WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хірургічні аспекти профілактики та лікування пору-шень функцій печінки та нирок при перитоніті (автореферат) - Реферат

Хірургічні аспекти профілактики та лікування пору-шень функцій печінки та нирок при перитоніті (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно обгрунтована актуальність проведення дослідження, його ціль, задачі, проаналізовано наукову літературу. Пошукувачем самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, зібрано та сістематизовано операційний й секційний матеріал, виконані морфологічні та морфометричні дослідження, проведені кількісний і якісний аналіз результатів мікроскопічного дослідження, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані виводи й практичні рекомендації. Самостійно написані усі розділи дисертаційної роботи, автореферат, підготовлені наукові матеріали до публікацій.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції "Проблеми охорони здоров'я населення промислового регіону" (Донецьк, 1999), на Х з'їзді онкологів України (Крим, 2001), на ІІ Міжнародній науковій конференції "Мікроциркуляція та її вікові зміни" (Київ, 2002), на VII Конгресу патологів України "Екологічна, інфекційна, судинна та онкологічна патологія - сучасні аспекти морфологічної діагностики і патоморфозу" (Івано-Франківськ, 2003), на засіданнях Донецької філії Асоціації патологів України (1999-2003). Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр патологичної анатомії та судової медицини Донецького державного медичного університету ім.М.Горького МОЗ України, лабораторії морфологичних досліджень Інституту невідкладної та відновної хирургії ім.В.К.Гусака АМН України, патологоанатомічного відділення Донецького

обласного клінічного територіального об'єднання у травні 2005 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано дев'ять робіт: п'ять наукових статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, з яких 3 є одноособовими, і чотири роботи - у матеріалах та тезах міжнародних, українських конгресів та наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 209 сторінок складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, 3-х глав власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел ( з 280 літературних джерел на 31 сторінках, з яких 212 джерел іншомовних). Робота викладена на 178 сторінках, ілюстрована 27 таблицями на 15 сторінках, 81малюнком на 41 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на вивченні 194 випадках раку шлунка на секційному та операційному матеріалі, з яких 95 випадків (48,9%) дифузного типу раку, 69 випадків (35,6%) кишкового та 30 випадків (15,5%) змішаного або некласифікованого типу. Розподіл матеріалу за статтю виявив закономірність про більш високе відношення чоловіків, аніж жінок у кишковому типі раку шлунка (2,1:1), тоді як у дифузному таке відношення було 1,26:1, у змішаному типі раку 2,3:1, тобто було близьке до кишкового типу. Кишковий тип раку шлунка частіше знаходився в антральному відділі шлунка (84,1%), ніж дифузний та змішаний (61,1% та 50% відповідно), рідко у фундальному відділі шлунка (7,2%) у порівнянні з дифузним (25,3%) та змішаним типом (36,7%). Дифузний тип раку шлунка частіше займав як антральний, так і фундальний відділи шлунка, тобто був тотальним у 9,5%, тоді як серед кишкового типу не було жодного такого спостереження, змішаний тип був тотальним у 3,3%. Рідко рак займав кардіальний відділ шлунка: у 8,7% випадках кишкового типу, 10% змішаного типу та 4,2% дифузного типу.

Шлунки, оперовані з приводу раку, описувались макроскопічно з вказівкою форми, локалізації пухлини, стану слизової оболонки. Далі шлунок вивчали гістотопографічно, для цього вирізувались смужки на протязі всієї пухлини, розрізувались на шматочки, фіксувались у 10% та 4% розчині нейтрального формаліну, рідині Карнуа, а також нефіксовані шматочки заморожували для виготовлення кріостатних зрізів. Фіксовані шматочки за загальноприйнятою методикою заливали в парафін, з парафінових блоків на ротаційному мікротомі виготовляли серійні гістологічні зрізи, які фарбували гематоксиліном та еозином. Для вияви колагенових волокон користувались фарбуванням пікрофуксином за ван Гізоном. Для визначення кількості мітозів користувались реакцією галоціаніна та хромових квасців з нуклеїновими киснями, кількість мітозів підраховували як

середнє число мітотичних фігур у полі зору під великим збільшенням (х 400) з 10 послідовно взятих полів зору. Для ідентифікації ендотелія функційно активного судинного русла проводили визначення активності лужної фосфатази. При кількісній оцінці об'єму строми, судин мікроциркуляторного русла, мітотичного індексу ми ґрунтувалися на основних класичних принципах морфометрії, викладених у монографії Г.Г.Автанділова (1980,1990). Для оцінювання характеру слизу користувалися гістохімічними методами - PAS-реакція, що дозволяє виявити нейтральний муцин, який входить до складу секрету покривно-ямкового епітелію шлунка, мукоїдних шийкових (додаткових) клітин, клітин пілорічних та кардіальних залоз. Для виявлення несульфатованих та сульфатованих глікозаміногліканів препарати фарбували альціановим синім при рН 2,5 та рН 1,0. Функційна активність клітинного інфільтрату в стромі визначалась виявленням активності кислої фосфатази, естерази методом азосполучення та активності пероксидази з діамінобензидіном у поліморфноядерних лейкоцитах.

Шматочки фіксували 4% розчином нейтрального формаліну, з парафінових блоків виготовляли гістологічні зрізи товщиною 4 мікрона для виявлення глюкокон'югатів з використанням панелі з 8 лектинів позначених пероксидазою. Застосовувалися наступні лектини: лектин зародків пшениці (WGA), специфічний до глюкозаміну і сіалового кисню, лектин арахісу (PNA), специфічний до D-галактози, галактозаміну, лектин виноградного слимака (HPA), специфічний до галактозаміну і глюкозаміну, лектин сої (SBA), специфічний до D-галактози, галактозаміну, лектин бузини чорної (SNA), специфічний до сіалового кисню і галактозаміну, лектин "Золотого дощу" (LAL), специфічний до L-фукози, лектин омели (VAL), специфічний до галактози, лектин сочевиці (LCA), специфічний до манози, глюкози, глюкозаміну. Зв'язування лектинів з рецепторами у клітинах залежить не тільки від відповідних моносахаридів, але і від взаємного їхнього розташування, ступеня глікозіліровання й можливості екранування визначених рецепторів, найчастіше сіаловим киснем (Луцик А.Д., 1989р.). Визначення якісного складу муцину за допомогою лектинної гістохімії проведено у 63 випадках.

Статистична обробка отриманих результатів досліджень проведена на персональному комп'ютері (програми " Microsoft Excel" та "Statistica"), оцінювали значення арифметичної помилки, визначення середньої арифметичної, коефіцієнт кореляції, Хі-квадрат та вирогідність статистичних показників (р), критерій кутового перетворення Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що макроскопічна форма раку шлунка пов'язана з гістологічним типом пухлини. Кишковий тип частіше мав екзофітні форми - вузел або виразка (87%), дифузний тип частіше зростав у формі інфільтрата або інфільтративно-виразковій, тобто ендофітно (80%). У змішаному типі раку переважають екзофітні форми пухлин (76,7%), але зустрічаються й ендофітні (23,3%).

Однак, гістологічний тип раку шлунка є не єдиним фактором, який впливає на макроскопічну форму пухлини. Так, серед раків кишкового типу у 13% випадків зустрічаються ендофітно зростаючи пухлини, а в дифузному типі у 20% випадків пухлини мали екзофітну форму. Виникає запитання, які ще особливості впливають на макроскопічну форму раку шлунка. Аналіз показав, що нехарактерна для кожного типу макроскопічна форма частіше пов'язана з гістологічною гетерогенністю пухлини. Так, серед 9 спостережень раків кишкового типу, маючих ендофітну форму, у 6 випадках (66,7%) виявлені ділянки нізькодиференційованої аденокарциноми, навіть недиференційованої карциноми, тоді як в екзофітних формах пухлин цього типу такі випадки склали 43,3%. Серед 19 спостережень дифузного типу раку, зростаючих екзофітно, у 14 випадках (73,7%) зокрема недиференційованої карциноми були вогнища нізькодиференційованої аденокарциноми, тоді як в ендофітних пухлинах цього типу їх відсоток складав 36,8. Таким чином, одним з факторів, який змінює характерну для даного типу макроскопічну форму, може бути гістологічна гетерогенність пухлини.

Loading...

 
 

Цікаве