WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

У корів з метритом відмічалися більш суттєві порушення протеїназно-інгі-біторного потенціалу. Вже на 1–2-у добу після ускладнених родів СПА крові була більша, ніж у клінічно здорових тварин у 1,7 раза. Водночас інгібіторна ємність крові зменшувалася. Вміст 1-ІП у крові хворих корів був меншим, ніж у тварин з неускладненими родами, в 1,8 раза, а 2-М – у 1,5 раза. При бактеріологічному дослідженні вмісту матки цих тварин у 75 % висівали асоціації мікроорганізмів. Їх монокультури виявили лише у 25 % тварин. У асоціаціях і монокультурах домінували E. Coli, Staph. aureus, Pr. vulgaris, Bac. subtillus. Мікрококи і гриби виділялися у поодиноких випадках.

На 5–6-у добу післяродового періоду СПА плазми крові у корів з метритом була у 2,0 рази більшою, ніж у клінічно здорових тварин, а вміст 1-ІП у 1,12 раза, 2-М у 1,5 раза меншим. Мікробне обсіменіння вмісту матки характеризувалося асоціаціями мікроорганізмів.

До 10–12-ї доби після родів СПА крові зросла у 1,2 раза (р < 0,01), порівняно з її рівнем на 1–2-у добу після родів. Таку динаміку СПА крові корів при післяродовому метриті можна пояснити всмоктуванням у кров ензимів із вогнища запалення. Вміст 1-ІП у корів цієї групи був у 1,2 раза, а 2-М –у 1,9 раза менший, ніж у клінічно здорових тварин. У хворих тварин в цей час із вмісту матки висівали асоціації мікроорганізмів.

Отже, при ускладнених родах, внаслідок травмування родових шляхів і контамінації матки анаеробно-аеробними асоціаціями мікроорганізмів, розвивався запальний процес і порушувався протеїназно-інгібіторний баланс крові.

Показники ендотоксикозу у корів після родів. Вивчення динаміки показників ендотоксикозу після родів має важливе патогенетичне значення при розвитку патології післяродового періоду. У крові корів з нормальним перебігом післяродового періоду вміст МСМ до 10–12-ї доби зменшився у 1,7 раза (р < 0,001), а рівень МДА у 2,3 раза (р < 0,001) – табл. 7.

Таблиця 7 – Показники ендотоксикозу у крові корів і перебіг післяродового періоду

Показники

Діб після родів

Перебіг післяродового періоду

нормальний

субінволюція матки

метрит

МСМ, г/л

1–2

0,850,03

1,020,02'''

1,670,04'''

5–6

0,650,02

1,760,02'''

2,260,02'''

10–12

0,500,04

1,420,03'''

2,540,03'''

МДА, мкмоль/л

1–2

2,50,1

3,20,2'''

3,90,1'''

5–6

1,90,2

4,30,1'''

5,40,2'''

10–12

1,10,2

3,80,2'''

6,90,4'''

Примітка: ' – р  0,05; '' – р  0,01; ''' – р  0,001.

Отже, у корів з нормальним післяродовим періодом найбільший вміст МДА і МСМ відмічався відразу після родів, що зумовлено підвищенням обмінних процесів у тканинах матки під час родового акту.

У корів із субінволюцією матки рівень МСМ відразу після родів був більший, ніж у клінічно здорових тварин у 1,2 раза, а на 5–6 добу – у 2,7 раза; до 10–12 доби його рівень залишився вищим у 2,8 раза. Вміст МДА у крові корів із субінволюцією матки мав подібну динаміку. На 1–2-у добу після родів його концентрація була більшою, ніж у здорових тварин у 1,3 раза, а до 5–6 доби – у 2,3 раза. До 10–12-ї доби післяродового періоду вміст МДА залишався вищим, ніж у клінічно здорових тварин у 3,5 раза.

У корів з розвитком метриту на 1–2-у добу після ускладнених родів рівень МСМ і МДА був більший порівняно з клінічно здоровими коровами відповідно у 2 рази та 1,6 раза. До 5–6-ї доби післяродового періоду у крові цих тварин вміст МСМ став більшим, ніж у тварин без ускладнень у 3,5 раза, а МДА у 2,8 раза. До 10–12-ї доби післяродового періоду показники ендотоксикозу продовжували зростати і були більшими порівняно з клінічно здоровими тваринами у 5 і 6 разів відповідно.

Підвищений вміст МСМ і МДА у корів з післяродовими хворобами можна пояснити активацією протеолізу і посиленням перекисного окислення ліпідів під впливом ензимів мікроорганізмів і продуктів розпаду лохій, які проникали в кров із матки. Таким чином, у корів з післяродовими ускладненнями відбувався розвиток ендотоксикозу, тому лікувально-профілактичні заходи необхідно спрямовувати на зв'язування і евакуацію токсичних речовин із матки.

Метаболізм фібриногену у корів після родів. Враховуючи невизначеність ролі фібриногену в післяродовій інволюції та генезі акушерської патології у корів, вивчали гемостазіологічні функціональні тести, що характеризують його метаболізм та ФХІІІ при нормальному і ускладненому перебігу післяродового періоду. У плазмі крові корів без післяродової патології вміст фібриногену протягом лохіального періоду знизився у 1,7 раза (р < 0,001) – табл. 8. Підвищений вміст у плазмі периферичної крові РФ виявляли у 41,7 % тварин на 1–2-у добу після родів, що може бути сигналом для активації системи фібринолізу і елімінації фібрину із матки. До 5–6-ї доби після родів його виявляли лише у 25 % тварин. На 10–12-у добу після родів у периферичній крові РФ був у слідових кількостях. Активність ФХІІІ до цього часу зросла на 20 % (р < 0,01). Рівень ПРФ протягом лохіального періоду не підвищувався.

Таблиця 8 – Вміст фібриногену і його метаболітів та активність ФХІІІ у плазмі крові корів і перебіг післяродового періоду

Показники

Діб після родів

Перебіг післяродового періоду

норма

субінволюція матки

метрит

Фібриноген, г/л

1–2

7,10,2

5,30,3'''

3,90,4'''

5–6

5,10,3

6,70,2'''

8,20,25'''

10–12

4,20,1

6,80,2'''

8,40,6'''

РФ, мг/мл

1–2

27,111,9

137,612,1'''

195,816,7'''

5–6

13,67,7

214,09,7'''

289,722,8'''

10–12

0

83,031,3

190,228,3

ПРФ, мкг/мл

1–2

0

0

21,88,2

5–6

0

0

31,57,9

10–12

0

0

9,75,5

ФХІІІ, %

1–2

1005

101,74,1

122,016,9

5–6

1054,1

130,416,2

127,921,8

10–12

1253,5

140,010,7

131,323,2

Примітка: ''' – р  0,001.

Отже, відразу після нормальних родів у корів відмічалася гіперкоагуляція, яка впливала на початок інволюційних процесів. Подальший їх перебіг характеризувався поступовим зниженням вмісту фібриногену і РФ у крові.

У корів з субінволюцією матки вміст фібриногену на 1–2-у добу після родів був менший, ніж у клінічно здорових у 1,3 раза, а концентрація РФ була у 5 разів більшою. На 5–6-у добу післяродового періоду у цих корів рівень фібриногену був більший у 1,3 раза, порівняно з його вмістом у тварин без післяродових ускладнень. У цей період вміст РФ підвищувався у 1,6 раза (р < 0,001), що вказувало на посилення порушень метаболізму фібриногену. Підтвердженням цього є тенденція до зростання активності ФХІІІ, що на перший погляд характеризує перебіг патологічного процесу як сприятливий але, якщо звернути увагу на межі її коливання у окремих тварин (60–180 %) то стає зрозуміло, що у третини цих корів через зниження ФХІІІ можливий розвиток більш суттєвих ускладнень післяродового періоду. До 10–12-ї доби післяродового періоду концентрація фібриногену вірогідно не змінювалася, а підвищений рівень РФ бувтільки у 50 % корів; відносно вмісту на 5–6-у добу він зменшився у 2,6 раза (р < 0,01). Протягом дослідження ПРФ не виявлено. Активність ФХІІІ вірогідно зростала відносно її показниківу перші дні після родів на 38,2 % (р < 0,05).

Отже, у корів із субінволюцією матки з першого дня після родів відмічався претромботичний стан, внаслідок активації коагуляційної ланки гемостазу через зростання вмісту РФ у периферичній крові. Можливо ці зміни гемостазу протягом 10–12 діб після родів забезпечували сприятливіший перебіг післяродового періоду, і тому при контамінації матки асоціаціями мікроорганізмів тільки у окремих тварин розвивалось гнійно-катаральне запалення.

Loading...

 
 

Цікаве