодинаміки.

Зміни мозкової гемодинаміки під впливом розробленого лікувального способу у осіб з ГЗЧМТ та супутньою судинною патологією проявились в тому, що після проведеного лікування значення систолічних індексів РЕГ практично не змінились в обох групах. У осіб контрольної групи діастолічний індекс праворуч знизився від 60,1  1,1 до 57,1  1,2 (р < 0,05) у порівнянні з динамікою його у пацієнтів контрольної групи (від 58,6  1,1 до 57,8  1,2, р > 0,05). Дикротичний індекс також знизився достовірно у осіб основної групи і тільки праворуч. Тенденційно змінились ці параметри ліворуч як в основній, так і в контрольній групі досліджуваних осіб.

Результати реографічного дослідження свідчать про те, що у хворих із ГЗЧМТ та супутною кардіологічною патологією динаміка показників РЕГ була менш виразною в порівнянні зі змінами рівня мозкового кровообігу у більш молодих хворих без попередньої судинної патології. Вона

проявилась у переважному поліпшенні венозного відтоку з судин головного

мозку без суттєвої динаміки з боку артеріального притоку, що однак виявилось у покращенні пульсової гемодинаміки.

Показники центральної гемодинаміки в результаті курсового лікування у осіб без супутньої кардіологічної патології змінились таким чином: у хворих, що спостерігаються після проведеного лікування значно не змінились значення систолічного артеріального тиску і ударного об'єму в основній та контрольній групах.

У порівнянні з цим, рівень діастолічного артеріального тиску у осіб основної групи знизився в середньому від 73,3 3,2 мм рт ст до 63,3 3,2 мм рт ст (р < 0,05). Ця динаміка була в меншій мірі виразна у хворих контрольної групи: – від 71,0 4,3 мм рт ст до 67,3 4,3 мм рт ст. Поряд з цим, після лікування у всіх хворих спостерігалось зменшення частоти серцевих скорочень, в основній групі в середньому на 13%, в контрольній – на 8%, у порівнянні з вихідним його значенням (р< 0,05), що обумовило і деяке зниження рівня хвилинного объ'єму кровообігу. Разом з цим, при відсутності значущої динаміки фракції викиду лівого шлуночка у хворих основної групи на 17% в середньому (р < 0,05) підвищилось значення фракції викиду міокарда правого шлуночка, що свідчить про покращення у них легеневого кровообігу. Однонаправлено поліпшувались параметри і периферичного кровообігу, більш виразно кількісно у хворих основної (на 52,6%) в порівнянні з динамікою у осіб контрольної групи (на 21,7%).

Одержані результати можуть розцінюватися як поліпшення мозкової та системної гемодинаміки у досліджуваних хворих після проведеного курсового лікування. При цьому, після проведеного лікування у хворих основної групи більш значуще проявлялась позитивна "периферична" дія поряд з покращенням скорочувальної функції міокарду правого шлуночка, що може свідчити про поліпшення легеневого кровообігу. Це характерно для ефектів актовегіну і озвучування грудної клітини.

У порівнянні з цим, у хворих з попередньою кардіологічною патологією після проведеного лікування нормалізувався підвищений систолічний і діастолічний артеріальний тиск, покращився функціональний стан міокарда лівого і правого шлуночків і достовірно поліпшився периферичний кровообіг, що також характерно для даної категорії хворих.

У 25 хворих основної і 10 – контрольної груп були проведені повторні курси лікування через 6 місяців – 1 рік після перенесеної ГЗЧМТ.

Таким чином, отримані результати курсового лікування хворих з ГЗЧМТ показали, що озвучування грудної клітини в поєднанні із інгаляціями актовегіну добре переноситься хворими і не викликає побічних ефектів, поліпшує їх

клініко-неврологічний статус, нормалізує функціональний стан системи кровообігу, що в першу чергу призводить до покращення мозкової гемодинаміки, переважно за рахунок поліпшення венозного відтоку. Поряд з цим, застосування розробленого лікувального способу призводить до покращення легеневого та периферичного кровообігу, нормалізації вегетативної регуляції центральної гемодинаміки як у осіб без попередньої кардіальної патології, так і у хворих з супутньою"судинною" або поєднаною патологією.


 
 

Цікаве

Загрузка...