WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Пропедевтика астрономічних знань учнів у курсі фізики загальноосвітньої школи (автореферат) - Реферат

Пропедевтика астрономічних знань учнів у курсі фізики загальноосвітньої школи (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за даною темою, визначені мета і завдання дослідження, освоєні і відтворені моделі гострого та хронічного емоційного стресу на тваринах.

Самостійно проведено пошук речовин зі стреспротективною активністю серед 4 сполук похідних глюкозиламонієвих солей фенілантранілової кислоти.

Виконано статистичну обробку отриманих результатів, проведено аналіз результатів, сформульовані висновки роботи, опубліковані основні положення дисертації. Оформлення дисертаційної роботи та автореферату виконано дисертантом самостійно.

Апробація роботи. Основні фрагменти результатів дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Вчені України – вітчизняній фармації" (Харків, 2000) та ХІ Всесвітньому міжнародному конгресі психіатрів (Гамбург, Німеччина, 1999), на науково-практичній конференції "Платонівські читання" (Харків, 2004), на пленумах правління Товариства неврологів, психіатрів та наркологів (Миргород, 2003, Донецьк, 2004), на засіданнях Товариства неврологів (2003, 2004), на V Всеукраїнської науково-практичній конференції "Клінічна фармація в Україні" (Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, з них 4 статті у наукових фахових виданнях, 2 тези у матеріалах конгресу та науково-практичної конференції.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який містить 227 літературних джерела, з них кирилицею – 147, латиницею – 80. Робота проілюстрована 31 таблицею, 53 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи досліджень. Досліди проведені на нелінійних статевозрілих білих щурах масою 200 – 300 г в кількості 242, білих щурах лінії Вістар масою 200 – 230 г в кількості 304 і білих мишах масою 19 – 22 г в кількості 35. Тварини знаходилися в стандартних клітках із природним освітленням, відносною вологістю повітря 45 - 60% і температурою 18 – 21° С.

Гострий емоційний стрес моделювали в дослідах на білих щурах на основі конфлікту аферентних порушень. При цьому тварини розміщувалися в спеціальній камері, підлога якої мала металеву решітку. Дія умовних подразників відбувалась разом з больовим подразненням шляхом подачі електричного струму на ґратчасту підлогу. Звук і світло включалися аперіодично. Це викликало розвиток емоційного стресового стану (Ф.П. Ведяев, 1975).

Хронічний емоційний стрес моделювали за методикою Ф.П. Ведяєва та Т.М. Воробйової (1983). В експериментальній камері на ґратчасту металеву підлогу подавався електричний струм. Тривалість одного електрошкіряного подразнення складала 10 с, з інтервалом 15 с. Вплив здійснювали протягом 1 години, 5 разів на тиждень, протягом 30 діб. Це приводило до розвитку емоційного стресу й об'єктивно характеризувалося формуванням стійкої артеріальної гіпертензії. Стійка артеріальна гіпертензія зберігалася в щурів протягом 1,5-2 місяців після припинення електрошкірного подразнення.

У першу чергу реєстрували показники стрес-реакції відповідно до тріади Сел'є: коефіцієнти маси тимусу, наднирникових залоз і стан слизової оболонки шлунка (наявність і кількість петехій, ерозій, виразок). Також реєстрували зміни коефіцієнту маси селезінки. У наднирниках визначали вміст аскорбінової кислоти і 11-оксикортикостероїдів (11-ОКС), у плазмі крові – рівень 11-ОКС, у периферичній крові – число еозинофілів.

Вимір систолічного артеріального тиску (АТ) проводили електроплетизмографічним методом у хвостовій артерії з використанням графітного датчика, ртутного манометра і реєстрацією пульсової хвилі на екрані індикатора імпульсів "ИМ-789" (В.П. Пинеліс з співавт., 1982). Моніторинг АТ проводили до електробольового подразнення, через 0,5, 12 і 24 години після стресорного впливу, а далі – щодня протягом усього дослідження.

Запис ЕКГ виконували за допомогою приладу ЭК2Т-02 у трьох стандартних відведеннях із застосуванням сталевих електродів, що прикріплювалися до кінцівок тварин безпосередньо перед дослідженням. Швидкість руху стрічки встановлювалася на 50 і 100 мм/с.

Поряд з візуальним аналізом показників ЕКГ проводили математичний аналіз. На підставі даних показників обчислювали частоту серцевих скорочень (ЧСС), інтегральний показник (ІП), напруженість серцевого ритму (НСР) (Є.І. Соколов, В.П. Подачин та ін., 1980; Р.М. Баєвський з співавт., 1984), а також коефіцієнт аритмії (КА) (В.А. Цибенко з співавт., 1996).

Тваринам в стані етамінал-натрієвого наркозу вживляли довгострокові нехромовані електроди в дорзальний гіпокамп (Hipp), латеральний гіпоталамус (Hpt), мезенцефальну ретикулярну формацію середнього мозку (Rf). Коркові нехромовані електроди (Cort) вводили епідурально в лобово-тім'яну ділянку кори головного мозку. Стереотаксичні координати досліджуваних структур мозку щурів зрілого віку визначали за координатами Є. Фіфковой і Д. Маршала (цитоване по Я.С. Бурешу з співавт., 1962). Індиферентний електрод вживляли в кістку носової пазухи. Експеримент проводили на 3 – 4 добу після стереотаксичної операції.

Біполярний запис електричної активності мозку здійснювали на 8-канальному електроенцефалографі EEG-8S фірми "Медікор" (Угорщина).

Анксіолітичну активність вивчали за методом, запропонованим Ю.І. Вихляєвим і Т.А. Клигуль (1986). За добу до початку тестування тварини знаходилися на водяній депривації. Потім вони розміщалися в експериментальній камері з автоматичною поїлкою. До поїлки підводився струм для нанесення електробольового подразнення під час підходу й взяття води з поїлки. Больовий рефлекс викликав почуття страху, яке зменшувало кількість питних рефлексів. Анксіолітики, пригнічуючи почуття страху, збільшують кількість підходів до поїлки та кількість прийомів води.

Вплив на агресивне поводження тварин визначали за методом, описаним Л.П. Польовим (1967).

Нейротропні речовини з депримуючим типом дії знижують спонтанну рухову активність. В нашій роботі рухова активність реєструвалася на 20-канальному актографі. Кожний канал містить 5 електроізольованих металевих пластинок, які замикаються при пересуванні тварини по каналу, що реєструється автоматичними лічильниками.

Наркозопотенцюючу дію визначали за здатністю речовини збільшувати кількість мишей, які заснули (прийняття бічного положення) при введенні допорогової снотворної дози гексеналу (39 мг/кг, внутрішньоочеревинно) (В.В. Гацура, 1973).

Вміст 11-ОКС вивчали в наднирниках і плазмі крові за умов стресу і під впливом досліджуваної речовини. Кількість 11-ОКС у тканинах наднирникових залоз визначалося за С.А. Єрьоміною і співавт. (1968), а в крові – за З.І. Цюхно і співавт. (1981). Принцип методу ґрунтується на здатності до флуоресценції проб, які містять 11-ОКС, після обробки сумішшю концентрованої сірчаної кислоти й етилового спирту.

Кількість аскорбінової кислоти досліджували за А.Є. Шпаків (1967). Принцип методу ґрунтується на здатності відновленої аскорбінової кислоти до окислення 2,6 – діхлорфенолідофенолятом натрію до дигідроаскорбінової кислоти, яка при реакції з 2,4 – динітрофенілгідразином утворює зафарбований продукт. Екстинція проб виміряється при довжині хвилі 520 нм.

Кількість еозинофілів у 1 мм3 периферичної крові підраховували за методикою І.С. Паришвілі (1968).

Дослідження катехоламінів у сечі проводили за методикою підвищення специфічності триоксиіндолової процедури (А.М. Бару, Т.П. Бойко, 1979).

Гостру токсичність Ді-D-(+)-глюкозиламонієвої солі 4-хлор-N-(3'-карбоксифеніл) антранілової кислоти визначали за методом В.Б. Прозоровського і співавт. (1978).

Результати, отримані в роботі, оброблені за допомогою традиційних методів статистики (М.Л. Біленький, 1963; С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич, 2000) з використанням програми Statistica та EXCEL'00 для персонального комп'ютера. Вірогідність отриманих даних визначали за t критерієм Ст'юдента при імовірності похибки р0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Синтез глюкозиламонієвих солей антранілової кислоти був здійснений С.Г. Ісаєвим і співавт. (НФаУ).

Скринінгу на гіпотензивну активність при емоційному стресі піддавалися наступні сполуки:

  1. Ді–D–(+)–глюкозиламонієва сіль 4–хлор–N–(3'–карбоксіфеніл)– антранілової кислоти (214 – ІП);

  2. D–(+)–глюкозиламонієва сіль 4–хлор–N–(3'–карбоксіфеніл)– антранілової кислоти (114 – ІП);

  3. D–(+)–глюкозиламонієва сіль 4–нітро–N–(4'–карбоксіфеніл)– антранілової кислоти (106 – ІП);

  4. Ді–D–(+)– глюкозиламонієва сіль 4–нітро–N–(4'–карбоксіфеніл)– антранілової кислоти (206 – ІП).

Loading...

 
 

Цікаве