WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи оптимізації діагностики та лікування постхолецистектомічного синдрому (автореферат) - Реферат

Шляхи оптимізації діагностики та лікування постхолецистектомічного синдрому (автореферат) - Реферат

Встановлені направленість та характер впливу ультразвуку на клінічний стан та гемодинамічні параметри хворих з ГЗЧМТ. Показано, що дія ультразвуку залежить від умов проведення процедури та вихідного стану хворого. Найбільш обгрунтованим у хворих з ГЗЧМТ є озвучування грудної клітини.

Вперше проведена порівняльна оцінка клініко-гемодинамічних ефектів актовегіну при парентеральному та інгаляційному способах його введення. Доведено, що інгаляційний шлях введення актовегіну не порушує його властивостей, має переваги перед парентеральним шляхом введення препарату саме при лікуванні хворих неврологічного профілю.

Обгрунтована можливість та доцільність послідовного озвучування грудної клітини та ультразвукових інгаляцій актовегіну в комплексному лікуванні хворих з ГЗЧМТ, струсом головного мозку. При цьому у досліджуваних хворих досягається взаємне посилення ефектів ультразвуку та інгаляцій актовегіну на церебральну, легеневу та системну гемодинаміку. Підтвержені переваги лікування хворих з ГЗЧМТ з застосуванням розробленої фізико-фармакотерапевтичної методики перед ізольованим медикаментозним лікуванням.

За даними безпосередніх та віддалених результатів курсового комплексного лікування хворих з ГЗЧМТ шляхом застосування послідовного озвучування грудної клітини та ультразвукових інгаляцій актовегіну встановлені показання та протипоказання до призначення розробленої фізико-фармакотерапевтичної методики.

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень розроблена нова методика послідовного озвучування грудної клітини та ультразвукових інгаляцій актовегіну для включення в комплексне лікування хворих з ГЗЧМТ. Встановлені оптимальні умови застосування ультразвуку для лікування клінічних проявів та порушень системної та церебральної гемодинаміки у хворих з ГЗЧМТ.

Обгрунтована доцільність інгаляційного шляху введення актовегіну в практиці неврології. Отримано Патент України "Спосіб лікування судинних порушень головного мозку" № 59548 А, МКП 7 А 61В17/00, А61К31/00, заявл. 08.07.2002, надр. 15.09.2003, Бюл. №9.

Розроблені показання та протипоказання для послідовного застосування озвучування грудної клітини та інгаляцій ультразвуку для хворих з ГЗЧМТ.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела інформаційно-патентний пошук та аналіз наукової літератури по проблемі. Ідея, мета, завдання та методологія дослідження належать керівнику роботи. Здобувачем проаналізовані архівні історії хвороби, особисто проведені одноразові

фізіотерапевтичні та фізико-фармакологічні проби та лікування хворих основної та контрольної груп у відділенні фізіотерапії, аналіз та статистичне опрацьовання отриманих результатів, їхня інтерпретація, зроблено висновки. Здобувач виконала провідну частину роботи при оформленні сумісних із співавторами наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Головні положеннядисертаційної роботи повідомлені: на международной научно-практической конференции, посвящённой 100-летию со дня рождения Б.В.Лихтермана "Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии" (г.Ялта, 2002 г.); обласній науково-практичній конференції фізіотерапевтів і курортологів ХОНМТ, (м.Харків, 2002).; науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Харківської фізіотерапевтичної школи, "Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами"(м. Харків, 2002); регіональній науково-практичній конференції "Актуальні аспекти санаторно-курортної реабілітації", присвяченій 140-річчю курорту "Березівські мінеральні води", (м.Харків,2003); региональной научно-практической конференции "Актуальные вопросы реабилитации больных ишемической болезнью сердца", посвящённой 25-летию отделениям реабилитации больных ишемической болезнью сердца.(г.Славянск., 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 80-річчю кафедри "Медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології" КМАПО ім. П.Л. Щупика. (м.Київ, 2004); IY конгрессе курортологов и физиотерапевтов Автономной Республики Крым "Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии", (г.Евпатория, 2004).

Розроблені методики впроваджено у Харківській обласній клінічній лікарні, Харківському обласному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення, санаторіях "Березівські мінеральні води", "Роща", "Рай-Оленівка" та в навчальний процес кафедри фізіотерапії та курортології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Апробація роботи проводилась на засіданні кафедр фізіотерапії та курортології, невропатології та дитячої неврології, психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України з участю співробітників кафедри нейрохірургії Харківського державного медичного університету МОЗ України

та на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих робіт, із них 3 статті в журналах, 6 тезів доповідей на конференціях, симпозіумах. Отримано 1 деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 142 сторінках тексту, складається з вступу, 3 розділів (огляд літератури, матеріали і методи дослідження і лікування, результати дослідження), обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що включає 272 публікації, із них 88 належать зарубіжним авторам. Робота ілюстрована 21 таблицею та 11 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і завдань дослідження було обстежено 118 хворих з ГЗЧМТ, струсом головного мозку у віці від 16 до 65 років, 2/3 (89) з яких склали чоловіки.

Клініко-інструментальне обстеження і лікування хворих проводилося на базі Харківської обласної клінічної лікарні (ХОКЛ) у відділеннях нейрохірургії та фізіотерапії.

Основну групу склали 93 пацієнта. Із них: у 35 обстежених вивчали клініко-гемодинамічні реакції на одну процедуру різних процедур ультразвуку (паравертебрального озвучування та озвучування грудної клітини по методиці А.І.Шеіної впродовж 12 хвилин); у 33 хворих було оцінено ефективність однієї процедури інгаляції актовегіну в порівнянні з дією разової дози препарату при введенні його парентерально; у 25 осіб вивчали особливості послідовної дії процедури інгаляції актовегіну та процедури ультразвуку, у 33 хворих після проведення разових проб та 25 – без цього (усього – 58 особам) було проведено курсове комплексне лікування із застосуванням розробленого лікувального засобу.

Контрольну групу склали 25 хворих, які не отримували розроблений спосіб фізико-фармакотерапії. З них у 11 пацієнтів вивчали зміни клініко-гемодинамічних параметрів після дії однієї процедури плацебо. В залежності від присутності чи відсутності відмінностей в проявах та протіканні ЧМТ у осіб з супутньою кардіологічною патологією хворі обох груп були поділені на 2 підгрупи. При цьому в першу підгрупу ввійшли 41 пацієнт основної та 21 – контрольної групи. Другу підгрупу склали 17 хворих основної та 4 – контрольної групи.

У 33 хворих (20 основної та 13 – контрольної груп) простежені результати повторного лікування в клініці з використанням фізіотерапії, що була розроблена.

Всі хворі надходили до лікарні з наявністю клінічних та інструментальних ознак ГЗЧМТ, струсу головного мозку. Більшу частину хворих склали мешканці міста, за професією – робітники. У 1/3 обстежених більш старшого віку спостерігались супутні захворювання у вигляді артеріальної гіпертензії, хронічної судинної – церебральної та периферичної патології. Чверть хворих страждала водночас хронічними легеневими захворюваннями.

Клініко-неврологічне обстеження хворих включало виявлення та оцінку динаміки в процесі спостереження провідних синдромів: астенічного, вегетативно-дистонічного та лікворно-дистензійного. Поряд з цим оцінювали стан серцево-судинної системи в залежності від наявності чи відсутності попередньої кардіологічної патології.

Поряд з цим, застосовували аналіз обзорної рентгенографії черепу (краніографію) в 2-х проекціях, комп'ютерну томографію, ехоенцефалоскопію, реоенцефалографію, елекроенцефалографію, доплерографія, електрокардіографію, ехокардіографію, периферичну реовазографію.

Вибір лікувального способу та оптимальних умов комбінацій останнього з іншими методами лікування проводили на основі оцінки індивідуальної реакції хворих на фізіотерапевтичну процедуру, враховуючи психологічний настрій та їх суб'єктивні відчуття.

Хворих досліджували при надходженні, після разової фізіотерапевтичної процедури та після курсу лікування, порівнюючи отримані результати з ефективністю медикаментозної терапії.

Ефективність лікування оцінювали за термінами зникнення головних проявів захворювання і кількості хворих з клініко-неврологічними та гемодинамічними проявами в порівнянні в основній та контрольній групах. Для статистичної обробки застосовували ПЭВМ ІВМ PC/AT.

Loading...

 
 

Цікаве