WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Рис. 5. Ехограма матки корів на 2 Рис. 6. Ехограма матки корів на 2

добу після нормальних родів: добу після ускладнених родів:

1 – карункули; 1 – карункули;

2 – проміжки між карункулами. 2 – проміжки між карункулами.

У результаті профілактичного лікування до 5–6-ї доби післяродового періоду у 85 % тварин дослідної і 66,6 % корів контрольної груп інволюційні процеси відновлювалися. У цих тварин при ректальному дослідженні матка була пружно-еластичної консистенції і на її поверхні відчувалися поздовжні складки, а окремі карункули через стінку не пальпувалися. При сонографії матки межі між карункулами важко визначалися (рис. 7). На ехограмі в середині матки візуалізувалися невеликі ехонегативні (темні) ділянки, що свідчить про незначне накопичення рідини.

Водночас у 15,0 % корів дослідної групи і 33,3 % – контрольної розвивалося запалення. Загальний стан тварин був пригнічений, апетит знижений, температура тіла підвищувалася на 0,5–10 інколи і вище. При вагінальному дослідженні слизова оболонка піхви і каудального відділу шийки матки була гіперемійована. Шийка матки привідкрита із неї витікали лохії неприємного запаху водянистої консистенції. При ректальному дослідженні – матка збільшеного розміру, опущена в черевну порожнину, атонічна. В ній накопичувалася велика кількість ексудату, що створювало ефект флуктуації. Така клінічна картина була характерною для початку розвитку післяродового метриту, що можна було виявити при сонографічному дослідженні (рис. 8).

3

2

1

2

1

Рис. 7. Ехограма матки на 5-у добу Рис. 8. Ехограма матки при метриті

після родів з відновленою інволюцією: на 6-у добу після родів:

1 – стінка матки; 1 – стінка матки;

2 – карункули; 2 – карункули;

3 – ехонегативні ділянки. 3 – ехонегативні ділянки.

При скануванні матки можна було бачити її стінку і карункули середньої ехогенності на темно-сірому тлі зниженої ехогенності вмісту матки, який в динаміці дослідження нагадував сніжну масу заметілі. Така ехоструктура матки і її вмісту у корів характеризувала розвиток запалення.

Таким чином, застосування ультрасонографії для дослідження корів після родів дає можливість своєчасно виявити патологічний процес та контролювати його перебіг.

Вплив препарату ентеросгель на протеїназно-інгібіторний баланс і рівень ендотоксикозу при профілактиці післяродового метриту

З метою вивчення механізму дії ентеросгелю при профілактиці метриту, досліджували стан протеїназно-інгібіторного потенціалу та показників ендотоксикозу у клінічно здорових корів (перша – 12 гол.), тварин дослідної (внутрішньоматкове введення ентеросгелю, друга – 12 гол.) і контрольної (внутрішньоматкове введення 10 %-ного розчину іхтіолу, третя – 12 гол.) груп.

Стан протеїназно-інгібіторного потенціалу крові корів при застосуванні сорбційного препарату ентеросгель. За станом протеїназно-інгібіторного потенціалу у тварин після родів можна судити про перебіг інволюційних процесів та контролювати перебіг патологічного процесу, а також вивчати протизапальну дію препаратів.

На 1–2-у добу після ускладнених родів СПА плазми крові корів становила 1,20,04 ммоль/годл, що у 1,7 раза більше, ніж у клінічно здорових тварин і вказує на порушення протеїназно-інгібіторного потенціалу та розвиток патологічного процесу.

До 5–6-ї доби після родів у корів другої групи рівень СПА становив 0,650,07 ммоль/годл, він не відрізнявся від показників у клінічно здорових тварин і був меншим у 1,6 раза (р < 0,01), ніж у корів третьої групи.

На 10–12-у добу після родів СПА була на рівні 0,780,04 ммоль/годл, що у два рази більше (р < 0,001), ніж у клінічно здорових тварин, але на 26,4 % менше (р < 0,01), порівняно з СПА корів третьої групи. СПА корів третьої групи на 5–6-у і 10–12-у добу післяродового періоду становила відповідно 1,030,08 і 1,060,08 ммоль/годл. Одержані результати можна пояснити сорбційними властивостями препарату ентеросгель, оскільки він адсорбує продукти тканинного розпаду та ензими життєдіяльності мікроорганізмів, що відбивалося на інгібіторній ємності крові.

На 1–2-у добу після ускладнених родів у тварин другої і третьої груп вміст α1-ІП був у 1,7 раза менший (р < 0,001), ніж у клінічно здорових тварин і становив 76,02,1 мкмоль/л, а α2-М у 1,5 раза меншим (1,050,06 г/л; р < 0,001). Дефіцит інгібіторів у перші дні після ускладнених родів можна пояснити їх локалізацією і витратами в місцях деструктивних змін при розвитку патологічного процесу. Такий стан інгібіторної ємності зумовлював зниження імунного захисту організму тварин після ускладнених родів.

До 5–6-ї доби після родів відбувалося підвищення вмісту α1-ІП у корів другої (110,93,5 мкмоль/л) і третьої (108,05,9 мкмоль/л) груп (р < 0,001), майже до рівня клінічно здорових тварин, а також зростання вмісту α2-М відповідно 1,40,05 і 1,370,05 г/л, що вказує на нормалізацію інгібіторної ємності після застосування препаратів. Проте, якщо у крові корів дослідної групи вміст α1-ІП (113,04,7 мкмоль/л) і α2-М (1,480,05 г/л) не змінювався до закінчення лохіального періоду, то у контрольних тварин їх рівень зменшився відповідно у 1,2 (р < 0,05), і 1,25 (р < 0,01) раза і становив α1-ІП (92,21,3 мкмоль/л) і α2-М (1,10,05 г/л), що свідчить про розлад протеїназно-інгібіторного потенціалу, який збігався з клінічним проявом запалення статевих органів.

Отже, внутрішньоматкове введення ентеросгелю після ускладнених родів сприяє стабілізації протеїназно-інгібіторного балансу у корів про що свідчить зниження протеолітичної активності та зростання інгібіторної ємності крові.

Вплив ентеросгелю на показники ендотоксикозу у крові корів після ускладнених родів. У крові корів на 1–2-у добу після ускладнених родів виявлено підвищений вміст МДА і МСМ відносно тварин з нормальним їх перебігом. Зокрема, вміст МДА у крові клінічно здорових корів становив 2,50,1 мкмоль/л, дослідної – 3,80,2, контрольної – 4,00,1 мкмоль/л, з чого видно, що він був більший у тварин з ускладненими родами, відповідно, у 1,5 і 1,6 раза (р < 0,001).

На 5–6-у добу після застосування препаратів вміст МДА у крові тварин другої і третьої груп вірогідно зменшувався у 1,3 і 1,14 раза (р < 0,05 – 0,01), і становив відповідно: у другій 3,00,1 і у третій 3,50,2 мкмоль/л. Хоч у цих корів рівень МДА залишався вірогідно більшим, ніж у клінічно здорових тварин (1,90,2 мкмоль/л) у 1,6 і 1,8 раза (р < 0,001). Водночас у корів дослідної групи був меншим, порівняно з його рівнем у контрольній групі на 14,3 % (р < 0,05).

До 10–12-ї доби у корів другої групи рівень МДА зменшився ще на 23,4 % і становив 2,30,2 мкмоль/л. У тварин контрольної групи зменшення вмісту МДА відбувалося менш інтенсивно. Протягом 10–12 діб після родів у цих корів рівень МДА зменшився лише у 1,4 раза (р < 0,001) і становив 2,90,1 мкмоль/л.

Вміст МСМ відразу після ускладнених родів майже у два рази (р<0,001) перевищував його рівень у клінічно здорових тварин і становив відповідно: у першій групі – 0,850,03 г/л, у другій – 1,650,04 і у третій – 1,690,03 г/л. Під-вищена концентрація МСМ у крові корів після ускладнених родів була наслідком травмування родових шляхів і підвищення протеолітичної активності крові.

До 5–6-ї доби післяродового періоду їх вміст у крові зменшився, у першій групі на 31 % (р < 0,001), другій – на 33 % (р < 0,001) і в третій – на 16 % (р < 0,001) та становив відповідно 0,650,02 г/л, 1,240,03 і 1,460,04 г/л. Як видно з наведених результатів досліджень, у корів, яким з профілактичною метою в матку вводили сорбційний препарат ентеросгель вміст МСМ був на 17,7 % менший (р < 0,001), ніж у тварин третьої групи.

Таким чином, до 10–12-ї доби післяродового періоду рівень МСМ у периферичній крові корів з нормальним перебігом родів і післяродового періоду зменшився у 1,7 раза (р<0,001), в другій і третій групах відповідно у – 1,9 і 1,4 раза (р<0,001) та становив – 0,500,04; 0,860,04 і 1,180,05 г/л.

Отже, використання сорбційного препарату ентеросгель після ускладнених родів для профілактики запалення матки сприяло більш динамічному зменшенню у крові вмісту МДА і МСМ, порівняно з їх рівнем у корів, яким з цією метою застосовували 10 %-й розчин іхтіолу. Протизапальний ефект забезпечувався детоксикуючими властивостями препарату, а саме – сорбцією токсичних речовин із вмісту матки та крові.

Вплив препарату ентеросгель на резистентність мікрофлори з матки корів групи ризику розвитку післяродових хвороб

При бактеріологічному дослідженні вмісту матки корів (24 гол.) встановили зміни чутливості мікрофлори до антибактеріальних засобів залежно від методу лікування.

На 1–2-у добу після ускладнених родів у всіх групах тварин висівали асоціації мікроорганізмів. Їх чутливість до антибактеріальних засобів не відрізнялася. У більшості корів (58,3–66,7 %) обох груп в асоціації входили грампозитивні і грамнегативні аеробно-–анаеробні мікроорганізмиE. coli, Staph. aureus, Pr. vulgaris, Str. pyogenes, Bac. subtilis, Kl. pneumoniae. Після профілактичного лікування тварин при бактеріологічному дослідженні вмісту матки в обох групах не висівалася Kl. pneumoniae. Крім того, у 16,7 % корів контрольної і у 33,3 % тварин дослідної груп висівали монокультури мікроорганізмів. У асоціаціях і монокультурах мікроорганізмів в обох групах корів видова приналежність була ідентичною. Проте чутливість мікрофлори до антибактеріальних препаратів та її концентрація у вмісті матки відрізнялася. Так, якщо зразу після родів всі види мікроорганізмів були чутливими або малочутливими лише до норфлоксациному та окремі види малочутливими до тетрацикліну, олеандоміцину та доксициліну, то після застосування профілактичного лікування у контрольній групі тварин мікрофлора була резистентною до поліміксину і еритроміцину, у дослідній тільки до поліміксину. Слід відзначити, що кількість мікробних клітин в 1 мл вмісту матки у першій групі був на рівні 105–106, а у другій 104.

Loading...

 
 

Цікаве