WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Просторово-часова структура біогеоценозів нижньодніпровського екокоридору (автореферат) - Реферат

Просторово-часова структура біогеоценозів нижньодніпровського екокоридору (автореферат) - Реферат

  • міфологічно-ритуальний (Стародавня Індія, Єгипет, Китай). Головна мета – встановлення гармонії між людиною та навколишнім світом, просвітлення через осягнення краси природи;

  • антропокосмологічний (Аристотель, Геракліт, Демокрит, Піфагор, Платон, Сократ). Особлива риса – принцип раціонального естетичного світорозуміння; закладення основ ідеї всебічного розвитку особистості;

  • містично-релігійний (А.Аврелій, Ф.Аквінський, І.Златоуст). Головна мета виховання – формування усередненої віруючої особистості та спасіння її душі;

  • гуманістичний (Л.Альберті, Т.Кампанелла, М.Монтень). Характерна риса – відродження ідеалів естетичного світосприйняття античності на новому науковому рівні; розвиток аксіологічних та гносеологічних аспектів естетичного світосприйняття;

  • раціоналістичний(Ф.Бекон, Р.Декарт, Б.Спіноза). Пізнання світу трактується як теоретичне пізнання, що базується на логіці та експерименті (гносеологізм). Діячі французького Просвітництва (П.Гольбах, Д.Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Я.А.Коменський) обґрунтовують у своїх творах ідеї виховання, що засновані на глибокому органічному взаємозв'язку природи і людини. Дослідження І.Канта має незаперечне значення для визначення сутності та структури естетичного світосприйняття; у свою чергу Й.В.Гете вперше розкрив значення природознавства для формування естетичного світосприйняття.

Домінуючим у XX столітті стає новий тип планетарно-ноосферного світогляду (В.Вернадський, О.Чижевський, М.Холодний, К.Ціолковський), який пов'язаний з інтегруванням природничих та гуманітарних наук, посиленням їх праксіологічних аспектів у поєднанні з новими екологічними вимогами.

На початку XXI століття нового змісту набуває синергетична парадигма світогляду, яка має значний гуманістичний потенціал, сприяє інтегративному підходу до пізнання світу, актуалізує вирішення проблем пізнання та розвитку ноосфери.

Проаналізувавши основні типи естетичного світогляду в контексті естетичного світосприйняття, можна зробити висновок, що протягом історичного розвитку форми естетичного сприйняття людиною навколишнього світу постійно змінювалися, набували нового духовного змісту, але домінуючою ознакою залишалася світоглядна сутність естетичного світосприйняття, яка визначала місце людини у світі, характер її перетворювальної діяльності.

Представники Київської філософської школи (Є.Бистрицький, В.Іванов, В.Табачковський, В.Шинкарук) визначають світогляд як форму суспільної свідомості та самосвідомості людини, через яку суб'єкт світогляду сприймає, осмислює й оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності. До світогляду входять уявлення про світ і саму людину, про сенс людського буття, а також відповідні чуттєві форми світосприйняття та світовідчуття.

На основі теоретичного аналізу встановлено, що головним елементом формування світогляду є знання людини. Сприйняття знань людиною і перетворення їх у переконання неможливо без емоційно-оцінного ставлення та особистісної спрямованості, які визначають особливості світосприйняття. Світогляд особистості починає активно формуватися в підлітковому віці (Л.Божович), світосприйняття виступає як певний ступінь узагальнення світоглядного змісту, тобто є базою й передумовою формування світогляду. На нашу думку, якщо знання підлітка не поповнюються новим природничонауковим змістом і водночас не розвивається його естетичне світосприйняття, він не зможе в подальшій діяльності створити для себе справжню систему загальнолюдських цінностей, переконань та ідеалів.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури довів, що світосприйняття – це комплексний процес та результат формування у свідомості індивіда багатомірного образу світу (В.Табачковський, В.Шинкарук). Світосприйняття є цілісним, чуттєво-образним уявленням особистості про навколишній світ, яке визначає її взаємозв'язки зі світом.

На нашу думку, естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищим рівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишнього середовища. Структура естетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного (естетичні потреби, емоційно-естетичні переживання); когнітивного (естетичні уявлення, погляди, переконання); аксіологічного (естетичне оцінювання об'єктів та явищ навколишнього середовища) та праксіологічного, або творчо-діяльнісного компонентів (творчо-естетична активність особистості).

Емоційно-естетичний компонент є провідним при визначенні структури естетичного світосприйняття підлітків, тому що саме в естетичній емоції процес естетичного світосприйняття знаходить свою особливу, цілісну форму вираження. Когнітивний компонент естетичного світосприйняття виявляється в здатності особистості до виділення естетично-виразних об'єктів навколишнього середовища, їх чуттєвому пізнанні та усвідомленні. Аксіологічний компонент естетичного світосприйняття підлітків передбачає оцінку властивостей і якостей, що є суттєвими для естетичної значущості об'єктів та явищ навколишнього середовища, обумовлює висловлення естетичного судження. Розвиток емоційно-естетичного, когнітивного та аксіологічного компонентів естетичного світосприйняття стимулює творчо-естетичну діяльність особистості.

Процес формування естетичного світосприйняття підлітків визначаємо в цілому як необхідну передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Естетичне світосприйняття підлітків, на нашу думку, – це процес та результат цілісного чуттєво-емоційного осягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об'єктивно-суб'єктних естетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистості до творчо-естетичної діяльності.

У дисертації доведено, що природничі дисципліни, які вивчаються в середній загальноосвітній школі, мають значні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків. У контексті вирішення завдань гуманітаризації природничонаукової освіти ми розглядаємо естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін. Важливим напрямом гуманітаризації є інтеграція знань з біології, хімії, географії, фізики з використанням їх естетико-гуманітарного потенціалу. Естетичний компонент, таким чином, є одним із критеріїв ефективності гуманітаризації та інтеграції природничих дисциплін.

На нашу думку, естетико-гуманітарний потенціал природничих дисциплін є сукупністю можливостей для формування у підлітків основ цілісного естетичного світосприйняття засобами естетичного змісту навчальних предметів: фізики, хімії, біології, географії.

У дослідженні розкрито світоглядну, емоційно-естетичну, когнітивну, аксіологічну, психокорекційну і творчо-спонукальну функції естетико-гуманітарного потенціалу природничих дисциплін та обґрунтовано їх роль у формуванні естетичного світосприйняття підлітків.

У другому розділі „Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін" представлено аналіз рівня сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, обґрунтовано методику формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі, подано аналіз результатів експериментальної роботи.

На основі узагальнення результатів наукових досліджень (В.Бутенко, Л.Масол, Н.Миропольська, Л.Печко) виділено критерії сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: емоційно-естетичний (виявлення естетичних потреб, інтересів, установок; здатність до емоційно-ціннісного світопереживання); аксіологічний (естетичне оцінювання об'єктів та явищ навколишнього середовища); когнітивний (наявність естетичних уявлень, поглядів, переконань); творчо-діяльнісний (виявлення творчої активності в процесі естетичного світосприйняття).

Відповідно до завдань констатуючого етапу експерименту вивчався вихідний рівень сформованості основних структурних компонентів естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків 5-9 класів. Діагностування проводилось на основі тестових завдань, спостережень, створення естетичних ситуацій, бесід, логіко-статистичного аналізу творчих робіт підлітків. На підставі матеріалів, отриманих у ході констатуючого етапу експерименту, на кожного підлітка складено індивідуальну картку, у якій наведено характеристики естетичного сприйняття згідно з визначеними критеріями.

За результатами діагностування виявлено недостатній рівень розвитку емоційно-естетичної сфери підлітків: тільки у 30,7% молодших та у 35,6% старших підлітків експериментальних класів присутні естетичні потреби та інтереси. Відсутність емоцій позитивно-естетичного характеру виявлено в 36,7 % молодших підлітків та 43,5% старших підлітків експериментальних класів. Старші підлітки сприймають красу навколишнього середовища як реальність, опосередковану діяльністю людини: у 42,7% учнів зникає потреба емоційно-естетичного світосприйняття. Зазначимо, що рівень володіння естетичними поняттями не дозволяє молодшим підліткам характеризувати виразні ознаки навколишнього середовища. Разом з тим, уміння виділяти естетичні ознаки природних об'єктів устарших підлітків вище майже на 10%. Прагнення до творчо-естетичної діяльності розвинене у 37,9% молодших підлітків та 46,9% старших підлітків експериментальних класів.

Loading...

 
 

Цікаве