WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування інформаційної культури студентів технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах (автореферат) - Реферат

Формування інформаційної культури студентів технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Аналіз етнічних та культурних аспектів життя регіональної спільноти Донбасу дає матеріал, який може бути використаний при подальших дослідженнях в царині соціології регіонів, етносоціології та соціології культури, при підготовці підручників з цих дисциплін, а також в процесі вивчення цих дисциплін в університетах та інших ВНЗ України.

Результати дослідження можуть стати науково обґрунтованими рекомендаціями для вироблення концептуальних засад регіональної політики в Україні в сучасних умовах. На основі пропозицій автора можуть бути розроблені заходи, спрямовані на досягнення історичного компромісу між Сходом та Заходом України. Висновки автора можуть бути корисними при розробці стратегічних планів регіонального розвитку.

Особистий внесок здобувача. У виконаних у співавторстві роботах авторові належить: у публікації 3 – концептуальні основи дослідження, аналіз матеріалів фокусованих групових інтерв'ю та результатів масового опитування, обґрунтування висновків про культурні передумови адаптації мешканців Донбасу до нової соціальної реальності; 10 – концептуальні основи дослідження, аналіз результатів контент-аналізу, обґрунтування висновку про те, що існування регіональної спільноти пов'язано з відносно автономними інформаційними полями; 25 – концептуальні засади дослідження, аналіз результатів експертного та масового опитувань, обґрунтування висновків про регіональні фактори, що впливають на підприємницьку діяльність; 30 – обґрунтування предмета соціології регіонів; 31 - обґрунтування на матеріалі фокусованих групових інтерв'ю висновків про культурні передумови адаптації мешканців Донбасу до нової соціальної реальності; 33 – аналіз взаємозв'язку глобалізації та регіоналізації та значення цих процесів для України; 35 - концепція, відбір матеріалів, переклад текстів польських авторів, редагування; 43 - обґрунтування важливості регіонального фактору в екологічному вихованні; 46 – обґрунтування взаємозв'язку регіоналізації з переходом до постіндустріального суспільства; 49 – обґрунтування важливості врахування культурних факторів при самоорганізації населення в шахтарських депресивних містах та селищах.

Апробація результатів дисертації. Основні результати доповідалися здобувачем на: Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі (теоретичні та методичні питання)" (Київ, 1994), міжрегіональній науково-практичній конференції „Регіони в незалежній Україні: пошук стратегії оптимального розвитку" (Харків, 1994), міжнародних науково-практичній конференціях „Діалог української і російської культур в Україні" (Київ, 1997, 1998, 1999, 2000), другій всеукраїнській науковій конференції „Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави" (Київ, 1997), міжнародному науковому семінарі „Конфліктологічний потенціал України: джерела, структура, параметри національної безпеки" (Київ, 1996), семінарі „Громадська думка і політика" (Київ, 1997), міжнародному семінарі „Динамізм соціальних процесів в пострадянському суспільстві" (Луганськ, 2000, 2001, 2002), науковій конференції „Етнічні особливості Луганщини: історія та сучасність" (Луганськ, 2000), VII, VIII, IX, Х Харківських соціологічних читаннях (Харків, 2001, 2002, 2003, 2004), всеросійській конференції „Глобалізація, федералізм та регіональний розвиток" (Тюмень, 2001), міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці" (Луцьк, 2001), всеукраїнській науково-практичній конференції „Перспективи розвитку Луганщини в контексті екологічних проблем України та світу. Погляд вчених, громадськості та молоді" (Луганськ, 2002), круглому столі „Соціальні технології регіонального розвитку" (Дніпропетровськ, 2002), III та IV всеукраїнських соціологічних конференціях „Проблеми розвитку соціологічної теорії" (Київ, 2003, 2004), всеукраїнській науковій конференції "Суспільство, мислення, мова" (Луганськ, 2004).

Публікації. Основні результати викладені у 1 монографії та розділах у 4 колективних монографіях, в 18 статтях у наукових фахових виданнях, 12 публікаціях у інших виданнях, у 16 опублікованих доповідях та тезах виступів на наукових семінарах і конференціях.

Структура дисертації. Робота має вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел, 2 додатки. Повний обсяг дисертації – 496 сторінок; список використаних джерел (516 найменувань) і додатки займають 102 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано зв'язок роботи з держбюджетною темою, сформульовано мету і завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про особистий внесок здобувача, апробацію результатів і публікації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти дослідження" здійснено аналіз теоретичних та методологічних підвалин соціологічного дослідження регіонального життя.

Стан справ з аналізом проблеми простору в соціології неможливо розглядати поза сучасним науковим дискурсом щодо простору взагалі. Головні інтенції наукового дискурсу фокусуються в філософії. Спроби філософського визначення простору привели до формування антиномій. В наш час вся різноманітність філософських точок зору стосовно проблеми простору може бути зведена до субстанціальної та реляційної. Вони несумісні між собою, але жодна з них не може отримати перемогу.

Вибір субстанціальної чи реляційної концепцій обумовлюється позанауковими факторами. Так, в Новий час більшої популярності набула саме реляційна концепція простору. Це пов'язано з її більшою відповідністю інтенціям культури цього періоду. Оскільки простір в цій концепції розглядається як похідний від взаємодії речей, то стверджується, що його характеристики змінюються з розвитком матеріальних систем. Такі наукові уявлення відповідали концепту прогресу, як провідному світоглядному уявленню епохи Модерну. Як наслідок з'явилися теорії, які доводили, що в суспільному просторово-часовому континуумі саме час відіграє провідну роль.

Мабуть, найбільш плідні наукові наслідки мала позиція І. Канта стосовно простору. Її інтерпретація в філософії та науках дозволила вивчати простір як культурну форму, що створювало широкі можливості для емпіричних досліджень. Для соціології рецепція цієї традиції відкрила перспективи, з одного боку, історичного погляду на простір суспільства, а, з іншого боку, виявлення того, як суспільство виробляє свої просторові форми.

Соціологічний мейнстрим до цього часу був байдужим до проблеми простору, особливо до взаємодії власне соціального та фізичного простору. Така методологічна установка обумовила цілком визначені наслідки. Завдяки їй проблема простору в соціології формується як винятково проблема соціального простору, який розуміється як момент соціальної структури. Такий простір суспільство виробляє та відтворює. Він створений суспільством, а отже не є ні фізичним, ні географічним. На фізичний простір соціальний простір накидається практиками влади (Т.Парсонс).

Виняток серед соціологів-класиків становив Г. Зіммель. Він вважав, що для соціальних феноменів просторовість – початкова та, одночасно з цим, випадкова умова їх існування. Німецький соціолог через ідею "соціальних кіл" ввів в соціологічний аналіз систему координат, що в перспективі дозволило розробити уявлення про соціальну дистанцію та створити методи для її вимірювання. Г. Зіммель розробив концепцію власне суспільного простору як системи взаємно орієнтованих "місць". "Місця" ці є анонімними, але індивіди їх посідають на основі особистих досягнень. Таким чином, через концепцію соціального простору пропонувалося розв'язати одну з найскладнішим проблем соціології – проблему взаємодії індивіда та соціальної структури.

Loading...

 
 

Цікаве