WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-лабораторна характеристика захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко-лабораторна характеристика захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей (автореферат) - Реферат

Об'єкт дослідження – процес формування емпатійної культури у професійній підготовці майбутнього лікаря.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування емпатійної культури майбутнього лікаря.

У ході дослідження було зроблено припущення, що ефективність формування емпатійної культури майбутніх лікарів визначається дотриманням таких взаємопов'язаних педагогічних умов: створення на заняттях сприятливого психолого-емоційного мікроклімату й організація спілкування суб'єктів навчального процесу.

Методологічну основу дослідження становлять філософські, психологічні та педагогічні положення про особистість як найвищу цінність суспільства, природу і сутність людської діяльності, взаємозв'язок, взаємозумовленість та цілісність явищ і процесів навколишнього світу, активність особистості та її самоцінність; положення гуманістичної філософії і психології (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл).

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї, положення і висновки, які стосуються:

  • теорії діяльності та розвитку особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, О.Асмолов, Л.Божович, Л.Виготський, П.Гальперін, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.);

  • професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (А.Алексюк, Є.Барбіна, А.Бойко, М.Васильєва, О.Дубасенюк, В.Євдокимов, Н.Кузьміна, О.Пєхота, М.Подберезський, І.Прокопенко, С.Сисоєва, В.Сластьонін, М.Сметанський, Г.Троцко, Г.Шевченко та ін.);

  • організації навчального процесу у вищому навчальному закладі (С.Архангельський, В.Безпалько, В.Галузинський, І.Тихонов);

  • професійної культури спеціалістів (М.Букач, О.Гармаш, В.Гриньова, І.Ісаєв, Н.Крилова, Л.Нечепоренко та ін.);

  • емпатії й емпатійної культури особистості (С.Борисенко, Л.Веденєєва, Т.Гаврилова, Л.Джрназян, Р.Карамуратова, Д.Мід, А.Насіфуліна, К.Роджерс, Н.Роджерс, І.Юсупов та ін.);

  • медичної деонтології та медичної етики (А.Грандо, С.Грандо, С.Гурвич, О.Іванюшкін, В.Матвєєв, Б.Петровський, Г.Царегородцев).

Відповідно до визначених завдань і гіпотези було використано такі теоретичні й емпіричні методи дослідження:

  • теоретичні: аналіз наукової літератури для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення основних понять;

  • емпіричні: прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ю, тестування, бесіда, діалог, дискусія), обсерваційні (спостереження, самоспостереження, метод рейтингу, самооцінка) для встановлення рівня сформованості компонентів емпатійної культури особистості; педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи;

  • статистичні: кількісний та якісний аналіз даних з використанням методів математичної статистики (статистична обробка результатів та графічне їх відображення).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося поетапно, протягом 1998-2004рр.

На першому етапі (1998-1999 рр.) здійснено вивчення й аналіз стану розробленості проблеми формування емпатійної культури студентів; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, обґрунтовано сутність емпатійної культури майбутнього лікаря.

На другому етапі (1999-2003 рр.) проведено формуючий експеримент. Виявлено, обґрунтовано й реалізовано педагогічні умови, які забезпечують формування емпатійної культури студентів, уточнено критерії та показники її сформованості.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) узагальнено результати теоретичного аналізу та експериментальної роботи; їх апробація відбувалася як шляхом публікацій та обговоренням доповідей на наукових конференціях, так і впровадженням у практику.

Експериментальна база: дослідження проводилось у Харківському державному медичному університеті, Харківській медичній академії післядипломної освіти, Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Харківському базовому медичному училищі № 1.

Наукова новизна й теоретична значущість одержаних результатівполягають у тому, що: вперше визначено структуру емпатійної культури майбутнього лікаря; обґрунтовано педагогічні умови формування емпатійної культури студентів вищого медичного навчального закладу; виділено й змістовно схарактеризовано рівні сформованості емпатійної культури та етапи її становлення; уточнено сутність понять "емпатія" і "емпатійна культура", критерії та показники визначення рівнів сформованості емпатійної культури; подальшого розвитку дістали засоби професійної підготовки студентів у вищому медичному навчальному закладі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в підготовці автором посібників з англійської мови і науково-методичних матеріалів щодо формування емпатійної культури майбутнього лікаря.

Теоретичні й методичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для оновлення змісту практичних занять з іноземної мови; організації практики майбутніх лікарів; під час написання курсових і дипломних робіт студентами з метою професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах непедагогічного профілю ІІІ-ІV рівнів акредитації; у процесі післядипломної освіти лікарів з метою вдосконалення професійної діяльності.

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті сутності та визначенні структури емпатійної культури і педагогічних умов її формування.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і наукових результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та медичній практиці, відповідністю методів дослідження його меті й завданням, експериментальною перевіркою гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди та кафедри іноземних мов Харківського державного медичного університету, а також у виступах на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні освітні технології" (Харків, 2001), міжвузівській науково-практичній конференції "Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів" (Харків, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія" (Харків, 2003), науково-практичній конференції "Актуальні питання навчання іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах" (Харків, 2003), науково-методичній конференції "Проблеми медичної та фармакологічної освіти і шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні" (Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Новітні методи викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах" (Харків, 2004).

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського державного медичного університету (довідка 05/42 від 25.05.2004 р.); Харківської медичної академії післядипломної освіти (довідка 07-6/36 від 25.05.2004 р.); Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка 01-994/06-09 від 25.05.2004 р.); Харківського базового медичного училища № 1 (довідка 01-41/348 від 26.05.2004 р.).

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в 14 публікаціях, із них 11 – одноосібних, 4 – у провідних наукових фахових виданнях, 6 – у матеріалах наукових конференцій, 3 – у навчально-методичних посібниках.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (195 найменувань, з них 16 – іноземною мовою), десяти додатків, 10 таблиць, 4 рисунків). Загальний обсяг роботи – 190 сторінок (160 сторінок – основний текст).

Loading...

 
 

Цікаве