WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Конструювання ґендерних ідентичностей в дискурсах реклами (автореферат) - Реферат

Конструювання ґендерних ідентичностей в дискурсах реклами (автореферат) - Реферат

Як показують результати наших досліджень із використанням селективних блокаторів гліколізу та ЕТЛ головну роль у розвитку ГЛВ відіграють енергоутворюючі клітинні системи. Оскільки блокада гліколізу МІА призводить до зникнення констрикторної реакції легеневих артерій у відповідь на гіпоксію (див. рис. 3, А), ми можемо стверджувати, що розвиток ГЛВ повністю залежить від гліколізу. Разом з тим, наші дослідження показали, що на відміну від гіпоксичної констрикції легеневих артерій, дилатація системних судин під дією гіпоксії від гліколізу не залежить (див. рис. 4, А). Ця особливість легеневих артерій може бути пов'язана з адаптаційними механізмами, що забезпечують підтримання судинного тонусу в умовах постійного коливання рівня рО2. Чутливість ГЛВ до блокаторів гліколізу може бути наслідком компенсаційного підвищення активності гліколізу за умов гіпоксії при обмеженні окисного фосфорилювання (ефект Пастера).

Як також свідчать результати наших експериментів, розвиток ГЛВ залежить від механізмів, що пов`язані із гліколізом в ендотелії легеневих артерій. При цьому, гліколіз залучений до механізмів формування гуморальних та електричних сигналів від ендотелію до ГМК під дією гіпоксії. Порівнюючи ці дані із даними, отриманими нами на препаратах аорти (див. рис. 4, Б), ми можемо сказати про те, що різноспрямованість гіпоксичних реакцій артерій легеневого та системного кіл кровообігу у формуванні якої ендотелій приймає безпосередню участь, може визначатися саме відмінностями у функціонуванні гліколізу в ендотелії різних судинних регіонів.

Поряд із гліколізом до формування ГЛВ залучено також і ЕТЛ мітохондрій, оскільки, за нашими даними, його селективна блокада ротеноном викликає зникнення констрикторної гіпоксичної відповіді гладеньких м'язів препаратів легеневих артерій (див. рис. 5, А). При цьому, дослідження впливу ротенону на розвиток гіпоксичної реакції деендотелізованих препаратів легеневих артерій свідчить про залучення саме ендотеліального ЕТЛ у розвиток ГЛВ. Мітохондріальний ЕТЛ в ендотеліоцитах легеневих артерій, як показали результати наших експериментів з блокадою ЕТЛ за присутності селективного блокатору міоендотеліальних електричних зв`язків 18-гліциретинової кислоти (див. рис. 6, А), залучений до формування електричних сигналів в ендотелії, які поширюючись на плазматичну мембрану ГМК легеневих артерій можуть викликати їх скорочення за умов зниження рО2.

Поряд з цим, результати наших досліджень також свідчать, що дилатація системних судин під дією гіпоксії залежить від ЕТЛ лише у ГМК. При цьому, однак, ми можемо припустити, що ЕТЛ приймає участь у формуванні як констрикторних гіпоксичних реакцій легеневих судин, так і дилататорних гіпоксичних реакцій судин системного кола кровообігу.

Основним механізмом, за яким мітохондріальний ЕТЛ в ендотеліоцитах може бути залучений до розвитку ГЛВ є зростання при гіпоксії утворення ним РВК. Залучення цього процесу до механізмів ГЛВ може опосередковуватися порушеннями під дією РВК структурно-функціонального стану плазматичної мембрани клітин стінки легеневих артерій, зокрема, ендотеліоцитів. Виявилося, що застосування ФХЛ, які мають виражені мембранопротекторні властивості, вищевказаний механізм може мати місце при формуванні модулюючого впливу ендотелію на ГМК легеневих артерій за умов гіпоксії. РВК, що утворюються в ендотелії під дією гіпоксії, можуть викликати деполяризацію плазматичної мембрани, яка електротонічно поширюючись на мембрану ГМК легеневих артерій за участю міоендотеліальних електричних зв`язків здатна викликати їх скорочення.

Таким чином, гліколіз та ЕТЛ в ендотелії легеневих артерій за умов гіпоксії є критичними ланками розвитку ГЛВ. Не менш важливою ланкою у цьому процесі виявляються електричні комунікації між ендотелієм та гладеньком`язовим шаром легеневих артерій, сигнали по яких можуть запускати констрикторну реакцію ГМК.

Аналізуючи отримані нами експериментальні результати дії блокаторів гліколізу, ЕТЛ та міоендотеліальних електричних зв`язків, можна стверджувати, що ланки, на які спрямована їхня дія можуть бути мішенню для фармакологічної корекції вазоспазму легеневих артерій при гіпоксії. Однак, необхідно зазначити, що застосовані нами класичні блокатори гліколізу та електронно-транспортного ланцюга є дуже токсичними сполуками і не можуть бути використані з такою метою. Разом з тим отримані дані намічають реальну перспективу щодо біоскрінінгу нетоксичних речовин з подібною дією та створення на їх основі фармакологічних агентів, спрямованих на усунення ГЛВ, як головного чиннику розвитку гіпоксичної легеневої гіпертензії. Альтернативно застосовані нами ФХЛ (препарат ліпін, що давно використовується в клініці) виявились також ефективним по відношенню до усунення ГЛВ і можуть бути запропоновані для фармакологічної корекції головної причини ессенціальної гіпоксичної легеневої гіпертензії – ГЛВ. Отримані нами дані є підгрунтям для проведення розгорнутого доклінічного вивчення антигіпоксичної протекторної дії ФХЛ (Ліпіну) на легеневі артерії.

ВИСНОВКИ

В роботі на основі експериментальних досліджень вперше показано, що гліколіз та мітохондріальний електронно–транспортний ланцюг в ендотеліальних клітинах, а також міоендотеліальні електричні зв'язки приймають безпосередню участь у розвитку гіпоксичної легеневої вазоконстрикції, а фосфатидилхолінові ліпосоми запобігають її формуванню.

  1. На ізольованих препаратах легеневих артерій встановлено, що констрикторна реакція їх гладеньких м'язів при гіпоксії (рО2=10-20 мм рт. ст.) не відтворюється після деендотелізації, що свідчить про участь ендотелію у розвитку вазоконстрикції. Деендотелізація препаратів грудної аорти не впливає на розвиток гіпоксичного розслаблення гладеньких м'язів її стінки.

  2. Селективний блокатор міоендотеліальних електричних зв'язків 18-гліциретинова кислота (2х10-5 М) на 37,9% (р0,05) зменшує амплітуду гіпоксичної констрикції гладеньких м'язів легеневих артерій та перетворює розслаблення гладеньких м'язів грудної аорти на констрикцію. Це свідчить про участь електричних сигналів від ендотелію до гладеньких м'язів у формуванні гіпоксичних реакцій стінки судин легеневого та системного кіл кровообігу.

  3. Блокатор гліколізу монойодацетат (10-5 М) в комбінації з піруватом (10-3 М) усуває гіпоксичну констрикторну відповідь нативних препаратів легеневих артерій, що свідчить про участь гліколізу у цьому явищі. Ця комбінація не впливає на реакцію гладеньких м'язів аорти при гіпоксії. Отже, дилататорна реакція артерій системного кола кровообігу на гіпоксію не залежить від гліколізу.

  4. Блокада мітохондріального електронно–транспортного ланцюгу за допомогою ротенону (2х10-8 М) усуває гіпоксичну легеневу вазоконстрикцію та зменшує дилатацію препаратів грудної аорти на 21,7% (р0,05). Це вказує на безпосередню участь електронно–транспортного ланцюгу у формуванні типових відповідей легеневих артерій та аорти при гіпоксії.

  5. Застосування комбінацій 18-гліциретинової кислоти (2х10-5 М) із монойодацетатом та ротеноном усуває констрикторну компоненту відповіді на гіпоксію препаратів легеневих артерій та аорти. Це свідчить про участь гліколізу та мітохондріального електронно–транспортного ланцюгу у формуванні електричних сигналів від ендотелію до гладеньких м'язів.

  6. Застосування фосфатидилхолінових ліпосом (препарат Ліпін), що мають антиоксидантні та мембраностабілізуючі властивості,в концентрації 50 мкг/мл попереджує розвиток констрикторної компоненти реакції гладеньких м'язів легеневих артерій на гіпоксію.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Кізуб I.В., Павлова О.О., Сагач В.Ф., Соловйов А.І. Сучасні уявлення про механізми впливу гіпоксії на тонус кровоносних судин // Фізіол. журн. – 2002. – Т. 48, №1. – С. 112-122.

  2. Кізуб I.В., Павлова О.О., Пасічніченко О.М., Соловйов А.І. Вплив 18-гліцирретинової кислоти на скоротливі реакції гладеньких м'язів судинної стінки при гіпоксії // Вісн. Київ. ун-ту. Біологія. – 2003. – Вип. 40. – С. 127-129.

  3. Кізуб I.В., Павлова О.О., Соловйов А.І. Роль міоендотеліального електричного зв'язку у формуванні скоротливих реакцій судинної стінки під дією гіпоксії // Львів. мед. часоп. – 2003. – Т.9, №2. – С.51-53.

  4. Кізуб I.В., Соловйов А.І., Мойбенко О.О., Стефанов О.В. Вплив блокади гліколізу та міоендотеліального електричного зв'язку на розвиток скоротливих реакцій стінки легеневих артерій та аорти щурів під дією гіпоксії // Фізіол. журн. – 2003. – Т. 49, №4. – С. 42-47.

  5. Павлова О.О., Кізуб I.В., Соловйов А.І. Роль ендотелію у формуванні скоротливих реакцій судинної стінки під дією гіпоксії // Мед. хімія – 2003. – Т. 5, №3. – С.103-106.

  6. Кізуб І.В., Соловйов А.І. Вплив блокади міоендотеліального електричного зв`язку на розвиток гіпоксичних реакцій стінки легеневих артерій та аорти щурів // Матеріали V Української конференції молодих вчених, присвяченої пам`яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 23 січня 2004 р.). – Київ: Ін-т геронтології АМНУ. – 2004. – 218 с.

  7. Kizub I.V., Soloviev A.I. Role of glycolysis and myoendothelial gap junctions in the development of hypoxic pulmonary vasoconstriction (Proceedings of the Second International Symposium "Smooth Muscle Physiology and Biophysics", Ukraine, Kyiv, October 28-31, 2003) // Neurophysiol. – 2003. – V. 35, №413. – P. 351.

Loading...

 
 

Цікаве