WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс (автореферат) - Реферат

Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс (автореферат) - Реферат

Концепція гендерно-маркірованого суб'єкта дозволяє розглянути проблему конструювання національного суб'єкта в контексті гендерної, расової, класової і національної різниці і використовується в сучасних дослідженнях нації (Н. Юваль-Дейвіс, К. Вердері, С.Уолбі, С.Венк, К. Пейтман, Д. Мостов, Д. Нейджел, Р. Пірсон, Т. Маєр), постколоніальних (Ф. Фанон, Х. Баба, К. Холл, Е. Саїд, Г. Співак, С. Жижек, М. Моалем) та пострадянських дослідженнях (І. Новикова, Ж. Папіч, В. Кесик, Е. Гапова, А. Усманова М. Богачевська, М. Малишева, О. Рябов). В той же час, виникнення у 90-ті роки парадигми дослідження маскулінності дозволяє розширити аналіз механізмів гендерної суб'єктивації в контексті конструювання національного суб'єкта (Р. Коннелл, М. Месснер, М. Кіммель, Д. Гілмор С. Грейг, Дж. Херн, Д. Камбуров).

Дослідження маскулінності, як один із напрямків постфемінізму, виділяє проблему множинності маскулінностей і маскулінні практики гегемонії, субординації, співучасті і маргіналізації, які у той же час стають практиками організації гендерної, класової і національної відміни. За таким формулюванням аналіз систем маскулінності містить дискурсивні можливості для більш детального аналізу сучасних національних, постколоніальних та пострадянських концепцій суб'єкта. На пострадянському просторі проблеми маскулінності вивчають І. Кон, С Ушакін, А. Синельніков, Е. Мещеркіна,А. Юрчак, Н. Ходиреваті ін.

Гендерний підхід в українській філософській антропології представлено роботами І. Жеребкіної, Н. Хамітова, О. Забужко, С. Жеребкіна, В. Суковатої. Дослідження системи маскулінності у ракурсі проблеми національного суб'єкта практично відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у межах наукової комплексної теми кафедри теорії культури і філософії науки філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна "Концепція цілісності: проблеми духовності в науці та культурі" (д/р UA № 01008737 р).

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у філософському осмисленні процесу конструювання українського гендерно-маркірованого національного суб'єкта та гендерному аналізі систем пострадянської української маскулінності (національної, радянської та транснаціональної).

Поставлена мета досягається через розв'язання низки наступних завдань:

  • визначення поняття національного суб'єкта;

  • аналіз тілесних стратегій влади у контексті конструювання національного суб'єкта;

  • визначення категорій "статі" і "гендера", а також поняття "системи маскулінності" і їх ролей у процесах конструювання національного суб'єкта;

  • розгляд технологій конструювання націй як стратегій легітимації системи національної маскулінності;

  • аналіз специфіки конструювання сучасної національної, постколоніальної і пострадянської системи національної маскулінності;

  • розгляд технологій створення нової форми маскулінності — транснаціональної бізнес-маскулінності та її ролі у практиках глобалізації;

  • використання загальнотеоретичних результатів аналізу для дослідження систем маскулінності в пострадянській Україні;

Об'єктом даного дослідження виступає проблема гендерно-маркірованого національного суб'єкта.

Предметом дослідженняєспецифіка конструювання українського національного суб'єкта системами маскулінності.

Методологічною і теоретичною основою дослідження виступає парадигма досліджень маскулінності, категоріально аналітичний апарат якої включає аналітичні категорії конструктивістського, постструктуралістського, постмодерністського і постфеміністського аналізу суб'єкта. Під час аналізу використовувалися концепції суб'єкта як соціального конструкта (Е. Баллібар, І. Валленстайн, Б. Андерсон, Е. Геллнер та ін.), теорії інтерпеляції суб'єкта державними ідеологічними апаратами Л. Альтюссера, теорії відносин влади М. Фуко, поняття гендера і гендерної асиметрії теоретиків фемінізму (С. Де Бовуар, Г. Рубін, Дж. Скотт), інтерпретації статі та гендера Дж. Батлер і концепції відносин у системі маскулінності Р. Коннела.

Дослідження національного суб'єкта у дисертації базується на критиці теорій "класичного" суб'єкта, есенціалістських концепцій біологічної сутності і "природних" характеристик індивіда як основи соціального устрою і примордіалістського розуміння національної/етнічної приналежності. Основною категорією аналізу виступають маскулінні практики конструювання національного суб'єкта у контексті гендерних, національних, расових і класових різниць.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв'язання. Здійснено гендерний аналіз національного українського суб'єкта у контексті боротьби за гегемонію між системами української маскулінності.

Такий підхід у дисертаційному дослідженні знайшов свій вираз у наступних положеннях, що визначають наукову новизну:

  1. філософські концепції суб'єкта доповнено поняттям "національного суб'єкта", який сконструйовано мікропрактиками влади;

  2. використано категорію маскулінності під час аналізу владних технологій конструювання національного суб'єкта;

  3. проведено порівняльний аналіз систем маскулінності у контексті конструювання сучасних національних спільнот;

  4. розглянуто сучасні технології конструювання суб'єкта та специфіка боротьби за гегемонію між національними і транснаціональними соціальними системами;

  5. проведено спеціальне дослідження боротьби за гегемонію між системами маскулінності у пострадянській Україні;

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що її результати мають змогу бути теоретичною основою для подальших досліджень в області вивчення національного суб'єкта у представлених націоналістичних і міжнаціональних дискурсах та можуть бути використані в подальших філософських та культурологічних дослідженнях, при розробці курсів, спецкурсів та навчальних програм з філософської антропології, філософії культури, для загальної підготовки студентів до семінарських і лекційних занять з філософії та теорії культури. Методологія дисертаційної роботи дає змогу виділити теоретичні підстави для формування нового теоретично-методологічного підходу в сучасній філософській антропології, поглибити розуміння динаміки формування українського національного суб'єкта, поєднати проблему конструювання національної спільноти у пострадянській Україні у соціальних, філософських, культурологічних та гендерних науках.

Апробація дослідження. Основні положення і висновки роботи оприлюднені автором на наступних міжнародних наукових конференціях: Всеукраїнська наукова конференція "Гендерні дослідження в культурології", Севастополь, 15-16 вересня 2004 року; Міжнародна літня школа з гендерних досліджень "Гендер і націоналізм", Форос, 29 серпня – 16 вересня 2004 року; Міжнародна науково-практична конференція "Динаміка наукових досліджень", Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 року; Міжнародна науково-практична конференція "Гендерна політика міст: історія та сучасність", Харківська державна академія міського господарства, 18 грудня 2003 року; Міжнародна літня школа з гендерних досліджень "Гендер і глобалізація: перспектива и критика розвитку", Форос, 1-21 вересня, 2002 року; Міжнародна науково-практична конференція "Нові напрямки в освіті", Ужгород, 1-9 травня 2002 року; Воркшоп "Гендер і мас-медіа", ЄГУ, Мінськ, 3 жовтня 2001 року; Міжнародна літня школа з гендерних досліджень "Перетинаючи межі: гендер в пострадянських соціальних науках" Форос, 26 серпня – 15 вересня 2001 року;

Дисертація обговорювалася на науковому семінарі кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Публікації. Результати дослідження відображені у 5 наукових статтях, з яких 4 опубліковано у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена її метою, завданнями та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок, список літератури включає 190 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлено авторське бачення актуальності теми і сучасного стану її вивчення; зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами; визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення; розкрито зміст дисертації, її апробацію та результати дослідження.

Перший розділ дисертації — "Гендерні механізми конструювання національного суб'єкта"присвячений розгляду основних понять "некласичного", гендерного та маскулінного суб'єкта.

У першому підрозділі (1.1.) "Проблема "некласичного" суб'єкта" розглядається проблема етнічної/національної приналежності суб'єкта у контексті примордіалістської і конструктивістської теорій нації і націоналізму, а також неомарксистської теорії суб'єкта Л. Альтюссера і постструктуралістського аналізу суб'єктивності М. Фуко. Примордіалістське трактування нації як "розширеної родової спільноти" припускає есенціалістське розуміння етнічної/національної приналежності суб'єкта, котра сприймається як незмінна сутність, що постійно подовжується і має відношення до родових, "природних" стосунків у соціумі (Е. Шилз, К. Гіртц, П. ван ден Берг та ін.). Отже, суб'єкт примордіалістської теорії — це класичний філософський суб'єкт, цілісний і центрований, що має природні характеристики, однією з яких і є етнічна/національна приналежність.

Loading...

 
 

Цікаве