WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Конструювання ґендерних ідентичностей в дискурсах реклами (автореферат) - Реферат

Конструювання ґендерних ідентичностей в дискурсах реклами (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

КІЗУБ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 612.133+612.22:612.014.46

Фармакологічний аналіз впливу блокаторів гліколізу та електронно-транспортного ланцюга на гіпоксичну констрикцію легеневих артерій

(експериментальне дослідження)

14.03.05 – фармакологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

КИЇВ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі експериментальної терапії Інституту фармакології та токсикології АМН України

Науковий керівник: академік АМН України,

доктор біологічних наук, професор

Стефанов Олександр Вікторович,

Інститут фармакології та токсикології

АМН України, завідувач відділу

експериментальної терапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Мохорт Микола Антонович,

Інститут фармакології та токсикології

АМН України, завідувач відділу

фармакології серцево-судинних засобів;

кандидат біологічних наук

Базілюк Ольга Володимирівна,

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця

НАН України, старший науковий співробітник відділу фізіології кровообігу

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця, кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "_15__" __червня_________2005 року о 15-00_

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 в Інституті фармакології та токсикології АМН України (03057, Київ, вул. Е. Потьє, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фармакології та токсикології АМН України (03057, Київ, вул. Е. Потьє, 14).

Автореферат розісланий "_15__" ___травня_______2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.550.01,

кандидат біологічних наук Данова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед основних захворювань серцево–судинної системи особливе місце займає гіпоксична легенева гіпертензія. Гіпоксичною легеневою гіпертензією вважається підвищення систолічного тиску в легеневих артеріях вище 25 30 мм рт. ст. за умов кисневої недостатності. На цей час відомо більше 100 захворювань, при яких розвивається вторинна легенева гіпертензія. Відома також ессенціальна або первинна гіпоксична легенева гіпертензія, яка виникає за умов гіпоксичної гіпоксії та може призводити до виникнення серцевої недостатності.

В основі розвитку гіпоксичної легеневої гіпертензії за умов гіпоксичної гіпоксії лежать особливості реактивності судин малого кола кровообігу. На відміну від судин великого кола кровообігу, легеневі артерії відповідають на зниження ступеня оксигенації звуженням (гіпоксична легенева вазоконстрикція, ГЛВ). Оскільки вирішальна роль у компенсації ефектів нестачі оксигенації належить серцево–судинній системі, це явище зумовлено фізіологічною функцією легеневих артерій – підтриманням оптимального перфузійно-вентиляційного співвідношення у легенях.

Відомо, що дія гіпоксії на судинні гладеньком'язові клітини (ГМК) пов'язана із змінами іонної проникності їх мембран [E.D. Michelakis et al., 2002; C. Michiels, 2004] внаслідок альтерацій окисно–відновного стану клітини [A. Olschewski et al., 2004], які призводять до коливань внутрішньоклітинної концентрації іонів Са2+ [K. Sward et al., 2002]. Однак, головна, якщо не вирішальна роль в розвитку ГЛВ належить механізмам, які пов`язані з ендотелієм. Він може робити значний внесок у розвиток ГЛВ, здійснюючи моделюючий вплив на ГМК під дією гіпоксії [T.P. Robertson et al., 2003].

Вважається, що ГЛВ може бути пов`язана із змінами енергетичного статусу клітин судинної стінки внаслідок змін у функціонуванні основних енергопостачаючих клітинних систем – гліколізу та електронно-транспортного ланцюга (ЕТЛ). Оскільки і гладеньком`язові, і ендотеліальні клітини стінки легеневих артерій у силу функціональних особливостей останніх постійно знаходяться в умовах відносно недостатньої оксигенації, то, можливо, їх констрикторна реакція на гіпоксію пов'язана із властивими їм відмінностями у співвідношенні аеробного та анаеробного шляхів енергетичного обміну та/або функціонування їх окремих ланок. Більшість існуючих теорій щодо внутрішньоклітинних ланок, чутливих до зниження ступеню рО2, розглядають оксидази мітохондріального ЕТЛ, як джерело ключового внутрішньоклітинного сигналу у вигляді реактивних видів кисню (РВК) – супероксид аніону (О2-), перекису водню (Н2О2) та гідроксилу (ОН-) [J.Q. Liu et al., 2003; G.B. Waypa et al., 2001]. Разом із тим, тканинна киснева недостатність може прямо впливати на енергопостачання як ГМК, так і ендотеліоцитів. При цьому гліколіз може відігравати важливу роль у розвитку скоротливих реакцій стінки кровоносних судин під дією гіпоксії [A.И. Соловьев, С.А. Берштейн 1982, R.M. Leach et al., 2001], а також у формуванні змін мембранного потенціалу ендотеліоцитів [A. Soloviev, A. Bondarenko, 1999]. Вищенаведені факти вказують на можливу участь гліколізу та ЕТЛ в розвитку ГЛВ та дають підстави для вивчення ролі енергопостачаючих клітинних систем в цьому явищі. На даний час відсутні читки уявлення про участь цих процесів у патогенезі гіпоксичної легеневої гіпертензії, а також, існуючі засоби її фармакологічної корекції носять стахастичний характер. Цілеспрямоване вивчення механізмів розвитку ГЛВ є надзвичайно важливим як із наукової, так і з практичної точки зору, оскільки відкриває перспективи для пошуку ефективних фармакологічних засобів та шляхів лікування гіпоксичної легеневої гіпертензії.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно планової наукової теми відділу експериментальної терапії Інституту фармакології та токсикології АМН України (реєстраційний номер 0197U004797) "Роль факторів ендотеліального походження (оксиду азоту, гіперполяризуючого фактору, пероксинітриту) у формуванні вазоспастичних станів в умовах нормальної та зниженої оксигенації".

Мета та задачі дослідження.Метою дисертаційної роботи є встановлення в експерименті ролі гліколізу та електронно-транспортного ланцюгу у розвитку гіпоксичної легеневої вазоконстрикції для визначення перспективних шляхів її фармакологічної корекції.

Відповідно до мети роботи визначені наступні основні задачі:

  1. На моделі ізольованих препаратів легеневих артерій та аорти з`ясувати роль ендотелію у розвитку гіпоксичної легеневої вазоконстрикції;

  2. Дослідити дію селективного блокатору міоендотеліальних електричних зв`язків 18-гліциретинової кислоти на розвиток гіпоксичних реакцій легеневих артерій та аорти щурів;

  3. Вивчити вплив селективних блокаторів гліколізу монойодацетату та 2-деоксі-D-глюкози на розвиток гіпоксичних реакцій легеневих артерій та аорти щурів;

  4. Дослідити ефект селективного блокатору мітохондріального електронно-транспортного ланцюгу ротенону на розвиток гіпоксичних реакцій легеневих артерій та аорти щурів;

  5. На основі отриманих даних встановити роль гліколізу, електронно-транспортного ланцюгу та міоендотеліальних електричних зв`язків в ініціюванні гіпоксичної легеневої вазоконстрикції;

  6. Вивчити фармакологічний ефект фосфатидилхолінових ліпосом (препарат Ліпін) на гіпоксичну констрикторну реакцію легеневих артерій щурів.

Об'єкт дослідження – легеневі артерії та грудна аорта білих щурів.

Предмет дослідження – вплив селективних блокаторів гліколізу (монойодацетату та 2-деоксі-D-глюкози) та електронно-транспортного ланцюгу (ротенону) на розвиток гіпоксичних реакцій легеневих артерій та аорти щурів.

Методи дослідження – фармакологічні, фізіологічні, фізичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено, що розвиток ГЛВ пов`язаний із функціонуванням гліколізу та мітохондріального електронно–транспортного ланцюгу в ендотеліальних клітинах легеневих артерій. Показано, що значний внесок у розвиток ГЛВ здійснюють електричні сигнали, які можуть утворюватися на мембрані ендотеліоцитів та поширюватись на ГМК легеневих артерій за участю міоендотеліальних електричних комунікацій. Формування електричних сигналів від ендотелію до ГМК під дією гіпоксії пов'язане із гліколізом та електронно–транспортним ланцюгом в ендотеліоцитах. Отримані дані поглиблюють сучасні уявлення про участь ендотелію у регуляції тонусу кровоносних судин та функціональні особливості судин легеневого та системного кіл кровообігу.

Практичне значення одержаних результатів. Детальне вивчення механізмів розвитку ГЛВ та впливу гіпоксії на тонус стінки судин легеневого кола кровообігу має практичне значення, оскільки надає важливе обгрунтування для створення нових антигіпоксичних препаратів та розробки ефективних шляхів фармакологічної корекції гіпоксичної легеневої гіпертензії, в основі патогенезу якої лежить ГЛВ. Отримані дані також вказують на можливість фармакологічної корекції ГЛВ за допомогою препарату Ліпіну (фосфатидилхолінових ліпосом). Важливе практичне значення для лікування серцево–судинних дисфункцій мають отримані дані про роль міоендотеліального електричного зв'язку, як фактора, що здатний модулювати тонус кровоносних судин за патологічних умов. Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес на кафедрі фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології Київського національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кафедрі фізіології людини та тварин біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Loading...

 
 

Цікаве