WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс (автореферат) - Реферат

Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс (автореферат) - Реферат

3

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

Коновалов Дмитро Олександрович

УДК 147.7: [316::316.346.2 + 316.347] (477)

Гендер і національний суб'єкт: конструювання маскулінності в контексті пострадянської україни

Спеціальність 09.00.04 — філософська антропологія, філософія культури

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата філософських наук

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Доктор філософських наук, професор

Жеребкіна Іріна Анатоліївна,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, професор кафедри теорії культури і філософії науки

Офіційні опоненти: Доктор філософських наук, професор

Хамітов Назіп Віленович,

Київський інститут філософії імені

Г.С.Сковороди НАН України, провідний

науковий співробітник;

Кандидат філософських наук,

Мосенцева Тетяна Сергіївна,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, викладач кафедри практичної і теоретичної філософії;

Провідна установа: Центр Гуманітарної Освіти НАН України, кафедра філософії, м. Київ

Захист відбудеться "22" червня 2005 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.051.06 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, Харків-77, пл. Свободи, 4, ауд. IV - 65

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, Харків-77, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 20.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бортник Л.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній ситуації кризинаціональної ідеїі домінування практик глобалізації виникає необхідність філософського переосмислення понять національної спільноти, національної ідентичності, етнічної і національної приналежності індивіда. Традиційний філософський аналіз національної ідентичності, який базується на концепції класичного суб'єкта (гендерно-нейтрального, раціонального і самототожнього), ігнорує актуальні для сучасних національних, постколоніальних і пострадянських досліджень проблеми гендерної, класової і національної різниці у структурі сучасного суб'єкта.

Актуальність даного дисертаційного дослідження визначається аналізом проблеми національного суб'єкта як "некласичного", який детерміновано відносинами влади, стратегіями тілесності, дискурсом сексуальності у контексті національної, расової, класової і гендерної різниці. Постановка проблеми "некласичного" національного суб'єкта передбачає застосування до проблеми, яка розглядається, категоріального апарату філософських теорій соціального конструктивізму, постструктуралізму, фемінізму і постфемінізму поряд з сучасними національними, постколоніальними і пострадянськими дослідженнями. Як основний метод аналізу виступає нова парадигма досліджень відносин у структурах маскулінності, що дозволяє розширити дискурсивні можливості філософського осмислення понять нації, національної ідентичності, етнічної приналежності і проблеми філософського суб'єкта в цілому.

Актуальність теми дисертаційного дослідження пояснюється тим, що філософський аналіз процесів конструювання національного суб'єкта як гендерно-маркірованого та "маскулінізованого" є новою цариною філософського знання у філософській антропології.

Актуальним є дослідження специфіки сучасних практик національної суб'єктивації у країнах Західної Європи, постколоніальних і країнах колишньої Югославії. У дисертаційному дослідженні виділено і проаналізовано проблему "транснаціонального суб'єкта" як "ефекту" глобалістських практик суб'єктивізації індивіда (конструювання суб'єкта системами симулякрів) і проведено порівняльний аналіз боротьби за гегемонію між національними і транснаціональними системами маскулінності.

Актуальність теми дисертації обумовлена спеціальним дослідженням українського національного суб'єкта у контексті конкуренції системи радянської маскулінності, "нової" національної маскулінності і транснаціональної маскулінності. Результати аналізу відкривають нові дискурсивні можливості для подальшого дослідження проблеми українського національного суб'єкта і розвитку вітчизняної філософської антропології.

Стан наукової розробки проблеми. У даному дисертаційному дослідженні проблема національної/етнічної приналежності індивіда розглядається в ракурсі філософських теорій суб'єкта.

Примордіалістська парадигма базується на класичному розумінні суб'єкта (раціональному, цілісному, який сам себе ототожнює і володіє "природними" характеристиками). Нація і національна приналежність виступають синонімами етносу і етнічної приналежності, які сприймаються як "природні" характеристики індивіда (Е. Шилз, К. Гіртц, Є. Ренан, П. ван ден Берг та ін.). В українському філософському дискурсі напрямок примордіалізму подано роботами М. Грушевського, І. Лисяка-Рудницького, Л. Залізняка, Я. Дашкевича, А. Пономарьова, Т. Возняка, А. Бичкота ін.

Теоретики конструктивізму розглядають націю як соціокультурне утворення, до складу якого входять соціально сконструйовані відносини між національною, етнічною і класовою приналежністю індивіда (Б. Андерсон, Э. Геллнер, Е. Хобсбаум, Т. Неірн, Л. Грінфілд, Р. Брубейкер, Д. Гатчінсон, Дж. Армстронг, Дж. Брейлі). В Україні конструктивістський напрямок розробляєтьтся в роботах М. Поповича, Г. Касьянова, Г. Грабовича, Б. Кравченко, Т. Возняка, Я. Грицака, Р.Кись, М. Рябчук. Індивід трансформується в суб'єкта за допомогою практик підкорення національному порядку. Легітимація підкорення, тобто суб'єктивації індивіда, здійснюється за допомогою соціального конструкта етнічної приналежності, що виробляється національною ідеологією (Е. Баллібар, І. Валленстайн). Головними механізмами ідеологічної суб'єктивації індивіда є національна мова і національна сім'я. Отже, конструктивістське розуміння індивіда як соціального конструкта співвідноситься з постструктуралістськими (Л. Альтюссер, М. Фуко) і постмодерністськими теоріями (Ж. Дельоз, Ж. Бодріяр, Р. Барт, З. Бауман, Ф. Джеймісон, С. Холл) "некласичного" суб'єкта як ефекту різних нормативних дисциплін і технологій влади. Особливу релевантність для даного дисертаційного дослідження становить теорія влади М. Фуко.

Розглядаючи проблему суб'єкта, М. Фуко звертається до мікропрактик влади, виділяючи такі категорії аналізу, як поняття тіла, стратегії тілесності, сексуальності і статі, особливо жіночої статі як об'єкта практик маргіналізації, обмеження і контролю. Стосовно проблеми національного суб'єкта ці категорії дозволяють виділити і проаналізувати дію інституту національної сім'ї, який суб'єктивує індивідів за допомогою обмеження і заборони сексуальності, визначаючи чоловіків як контролерів жіночої сексуальності (М. Подорога, М. Риклін, Д. Міхель, та ін.).

Соціальні механізми конструювання жіночого суб'єкта як "іншого" стають головним предметом вивчення філософії фемінізму (С. де Бовуар, Г.Рубін, А. Дворкін, Ш. Ортнер, З. Айзенстайн, Р. Коллінз, К. Уест Д. Хубер та ін.). Виділяючи як основну характеристику суб'єкта принцип пригнічення за ознакою статі, теоретики фемінізму обґрунтовують і вводять у філософську антропологію поняття гендера як соціальної статі. В основі будь-якої соціальної організації, національної у тому числі, знаходиться гендерна асиметрія, що інтерпретує біологічні характеристики чоловіків та жінок як бінарну опозицію вищого/нижчого, культурного/природнього, публічного/приватного і, таким чином, легітимує патріархатну структуру домінування чоловіків і підкорення жінок. У той же час, феміністська теорія суб'єкта передбачає есенціалістське розуміння універсального жіночого пригнічення і монолітного чоловічого панування поза залежністю від національної, етнічної, расової і класової різниці.

Філософи постфемінізму (Д. Батлер, Е. Гросс, Ш. Муфф, Р. Салецл, Т. де Лауретіс) виступають з критикою феміністського розуміння гендера як "соціальної надбудови" над біологічною статтю, що забезпечує універсальне жіноче підкорення і чоловіче панування. Дж. Батлер наводить парадокс, який містить те, що біологічна стать, призвана зазначити вже існуючу різницю між чоловіками та жінками, насправді апелює до неї як до передумови свого існування. Культурним механізмом, який виробляє "природність", "додискурсивність" статі є гендер. Умовами роботи гендера є система обов'язкової гетеросексуальності, яка легітимує практики суб'єктивації індивіда (що їх виробляє і відтворює гендер), інтерпретуючи їх як "природні" статеві відносини. Інакше кажучи, режим влади визначає і сам визначається визначеною гендерною конфігурацією, яка виробляє нормативні рамки маскулінності і фемінінності. В контексті конструювання національного суб'єкта, гендер легітимує етнічну приналежність індивідів за допомогою співвідношення її до "природного" гетеросексуального статевого розподілу і, таким чином, виробляє і відтворює гендерну конфігурацію національної маскулінності і фемінінності.

Loading...

 
 

Цікаве