WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Просторово-часова структура біогеоценозів нижньодніпровського екокоридору (автореферат) - Реферат

Просторово-часова структура біогеоценозів нижньодніпровського екокоридору (автореферат) - Реферат

Відповідно до зазначених критеріїв обґрунтовано рівні сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: високий, достатній, середній, низький. Високий рівень – характеризується наявністю цілісного образу світу, емоційністю вражень, усвідомленням виразності та краси навколишнього середовища, прагненням до творчо-естетичної діяльності. Достатній рівень сформовані естетичні потреби, наявність естетичних емоцій та почуттів, естетичних уявлень, естетичної оцінки, але недостатньо розвинена творчо-естетична діяльність. Середній рівень – недостатньо сформовані потреби в естетичному сприйнятті навколишнього середовища, в естетичних ознаках – стереотипність, майже відсутнє прагнення до творчо-естетичної діяльності. Низький рівень – відсутні естетичні потреби, не сформована здатність до естетичних переживань, відсутнє вміння бачити естетичну виразність об'єктів та явищ навколишнього середовища, немає прагнення до творчо-естетичної діяльності.

У ході констатуючого етапу експерименту лише 11,4% молодших підлітків експериментальних класів і 7,5% молодших підлітків контрольних класів та 11,3% старших підлітків експериментальних класів і 7,9% старших підлітків контрольних класів мали високий рівень сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища. Отримані під час констатуючого етапу експерименту показники ми враховували в подальшій дослідно-експериментальній роботі, спрямованій на розвиток емоційно-естетичної, ціннісної, когнітивної та діяльнісно-практичної сфер підлітків в процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі.

Дані сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в ході констатуючого та формуючого етапів експерименту подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків (у %)

Рівень

Контрольні

5-7 класи

Експериментальні 5-7 класи

Контрольні 8-9 класи

Експериментальні 8-9 класи

на початку роботи

наприкінці роботи

на початку роботи

наприкінці роботи

на початку роботи

наприкінці роботи

на початку роботи

наприкінці роботи

Низький

53,2

52,0

51,2

25,3

47,8

45,1

53,0

35,7

Середній

24,3

25,4

23,5

24,1

30,1

32,7

26,1

23,3

Достатній

15,0

14,5

13,9

21,1

14,2

12,4

9,6

16,9

Високий

7,5

8,1

11,4

29,5

7,9

9,7

11,3

24,1

Всього

100

100

100

100

100

100

100

100

Методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін складалась із змістовного, процесуального та оцінно-результативного компонентів.

Спираючись на логіку дослідження, ми визначили особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків: урахування вікових змін у ставленні молодших та старших підлітків до навколишнього середовища; цілісність та взаємозв'язок емоційно-естетичних, когнітивних, аксіологічних та праксіологічних складових естетичного світосприйняття підлітків; єдність естетико-гуманітарного та природничонаукового компонентів змісту природничої освіти.

Зазначені особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків визначають змістовний та процесуальний компоненти методики та специфічні форми й методи роботи.

Сутність змістовного компоненту методики полягає в поєднанні природничих та естетико-гуманітарних складових змісту природничонаукової освіти. Практична реалізація змістовної частини методики передбачала: структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін з метою виявлення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості їх інтегрованого вивчення.

Аналіз шкільних програм з природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що вони мають певні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків, завдяки достатньому естетико-гуманітарному потенціалу. У розділах програмного матеріалу з природничих дисциплін ми виділяли теми, що мають значний естетико-гуманітарний потенціал і які доцільно вивчати інтегровано. При розробці структури уроку (з хімії, біології, фізики, географії) визначався естетичний фрагмент, у якому було виявлено естетико-гуманітарний потенціал, відбувалось введення в тезаурус підлітків естетичних понять і термінів.

Процесуальний компонент методики містить визначення етапів, обґрунтування форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.

Реалізація методики відбувалась за такими етапами: на першому – розвивались потреби підлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому – формувалися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому – набувався досвід естетичного оцінювання; на четвертому – активізувалась творчо-естетична діяльність підлітків.

У молодших підлітків ми розвивали потребу в естетичному сприйнятті засобами створення естетичних ситуацій та засобами бесід („Дивлюсь і відчуваю", „Прислухаємось до звуків довкілля", географія, 5 клас). Формування навичок цілісного емоційно-естетичного світосприйняття відбувалося засобом інтегрованих уроків („Тварини та довкілля", біологія-географія, 7 клас; „Музика, мистецтво, рух у біології", біологія-література-мистецтво, 7 клас) та творчих завдань естетичного спрямування емоційно-оцінного типу. У старших підлітків для набуття досвіду естетичного оцінювання використовувались інтегровані уроки, рольові ігри („Життя речовин", хімія, 8 клас; „Виробництво сталі", хімія, 9 клас), уроки-прес-конференції („Закони збереження енергії в механіці", фізика, 9 клас) та завдання естетичного спрямування творчо-діяльнісного типу. Активізація творчо-естетичної діяльності підлітків відбувалася через систему підсумкових завдань естетичного спрямування.

Процес формування естетичного світосприйняття підлітків у вивченні природничих дисциплін представлено системою форм та методів навчання.

До основних форм навчання ми відносимо інтегровані уроки, а також уроки з використанням активних методів навчання, серед них – уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-консиліуми, уроки-змагання, театралізовані уроки тощо. Значне місце в методиці формування естетичного сприйняття займала організація екскурсій для естетичних спостережень за явищами і об'єктами навколишнього середовища.

Серед позаурочних форм роботи – організація міжпредметних семінарів-конференцій, тренінгів, „круглих столів", естетичних майстерень, вікторин, художньо-естетичних конкурсів тощо. У межах діяльності студії „Театр природи" підлітки брали участь у міні-виставах „Суд над інерцією" (фізика, 7 клас), „Монолог п'явки", „Життя комах" (біологія, 7 клас) та ін.

Методи, які використовувалися для формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, відбирались з урахуванням теми уроку та віку підлітків. Ми пропонуємо систему найбільш ефективних методів для формування естетичного світосприйняття: наочно-ілюстративні (фенологічні спостереження, перегляд відеофільмів та творів мистецтва); проблемно-пошукові методи (аналіз краси в живій та неживій природі, евристичні бесіди); методи художнього аналізу естетичних вражень від предметів та явищ навколишнього світу (казки-мініатюри, замальовки про красу рослин і тварин та інші творчі роботи).

Loading...

 
 

Цікаве