WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді (автореферат) - Реферат

Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді (автореферат) - Реферат

Проаналізовано залежність частоти розвитку ПН від стадії ЦП згідно клінічної класифікації. ПН спостерігалась у 12,5% хворих, оперованих у стадії судинної декомпенсації, у 17,5% - у стадії компенсації, у 46,8% - у стадії паренхіматозної декомпенсації і у 88,9% - в стадії паренхіматозно-судинної декомпенсації. Ці данні свідчать про те, що наявність асциту, а особливо, поєднання кровотечі з ВРВ та асциту, є несприятливими клінічними ознаками у хворих на цироз при їх оперативному лікуванні.

Для визначення взаємозв'язку печінкового кровообігу хворих на ЦП з розвитком ПН у післяопераційному періоді нами проведено аналіз реогепатограм хворих, яким було виконано операцію накладання ДСРА. У хворих, у яких після операції розвинулась ПН, реогепатограми характеризувалися достовірно більш низькими значеннями відносного об'ємного пульсу (0,54 0,09%), співвідношення часу притоку до тривалості низпадаючої частини кривої (0,49 0,9), максимальної швидкості швидкого наповнення (0,25 0,05 Ом/с), середньої швидкості тривалого наповнення (0,15 0,02 Ом/с), збільшенням часу тривалого наповнення (0,09 0,009с), що віддзеркалювало зниження печінкового кровообігу у порівнянні з хворими з неускладненим післяопераційним періодом.

При УЗД судин портальної системи у хворих, у яких у післяопераційному періоді розвинулась ПН, спостерігалося достовірне збільшення діаметру ворітної та селезінкової вен, зниження лінійної швидкості портального кровотоку та збільшення індексу портального застою у порівнянні з тими ж показниками хворих з неускладненим післяопераційним періодом. Так, у хворих з ПН лінійна швидкість портального кровотоку була в 1,6 рази нижче, а індекс портального застою в 2,8 рази більше, ніж у хворих без ускладнень. Нами було встановлено, що ПН після операції спостерігалась, якщо діаметр ворітної вени був більше за 1,5 см, лінійна швидкість портального кровотоку менша за 10 см/с і індекс портального застою більший за 0,14 смхс.

Нами виявлена пряма залежність між морфологічною картиною цирозу та частотою розвитку ПН у ранньому післяопераційоному періоді. У хворих з морфологічною картиною цирозу А-типуявищ ПН після операції не було. При В-типі цирозу частота ПН складала 52,6 %, при С-типі – 77,8% (р<0,05). Ці дана свідчать про те, що морфологічна картина цирозу з високим ступенем точності віддзеркалює ризик розвитку ПН у післяопераційному періоді та, відповідно, ризик операції.

Результати наших досліджень дозволяють вважати, що всебічний аналіз функціональних проб печінки, реогепатограм, результатів УЗД з доплерографією, морфологічних змін за даними біопсій печінки, дозволяє передбачитирозвиток ПН у хворих на ЦП після хірургічного лікування.

При проведенні кореляційно-регресійоного аналізу було встановлено, що тільки один показник – морфологічний тип цирозу має високий ступінь кореляції з розвитком ПН. Цей результат ми пояснюємо тим, що лабораторні та інструментальні показники не в повній мірі віддзеркалюють ступінь ураження печінки. У свою чергу, морфологічні зміни в печінці при цирозі є головним чинником, який визначає функціональні резерви органу.

Узявши до уваги різний характер та травматичність операцій, виконаних у хворих на ЦП, для розробки методики прогнозу розвитку ПН нами проаналізовані окремо групу хворих, яким виконана операція накладання ДСРА, та група хворих, яким виконані операції ЕПДП з ЛО та ПЛШАВ, СА.

Імовірність розвитку ПН у хворих при накладанні ДСРА виражається рівнянням:

К=Y0 + 0,181  X1 + 0,181  X2 + 0,201  X3 + 0,404  Х4 + 0,144  X5 + +0,039X6 (1.2),

де: Y0 - імовірний коефіцієнт , що дорівнює 0,64 для В - типу та 1,0 для С – типу цирозу; X1 – асцит; X2 - кровотеча з ВРВ стравоходу; X3 – ЧТН; Х4 – ЧШН; X5 - рівень холестерину; X6 - рівень лактатдегідрогенази.

Для хворих на ЦП, яким виконані операції ЕПДП з ЛО та ПЛШАВ, СА, рівняння розвитку ПН має вид:

К= -5,755 + 0,07  X1 + 0,001  X2 -0,367  X3 -15,165  X4 + 0,07  X5 + + 0,0034  X6 - 0,298  X7 (1.3), де X1 – рівень альбуміну; X2 - рівень непрямого білірубіну; X3 - рівень АсАт; X4 - протромбіновий індекс; X5 - креатинин; X6 – тромбоцити; X7 - морфологічна картина цирозу.

Підводячи підсумки результатів нашого дослідження, слід зазначити, що прогнозування ПН, а особливо її результату, є складним питанням. У той же час аналіз клінічних, біохімічних показників, печінкового й портального кровотоку із застосуванням неінвазивних методів, особливо ультразвукової доплерографії, аналіз морфологічної картини цирозу на основі біопсії печінки дозволяє з високим ступенем точності прогнозувати развиток ПН і, тим самим оптимізувати вибір лікувальної програми.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі – покращення результатів хірургічного лікування хворих на ЦП, що передбачає виявлення факторів ризику та прогнозування розвитку ПН у післяопераційному періоді при виборі типу оперативного втручання на підставі визначення морфологічних змін печінки, стану порто-печінкової гемодинаміки, клініко-біохімічних показників гомеостазу.

1. ПН ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду у 33,9% хворих на ЦП і є причиною смерті у 63,6% випадків. Ризик розвитку ПН найбільш високий після судинних шунтуючих оперативних утручань, у хворих з наявністю асциту й при поєднанні асциту та кровотечі з ВРВ гастроезофагальної зони.

2. Розвиток ПН супроводжується порушенням гомеостазу, що виявляється гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, гіперфібриногенемією, збільшенням рівнів білірубіну, сечовини, креатиніну, активності ферментів АсАТ, АлАТ, ЛФ, зростанням анемії, лейкоцитозу, лімфопенії.

3. Аналіз якісних та кількісних характеристик зміни структури печінки при її цирозі дозволяє виділити морфологічні типи цирозу, що віддзеркалюють її функціональні резерви. Ризик развитку ПН найбільш високий у хворих з морфологічною картиною цирозу С-типу. Головною причиною ПН є некрози гепатоцитів, що знижують об'єм функціонуючої паренхіми печінки.

4. Зниження показників печінкового кровотоку, лінійної швидкості портального кровотоку, збільшення діаметру ворітної та селезінкової вен віддзеркалюють зниження функціональних резервів печінки при її цирозі, є факторами ризику розвитку ПН при хірургічному лікуванні хворих на цироз.

5. Математична оцінка порушень функції печінки у хворих на цироз на підставі визначення біохімічних проб – маркерів "малої недостатності печінки", не ілюструє істинного стану функціональних резервів печінки та не дозволяє прогнозувати розвиток ПН у післяопераціоному періоді. Оцінка тяжкості цирозу за Child-Turcotte-Pugh дозволяє судити про функціональні резерви печінки та може бути використана для комплексного прогнозування розвитку ПН у хворих на цироз та вибору тактики лікування. Можливий доопераційний прогноз розвитку ПН, заснований на математичному аналізі клінічних, лабораторних, морфологічних та інструментальних показників.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Лікувальна тактика у хворих на цироз, вибір типу оперативного втручання повинні базуватися на комплексному аналізі функціональних резервів печінки, який включає визначення біохімічних проб, оцінку печінкового та портального кровотоку, аналіз морфологічних змін її структури за результатами біопсій, прогнозування ризику розвитку ПН.

2. Виявлення збільшення рівня загального білірубіну, активності АсАТ, ЛФ, сечовини, креатиніну, зниження альбуміну сироватки крові у хворих на ЦП слід оцінювати як фактор ризику розвитку ПН при плануванні порожнинного оперативного втручання, що потребує індивідуалізованого підходу до визначення лікувальної тактики.

3. Для оцінки функціональних резервів печінки при її цирозі слід визначати кількісні характеристики печінкового та портального кровотоку, проводити біопсію печінки з наступним аналізом якісних та кількісних характеристик змін її структури.

4. З метою характеристики ризику розвитку ПН у хворих на цироз слід проводити його прогнозування на підставі розробленої математичної моделі. Результати прогнозу дозволяють остаточно прийняти рішення про лікувальну тактику в конкретного хворого.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Сипливый В.А., Марковский В.Д., Петюнин А.Г., Камель Дж. Х. Эль Машни. Морфологические критерии оценки функционального резерва печени при ее циррозе // "Клінічна хірургія". – №10.– 2004.– С.14 –16

2. Сипливый В.А., Марковский В.Д., Михалин М.А., Петюнин А.Г., Камель Дж. Х. Эль Машни. Количественный анализ морфологии печени в определении функциональных резервов при ее циррозе // Вісник морфології. – Т9, №2. – 2004. - С. 245 – 248.

3. Сипливый В.А., Петюнин А.Г., Камель Дж. Х. Эль Машни, Береснев А.В. Оценка функциональных резервов печени и прогнозирование развития печеночной недостаточности при хирургическом лечении больных циррозом // Харківська хірургічна школа . – Т. 15, №1. – 2005. - С. 262 – 265

4. Сипливый В.А., Петюнин А.Г., Камель Дж. Х. Эль Машни, Береснев А.В. Факторы риска и прогнозирование развития печеночной недостаточности у больных циррозом при их хирургическом лечении // Таврический медико-биологический вестник. – Т. 8, №1. – 2005. - С. 92 – 94.

Loading...

 
 

Цікаве