WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обґрунтування застосу-вання місцевих та загальних методик детокси-кації в лікуванні розлитого перитоніту (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обґрунтування застосу-вання місцевих та загальних методик детокси-кації в лікуванні розлитого перитоніту (автореферат) - Реферат

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в обгрунтуванні нейропатофізіологічних механізмів формування супровідних зорових, слухових та когнітивних порушень у дітей з ДЦП, та обєктивізації їх оцінки за допомогою застосування методів ВП мозку, що сприятиме удосконаленню комплексних патофізіологічно обгрунтованих підходів до абілітації даного контингенту.

  1. У дітей із ДЦП наявне порушення викликаної біоелектричної активності зорового аналізатора, що відображає ураження провідної системи (54,8 %), зниження функціональної активності кори (29,3 %), порушення формування механізмів просторово-частотного сприйняття (84,1 %), що відображається в порушенні наявної в нормі залежності латентності Р100 від розміру елементів шахового патерну, порушення стану активуючої системи мозку (37,5 %), а також зміни компенсаторно-адаптаційного характеру, які свідчать про включення в компенсаторний процес неспецифічних зон переважно таламопарієтальної асоціативної системи (12,6 %), гіперактивацію первинної зорової кори (8,7 %).

  2. Порушення викликаної біоелектричної активності у 55,5 % дітей із ДЦП свідчить про структурні зміни в слуховому аналізаторі на різних рівнях (8,7 % - ураження слухового нерва, 8,7 % - ураження стовбурових структур, 15,1 % - ураження слухової кори, зокрема 3,2 % - вибіркова відсутність ДСВП на різні тони, 23,0 % - поєднане ураження стовбурових і кіркових структур), за наявності компенсаторних функціональних змін на стовбуровому рівні (10,3%) і в слуховій корі (12,7 %).

  3. Сенсорна депривація є одним із ключових патогенетичних механізмів розвитку когнітивного дефекту у хворих на ДЦП, незалежно від стану рухових функцій, і супроводжується розвитком вторинних патофункціональних змін у кіркових відділах зорового і слухового аналізаторів.

  4. Показано, що за умов підвищення вмісту ФНП-б (до 31,3 пг/мл) і показника продукуючої активності мононуклеарних клітин (в 5,9 рази) у крові, спостерігається зниження біоелектричної активності уражених відділів кори і патологічне її посилення на контрлатеральній стороні (в 4,3-4,8 та 5,0-5,3 разів для слухової та зорової кори відповідно), а також зниження швидкості когнітивних процесів, пов'язаних зі сприйняттям, диференціюванням і запам'ятовуванням інформації в 1,2-1,3 разів. Виявлено нормалізацію біоелектричної активності ділянок зорової та слухової кори, а також покращання когнітивних функцій у хворих на ДЦП на тлі зниження вмісту ФНП-б (до 5,2 пг/мл) та ІЛ-1 (в 3,1 рази) під впливом пентоксифіліну, що доводить патогенетичну роль прозапальних цитокінів в механизмах погіршення зорових, слухових та когнитивних функцій.

  5. Застосування сенсорної стимуляції у дітей із ДЦП сприяє посиленню функціональної активності кіркових ділянок зорового, слухового аналізаторів і активуючої системи мозку, а також відбиває включення в компенсаторний процес неспецифічних зон, переважно таламопарієтальної асоціативної системи, що відображується збільшенням амплітуд зорових ВП потиличної і тімяної ділянок, слухових ВП, а також поліпшенням когнітивних функцій за умов нормального цитокінового статусу крові. Застосування сенсорної стимуляції на тлі гіперпродукції цитокінів, викликає зростаюче збільшення амплітуди кіркових піків зорових і слухових ВП, відображуючи посилення процесів синхронізації в корі та не сприяє поліпшенню когнітивних процесів.

  6. Доведено нормалізацію біоелектричної активності кіркових відділів аналізаторів у дітей із ДЦП, а також поліпшення когнітивних функцій на тлі зниження рівня цитокінів у крові під впливом комплексної патогенетичної терапії, що включає сенсорну стимуляцію та пеноксифілін, за рахунок впливу на різні ланки стійкої патологічної системи.

    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Нейрофізіологічне дослідження зорового і слухового аналізаторів, а також когнітивних функцій за допомогою ВП являє собою додатковий інструментальний діагностичний прийом, який обєктивізує оцінку характеру і ступеня ураження нервової системи при ДЦП, прогноз відновлення сенсорних зорово-слухових і когнітивних функцій, що забезпечує контроль ефективності лікувально-профілактичних заходів.

  2. Періодичне дослідження зорових ВП рекомендоване дітям із ДЦП для оцінки індивідуальних особливостей вікового становлення зорового аналізатора. Дітей з уповільненою онтогенетичною динамікою ВП необхідно вважати групою ризику по розвитку зорової патології і ставити на облік у офтальмолога з регулярним контролем зорових функцій.

  3. При виявленні порушень ВП у дітей із ДЦП і супровідною патологією зору, рекомендовано включення в план реабілітації методів активізації потоку зорової аферентації.

  4. Дослідження стовбурових і кіркових слухових ВП рекомендовано дітям із ДЦП для об'єктивної оцінки функціонального стану структур слухового тракту і слухової кори, при підвищенні порога слухових реакцій, а також при затримці мовного розвитку, порушенні звуковимовлення.

  5. Дослідження когнітивних ВП рекомендовано дітям із ДЦП при затримці психо-мовного розвитку для об'єктивної оцінки швидкості когнітивних процесів, обєму оперативної пам'яті, що визначають здатність до навчання і соціальної адаптації.

  6. Оскільки у пацієнтів із ДЦП відзначається висока схильність мононуклеарної системи до гіперпродукції цитокінів, для даної категорії хворих є важливим дотримання профілактичних заходів щодо загострення захворювань, які супроводжуються активацією імунної системи, що являє собою патогенетичний механізм збільшення когнітивних порушень. При розвитку зазначених станів до комплексу лікувальних заходів доцільно включати ПТФ, який знижує продукцію цитокінів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Колкер И. А. Использование регистрации потенциала Р300 для оценки когнитивных функций у детей //Нейрофизиология/Neurophysiology. – 2002. - Т. 34, №4 - С. 320-326.

  2. Колкер И. А. Применение метода зрительных и слуховых вызванных потенциалов мозга в детской неврологии //Международный медицинский журнал. - 2003. - №2. - С. 48-52.

  1. Колкер И. А. Зрительные вызванные потенциалы и нарушения зрительной функции у детей с ДЦП //Нейрофизиология/Neurophysiology. – 2004. - Т.36, № 3. –- С. 248-255.

  2. Колкер И. А. Функция слуха и слуховые вызванные потенциалы у детей со спастичними формами церебрального паралича //Нейрофизиология/ Neurophysiology. – 2004. - Т. 36, №4. - С. 306-312.

  3. Колкер И. А. Мультимодальные вызванные потенциалы в комплексной диагностике перинатальных гипоксических поражений головного мозга у детей //Вестник РГМУ (Материалы Пироговской научно-практической конференции молодых ученых), Москва. - 2003. - №2/28. – С. 175.

  1. Колкер И. А. Зрительные и слуховые дисфункции у детей с ДЦП и их нейрофизиологические ВП-корреляты //Российский физиологический журнал им. И. М. Сеченова (Материалы XIX Съезда физиологического общества им. И.П. Павлова), Екатеринбург. - 2004. - Т.90, № 8.

  1. Колкер И. А. Метод Р300 в діагностиці когнитивних порушень та визначенні прогнозу соціальної адаптації дітей з церебральними паралічами (ДЦП) //Збірник наукових праць VI Міжнародного Українсько-Баварського симпозіуму "Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями. Євпаторія. – 2003. - С. 195-196.

  2. Колкер И. А. Дослідження когнитивних процесів дітей з церебральними паралічами за допомогою метода Р300 //Материали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених Одеського державного медичного університета "Вчені майбутнього". - Одеса. - 2003.- С.109-110.

  1. Колкер И. А. Нейрофизиологические корреляты зрительных и слуховых дисфункций у детей с церебральными параличами //Материали науково-практичної конференції "III Читання ім. В.В. Підвисоцького". – Одеса. - 2004. - С.49-50.

Loading...

 
 

Цікаве