WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біостратиграфія середньо- та верхньоміоценових відкладів південної україни за остракодами (автореферат) - Реферат

Біостратиграфія середньо- та верхньоміоценових відкладів південної україни за остракодами (автореферат) - Реферат

3. Реформування відносин у сфері ОЗ, а саме: правове визначення статусу закладу ОЗ, зміна відносин між ним і фінансуючою стороною шляхом переходу від утримання закладів до оплати за надану допомогу. Доцільно поступово передати 10–15% ліжкового фонду новим госпрозрахунковим відділенням без права зміни виду діяльності та надати їм статус медичних трастів або об'єднань лікарів за схемою державна власність у приватному управлінні. Окрім цього необхідним є впорядкування організаційно-управлінської структури ОЗ. Діяльність багатьох закладів інших міністерств і відомств не пов'язана зі специфічними професійними потребами працівників, а спрямована на надання за кошти бюджету додаткових пільг у формі якісної медичної допомоги особам, що не відносяться до категорії соціально незахищених.

4. Раціоналізація витрат у системі ОЗ шляхом зміни пропорцій між стаціонарною й амбулаторно-поліклінічною ланками (згідно досліджень, близько 30% госпіталізованих хворих могли без втрат для якості лікування отримати медичну допомогу в АПЗ, значно дешевших за витратами на своє функціонування), підвищення її економічної ефективності.

Як свідчать результати дослідження світового досвіду та особливостей вітчизняної ОЗ, стратегічним напрямом фінансування первинної медико-санітарної допомоги в Україні є запровадження подушного фінансування за моделлю часткового фондотримання. Незважаючи на те, що введення фондотримання може призвести до певного збільшення витрат на управлінську діяльність, можна очікувати підвищення ефективності використання ресурсів і покращення кінцевих показників здоров'я. До найбільш ефективних інструментів стимулювання лікарень в досягненні оптимізації обсягу та структури стаціонарної допомоги відноситься метод глобального бюджету. Відсутність прив'язки фінансування до числа ліжок дозволяє стаціонарам самостійно скорочувати та перепрофілювати ліжковий фонд при мінімізації адміністративного впливу.

5. Залучення додаткових джерел фінансування. Головним засобом реалізації цього напряму має стати розширення практики добровільних форм медичного страхування в його основних формах – діяльність страхових компаній і товариств взаємного страхування (лікарняних кас). Важливим завданням є моделювання можливих варіантів поєднання ДМС і ОМС. У першому з них ДМС охоплює послуги, що не забезпечуються державною системою ОЗ. З огляду на сучасний стан ДМС в Україні, зокрема структуру послуг, реалізація такого підходу означала б значне звуження попиту та втрату інтересу страховиків до цього виду діяльності. У другому варіанті предметом ДМС виступає весь спектр медичних послуг: одержання допомоги, не передбаченої програмами державних гарантій; надання послуг в межах базових програм; позачергове обслуговування; поліпшене медикаментозне забезпечення; сервісні послуги; офіційно встановлені співплатежі програм другого рівня при багаторівневій системі ОЗ. Такий підхід має низку переваг, а саме: зберігається існуюча практика ДМС, створюються умови для її раціонального регулювання; знижується ціна страхового поліса, розширюється коло осіб, спроможних його придбати; зростає можливість фіскального впливу держави на ОЗ через стимулювання роботодавців до ДМС працівників і членів їх сімей (пільгове оподаткування у випадку укладання ОМС-замінюючих договорів, віднесення страхових внесків на собівартість продукції).

Водночас, для зменшення дефіциту ресурсів, необхідних для запровадження ОМС, пропонується передбачити направлення на ці потреби частини податкових надходжень від акцизного збору, що сплачуються з реалізації тютюнових виробів і алкогольних напоїв. Схожа практика існує в багатьох країнах світу й, окрім суто економічного ефекту, несе позитивний результат у формі зменшення втрат від зниження продуктивності праці робочої сили внаслідок зростання захворюваності та смертності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено розробку теоретико-методичних засад і практичних підходів до вдосконалення організаційно-економічного механізму ОЗ в умовах ринкової трансформації економіки з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. Отримано такі результати:

1. Визначено економічну сутність та особливості просторової організації системи ОЗ. Вона являє собою сукупність установ, закладів, організацій і підприємств, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження та організацію споживання медичних послуг і товарів медичного призначення, в тому числі підтримання санітарно-епідеміологічної безпеки, надання суміжних лікувально-оздоровчих послуг, зокрема, в галузі санаторно-курортного оздоровлення, фізкультури тощо, забезпечуючи тим самим задоволення відповідних потреб населення, збереження та відновлення суспільного здоров'я.

2. Розкрито зміст та структуру організаційно-економічного механізму ОЗ як сукупності форм, методів і механізмів, за допомогою яких здійснюється організація суспільного виробництва в сфері ОЗ й узгоджується економічно доцільна її діяльність як єдиної системи.

3. Поглиблено дослідження новітніх світових тенденцій розвитку ОЗ, виявлено переваги та недоліки основних діючих у світі моделей ОЗ й обґрунтовано можливості їх запровадження в Україні, на цій основі дістали подальшого розвитку дослідження напрямів і механізмів удосконалення державної політики стосовно реформування системи ОЗ. Визначено пріоритети та завдання реформи.

4. Проаналізовано територіальну, галузеву, функціональну та організаційну структури системи ОЗ. Як свідчить аналіз, для Україна характерне поглиблення територіальних відмінностей у рівні здоров'я населення, а також розвитку інфраструктурного та матеріально-технічного потенціалу ОЗ.

5. На основі врахування понад 30 показників, які характеризують стан ОЗ та результати її діяльності, здійснено комплексну оцінку рівня розвитку системи ОЗ регіонів України. Виділено регіони з рівнем розвитку ОЗ низьким (Київська, Донецька, Сумська, Херсонська, Миколаївська області), нижче середнього (Черкаська, Житомирська, Одеська, Вінницька, Хмельницька, Чернігівська, Волинська, Луганська, Кіровоградська, Запорізька області, м. Севастополь), вище середнього (Івано-Франківська, Дніпропетровська, Полтавська, Чернівецька, Харківська, Рівненська, Львівська області) та високим (Тернопільська, Закарпатська області, АР Крим, м. Київ).

6. Розроблено методичні підходи до оцінки економічних наслідків стану здоров'я населення за допомогою показника вартості „тягаря хвороб (загальної вартості хвороб)", який враховує: прямі витрати на лікарняну та позалікарняну допомогу, санітарно-епідеміологічне обслуговування, придбання медикаментів, а також витрати, пов'язані з соціальним страхуванням і соціальним забезпеченням; непрямі економічні втрати ВВП у зв'язку з передчасною смертністю, стійкою, або тимчасовою втратою працездатності. На основі запропонованої методики проведено авторські розрахунки вартості „тягаря хвороб (загальної вартості хвороб)", яка становить близько 26% величини ВВП. Виявлено тенденцію до зменшення відносної прямої вартості та одночасного збільшення непрямої вартості.

7. Модифіковано підхід до визначення рентабельності з урахуванням особливостей фінансового механізму ОЗ, а саме: введено поняття „точки беззбитковості (порогу нерентабельності)". Як свідчать результати дослідження, упродовж останніх років відбувається зниження збитковості ОЗ, у першу чергу за рахунок росту обсягів оплати медичних послуг населенням. Згідно авторських розрахунків, величина платежів населення за медичні послуги та товари медичного призначення складала в різні роки 75–90% від суми бюджетного фінансування ОЗ.

8. За допомогою методів математичного моделювання проведено аналіз фінансових можливостей запровадження в Україні ОМС. Згідно розрахунків, за існуючих нині обсягів бюджетного фінансування ОЗ та можливостей збору внесків на ОМС, брак коштів становитиме близько 35-38% суми, необхідної для фінансування медичної допомоги в обсязі науково-обґрунтованої базової програми ОМС.

9. Визначено головні засади державної політики в сфері ОЗ в умовах соціально-економічних трансформацій, обґрунтовано напрями реорганізації механізмів управління і фінансування ОЗ, зокрема, шляхи залучення додаткових коштів для розвитку ОЗ.

10. Одержані результати є достовірними, базуються на офіційних статистичних даних, отримані шляхом використання апробованих методів наукового дослідження. Результати досліджень щодо економічного обґрунтування реалізації в Україні бюджетно-страхової моделі ОЗ та визначення вартості „тягаря хвороб", а також пропозиції стосовно перспектив розвитку ДМС можуть бути використані при доопрацюванні проектів законодавчих актів про ОМС, розробці галузевих програм соціально-економічного розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве