WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування ступеня важкості прееклампсії та адресатності терапії у вагітних з патологією сечовидільної системи (автореферат) - Реферат

Прогнозування ступеня важкості прееклампсії та адресатності терапії у вагітних з патологією сечовидільної системи (автореферат) - Реферат

Уперше встановлено співвідношення понять, що фіксують соціальні зміни (поняття "революція", "еволюція", "реформа" та "соціальна трансформація") в суспільстві та встановлено специфіку поняття "соціальна трансформація". Поняття "соціальна трансформація", як і поняття "революція", фіксує процес, що радикально змінює тип соціальної системи. Але поняття "революція" використовується для позначення дуже швидкого та насильницького переходу до нового ладу. На відміну від поняття "еволюція", поняття "соціальна трансформація" означає цілеспрямований та керований процес соціальних змін. Поняття "реформа", на відміну від поняття "соціальна трансформація", фіксує процес змін в якійсь окремій сфері суспільства. За допомогою реформ різних сфер суспільства й здійснюються соціальні трансформації.

Уточнено статус соціології трансформаційних процесів. Виявлено, що соціологія трансформаційних процесів має статус спеціальної соціологічної теорії. Об`єктом цієї спеціальної теорії виступатимуть трансформаційні процеси. Предметом розгляду спеціальної соціологічної теорії трансформаційних процесів виступатимуть соціальні групи в період трансформації, їх зміни (виникнення одних, зникнення інших і т.д.) й відповідні зміни в соціальній структурі системи, а також соціальні відносини, соціальні інститути, й, звісно, суспільство як соціальна система, що отримує якісно нові характеристики.

Дістало подальшого розвитку узагальнення знання щодо теоретичних напрямків дослідження соціальних трансформацій. Запропоновано вивчати соціальні трансформації з точки зору системного та синергетичного аналізу. Виявлено та порівняно евристичний потенціал цих двох підходів. Теорія систем концентрується на можливостях підтримки рівноваги в системах, тоді як синергетика намагається аналізувати нерівноважні стани. Системний аналіз має тривалу традицію і є більш популярним у соціологічних дослідженнях. У межах системного аналізу вже сформовано декілька парадигм, в полі зору яких перебувають соціальні трансформації: модернізаційна, структуралістська, актортеоретична та культуралістська. На думку прихильників синергетичного напрямку системна теорія неспроможна вирішити багато теоретичних проблем, які могли б бути розв'язані на основі самоорганізаційних принципів. До таких проблем синергетики перш за все відносять можливість пояснювати революції в суспільстві. Синергетика надає логічне пояснення радикальним змінам в суспільстві з точки зору активізації самоорганізаційних процесів.

Вперше на основі моделі системної трансформації Вольфганга Меркеля проаналізовано особливості протікання трансформаційного процесу в сучасній Україні. З перших днів незалежності Україна йшла двома шляхами: розбудова української державності відбувалася одночасно з руйнування авторитарної системи та впровадженням демократичних відносин. З моменту набуття незалежності Україна вступила у фазу демократизації. Демократизація відбувається, коли безмежна влада певної групи обмежується. На цьому етапі одразу ж виникла проблема протистояння президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Але не зважаючи на подолання цього протистояння, не можна сказати, що фаза демократизації закінчилася. Непідтримка населенням демократичних реформ постала гострою проблемою того часу. За основними інституціональними ознаками в Україні відбулася демократизація. Але при врахуванні відношення населення країни до новоствореної демократії, можна сказати, що фаза демократизації мала значні "дефекти". Саме вони сповільнюють консолідацію соціальної системи, оскільки дестабілізують її.

Практичне значення роботи.

Отримані результати сприятимуть подальшій розробці соціологічного знання з питань соціальної трансформації, визначення концептуального (поняттєвого) апарату соціологічного вивчення трансформаційних змін, а також будуть корисні для напрацювання конкретних методик подальших емпіричних розвідок. Накопичений матеріал може бути використаний в Україні для розробки трансформаційних моделей, як основи емпіричного дослідження соціальних трансформацій тощо. Результати також може бути використані для оптимізації практики державного управління щодо впровадження демократичних реформ тощо.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в курсах лекцій з історії соціологічної теорії, соціології соціальних змін; на їхній основі може бути розроблено спеціальний курс "Соціологія трансформаційних процесів".

Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації були виголошені та обговорені на семи наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція "Людина. Світ. Культура. Актуальні проблеми філософських політологічних і релігієзнавчих досліджень", Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Киів, 2004; Міжвузівська науково-практична конференція "Творчість врятує світ", Національний технічний університет України (КПІ), Київ, 2003; 3-тя Міжнародна науково-практична конференція "Соціальна робота і сучасність: теорія і практика", Національний технічний університет України (КПІ), Київ, 2004; 2-га Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні проблеми управління", Національний технічний університет України (КПІ), Київ, 2003; 9-та Міжнародна наукова конференція "Харківські соціологічні читання", Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2003; 6-та Міжнародна науково-практична конференція "Творчість свободи як свобода творчості", Національний технічний університет України (КПІ), Київ, 2001; 2-га Міжнародна науково-практична конференція "Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна-Німеччина", Національний технічний університет України (КПІ), Київ, 2002.

Структура та обсяг дисертації зумовлені метою і основними завданнями дослідження. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел. Обсяг дисертації – 172 с. Список використаних джерел містить 171 найменування та займає 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дисертації, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – "Місце та роль теорії трансформаційних процесів в системі соціологічного знання" – означено статус соціологічної теорії трансформаційних процесів.

На початку розділу подано структуру соціологічного знання, яка складається із загальної соціологічної теорії, соціологічних теорій середнього рівня та емпіричних соціологічних досліджень. При цьому теорії середнього рівня включають в себе галузеві соціології та спеціальні соціологічні теорії. В такій структурі соціологічного знання теорія, в полі зору якої перебувають трансформаційні процеси, набуває статусу спеціальної соціологічної теорії, оскільки об'єктом її розгляду є соціальний процес.

Об`єктом цієї спеціальної теорії виступатимуть трансформаційні процеси. Теорія повинна показати моделі трансформаційних змін та можливості їх прогнозування. Звісно, що таку теорію можна назвати міжлисциплінарною, оскільки трансформаційні зміни в окремих підсистемах суспільства не можна розглядати у відриві одне від одного. Але, розглядаючи трансформацію із соціологічної точки зору, можна виокремити специфічний для соціології предмет розгляду. Предметом розгляду спеціальної соціологічної теорії трансформаційних процесів виступатимуть соціальні групи в період трансформації, їх зміни (виникнення одних, зникнення інших і т.д.) й відповідні зміни в соціальній структурі системи, соціальні відносини й, зрозуміло, суспільство як соціальна система, що набуває якісно нових характеристик.

Для подальшої розробки теоретичних засад соціології трансформаційних процесів розглянуто концепцію Дж.Тернера з проблем побудови соціальної теорії, а також праці М. Лукашевича та М.Туленкова з питань елементів соціологічної теорії. В соціологічній теорії виділені такі основні компоненти: принципи дослідження об'єкту, понятійно-категоріальний апарат, методи дослідження тощо. Саме вони і відіграють роль елементів евристичного потенціалу теорії, тобто виявляються інструментом отримання нового знання.

При розгляді принципів дослідження виявлено, що соціологія трансформаційних процесів переймає всі загальнонаукові принципи, за допомогою яких вона розвивається та отримує нове знання. До них відносяться принцип об'єктивності, діяльності, детермінізму, історизму, системності, оціночний принцип та деякі інші.

На основі аналізу шляхів теоретичного дослідження соціальних змін показано, що понятійно-категоріальний апарат теорії трансформаційних процесів залежить від тієї наукової парадигми, на основі якої проводиться дослідження. Специфіка предмету дослідження зумовляє логіку побудови понятійно-категоріального апарату теорії.

Центральне місце в понятійно-категоріальному апараті теорії трансформаційних процесів займає поняття "соціальна трансформація", яке надає можливість характеризувати радикальний цілеспрямований перехід суспільства від одного типу соціальної системи до іншого. В результаті такого переходу виникає нова соціальна структура суспільства – й саме на основі зміни цієї соціальної структури ми можемо говорити, що в певній країні відбулися трансформації. Такий перехід цікавий тим, що його впроваджує певний соціальний технолог. Поняття соціального технолога є збірним і ним можуть виступати Президент країни, уряд (виконавча або законодавча його гілки), а також певні їх комбінації. Поняття "соціальна трансформація" фіксує процес, що торкається всіх сфер соціальної системи та проходить на всіх рівнях суспільного життя, тобто в результаті такого процесу виникає якісно нова соціальна система.

Loading...

 
 

Цікаве