WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мембранні глікопротеїни клітин за умов апоптозу: виявлення, характеристика, біомедичні аспекти дослідження (автореферат) - Реферат

Мембранні глікопротеїни клітин за умов апоптозу: виявлення, характеристика, біомедичні аспекти дослідження (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертаційної роботи представлені на IV з'їзді з радіаційних досліджень "Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность" (Москва, 2001), VI Міжнародній конференції "Биоантиоксидант" (Москва, 2002), ІІІ Українському біофізичному з'їзді (Львів, 2002), VIІІ Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002), Міжнародній науковій конференції "Molecular mechanisms of cell activation biological signals and their target ensymes" (Wroclaw, 2002), ІІІ Міжнародному симпозіумі "Механизмы действия сверхмалых доз" (Москва, 2002), 7-й Пущинській школі-конференції молодих вчених "Биология – наука XXI века" (Пущино, 2003), ІІІ з'їзді з радіаційних досліджень "Радіобіологія, радіоекологія" (Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей у фахових наукових виданнях та 8 тез доповідей у збірниках матеріалів з'їздів і конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків та списку джерел (240 позицій найменувань). Робота викладена на 134 сторінках, проілюстрована 18 рисунками та 7 таблицями, які займають 9 сторінок друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури проаналізовано сучасні уявлення щодо основних підходівдо оцінки біологічного ефекту малих доз радіації, детально висвітлено участь АФК у реалізації ефектів іонізуючого випромінювання, а також роль ензимів АОЗ у попередженні радіоіндукованих порушень. Особлива увага приділена аналізу нових аспектів дії вітаміну Е та перспективам його практичного використання.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження виконані на статевозрілих безпородних щурах масою 150 - 180 г, яких утримували в стандартних умовах віварію. У процесі досліджень використано 144 тварини, яких розподіляли на групи: перша − інтактні щури (контроль); друга – тварини опромінені впродовж 30 діб у дозі 1 сГр на апараті РУМ-17 (напруга 140 кВ, сила струму 4 мА, фільтри 0,5 мм (Cu) та 1 мм (Al), шкірно-фокусна відстань 178 см, потужність дози – 0,042 мГр∙с-1); третя – тварини, використані для досліджень на 40-, 50-, 60-ту доби експерименту, після припинення 30 - добового опромінення. Тваринам четвертої групи вводили per os, розчинений на оливковій олії фармакопейний α-ТФА у дозі 47 мг/кг маси тварини один раз за три дні впродовж 30 - добової дії іонізуючої радіації. Щури п'ятої групи отримували α-ТФА у зазначеній вище дозі один раз за три дні впродовж 30 діб без опромінення. Тваринам шостої групи перорально вводили похідне α-ТФА із вкороченим до С6 бічним ланцюгом – α-ТФАС6 – в еквімолярній йому дозі 33 мг/кг маси тварини раз за три дні, впродовж 30 - добової дії іонізуючої радіації. Дози та схеми застосування досліджуваних препаратів визначали на підставі літературних даних (Барабой В.А та ін., 1994; Кузьменко И.В. и др., 2002; Петрова Г.В. и др., 2002).

Інтактні ентероцити слизової оболонки тонкого кишківника (відділ дванадцятипалої кишки) виділяли за методикою Сухомлинова Б.Ф. та ін., 1983. Клітини КМ виділяли зі стегнових та гомілкових кісток шляхом аспірації; фракціонували центрифугуванням суспензії клітин КМ у тришаровому градієнті густини суміші фікол (Ficol-400, "Pharmacia", Швеція) - верографін (Verografin "Spofa", Чехія) (ρ1=1,03 гсм-3; ρ2=1,09 гсм-3; ρ3=1,1 гсм-3) (Сибірна Н.О., 1991). У роботі використовували лізати ентероцитів та фракціонованих клітин КМ, для одержання яких цілісні клітини руйнували шляхом заморожування у рідкому азоті.

Інтенсивність процесів ПОЛ у лізатах досліджуваних клітин оцінювали за такими показниками: вміст дієнових кон'югатів – за інтенсивністю поглинання світла кон'югованими структурами гідропероксидів ліпідів у ділянці 232 нм (Гаврилов В.Б. и др., 1983); вміст ТБК-позитивних продуктів – за інтенсивністю забарвлення кінцевих продуктів ПОЛ із 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК) (Тимирбулатов Р.А. и др., 1981). СОД активність (супероксид: супероксидоредуктаза, КФ 1.15.1.1) визначали методом, що грунтується на відновленні нітротетразолію синього супероксидними радикалами (Чевари С. и др., 1991), каталазну активність (пероксид гідрогену: пероксид гідрогену оксидоредуктаза, КФ 1.11.1.6) – за швидкістю розкладу пероксиду водню (Королюк М.А. и др., 1988), ГР активність (НАД(Ф)Н: окиснений глутатіон оксидоредуктаза, КФ 1.6.4.2.) – за зниженням вмісту НАДФН при 340 нм у реакції з окисненим глутатіоном (Прохорова М.И., 1982). ГПО активність (глутатіон: пероксид водню оксидоредуктаза, КФ 1.11.1.9) визначали методом, який грунтується на розвитку кольорової реакції внаслідок взаємодії SH-груп із реактивом Елмана (Моин В.И., 1986). Концентрацію білка визначали спектрофотометрично за Lowri O.H. et al., 1951. Статистичне опрацювання результатів виконували загальноприйнятими методами варіаційної статистики (Лакин Г.Ф., 1990). Розрахунки та побудову графіків виконували на комп'ютері з використанням прикладної програми "Microsoft Excel 98".

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Вплив низькоінтенсивного рентгенівського випромінювання на інтенсивність накопичення продуктів ПОЛ у клітинах радіочутливих тканин. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що у контрольних тварин вміст дієнових кон'югатів та ТБК-позитивних продуктів в ЕН вищий, ніж у клітинах КМ (табл. 1). Більша інтенсивність процесів ПОЛ у клітинах тонкого кишківника зумовлена підвищеним вмістом у них ліпідних компонентів та значною їхньою різноманітністю (Степанова Л.И. и др., 1999).

Таблиця 1

Вміст дієнових кон'югатів в ентероцитах та клітинах кісткового мозку

за умов низькоінтенсивного опромінення (нмольмг-1 білка, Mm).

Тип клітин

Контроль

Опромінення, сГр

10

20

30

ЕН

194,118,3

(n = 9)

53,211,1*

(n = 5)

309,814,3*

(n = 5)

269,616,0*

(n = 5)

ГМР

154,916,0

(n = 7)

245,624,0*

(n = 6)

155,013,1

(n = 6)

284,17,2*

(n = 6)

ЕР

72,74,2

(n = 6)

55,36,3

(n = 5)

104,19,4*

(n = 5)

153,910,8*

(n = 5)

Примітка. Тут і далі: * - різниця вірогідна порівняно з контролем (Р<0,05).

За умов ІВНІ у щодобовій дозі 1 сГр встановлено активацію вільнорадикальних процесів за доз 10 - 30 сГр у досліджуваних клітинах. Найінтенсивніше накопичення продуктів пероксидації ліпідів в ЕН зафіксовано за дози 20 сГр: вміст ліпідних гідропероксидів підвищувався на 60% (табл. 1), а ТБК-позитивних продуктів – на 71% порівняно з контролем. У клітинах ГМР та ЕР кісткового мозку максимальний рівень первинних продуктів ПОЛ встановлено на термінальному етапі експерименту (30 сГр), що вище від контролю, відповідно, на 83 та 112%. Вміст кінцевих продуктів ПОЛ максимально перевищував контроль в ЕР за дози 20 сГр (на 465%), а у ГМР – за дози 30 сГр (на 348%).

Отримані результати свідчать про більшу чутливість до дії іонізуючого випромінювання клітин КМ. На підставі значень двох отриманих показників ПОЛ – дієнових кон'югатів та ТБК-позитивних продуктів за умов хронічного опромінення ми можемо стверджувати про активацію вільнорадикальних процесів, що свідчить про розвиток оксидативного стресу у клітинах радіочутливих тканин.

Стан ензиматичної складової антиоксидантної системи за умов ІВНІ та у пострадіаційний період. Для нормального функціонування і життєдіяльності організму вільнорадикальні реакції повинні підтримуватись на певному рівні завдяки злагодженій дії системи АОЗ. У табл. 2 наведені значення активності основних ензимів АОЗ у тонкому кишківнику та кістковому мозку контрольних тварин. Отримані результати свідчать про те, що внесок ензиматичних антиоксидантів у захист клітини від АФК та продуктів вільнорадикального окиснення є неоднаковим у різних типах клітин, що, передусім, зумовлено різною інтенсивністю метаболічних процесів у них.

Таблиця 2

Активність ензимів антиоксидантного захисту в ентероцитах та клітинах кісткового мозку контрольних щурів (M m, n = 6).

Активність ензимів

ЕН

ГМР

ЕР

СОД, МОхв-1 ∙мг-1білка

364,022,0

520,080,0

120,070,0

Каталазна, нмоль Н2О2 хв-1 ∙мг-1білка

207,032,1

20,90,8

18,71,3

ГПО, нмоль GSHхв-1 ∙мг-1 білка

1,10,3

3,70,1

2,50,2

ГР, нмоль NADPHхв-1∙мг-1білка

68,77,4

177,019,0

143,016,0

Loading...

 
 

Цікаве