WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування інформаційної культури студентів технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах (автореферат) - Реферат

Формування інформаційної культури студентів технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах (автореферат) - Реферат

Національна академія наук України

Інститут соціології

Кононов Ілля Федорович

УДК 316. 356. 4

Донбас в етнокультурних координатах України

(соціологічний аналіз)

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора соціологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти та науки України.

Науковий консультант - доктор соціологічних наук, професор

Шульга Микола Олександрович,

Верховна Рада України, народний депутат

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук

Стегній Олександр Григорович,

Інститут соціології НАН України, провідний науковий співробітник

доктор соціологічних наук, професор

Саппа Микола Миколайович,

Національний університет внутрішніх справ (Харків), професор кафедри прикладної соціології

доктор соціологічних наук, професор

Нельга Олександр В'ячеславович,

Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник

Провідна установа: Харківський національний університет імені

В.Н. Каразіна, м. Харків

Захист відбудеться "_27__ " _січня___________ 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021 вул. Шовковична, 12, м. Київ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021 вул. Шовковична, 12, м. Київ.

Автореферат розісланий "29 ___" _листопада___________ 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М. Стукало

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення державності України відбувається в умовах активного просторового суспільного морфогенезу, що розгортається в сучасному світі. Найбільш важливими напрямами цього процесу є глобалізація та регіоналізація. Просторові перетворення впливають на всі аспекти суспільного життя і вимагають соціологічного осмислення. Соціологія опинилася перед просторовим викликом сучасного світу.

Для України зараз особливої актуальності набула її регіональна різноманітність. Є всі підстави стверджувати, що успішний розвиток нашої країни багато в чому буде залежати від гармонізації взаємин у межах регіональної системи. Незважаючи на певний прогрес в розумінні сутності регіону, міжрегіональних взаємин, значення територіального фактора в житті суспільства, його зв'язку з етнічними, комунікаційними, культурними чинниками до цього часу в соціології поняття регіону не є чітко визначеним. Головні причини цієї невизначеності криються у наступному: регіон – це динамічне, багаторівневе та багатоаспектне суспільне утворення, яке по-різному проявляється на різних етапах розвитку суспільства; в ньому поєднуються примордіальні та конструктивістські чинники, що ускладнює вироблення єдиного методологічного підходу при його вивченні; дослідження регіонального життя передбачає взаємодію соціології з філософією, географією, історією, економічними та філологічними дисциплінами, але міжнаукова взаємодія є досить проблематичною; поняття „регіон" використовується не тільки в науковому, але й у владному та повсякденному дискурсах, що підвищує його багатозначність.

Останніми роками в Україні виділилося кілька проблемних регіонів. Особливою проблемністю характеризується життя Донбасу. Потребу в новому етнокультурному самовизначенні регіону, яка виникла після здобуття Україною незалежності, необхідно задовольняти одночасно з вирішенням цілого комплексу інших проблем.

Вивчення такого старопромислового регіону як Донбас саме по собі має велике значення для суспільної практики. Але досліджуючи випадок Донбасу можна наблизитися до теоретичного розуміння суспільного феномена регіону. Отже, доцільно рухатися від вивчення проблемного регіону до вивчення регіональної системи, в межах якої і стає зрозумілою його проблемність. Через розвиток соціології регіонів як спеціальної соціологічної теорії соціологія зможе виробити свою відповідь на просторовий виклик сьогодення.

В Україні є певні традиції історико-соціологічного та соціологічного вивчення регіональних проблем (М.Грушевський, Д.Багалій, Д.Яворницький, М.Шаповал). Дослідженню окреслених проблем в останні десятиліття як в Україні, так і в країнах СНД приділяється все більша увага. Просторовим аспектам суспільного життя присвячені праці І.Андреєва, Л.Малес, І.Мартинюка, М. Саппи, В.Тихоновича, Г.Угольницького, О.Філіппова, Ю.Яковенка. Соціологічному вивченню регіонів були присвячені дослідження Н.Аітова, О.Барбакова, О.Воловодової, Є.Головахи, Г.Зборовського, Н.Коваліско, В.Лєксіна, С.Макеєва, І.Сігова, О.Стегнія, А.Хорунжого, Н.Черниш, М.Чурилова, М.Шульги та ін. Етнічні проблеми регіонального життя знайшли відображення в працях Л.Ази, А.Акаєва, В. Арбєніної, С.Арутюнова, Ю.Арутюняна, Ю.Бромлея, М.Губогло, Л.Гумільова, Л.Дробіжевої, В.Євтуха, В.Карлова, В.Козлова, Л.Колесник, С.Лур'є, В.Наулка, О. Нельги, В.Піменова, І.Прибиткової, Т.Рудницької, Г.Солдатової, Г.Старовойтової, А.Сусоколова, Н.Чебоксарова, І.Чебоксарової, Л.Чижикової, О.Шкаратана, М.Шульги.

Для нашої мети важливе значення мали праці таких вітчизняних вчених в галузі соціології культури як В.Бакіров, В.Бурлачук, Н.Костенко, В.Лобас, А.Ручка, Л.Скокова, Р.Шульга та ін. Ми спиралися на праці російських вчених – Ю.Лотмана, А.Гуревича, Л.Іоніна, Ю. Давидова, А.Успенського та ін.

Розробка соціології регіонів неможлива без діалогу з фахівцями в галузі регіональної економіки та соціальної й економічної географії. Значні досягнення в регіональній економіці пов'язані з працями таких вчених як А.Алимов, І.Олександров, О.Гранберг, М.Баранський, М.Колосовський, В.Немчинов, М.Некрасов, В.Поповкін, А.Пробст, Ю.Саушкін, Р.Шніпер, М.Чумаченько та ін. Проблемам територіального розміщення населення були присвячені праці Ф.Заставного, С.Ковальова, Н.Ковалевської, В.Переведенцева, В.Покшишевського, О.Хомри, Б.Хорєва, С.Смідович, Д.Москвіна та ін. Досліджувалися системи міського (Г.Лаппо, М.Межевич, В.Харитонов, Р.Могилевський, Б.Світличний та ін.) та сільського (О.Олексеєв, В.Федосєєв та ін.) розселення. З'явилися узагальнюючі праці з проблеми територіальної організації суспільства (А.Голіков, А.Дмитрієв, О.Ковальов, А.Лола, М.Межевич, Я.Олійник, М.Пістун, А.Степаненко, Б.Хорєв, О.Шаблій та ін.). В сучасній гуманітарній географії виникла течія, яку можна вважати соціологічною. Її представники досліджують взаємодію суспільства, держави та географічного простору (Б.Родоман, В.Каганський), образи простору, які виробляються в процесі цієї взаємодії (Д.Замятін).

Проблеми суспільного просторового морфогенезу стали предметом дослідження багатьох вчених за кордоном. При зверненні до проблем глобалізації ми спиралися на праці Р.Л.Алена, І.Валлерстайна, С.Конопацького, Г.-П.Мартіна, Р.Робертсона, Т.Спайбі, Г.Тернборна, Е.Тоффлера, С.Хантінгтона, Х.Шумана та ін. Процеси регіоналізації в сучасному світі досліджуються соціологами, економістами, географами. Для нашої мети корисними були праці таких західних вчених як У.Віберг, Д.Данкерлі, К.Дені, Т.Зарицький, В.Ляймгрубер, М.Пастор, Л.Пріс, Е.Соджа, Е.Томпсон, Б.Яловецький та ін. При вивченні етнокультурного життя на регіональному рівні корисним було звернення до праць У.Альтерматта, Б.Андерсена, Р.Т.Белла, П.Бурдьє, Е.Ґелнера, К.Гірца, А.Моля, Ф.Фукуями, А.Етционі. Цікавим є дослідження історії Донбасу, що належить Г.Куромії.

Названі праці створили умови для розвитку соціологічних досліджень регіонального життя. Разом з тим слід зазначити, що зараз в соціології відсутня розвинута теорія регіону як структурної одиниці суспільства, чітко не визначений предмет соціології регіонів. Внаслідок цього соціологія регіонів зараз перебуває лише на початковому етапі свого розвитку. Це не дає повною мірою досягти розуміння сучасного суспільства, адже в ньому значення просторових утворень суттєво підвищилося у порівнянні з індустріальним суспільством. Це заважає виробленню адекватної регіональної політики в різних країнах. Повною мірою це стосується і України, для якої регіональна політика має особливе значення через регіональну гетерогенність. В Україні є регіони, що потребують особливої уваги. Перш за все це стосується Донбасу. Але на цей час в науці відсутній комплексний аналіз етнокультурної специфіки Донбасу, не проаналізоване з соціологічних позицій його місце в регіональній системі України. Все сказане, а також розуміння значимості досліджуваної проблеми для розв'язання питань гармонізації міжрегіональних стосунків в Україні, спонукали автора до роботи над даною темою дисертації.

Loading...

 
 

Цікаве