WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми ураження захисного слизового бар'єру при дуоденальній виразці в сполученні з пролапсом мітрального клапану у студентів (автореферат) - Реферат

Механізми ураження захисного слизового бар'єру при дуоденальній виразці в сполученні з пролапсом мітрального клапану у студентів (автореферат) - Реферат

Фізичний розвиток дітей із РБ здебільшого відповідав фізіологічній нормі, лише в окремих випадках динаміка росту і маси тіла була сповільненою. На противагу цьому, при ХБ у кожної третьої дитини були занижені показники маси тіла і зросту. Цілеспрямований огляд грудної клітки виявив наступні деформації: пострахітичні (РБ – 21,57 %, ХБ – 36,54 %), сколіоз (РБ – 5,88 %, ХБ – 13,46 %), діжкоподібну деформацію при ХБ (11,54 %). Фізикальні дослідження органів дихання виявили характерну патологічну перкуторно-аускультативну картину загострення бронхіту без суттєвих клінічних відмінностей окремих форм. Особливістю рентгенологічної картини РБ була висока частота (41,18 %) розширення тіні коренів, а при ХБ - деформація легеневого малюнку переважно по сітчастому типу.

У ході комплексного клінічного обстеження була діагностована супутня патологія, котра переважала при ХБ, а саме 58,62 % пацієнтів мали понад три супутніх захворювання. У всіх обстежених переважали хронічна патологія шлунково-кишкового тракту (РБ - 58,82 %, ХБ - 64,46 %) дітей, ЛОР-патологія (РБ - 43,14 %, ХБ - 53,85 %), дефіцитні анемії зустрічались практично рівномірно (РБ - 22,41 %, ХБ - 23,08 %). Однак, слід акцентувати увагу на частій ортопедичній патології (36,54 %) серед дітей з ХБ.

Проводився кількісно-якісний аналіз популяційної характеристики лімфоцитів та вмісту основних класів імуноглобулінів в сироватці у дітей із загостренням РБ та ХБ. В результаті дослідження було виявлено достовірне зменшення кількості CD3, що різнилось від показників контрольної групи (p < 0,001). Щодо CD8, то відмічалось зниження (p < 0,05) їх кількості в периферичній крові у порівнянні із групою контролю. Звертає на себе увагу відсутність достовірної різниці між кількістю Т-хелперів та Т-супресорів при різних клінічних варіантах бронхіту. Рівень CD16 мав тенденцію до зниження, проте від норми суттєво не різнився (p > 0,05). Істотне зниження вмісту компонентів клітинної ланки імунітету спричиняв імунодефіцитний стан у хворих дітей. Виявлений переважаючий імунодефіцит ІІ ступеня (при ХБ - 67,65 %, при РБ – 60,00 %) очевидно, є вторинним, адже суттєво не відрізняються при різних варіантах перебігу бронхіту. Виявлена лише тенденція до зниження (p > 0,05) відносної кількості CD72 у обох досліджуваних групах. Дослідження вмісту імуноглобулінів показало, що у більшості дітей з ХБ спостерігалась дисімуноглобулінемія, у пацієнтів з РБ рівні імуноглобулінів від групи контролю суттєво не відрізнялись. У всіх групах обстежених рівень Ig G не відрізнявся від значень контролю; встановлено зниженні вмісту Ig A (p < 0,001), Ig M (p < 0,01) у сироватці крові дітей з ХБ. Така дисімуноглобулінемія, яка в значній мірі залежна від дефіциту Ig A, і обумовлює специфічність перебігу ХБ.

Проводилось визначення вмісту кріоглобулінів в крові у дітей з РБ та ХБ з метою визначення ступеня активності запального компоненту при бронхітах у дітей. У обстежених дітей з РБ рівень КГ1 був нижчим (p < 0,05) від аналогічного у пацієнтів з ХБ та дітей з контрольної групи. Серед обстежених дітей рівні КГ2 знаходились у одому діапазоні величин та істотно різнились із групою контролю (p < 0,001). Відповідно, підвищується і різниця між рівнями КГ, яка була суттєво вищою при ХБ і складала (184,03 18,80) ум. од. (при РБ – (66,42 6,58) ум. од., p < 0,001). Абсолютний рівень КГ при обох клінічних варіантах бронхітів перевищував аналогічні показники групи контролю (4,20 0,69) ум. од., p < 0,001. Висока кріоглобулінемія під час загострення вказує на низьку імунологічну спроможність організму, утримання її під час ремісії запального процесу в бронхах – один із факторів ризику виникнення тривалих частих загострень. Аналогічних досліджень в доступній медичній літературі не знайдено.

З метою проведення оцінки запального компоненту при загостренні бронхіту використовувався один із альтернативних методів його визначення - по вмісту церулоплазміну крові. В процесі дослідження було виявлено збільшення вмісту ЦП у крові дітей з РБ більш ніж у 2 рази у порівнянні із дітьми контрольної групи (p < 0,001). Загострення ХБ також супроводжувалось достовірним підвищенням ЦП в сироватці крові (p < 0,001) у порівнянні із контролем. Звертає на себе увагу значне переважання (p < 0,001) вмісту ЦП при загостренні РБ у порівнянні з аналогічним при ХБ, що можна пояснити вищою активністю запальних реакцій при рецидивному перебігу бронхіту. На відміну від РБ, чисельні загострення ХБ поступово виснажують фізіологічні механізми запалення.

Про інтенсивність обміну речовин у сполучній тканині судили по рівнях оксипроліну (ОП) та румалонових антитіл (РмАт) в крові у дітей при загостренні РБ та ХБ. Встановлено, що максимально високий рівень ОП в крові характерний для загострення ХБ (p < 0,001). Активований обмін сполучної тканини у дітей на тлі бронхітів доводиться виявленими підвищеними рівнями специфічних РмАт у крові. Зокрема, при обох формах виявлено високі значення РмАт, але перевага спостерігається при ХБ, тоді як їх значення перевищують контрольні вдвічі.

Процеси остеогенезу прямо залежать від активності анаболічних процесів, на що вказує, зокрема, рівень загального білка в крові. У ході дослідження був

виявлений фізіологічний рівень загального білка у групах обстежених незалежно від форми бронхіту. Звернуло на себе увагу зниження кальцію та магнію (p < 0,05) в сироватці крові дітей з ХБ. У обстежених не було виявлено достовірних змін

Таблиця 1 – Показники окремих ланок гомеостазу у дітей із загостренням

рецидивного і хронічного бронхітів

Показник

Контроль

РБ

ХБ

Показник достовірності

CD3

%

72,0 7,0

45,26 0,57

45,71 0,66

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 > 0,05

абс. (109/л)

2,04 0,18

1,37 0,08

1,32 0,07

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 > 0,05

Ig A, г/л

1,75 0,05

1,76 0,08

1,21 0,06

p1 > 0,05

p2 < 0,001

p3 < 0,001

Ig M, г/л

2,79 0,12

2,70 0,10

2,28 0,11

p1 > 0,05

p2 < 0,01

p3 < 0,01

Кальцій, ммоль/л

2,31 0,03

2,28 0,04

2,17 0,05

p1 > 0,05

p2 < 0,001

p3 > 0,05

Лужна фосфатаза, нмоль/(сл)

6000,00 322,16

4418,00 263,81

4541,65 217,78

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 > 0,05

Оксипролін, мкмоль/л

29,70 2,12

43,86 2,91

57,13 2,82

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 < 0,01

Румалонові антитіла, ум. од.

16,53 1,32

24,42 0,87

31,53 1,98

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 < 0,01

Церулоплазмін, мг/л

198,00 3,31

488,42 17,04

385,00 10,56

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 < 0,001

Абсолютні кріоглобуліни, ум. од.

4,20 0,69

66,42 6,58

184,03 18,80

p1 < 0,001

p2 < 0,001

p3 < 0,001

Примітки:

  1. p1 - вірогідність різниці РБ у порівнянні із контролем;

  2. p2 - вірогідність різниці ХБ у порівнянні з контролем;

  3. p3 - вірогідність різниці між РБ та ХБ.

рівня фосфору у дітей, незалежно від форми бронхіту. Проте, не спостерігалось фізіологічного співвідношення 2:1 між вмістом кальцію до неорганічного фосфору. Як при РБ, так і при ХБ відмічається зниження вмісту ЛФ у порівнянні з нормою (при РБ - (4418,00 263,81) нмоль/(сл), при ХБ - (4541,65 217,78) нмоль/(сл), p < 0,001).

Необхідність дослідити мінеральну щільність кісткової тканини та вплив на неї хронічної та рецидивної патології бронхів випливає з встановленого взаємозв'язку між запальним процесом у бронхах та порушенням обміну сполучної тканини вцілому. Проводилось денситометричне обстеження поперекового відділу хребта на рівні L1 – L4 у 20 дітей з РБ та у 35 дітей з ХБ.

За даними денситометричного обстеження у половини дітей з РБ порушень мінеральної щільності кісткової тканини виявлено не було. У цій групі переважали діти до 10 років (70,00 %), тоді як серед дітей із виявленими порушеннями мінералізації (50,00 % обстежених) переважали діти старше 10 років (60,00 %). За даними денситометрії, величина ВМС у дітей із нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини була в межах (4,33 0,30) г у дітей до 10 років та (7,69 0,98) г у дітей старше 10 років. Площа хребців у вказаного контингенту обстежених становила (6,83 0,32) см2 у дітей до 10 років та (9,77 0,71) см2 у дітей старше 10 років. Остеопенія І ступеня зустрічалась у 25,00 % дітей з РБ. Усі пацієнти цієї групи – діти старше 10 років, переважали хлопчики (60,00 %). Величина ВМС у дітей з остеопенією І ступеня була нижчою (p < 0,05), ніж у дітей без остеопенії. Поряд із цим площа хребців у даного контингенту дітей істотно не різнилась від аналогічних показників у дітей без остеопенії. У 20,00 % дітей із загостренням РБ була виявлена остеопенія ІІ ступеня. Ця підгрупа включає лише хлопчиків віком від 8 до 10 років. Особливістю даного контингенту обстежених було відставання у фізичному розвитку – троє відставали у рості в межах - 1,5 - - 2,0 σ та один - - 1,5 σ по масі. У дітей молодших 10 років величина ВМС була не нижчою (p > 0,05) від дітей без остеопенії, проте було відмічено суттєве збільшення площі хребців (p < 0,05). Що стосується дітей, старше 10 років, то при тенденції до зниження площі хребця, істотно знижувалось насичення мінеральними речовинами хребця (p < 0,001) при остеопенії ІІ ступеня, ніж у дітей без остеопенії. Лише у однієї дитини з РБ, що становило 5,00 % обстежених, було діагностовано остеосклеротичні зміни у кістковій тканині поперекових хребців.

У 21 пацієнта із загостренням ХБ, що становило 60,00 % обстежених, змін мінеральної щільності кісткової тканини виявлено не було. Серед дітей із фізіологічними значеннями насичення кісткової тканини мінеральними речовинами більшість складали хлопчики (66,67 %) та діти старшої вікової групи (61,90 %). Причому, серед дітей з фізіологічною кістковою щільністю, у більшості (66,67 %) виявлена тенденція до остеопенії – коливання Z із від'ємним значенням від - 0, 775 до - 0,025. Цей факт, очевидно, свідчить про нестійку рівновагу між насиченням мінеральними речовинами кістки та її ростом, процесами резорбції та мінералізації. Величина ВМС у даної групи дітей становила (4,76 0,20) г у дітей до 10 років та (7,36 0,46) г у дітей старших 10 років. Площа хребців у дітей з нормальною мінеральною щільністю при ХБ становила у дітей до 10 років (7,08 0,16) см2 та у дітей старших 10 років (9,26 0,44) см2. Співставляючи аналогічні дані, отримані у дітей з РБ, виявлена тенденція до зниження як площі хребця, так і його насичення мінеральними речовинами при ХБ у дітей старше 10 років у порівнянні з РБ. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з ХБ діагностовано у 40,00 % випадків. На відміну від РБ, при ХБ переважає глибина порушень мінералізації кістки – у 11,43 % дітей був виявлений остеопороз, у решти (28,52 %) – остеопатії. Остеопенія І ступеня зустрічалась у 8,57 % дітей із загостренням ХБ. Цю підгрупу формують хлопчики переважно старші 10 років (66,67 %). ВМС та величина площі хребців у дітей з остеопенією І ступеня мала тенденцію до зниження (p > 0,05) у порівнянні з аналогічними показниками у дітей із загостренням ХБ без остеопенії, так і при остеопенії І ступеня у дітей з РБ. Остеопенія ІІ ступеня виявлена у двох дітей молодших 10 років різної статі. Достовірних змін вмісту мінеральних речовин у хребцях та їх площі у порівнянні з дітьми без остеопенії, хворих на ХБ, виявлено не було. У двох дітей різної статі старших 10 років було діагностовано остеопенію ІІІ ступеня. Величина ВМС та лінійні розміри хребців у даної підгрупи дітей істотно від аналогічних величин у дітей з ХБ без остеопенії не різнились. У 11,43 % пацієнтів із загостренням ХБ, був виявлений остеопороз. Дану підгрупу формували діти старше 10 років, переважали хлопчики (75,00 %). Троє із обстежених відставали у фізичному розвитку – в межах – 1,5 до – 3 сигм по росту і масі. Величина ВМС у дітей з остеопорозом становила (5,83 1,03) г, площа хребців складала (8,85 0,94) см2. Остеосклероз був виявлений у 8,57 % дітей з ХБ. Двоє пацієнтів були хлопчики, 66,67 % - старше 10 років.

Loading...

 
 

Цікаве