WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-лабораторна характеристика захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко-лабораторна характеристика захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей (автореферат) - Реферат

Для вирішення цих завдань проводилася така робота:

  • на основі встановлених міжпредметних зв'язків ("Іноземна мова", "Медична деонтологія", "Філософія", "Медична етика") студенти засвоювали знання про сутність емпатії, моралі й моральності, їх значущість і місце в структурі особистості, використовуючи, наприклад, бесіду "Про вимогливість до себе", вправу (прочитати симптоми хвороби пацієнтів, скласти діалог, зіграти його за ролями), аналіз і тактовне вирішення етичних ситуацій, ігри, спрямовані на розкріпачення студентів, оволодіння внутрішньою свободою поведінки, рольові ігри "Обов'язок лікаря", "Професія пацієнта", "Несподіванка" на розвиток умінь швидко і точно орієнтуватися в складних ситуаціях та вдосконалення емпатії. Треба зазначити, що підготовкою та проведенням ігор і бесід займалися студенти підгрупи А, залучаючи студентів підгруп В, С і Д, надаючи їм допомогу в підборі літератури, ситуацій, підготовки ролей, виявляючи при цьому доброзичливість, довіру, терпіння, демонструючи відповідальність, дисциплінованість та організованість;

  • цілеспрямовано формували комунікативну компетентність та комунікативні вміння на основі принципів і правил медичного етикету (вправа "На прийомі у терапевта"); прагнули до того, щоб поєднувати вимогливість і доброту, відчуття радості від спілкування; використовували групову роботу (в якій брали участь студенти 4 підгруп) з метою організації спілкування, планування діяльності, що сприяло розвитку відповідальності, бажанню допомогти, створювалася атмосфера співпереживання, співрадості, піклування один про одного. Особливу увагу звертали на необхідність розуміти емоційний стан кожного, адекватно (тактовно) реагувати на помилки товаришів і на поведінку іншої людини, доброзичливо, але критично коментувати відповіді, рецензувати роботи та ін.;

  • організовували взаємовідносини між суб'єктами навчального процесу на основі принципу "Не нашкодь", тобто суворого дотримання правил психологічної безпеки, взаємоповаги та довіри, вимогливості до себе й оточуючих, відповідальності за власну моральну поведінку, використовуючи тренінг на міжособистісну взаємодію "Сильні сторони партнера", конкурс "Знайди помилки в поведінці", сенситивний тренінг (тренування міжособистісної та емоційної чутливості, уміння розуміти й сприймати більш адекватно не лише себе, але й інших) та ін. Виконуючи вправи-ситуації, студенти розшифровували сенс понять "емпатія", "емпатійне слухання", "позитивна установка на співрозмовника", "розвинена увага", підкреслювали їх значення в спілкуванні. У ході евристичної бесіди студенти дійшли висновку, що емпатія залежить від напряму особистості в цілому, її світогляду і рівня морального розвитку. Формування емпатійної культури розглядалося на прикладі оволодіння вміннями вловлювати настрій людей, співпереживати їхнім бідам, болю, розуміти іншу людину, входити в її внутрішній світ (вправа "На прийомі у педіатра, стоматолога", пропонували прочитати і вивчити діловий лист та запропонувати власний метод лікування);

  • стимулювали кожного студента до розробки правил та норм поведінки лікаря, які обговорювалися та узагальнювалися на семінарсько-практичних заняттях. До них студенти віднесли: емпатію (78%); здатність приймати людей такими, якими вони є (53%); чуйність та уважність (51%); доброзичливість (83%); вміння бути терплячим (79%); відкритість у спілкуванні (76%); любов до людини (75%); самовладання та оптимізм (61%).

Реалізація педагогічних умов вимагала конкретної роботи в групах. Так, для студентів підгрупи С системоутворюючою була робота з формування емоційного компонента. Аналіз яскравих образних описів художніх творів, що викликали співпереживання, співчуття, а також жаль до людей, які потрапили в біду, тренінгові вправи з методами проективних малюнків, розігруванням рольових ситуацій, мімічні диктанти допомагали студентам розібратися в особливостях своєї емоційної сфери, а також сприяли потребі у вираженні альтруїстичних почуттів, у прояві чекань відчути емоційний стан партнера у спілкуванні, у співналагодженості з ним на єдину емоційну хвилю, в емоційній ідентифікації з іншою особистістю. Становленню когнітивного і поведінкового компонентів емпатійної культури сприяли такі ситуації, в яких шлях до правильного рішення лежав через прояв співчуття стосовно людей, що допустили порушення моральної норми. Така робота допомагала зрозуміти емоційний стан іншої людини через усвідомлення власних переживань, його безоцінно приймати.

Зі студентами підгрупи В використовували вправи на розвиток емпатійного слухання, комунікативні вправи (В.Кан-Калік), що дозволяли релаксувати від скутості в рухах; психотехнічні тренінги стимулювали спрямованість на уяву, необхідність бути уважним до співрозмовника; ігри, які були спрямовані на виявлення емоційних взаємин у парах, потреби в допомозі і підтримці, готовності прийняти допомогу (гра "Місток"), на ствердження в очах групи значущості даного студента та ін. Вправи на перевтілення допомагали студентам емоційно сприймати і розуміти внутрішній світ іншої особистості, вживатися в його образ, рефлексії вчинків іншого.

Зі студентами підгрупи А використовували ситуації, що вимагали від них продуктивної діяльності й рефлексії. Система тренінгових вправ, виховні ситуації передбачали активне використання раніше отриманих знань, умінь і навичок емпатійної поведінки в нових умовах, прийоми "конструювання емоцій", ігрові ситуації допомагали закріпити правила поведінки в різних ситуаціях спілкування, сприяли умінню конгруентно виражати своє справжнє "Я", передавати партнеру розуміння його переживань у вербальних і невербальних формах.

Зі студентами підгрупи Д проводилася комплексна робота, яка включала всю систему засобів і прийомів, які використовувалися в усіх підгрупах.

Аналіз рівня розвитку емпатійної культури майбутніх лікарів на другому етапі показав, що число студентів з підгрупи В зменшилося на 33%; на 6,6% збільшилася кількість студентів з підгрупи Д. Зазначимо, що переважали студенти підгрупи С, намітилася тенденція росту студентів підгрупи А.

Третій етап – контрольно-аналітичний – передбачав аналіз і оцінку отриманих результатів з метою їх коригування. Для того, щоб процес самоконтролю проходив ефективно, студентів знайомили з критеріями ефективності в цьому напрямі, методами контролю й самоконтролю, які сприяли усвідомленню й оцінюванню власних дій, поведінки, умінь і якостей (аналіз і самоаналіз результатів виконання завдання); студенти постійно здійснювали рефлексію діяльності.

Для оцінки ефективності реалізованих педагогічних умов, які сприяли формуванню емпатійної культури майбутніх лікарів, визначили основні критерії та показники (позитивна мотивація, сформованість системи знань, ступінь прояву емоцій, стиль спілкування, установка на рефлексію), які відображають суттєві характеристики рівнів сформованості емпатійної культури й диференціюються як високий, середній, низький.

Високий рівень характеризується непідробленим інтересом до пацієнтів і колег, товариськістю, прагненням зрозуміти їхні мотиви; позитивним ставленням до емпатії; володінням знаннями про сутність і структуру емпатійної культури, змісту і прийомів її формування; сформованістю на їх основі емпатійних і комунікативних умінь і навичок; стиль емоційного спілкування – захоплений з яскравою гуманістичною спрямованістю; постійно здійснюють рефлексію дій, вчинків, поведінки.

Для середнього рівня характерне прагнення до взаємного спілкування, не відчужені емоційні прояви; уважність, бажання зрозуміти більше, ніж сказано словами; чітке і правильне розуміння змісту емпатійної культури, уявлення про основні методи її формування; активно-позитивне ставлення до емпатії як до професійно-значущої властивості особистості лікаря; доброзичливий емоційний стиль спілкування з пацієнтами та колегами; не завжди здійснюють рефлексію діяльності.

За низького рівня відчуваються утруднення в установленні контакту з людьми; емоційні прояви в їхніх діях здаються незрозумілими; розпливчасте розуміння емпатії; відсутнє володіння вміннями і навичками з формування емпатійної культури; емоційний стиль спілкування – авторитарний, нестійкий або нейтральний; майже відсутня рефлексія діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве