WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення механізмів державного управління розвитком інформаційної системи галузі охорони здоров`я (автореферат) - Реферат

Удосконалення механізмів державного управління розвитком інформаційної системи галузі охорони здоров`я (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНЬКОВ Дмитро Геннадійович

УДК 616-001.4:547. 728.2.001.5

Фармакотерапевтична ефективність мазей, що містять вінборон, при експериментальних ранах

14.03.05 – фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор СТЕПАНЮК Георгій Іванович, Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри фармакології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ Олег Миколайович, НДІ стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач відділу фармакології та токсикології;

доктор медичних наук, професор ПІНЯЖКО Олег Романович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри фармакології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології, м. Київ.

Захист відбудеться "22"червня 2005 року о 13.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 65026, м. Одеса, пров. Валіхівський, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університета МОЗ України за адресою: 65026, м. Одеса, пров. Валіхівський, 3.

Автореферат розісланий "19" травня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доц. Годован В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на те, що арсенал сучасних мазевих лікарських засобів нараховує кілька десятків найменувань, проблема лікування, як асептичних, так і гнійно-некротичних ран, поки що далека від свого вирішення (С. Білоус і співавт., 2000; М.И. Кузин, Б.М. Костюченок, 1990; С.Ф. Малахов, 2002; И. Нуштаев с соавт., 1997; М.Ю. Повстяний, 1999). Це обумовлено, в першу чергу тим, що існуючі традиційні мазеві препарати для місцевого застосування мають низку серйозних недоліків - короткочасна та недостатня ефективність (Іруксол, Фулевіл), вузькоспрямованість дії, наприклад, тільки репаративна або тільки протеолітична чи тільки протизапальна (Солкосерил, Метрогіл, Синтоміцин), погане абсорбування ексудату (Метилурацилова мазь, Аєкол, Вулнузан), слабке вивільнення діючої речовини (Левомеколь, Левосин, Фастин-1), відсутність анальгетичної дії (всі монокомпоненті мазеві препарати), пригнічення росту грануляційної тканини (Левомеколь, Банеоцін), що призводить до негативного впливу на ранозагоюючий процес (Е.П. Безуглая с соавт., 1995; Л.В. Деримедведь і співавт., 2002; В.А. Загорий с соавт., 2000; І.М. Перцев і співавт., 1994; О.О. Шалімов і співавт., 2001). Сучасна концепція створення нових лікарських форм для лікування ран і опіків полягає в використанні комбінованих лікарських препаратів (Левометроль, „Офлокаїн-Дарниця"), які володіють різноспрямованою дією на перебіг раневого процесу (Е.П. Безуглая и соавт., 1995; В.А. Загорий с соавт., 1999; О.О. Шалімов і співавт., 2001). Крім того, важливим в рішенні цього питання є правильний вибір мазевої основи (В.А. Загорій, 2003; Л.А. Блатун с соавт., 1999; О.О. Шалімов і співавт. 2001). Активно проводиться пошук та розробка сировини для мазей вітчизняного виробництва з репаративною дією, для яких притаманні мультімодальні фармакологічні властивості, біологічна активність самої мазевої основи, безпечність та простота застосування, а також конкурентноспроможна ціна (В.Л. Багирова с соавт., 2002; В.К. Логачев, 2002; О.Р. Піняжко, 2002; О.В. Ткачова, 2003; Л.М. Шеремета, 1998).

В зв'язку з вищевикладеним нашу увагу привернув вінборон (2-феніл-3-карбетокси-4-диметиламіноментил-5-оксибензофурану гидрохлорид), ресинтезований на НВЦ „Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" фенікаберан (Л.В. Безпалько і співавт., 1998; Г.І. Степанюк і співавт., 2002), цінні фармакологічні властивості якого - протизапальна, знеболююча, антиоксидантна, протиішемічна, антигіпоксична, протимікробна, іммуностимулююча та активуючий вплив на мікроциркуляторні та репаративні процеси (О.О. Вільцанюк і співавт., 2001, С.В. Сергєєв, 2002; Г.І. Степанюк і співавт., 2002; Н.Г. Степанюк, 2002, В.А. Столярчук, 2000), добре співставляється з патогенезом ранових процесів. Така сукупність корисних властивостей вінборону, кожна з яких доповнює одна одну, може позитивно вплинути на перебіг ранозагоюючого процесу, що і стало предметом нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри фармакології Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) „Експериментальне обґрунтування доцільності застосування бензофурокаїну, вінборону та тіотриазоліну, як лікарських засобів з політропними фармакологічними властивостями при гострих та хронічних запальних процесах", яка є складовою частиною цільової державної науково-технічної програми „Створення, вивчення та впровадження в практику охорони здоров'я України нових гостро необхідних лікарських засобів". Номер держреєстрації НДР кафедри – 0199U004043.

Мета дослідження. Експериментально обґрунтувати застосування вінборону у складі мазі для визначення перспективності створення нової лікарської форми препарату з ранозагоюючим ефектом

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  1. Встановити найбільш ефективну концентрацію вінборонової мазі на моделях асептичних площинних ран шкіри;

  2. Дослідити гостру токсичність найбільш ефективної вінборонової мазі;

  3. Охарактеризувати репаративні, протизапальні та антимікробні властивості 2% вінборонової мазі на різних за генезом раневих пошкодженнях в порівнянні з 10% метилурациловою, солкосериловою та "Офлокаїн-Дарниця" мазями;

  4. Оцінити ступінь знеболюючого ефекту 2% вінборонової мазі;

  5. Дослідити механізми ранозагоювальної дії 2% вінборонової мазі;

  6. Дослідити безпечність 2% вінборонової мазі в умовах хронічного експерименту.

Об'єкт дослідження– експериментальні раневі процеси різного генезу.

Предмет дослідження - мазь, що містить вінборон, як можливий лікарський засіб з політропними фармакологічними ефектами.

Методи дослідження. З метою реалізації поставлених завдань дослідженотерапевтичну дію вінборонових мазей на експериментальних моделях асептичних, інфікованих та опікових ран шкіри з використанням фармакологічних, токсикологічних, біохімічних, морфологічних, мікробіологічних, механічних та статистичних методів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено доцільність застосування вінборонової мазі, як лікарського засобу з політропною дією, в лікуванні ранових ушкоджень різної етіології. На експериментальних моделях асептичних та штучно інфікованих дермотомних, різаних та опікових ран встановлено, що мазі, які містять вінборон (0,1-2%), прискорюють репаративні процеси, викликають достатньо виразний анальгетичний ефект. За величиною загоювальної дії (динамікою зменшення площі рани, терміном повного закриття раневого дефекту) вінборонова мазь, в оптимальній 2% концентрації, перевершує 10% метилурацилову мазь, співставляючись з офлокаїновою за ступенем знеболюючої дії (Деклараційний патент України на винахід 61749А, 2003). За показником репаративної активності (міцність зрощення країв рани) 2% вінборонова мазь на моделях асептичної різаної рани переважає 10% метилурацилову та солкосерилову мазі на 119,4% та 41,8%, а на моделі інфікованої – відповідно в 3,4 та 2 рази. Важливою ознакою 2% вінборонової мазі є наявність антимікробних властивостей. Вперше встановлено, що механізм ранозагоювальної дії 2% вінборонової мазі пов'язаний з стимулюючим впливом на мікроциркуляторні процеси в ділянці ушкодження, активацією білокпротекторної функції та наявність антицитолітичних властивостей. Доведена безпечність 2% вінборонової мазі в хронічному експерименті.

Практичне значення одержаних результатів.

Впровадження вінборонової мазі в хірургічну та комбустіологічну практику дасть можливість розширити арсенал вітчизняних мазевих лікарських засобів з достатньо виразними репаративними та знеболювальними властивостями, які діють у всіх фазах ранового процесу, сприятиме зниженню показників ускладнень. 2% вінборонова мазь може стати препаратом вибору при непереносимості інших мазевих препаратів, особливо при тривалонезаживаючих ранах та вираженому больовому синдромі. Використання 2% вінборонової мазі при термічних травмах, небезпечних виникненням шокового стану, дасть можливість обмежити застосування наркотичних анальгетиків.

Loading...

 
 

Цікаве