WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обґрунтування застосу-вання місцевих та загальних методик детокси-кації в лікуванні розлитого перитоніту (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обґрунтування застосу-вання місцевих та загальних методик детокси-кації в лікуванні розлитого перитоніту (автореферат) - Реферат

Отримало подальший розвиток уявлення про патогенетичну роль сенсорної депривації в дозріванні когнітивних функцій, при цьому за допомогою об'єктивних нейрофізіологічних методів діагностики показано, що зорова депривація є домінуючою порівняно зі слуховою у дітей із ДЦП.

Показано наявність єдиної стійкої патологічної системи, ланками якої у дітей із ДЦП є порушення зорової, слухової, когнітивної та рухової сфер, а також стану імунної системи.

Вперше патогенетично обґрунтовано механізм компенсації біоелектрогенезу кори головного мозку у хворих на ДЦП шляхом застосування сенсорної стимуляції (СС) і пентоксифіліну (ПТФ) в якості імуномодулюючого впливу з наступним руйнуванням патологічних і утворенням нових функціональних зв'язків.

Практичне значення отриманих результатів. Розширено нормативну базу даних по ВП для дітей від 1 до 14 років: розроблено нормативні параметри для зорових ВП при розмірі елемента патерну 10, 50, 100 і 150 кутових хвилин, зорових ВП на світовий спалах зі специфічної та неспецифічної ділянок (потиличної і тім'яної відповідно), і слухових ВП стовбура мозку (АСВП). Уперше розроблено нормативну базу даних по кіркових (довголатентних) слухових ВП (ДСВП) при стимуляції із частотою тону 500, 1000, 2000 і 4000 Гц. Значно доповнено нормативну базу даних по когнітивних ВП на звуковий значущий стимул. Показано, що вікова динаміка когнітивного потенціалу Р300 у дітей від 1 до 14 років в нормі характеризується зниженням латентного періоду зі швидкістю приблизно 20 мс/рік, уперше запропоновано термін "крива дозрівання" для опису залежності латентності Р300 від віку дітей. Отримані дані можуть бути використані в об'єктивній діагностиці захворювань сенсорних систем і ЦНС у дітей, у т. ч. при ДЦП, незалежно від віку, стану рухової і когнітивної сфер, наявності контакту з дитиною.

Показано доцільність комплексного підходу до реабілітації сенсорних і когнітивних порушень у дітей із ДЦП, що враховує вплив на різні ланки стійкої патологічної системи: порушення зорової, слухової, когнітивної, рухової сфер і стану імунної системи.

Показано необхідність дотримання профілактичних заходів відносно загострення захворювань, що супроводжуються активацією цитокінової системи, яка є патогенетичним механізмом посилення когнітивних порушень у пацієнтів із ДЦП. При розвитку зазначених станів до комплексу лікувальних заходів доцільно включати ПТФ, що знижує продукцію цитокінів.

Рекомендації апробовані та впроваджені в клінічну практику Одеського обласного фонду реабілітації дітей-інвалідів "Майбутнє", 10-ї міської поліклініки м. Запоріжжя, обласної лікарні м. Рівне, санаторію "Новомосковський" Дніпропетровської області, а також у навчальний процес Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою автора. Автором проведено інформаційний пошук і аналіз наукової літератури по проблемі, обґрунтовано напрямок, сформульовано мета і завдання, визначено обсяг наукового дослідження. Автором самостійно проведено комплексне нейрофізіологічне обстеження 188 дітей, з яких 126 – зі спастичними формами ДЦП, на підставі 3328 досліджень ВП різної модальності, та 96 імунологічних досліджень, а також аналіз результатів 564 клінічних досліджень (обстеження сенсорної сфери, рухового та психічного статусу в 188 дітей) виконаних фахівцями, аналіз механізмів патогенетичної терапії, розробленої професором Шмаковою І.П., статистичну обробку, наукове обґрунтування та інтерпретацію отриманих результатів, сформульовано висновки, практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідані на Піроговській науково-практичній конференції молодих вчених (Москва, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених Одеського державного медичного університету "Вчені майбутнього", (Одеса, 2003, 2004); VI Міжнародному Українсько-Баварському симпозіумі "Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями" (Євпаторія, 2003); засіданні Одеської обласної асоціації дитячих неврологів (Одеса, 2003, 2004); III Читаннях ім. В. В. Підвисоцького (Одеса, 2004), XIX З'їзді фізіологічного товариства ім. І. П. Павлова, (Екатеринбург, 2004), засіданні Обласного товариства фізіотерапевтів і курортологів (Одеса, 2003).

Публікації. Результати викладені в 10 особистих публікаціях, з них 4 статті в журналах ВАК України, 6 тез доповідей, в тому числі 2 зарубіжні.

Структура і обсяг роботи. Робота викладена на 226 сторінках тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку цитованої літератури, а також 22 додатків, які займають 41 сторінку. Роботу ілюстровано 14 таблицями, 39 рисунками, з яких 3 на окремих сторінках. Список використаної літератури загальною кількістю 276 джерел, з яких 176 – іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження та впливу. Проведено комплексне обстеження 188 дітей (126 дітей, хворих на ДЦП, і 62 здорових дитини) з використанням методу ВП різної модальності (зорових, слухових, когнітивних), що дозволяють оцінити функціональний стан сенсорних систем мозку та простіших когнитивних функцій, визначити рівень, характер і ступінь їх ураження. Дослідження ВП проведені в динаміці тричі - до початку впливу, в середині курсу (через 2 тиж) і наприкінці курсу впливу. Усього проведено 3328 досліджень ВП різної модальності, з яких 2068 - первинних. У 24 дітей з ДЦП в динаміці (двічі) досліджували також вміст цитокінів ІЛ-1в і ФНП-б в сироватці крові (всього 98 досліджень).

В якості патогенетичної терапії, спрямованої на поліпшення нейродинамічних процесів, сенсорних і когнітивних функцій, запропонована слухова і зорова cенсорна стимуляція, а також в/в введення ПТФ (по 0,2 г в 400 мл інфузійного розчину щодня протягом 5 днів).

Одержані результати аналізувалися методами статистики за допомогою пакету Microsoft Excel-2000 з використанням t-критерію Стюдента, регресійного та кореляційного аналізів.

Результати дослідження та їх обговорення. Клінічні дані свідчили на користь переважного ураження зорової функції (74,6 %) при відносній збереженості слухової (порушення в 4,8 %) у дітей із ДЦП, однак дослідження ВП різної модальності дозволили обєктивізувати оцінку зорової, слухової і когнітивних функцій, вивчити особливості нейродинамічних процесів у корі і підкіркових структурах мозку дітей із ДЦП. Дослідження ЗВП при різному розмірі елемента шахового патерну виявили кореляцію латентності піка Р100 з розміром елемента у дітей з геміплегічними формами ДЦП з віку 5 років, на відміну від здорових дітей, у яких подібна кореляція була наявною вже з 3-річного віку, тимчасом, як при подвійний геміплегії та спастичній диплегії подібної залежності виявлено не було. Отримані дані підтверджують з нейрофізіологічних позицій порушення формування механізмів просторово-частотного сприйняття у даного контингенту хворих. При цьому, ареактивність кіркового піка до зміни розмірів елементів шахового патерну, в сполученні з порушенням форми відповіді у дітей із ДЦП, можуть вказувати на значне зменшення у них кількості елементів, які реагують на структуровані стимули, що свідчить про істотне порушення механізмів, які беруть участь у переробці інформації про форму предметів.

Крім описаних вікових особливостей, властивих становленню ЗВП в онтогенезі, проведені нами дослідження ЗВП на спалах світла і на шаховий патерн у дітей із ДЦП дозволили виявити кілька типів порушень параметрів ВП даної модальності, які тією чи іншою мірою корелювали з формою захворювання. Нормальні параметри ЗВП були наявні лише у 15,9 % дітей із ДЦП (рис. 1).

Рис. 1. Стан зорового аналізатора у дітей із ДЦП за даними ЗВП.

В решти дітей (84,1 %) були виявлені порушення параметрів ЗВП, що свідчать про ураження зорового аналізатора, причому відсоток цих порушень перевищував відсоток клінічних порушень зорової функції (74,6%), що дозволяє говорити про наявність субклінічних змін у зоровому аналізаторі у 9,5 % дітей.

Важкі порушення зорової функції, такі як відсутність предметного зору, амавроз (5,5 %), супроводжувалися повною відсутністю ЗВПп і значним спотворенням ЗВПс, аж до повної відсутності, що об'єктивно підтверджує грубе порушення проведення аферентації по структурах зорового шляху. Часткова атрофія зорових нервів (20,6 %) супроводжувалася значним спотворенням ЗВПп аж до повної відсутності і значним зниженням амплітуди, в поєднанні зі збільшенням латентності ЗВПс.

Loading...

 
 

Цікаве