WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Корекція змін мінеральної щільності кісткової тканини в опечених хворих (автореферат) - Реферат

Корекція змін мінеральної щільності кісткової тканини в опечених хворих (автореферат) - Реферат

Результати дослідження впроваджені у лікувально – діагностичний процес Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеско АМН України, Вінницької обласної клінічної лікарні, Чернігівської обласної клінічної лікарні, 2-ої міської клінічної лікарні м. Полтави, 4-ої міської клінічної лікарні м. Полтави, Полтавської обласної клінічної лікарні, у навчальний процес на кафедрах загальної практики - сімейної медицини, післядипломної освіти лікарів-терапевтів Української медичної стоматологічної академії, що підтверджується актами впровадження.

Випущено інформаційний лист „Оптимізація лікування хворих на ревматоїдний артрит" (Протокол ПК „Терапія" №87 від 9.10.2001). Отримано позитивне рішення щодо нововведення (Протокол ПК "Кардіологія і ревматологія"" №12 від 14 грудня 2004 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом визначено мету та задачі дослідження, проведено аналіз наукової літератури, патентний пошук за темою роботи. Автор проводив клінічне та інструментальне обстеження пацієнтів. Особисто сформовані групи хворих, виконаний аналіз отриманих результатів загально-клінічних, імунологічних, біохімічних та інструментальних методів дослідження. Дисертантом здійснена статистична обробка результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації. За матеріалами дисертації опубліковані наукові статті. Запозичень ідей та розробок публікацій співавторів не було.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлені у вигляді тез доповідей на науково-практичній конференції "Актуальні питання клінічної медицини" (Полтава, 2000), ІІ Національному з'їзді фармакологів України „Фармакологія 2001 – крок у майбутнє" (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції „Актуальні питання ревматології та сучасний стан ревматологічної служби Полтавської області" (Полтава, 2003), на XV з'їзді терапевтів України (Київ, 2004), на науково-практичній конференції „Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології" (Тернопіль, 2004). Основні положення дисертації заслухані і обговорені на засіданні апробаційної ради №1 Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 2004).

Публікації. За матеріаламидисертації опубліковано 9 наукових праць, серед них 5 статей у наукових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, серед яких 4 одноосібні, 4 тези доповідей в матеріалах з'їздів, конгресів та конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках тексту. Робота складається з вступу, аналізу літературних даних, матеріалів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел, який містить 301 найменування (з них 200 - кирилицею, 101 - латиницею), що складає 30 сторінок. Дисертацію ілюстровано 18 таблицями та 11 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 120 хворих на РА та 20 "практично здорових осіб". Для вивчення особливостей клінічного перебігу було обстежено 94 хворих на РА з ураженням серця та 26 хворих на РА без ураження серця. Середній вік хворих склав 45,13,1 років. Чоловіки склали 30%, жінки 70% від загальної кількості обстежених.

У 104 (86,6%) хворих виявлено стійкий поліартрит із симетричним ураженням пясно-фалангових, проксимальних міжфалангових та плюсно-фалангових суглобів, у 6 (4,9%) – олігоартрит. Загальна тривалість захворювання в середньому склала 6,471,23 роки. Швидкопрогресуючий перебіг спостерігався у 21 (17,5%) хворих, повільнопрогресуючий – у 99 (82,5%). Серопозитивний РА виявлений у 69 (73,4%) хворих на РА з ураженням серця, серонегативний – у 25 (26,6%). У хворих на РА з ураженням серця ІІ ступінь активності встановлена – у 68 (56,7%), ІІІ ступінь – у 52 (43,2%) ; без ураження серця –відповідно у 16 (61,5%) та 7 (38,5%) обстежених. За рентгенологічними ознаками: І стадія виявлена у 23 (19,3%) хворих, ІІ - у 62 (51,9%), ІІІ - у 35 (28,6%) відповідно.

Чоловіча і жіноча групи суттєво не відрізнялися між собою за віком, тривалістю та активністю патологічного процесу. У хворих на РА з ураженням серця відсоток системних проявів був значно вищим (табл.1).

Відповідно до поставлених завдань обстежені були розподілені на наступні групи: І група - контрольна, яка включала 20 "практично здорових осіб"; ІІ група – 26 хворих на РА без ураження серця; ІІІ група - включала 23 хворих, які отримували традиційну терапію, до складу якої входили месулід по 100 мг через 12 годин на добу, метотрексат 7,5 мг на тиждень (1-й день-5 мг, 2-й день-2,5 мг), фолієва кислота по 0,001 г через 8 годин в дні прийому метотрексату, преднізолон 10 мг на добу коротким курсом з наступною поступовою відміною або місцево у вигляді периартикулярних ін'єкцій дипроспану; ІV група – 23 хворих на РА, які додатково до традиційної терапії приймали ентеросгель по 10 мл через 8 годин - 10 днів, повторний курс – через 2 тижні; V група – 24 хворих на РА, яким додатково до традиційної терапії вводився циклоферон в дозі 250 мг (12,5% розчину 2,0 мл) внутрішньом'язево 1 раз на добу за схемою ( в 1, 2, 4, 6, 8, 10 день). Повторні курси проводились через 2 тижні, загалом - 4 курси терапії циклофероном протягом 3 місяців; VІ група – 24 хворих на РА, які отримували комплексну терапію із включенням циклоферону та ентеросгелю за вищевказаними схемами лікування.

Таблиця 1

Системні прояви у хворих на РА з ураженням та без ураження серця

Системні прояви

Хворі на РА з ураженням серця

Хворі на РА без ураження серця

Абс.

%

Абс.

%

Ревматоїдні вузлики

62

65,9

12

46,1

Атрофія м'язів

48

51,0

6

23,0

Лихоманка

68

72,3

11

42,3

Лімфаденопатія

15

15,9

1

3,8

Спленомегалія

3

3,19

0

0

Гепатомегалія

8

8,5

0

0

Кератокон'юнктивіт

5

5,31

0

0

Нейропатії

13

13,8

1

3,8

Дигітальний васкуліт

7

7,44

0

0

Синдром Рейно

21

22,3

2

7,6

Сітчате ліведо

9

9,57

1

3,8

Втрата маси тіла

75

79,7

9

34,6

Анемія

58

61,7

6

23,0

Клінічними ознаками ушкодження серця у хворих на РА вважали скарги хворих на: тривалий больовий синдром у грудній клітці, що має давлячий, ниючий характер, провокується фізичним навантаженням; серцебиття, аритмію, нестачу повітря, задишку, загальну слабкость. Перкуторно - розширення меж відносної та абсолютної серцевої тупості в залежності від розвитку вад серця. Аускультативно: послаблення тонів, систолічний шум, шум тертя перикарду.

За результатами клінічного обстеження визначали індекси (суглобовий, больовий та припухлості), враховували час ранкової скутості суглобів. Якість життя пацієнтів та функціональний стан суглобів аналізували на підставі анкетування за Стендфорською анкетою оцінки здоров'я та тесту Лі.

Для вивчення структурно-функціонального стану різних відділів серця усім обстежуваним проводили ехокардіографічне дослідження в В- та М-режимах на апараті "SIM-5000 plus" секторальним датчиком 3,5 МГц. Розраховувалися показники внутрішньосерцевої гемодинаміки: кінцево-діастолічний (КДО) і кінцево-систолічний (КСО) об'єми лівого шлуночка, ударний об'єм (УО), фракція вигнання (ФВ), ступінь укорочення передньозаднього розміру лівого шлуночку під час систоли (ΔS).

Крім того, визначали стан міокарда (гетерогенність структури за інтенсивністю зображення), листків перикарда, наявність рідини в порожнині перикарда, а також стан клапанного апарату серця.

Проводилась оцінка стану компенсаторно-пристосувальних процесів організму. Рівень пероксидації оцінювали за концентрацією малонового діальдегіду (МДА), дієнових кон'югатів (ДК) та відсотку спонтанного гемолізу еритроцитів (СГЕ), антиоксидантний захист - за активністю каталази, супероксиддисмутази (СОД) та вмістом церулоплазміну. Ступінь ендогенної інтоксикації визначали за рівнем середніх молекул. Для оцінки клітинної ланки імунітету визначали субпопуляції лімфоцитів стандартною методикою виявлення експресії поверхневих антигенів клітин за допомогою непрямої імунофлуоресценції. Вміст імуноглобулінів визначали за методом радіальної імунодифузії в агарі, наявність ревматоїдного фактору - за допомогою латекс-тесту.

Loading...

 
 

Цікаве