WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Пропедевтика астрономічних знань учнів у курсі фізики загальноосвітньої школи (автореферат) - Реферат

Пропедевтика астрономічних знань учнів у курсі фізики загальноосвітньої школи (автореферат) - Реферат

Досліди проведені на білих щурах. Англюсін вводили внутришньошлунково в дозі 20 мг/кг щодня протягом 15 днів. АТ реєстрували після закінчення стресорного впливу, а також через 2 год після введення англюсіну в 1-у, 5-у, 10-у та 15-у добу. Контрольні дослідження показали, що хронічне 30-денне стресування призводить до розвитку стійкої гіпертензії (АТ підвищується на 79 %), яка реєструвалася протягом 1,5 – 2 місяців після закінчення стресорного впливу.

Одноразове, так саме, як і 5-разове введення англюсіну вірогідно знижувало АТ у стресованих тварин, але не відновлювало його до вихідного рівня. Найбільший терапевтичний ефект реєструється після 10-ти й, особливо, 15-денного введення англюсіну (рис. 5).

0

50

100

150

200

1

2*

3**

4**

5**

6**

мм рт.ст.

Рис. 5. Динаміка змін АТ при тривалому введенні англюсіну щурам із хронічним емоційним стресом.

Примітки:

1. 1– вихідні дані АТ, 2 – АТ у стресованих тварин, 3 – АТ при одноразовому введенні англюсіну, 4 – АТ при 5-денному введенні англюсіну, 5 – АТ при 10-денному введенні англюсіну, 6 – АТ при 15-денному введенні англюсіну;

2. * – р<0,05 стосовно вихідних даних;

3. ** – р<0,05 стосовно стресованих тварин.

Отримані дані свідчать, що англюсін відновлює рівень АТ у щурів з вираженою і стійкою гіпертензією, викликаною хронічним емоційним стресом.

Стресорні впливи можуть призводити до порушень екстра- і інтракардіальних механізмів діяльності серця. При цьому патологія серцевої діяльності може обтяжуватися під впливом артеріальної гіпертензії, яка є постійним синдромом наслідків стресу. Тому були проведені дослідження впливу англюсіну на показники функціонування серця у стресованих тварин.

Досліди проведені на білих щурах. Англюсін вводили внутрішньошлунково в дозі 20 мг/кг щодня протягом 20 днів відразу після закінчення стресорного впливу. Показники ЕКГ реєстрували до стресу, після завершення дії стресорного фактору і через 30 – 60 хв на 5, 10 і 20 добу введення англюсіну. Аналізували наступні показники ЕКГ: коефіцієнт аритмії (КА), інтегральний показник (ІП), напруженість серцевого ритму (НСР), частоту серцевих скорочень (ЧСС). Крім того, оцінювали інтервал PQ, а також амплітуду зубців P, R, S, T.

Хронічний стрес протягом 30-ти днів призводив до вірогідного зростання коефіцієнта аритмії на 46,4 %, інтегральний показник підвищувався на 105 %, напруженість серцевого ритму знижувалася на 18,7 %. При цьому спостерігалися зміни тривалості інтервалу PQ і амплітуда зубців P, R, S, T. Зазначені порушення ЕКГ свідчать, що при хронічному емоційному стресі домінують симпатичні впливи на серце і це призводить до ослаблення механізмів адаптації і дестабілізує серцеву діяльність.

Введення англюсіну протягом 10 днів відновлює коефіцієнт аритмії до вихідного рівня, а інтегральний показник, величина напруженості серцевого ритму, амплітуда зубців P, R, S, T, інтервал PQ нормалізуються після 5-денного введення англюсіну.

ЧСС при 30-денному емоційному стресі не змінювалася, можливо, в зв'язку з тим, що тривале стресування приводить до адаптації регуляції ЧСС.

У інтактних тварин англюсін у дозі 20 мг/кг, який вводили протягом 20 діб, не впливав на показники серцевої діяльності.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що англюсін знімає ефект гіперактивності симпатичної нервової системи й інших стрес-лімітуючих факторів, перешкоджає подальшому розвитку патологічного процесу і сприяє нормалізації екстракардіальних і ауторегуляторних механізмів міокарда.

Це підтверджувалося і наступною серією дослідів, у яких вивчався вплив англюсіну на добову екскрецію катехоламінів у щурів, що піддавалися хронічному стресорному впливу. Добова екскреція адреналіну і норадреналіну в щурів визначалася на 1-у і 9-у добу після закінчення хронічного емоційного стресу. У зазначені дні досліджень рівень адреналіну і норадреналіну в сечі тварин підвищувався в значній мірі: адреналіну – на 48 % і 25,6 % відповідно, а норадреналіну – на 61 % і 61,3 % (табл. 2).

Введення англюсіну приводило до зниження добової екскреції адреналіну. Цей ефект зростав відповідно до кратності введення досліджуваної сполуки. На 6-у добу введення відзначалися достовірні розходження стосовно стресованих тварин, а на 9-у добу введення англюсіну добова екскреція адреналіну вірогідно не відрізнялася від відповідного показника в інтактних тварин (табл. 2). Аналогічна динаміка спостерігалася й стосовно добової екскреції норадреналіну. На 6-у добу введення англюсіну цей показник вірогідно відрізнявся від стресованих тварин. На 9-у добу введення англюсіну добова екскреція норадреналіну вірогідно не відрізнялася від відповідного показника в інтактних тварин (табл. 3). Варто підкреслити, що відновлення добової екскреції адреналіну і норадреналіну на 9-у добу введення англюсіну за часом збігається з нормалізацією АТ і діяльністю серця в стресованих тварин.

Таблиця 2

Динаміка змін добової екскреції катехоламінів (нмоль/доба) у стресованих тварин під впливом англюсіну (у кожній серії дослідів n=6)

Катехоламіни

Інтактні тварини

Тварини з хронічним стресом

Введення англюсіну тваринам з емоційним стресом, доба

1

2

3

6

7

8

9

Адреналін

0,55 0,03

1,42 0,17*

1,15 0,14*

1,07 0,13*

0,99 0,13*

0,88 0,09 **

0,72 0,06 **

0,72 0,06 **

0,63 0,05 **

Норадреналін

3,70 0,11

11,74 1,38*

9,67 0,92*

8,91 0,76*

8,59 0,79*

6,95 0,82 **

6,28 0,82 **

5,87 0,86 **

4,92 0,64 **

Примітки:

1. * – р<0,05 стосовно інтактних тварин;

2. ** – р<0,05 стосовно стресованих тварин.

Це свідчить про те, що активація адренергічної системи при хронічному емоційному стресі є однією з провідних ланок у механізмі формування серцево-судинної патології. Введення англюсіну за цих умов знижує добову екскрецію катехоламінів і відновлює до норми показники функціонування серцево-судинної системи.

Особливість дії англюсіну полягає в тому, що він ефективно впливає на показники стрес-реакції в тварин з емоційним стресом і не змінює ці ж показники в інтактних тварин. Це стосується і добової екскреції катехоламінів (табл. 3). Англюсін інтактним тваринам вводили протягом 9 діб.

Було встановлено, що внутрішньошлункове введення англюсіну в дозі 20 мг/кг не призводило до зміни добової екскреції адреналіну і норадреналіну в інтактних тварин. Отримані результати ще раз підкреслюють стреспротективну активність сполуки.

Таблиця 3

Вплив англюсіну на добову екскрецію катехоламінів у інтактних тварин (нмоль/доба)

Інтактні тварини

Введення англюсіну інтактним тваринам

А д р е н а л і н

1,20  0,08

n = 10

0,99  0,10

n = 10

Н о р а д р е н а л і н

6,50  0,76

n = 10

6,23  0,71

n = 10

Дія англюсіну на біоелектричну активність мозку щурів при хронічному емоційному стресі

Сукупність стреспротективного і седативного ефектів англюсіну дає підставу зробити висновок про його вплив на центральну нервову систему. Об'єктивним і інформативним показником функціонування мозку є біоелектрична активність за даними електроенцефалографії (ЕЕГ). Тому були проведені дослідження з вивчення впливу англюсіну на показники ЕЕГ у щурів, які піддавалися хронічному емоційному впливу. Біопотенціали реєструвалися в неокортексі, гіпокампі, гіпоталамусі і ретикулярній формації мозку. Крім того, був проведений кореляційний аналіз зв'язків частотного спектру біоелектричної активності між зазначеними вище структурами мозку при хронічному емоційному стресі і тривалому введенні англюсіну.

Досліди проведені на 18 білих щурах масою 250 – 300 г. Першу групу склали 6 контрольних тварин, другу – 6 тварин з хронічним емоційним стресом без лікування, третю – 6 тварин з хронічним емоційним стресом, яким щодня в дозі 20 мг/кг внутрішньошлунково вводили англюсін. ЕЕГ реєстрували через 30 – 60 хв після введення речовини на 1, 5, 10, 15 і 20-у добу досліду.

Loading...

 
 

Цікаве