WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення механізмів державного управління розвитком інформаційної системи галузі охорони здоров`я (автореферат) - Реферат

Удосконалення механізмів державного управління розвитком інформаційної системи галузі охорони здоров`я (автореферат) - Реферат

Результати дисертаційної роботи впроваджені в учбовий процес на кафедрах фармакології Вінницького, Луганського, Запорізького та Львівського медичних університетів, Тернопільської та Буковинської державних медичних академій.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем визначені мета і задачі дослідження, обрані методологічні підходи фармакологічного вивчення вінборонової мазі, самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за вибраною темою. Автором особисто виконано всі експериментальні дослідження, проведена статистична обробка і аналіз отриманих результатів та оформлення їх у вигляді таблиць та рисунків, разом з керівником сформульовано висновки роботи, опубліковано основні положення дисертації. Гістологічні дослідження автором проведені при консультативній допомозі завідувача кафедри медичної біології ВНМУ ім. М.І. Пирогова д.біол.н., проф. Р.П. Піскун; біохімічні дослідження виконано на базі біохімічної лабораторії кафедри загальної та біологічної хімії ВНМУ під керівництвом д.м.н., проф. О.О. Пентюка та лабораторії клінічного пологового будинку №1 м. Вінниці. Визначення мікроциркуляторного забезпечення ранозагоювального процесу проведено при консультативній допомозі д.м.н., проф. Г.С. Белканія.

Апробація результатів дисертації. Фрагменти дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичної конференції "Медицина будущего" (Краснодар-Сочи, 2002г.), II-у з'їзді Російського Наукового Товариства фармакологів (Москва, 2003), Міжнародному симпозіумі „Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню" (Чернівці, 2003 р.), ХІ Російському національному конгресі "Человек и лекарство" (Москва, 2004), IV Українській науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології „Актуальні питання фармакології" (Вінниця, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, у тому числі 3 статі в спеціалізованих виданнях, ліцензованих ВАК України, 4 тез в матеріалах докладів конференцій, конгресів, з'їздів, отримано 3 деклараційних патенти України.

Структура та об'єм дисертації. Матеріали дисертації викладені на 176 сторінках рукопису і складаються із вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали і методи дослідження", чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Покажчик літератури містить 154 вітчизняних та близького зарубіжжя і 187 іноземних джерел. Робота ілюстрована 24 таблицями та 18 рисунками (в т.ч. 9 мікрофотографій), містить 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В дослідах використовували промислові зразки вінборонових мазей, основу мазі (ПЕО-400 та проксанол-268) а також субстанцію вінборону (розроблені спільно фармакологами ВНМУ та науковцями НВЦ „Борщаговський ХФЗ", м. Київ), 10% метилурацилова мазь („Нижфарм", Росія), солкосерилова мазь („Solco", Швейцарія) та мазь „Офлокаїн-Дарниця" (Україна).

Експериментальні дослідження виконані на 370 білих нелінійних щурах масою 180-220г, 20 морських свинках масою 625 – 640 г, 3 білих кролях породи Шиншила масою 2,4-2,7 кг, які знаходились в розпліднику віварію ВНМУ ім.М.І.Пирогова на стандартному водно-харчовому раціоні при вільному доступі до води та їжі. Досліди проводились з врахуванням вимог належної лабораторної практики (GLP) згідно з Методичними рекомендаціями ДФЦ МОЗ України (О.В. Стефанов, 2001). Всі больові маніпуляції та евтаназію тварин проводились під ефірним та тіопенталовим наркозом. Дослідження проводили в лабораторії кафедри фармакології ВНМУ ім.М.І.Пирогова, сертифікованої Державним фармакологічним центром МОЗ України (посвідчення №51 від 30.05.2002).

На першому етапі досліджень визначали ефективну концентрацію мазі вінборонової мазі з різним (0,1%, 0,25%, 0,5%, 1%, 2% та 5%) вмістом активної речовини на моделі асептичної площинної ран шкіри. Стандартні дермотомні рани розміром 20х20 мм (400 мм2) моделювали під тіопенталовим наркозом (50мг/кг внутрішньоочеревинно) в асептичних умовах на попередньо депільованих міжлопаткових ділянках тулуба. Ступінь лікувальної дії мазей, які досліджувались, оцінювали на 7, 14, 21 та 28 добу експерименту за динамікою площі рани, відсотком щурів з рубцями та знеболюючою дією препаратів, яку оцінювали за змінами порогу больової чутливості (ПБЧ). Останній виражали в вольтах і визначали за писком щурів у відповідь на електроімпульсне подразнення рани від приладу ЕСЛ – 1 з параметрами: частота 5 імп/с, тривалість імпульсу 50 мс.

Гостру токсичність 2% вінборонової мазі вивчали на щурах обох статей шляхом нанесення на депільовану ділянку шкіри, що складала більше 50% від загальної площі. Спостереження за тваринами вели протягом 2-х тижнів (Л.И. Бугаева с соавт., 2000; О.В. Стефанов, 2001). В умовах хронічного /3 місячного/ експерименту досліджували загальний стан, масу тіла і поведінку тварин, функціональний стан печінки та нирок, систему периферичної крові. Вивчення можливої подразнюючої дії вінборонової мазі проводили на морських свинках - стан шкіри тварин оцінювали по вираженості гіперемії після 20-ти днів нанесення препарату на ділянці інтактної та скарифікованої шкіри. Крім того, з метою оцінки вираженості запальної реакції, до початку та на 20-й день експерименту лабораторним термометром визначали температуру шкіри, за допомогою штангенциркуля вимірювали товщину шкірної складки, підраховували кількість лейкоцитів в крові тварин.

Антимікробну активність 2% вінборонової мазі досліджували методом "колодязів" (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению препаратов для местного лечения гнойных ран, 1989). Для цієї мети використовували музейні штами Staphylococcus aureus 209 - P, Esherichia coli ATCC 25922 (F-50), Bacillus subtillis ATCC 6633, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51), Streptococcus pyogenes Dick I. Антимікробну активність відносно досліджуваної мікрофлори оцінювали за ступенем вираженості зони затримки зростання, що викликається випробовуваним препаратом порівняно з контролем.

Антиексудативну активність 2% вінборонової мазі вивчали на моделі гострого запального набряку, який викликався субплантарним введенням в задню лапу щурів 0,1 мл 1% водного розчину каррагеніну (О.В. Стефанов, 2001).

Поверхневу анестезію вивчали на рогівці очей білих кролів (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению новых местноанестезирующих средств, 2003). В кон'юктивальний мішок за допомогою скляної лопатки вводили 0,1 г 2% вінборонової мазі. Через деякий проміжок часу проводили механічне подразнення рогівці за допомогою волоска Фрея до зникнення рефлексу змикань вій, що є показником настання анестезуючого ефекту. Глибину анестезії оцінювали за індексом Реньє. Тривалість місцевоанестезуючої дії визначали як час з моменту анестезії до повного відновлення чутливості.

Стан мікроциркуляції в ділянці площинної асептичної рани шкіри оцінювали за власною методикою (Деклараційний патент України на корисну модель, рішення про видачу №15442/1, 2004) за величиною показників електропровідності шкіри, які визначали при допомозі індикаторного приладу для визначення динаміки мікроциркуляції в зоні раневого пошкодження (О.С. Багрій і співавт., 2002; А.Т. Неборский с соавт., 1995). Показники електрометрії шкіри (в умовних одиницях) слугували непрямим відображенням стану мікроциркуляторного забезпечення в досліджуваній ділянці рани. Вимірювання проводяться на 7, 14, 21 та 28 добу експерименту.

Ранозагоювальна дія 2% вінборонової мазі вивчалась на моделях площинної асептичної рани; лінійної, різаної [асептичної та штучноінфікованної (0,5х109 мікробних тіл бактеріальної суспензії, яка містила добові культури Staphylococcus aureus ATCC 25923 (F-49), Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51)] рани та опікової рани.

На моделі площинної асептичної рани показником лікувальної дії мазей слугували - динаміка площі рани (мм2), відсоток щурів з повним закриттям раневого дефекту, рівень Са2+ (у ммоль/л)) у сироватці крові які визначали методом полум'яної фотометрії. Інтенсивність забарвлення вимірювалась фотоелементом. (В.В. Меньшиков, 1987). Для більш об'єктивної характеристики впливу мазей на загоєння трафаретної рани проводили гістологічне дослідження морфоструктури площинної рани, яке проводили на 7-й, 14-й, 21-й та 28-й дні лікування.

На моделі лінійної, різаної (асептичної та штучноінфікованної) ран шкіри у щурів вивчали репаративну активність мазей, яка дозволяла в короткий термін оцінити вплив препаратів на швидкість формування і дозрівання грануляційної тканини (О.Р. Піняжко, 2002; Т.Л. Трощіна, 2001; Т.І. Тюпка, та співавт. 2003). Міцність грануляційної тканини оцінювали за показниками ранотензіометрії на 7-й день досліду на приладі власного виробництва (Деклараційний патент України на винахід 64443А, 2003). Інтенсивність репаративних процесів визначали за показниками білкового обміну, визначаючи в гомогенаті печінки рівень нуклеїнових кислот – ДНК і РНК (у мкг/мл) (Л.М. Вороніна і співавт. 1996).

Loading...

 
 

Цікаве