WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-лабораторна характеристика захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко-лабораторна характеристика захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей (автореферат) - Реферат

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

КУЗНЕЦОВА Ірина Василівна

УДК 378.371

Педагогічні умови формування емпатійної культури студентів вищих медичних навчальних закладів

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному педагогічному університетіімені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Валентина Миколаївна,

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, професор кафедри загальної

педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сметанський Микола Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Єфіменко Нонна Петрівна,

Українська інженерно-педагогічна академія, доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища.

Провідна установа Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться " 24 " березня 2005 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215 В).

Автореферат розісланий "22" лютого 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Т. Золотухіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Розвиток системи вищої медичної освіти щільно пов'язаний зі змінами, що відбуваються в суспільстві, новою парадигмою системи вищої освіти, що відбито в концепції Міністерства охорони здоров'я України про реформування вищої медичної школи (1991 р.) та в інших державних документах "Концепція розвитку охорони здоров'я населення країни" (7 грудня 2000 р.) та Національному плані дій з гігієни довкілля на 2000-2005 рр. Тому важливого значення набуває підготовка медичних працівників, діяльність яких націлена на підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, поліпшення стану здоров'я всіх верств населення. Рівень ефективності та якості використання медичного персоналу залежить не лише від рівня їхньої теоретичної та професійної підготовки, а й від низки суто людських позитивних моральних якостей, які є основою фахової моралі медика, що підпорядкована цілям охорони здоров'я та життя людини.

Найбільш важливою моральною вимогою до лікаря, що визначає гуманізм його професії, є постійна готовність надавати медичну допомогу, уважно ставитися до хворого як до індивідуальності та піклуватися про нього, сповідуючи етичний принцип "Non nocere" (не нашкодь), про що заповідав ще Гіппократ. Основою медичного гуманізму є загальнолюдські норми моральності, чітко визначені медичною етикою та медичною деонтологією. Одна з таких норм – чуйне ставлення до болю, страждань і хвороби іншої людини.

Майбутній лікар має бути готовим до спілкування з пацієнтами, на що звертали особливу увагу філософи і медики М.Амосов, А.Білібін, М.Блохін, С.Вайль, В.Вересаєв, М.Петров, Б.Петровський та ін.

Здійснення професійної діяльності вимагає від лікаря, крім спеціальних знань і досвіду, сформованості таких моральних якостей, як душевність і чуйність, уважність і комунікабельність, тактовність і ввічливість, чесність і правдивість, щедрість і великодушність, моральна чистота, взаємодопомога і взаємоповага, терпимість і наполегливість, рішучість і витримка, а також співчуття і співпереживання, тобто емпатія.

Інтерес до проблеми емпатії виник у зарубіжних дослідженнях у 50-70-ті рр. ХХ ст. у зв'язку з розповсюдженням гуманістичної психології (А.Маслоу, Г.Олпорт, К.Роджерс, Е.Фром та ін.). З-поміж провідних людських потреб вчені виділили потребу в захищеності, розумінні свого внутрішнього світу іншою людиною, співчутті. Стан емоційної близькості, тепла з батьками, вчителями дає індивіду можливість відчути себе "прийнятим і зрозумілим саме тоді, коли він відчуває страх, гнів, горе" (К.Роджерс). У представників гуманістичного напряму в зарубіжній психології та педагогіці (Дж.Вільсон,

Ч.Паттерсон, А.Харріс та ін.) емоційні і моральні аспекти виступають на першому плані в навчанні; мету ж виховання вони вбачають у домінуванні гуманних людей (Ч.Петтерсон), особистостей, які здатні любити, глибоко співчувати, не здатні до агресії (А.Комбс), чутливі до проблеми інших, співчуваючі (А.Маслоу, К.Роджерс).

Це вимагає створення таких міжособистісних відносин між викладачем і студентом, які сприяють розвитку доброзичливості, чуйності, терпимості, толерантності, емпатії. Про це наголошували в своїх працях видатні вітчизняні педагоги П.Каптерєв, А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський та психологи Л.Виготський, П.Гальперін, А.Запорожець, С.Рубінштейн, Д.Ельконін та ін.

Феномен емпатії в зарубіжній та вітчизняній психології досліджується Р.Бернсом, В.Мак-Дауголом, К.Роджерсом, Н.Рорджерс, Л.Виговською, Т.Гавриловою, Ю.Гіппенрейтер, І.Коном, М.Ободовим, І.Юсуповим та ін.

Є окремі дослідження, в яких в різних аспектах розглядаються питання, пов'язані з визначенням сутності емпатійної культури вчителя та майбутнього вчителя (Л.Веденеєва, А.Гостєв, Я.Коломинський, О.Кравцова, М.Кухарєв, К.Левітан, Н.Лісіна, А.Лутошкін, О.Смирнова та ін.). Проте об'єктивність існування феномена емпатії та емпатійної культури студентів медичних закладів освіти та необхідність її експериментального формування вимагає окремого дослідження. Такий стан наукового знання зумовлює і суперечності у практиці:

  • між новими ціннісними орієнтаціями студентів, які стихійно адаптуються до мінливих соціально-економічних умов, і консервативністю вищої школи як державної інституції;

  • між мінливим змістом предметів гуманітарного курсу, нагальною потребою використання в медичних закладах освіти оновлених програм та недостатньою підготовленістю педагогічних колективів до цього виду навчально-виховної діяльності;

  • між необхідністю розробки й упровадження ефективних форм, методів і прийомів формування емпатійної культури та превалюванням у вищій школі традиційних методик.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивні вимоги до професійної культури фахівця взагалі та емпатійної культури зокрема, практичний досвід автора зумовили вибір теми дослідження "Педагогічні умови формування емпатійної культури студентів вищих медичних навчальних закладів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах" (РК № 1-200199004104). Тема затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (протокол № 3 від 22 червня 2001 року) й узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2001 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування емпатійної культури майбутнього лікаря.

Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:

  1. Проаналізувати філософську, культурологічну, медичну, психолого-педагогічну літературу для розкриття сутності емпатії.

  2. З'ясувати сутність та визначити структуру емпатійної культури майбутнього лікаря.

  3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови, які забезпечують формування емпатійної культури майбутніх лікарів.

  4. Уточнити критерії та показники сформованості емпатійної культури студентів.

  5. Підготувати посібники й методичні рекомендації для студентів і викладачів.

Loading...

 
 

Цікаве