WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

При аналізі ехограм установили, закономірність розвитку акушерської патології за певних змін ехоструктури плацент за 60–40 діб до родів. За характеристикою ехоструктур плацент тварин розділили на три групи.

До першої групи належали корови з ехограмами плацент, на яких була добре виражена ехопозитивна оболонка і майже однорідна центральна частина. У цих корів лише у 15,6 % випадків реєстрували акушерські хвороби. Тому прогноз щодо перебігу родів і післяродового періоду у тварин з такими сонограмами був визначений як сприятливий.

У тварин другої групи ехокартина плацент характеризувалася залишками фрагментів ехопозитивної оболонки і зниженою ехогенністю у центрі. У корів цієї групи акушерські хвороби реєструвалися у 4 рази частіше, а тому подібні ехограми належали до показників сумнівного прогнозу щодо перебігу родів і післяродового періоду.

Серед корів третьої групи ехограми плацент характеризувалися відсутністю ехопозитивної оболонки й наявністю ехопозитивних і ехонегативних ділянок у центральній частині. У цій групі корів хвороби родів і післяродового періоду реєстрували у 81,0 % тварин. У 76,5 % корів хвороби перебігали у вигляді затримання посліду та метриту на тлі ускладнених родів. Отже, у цих корів прогноз щодо перебігу родів і післяродового періоду був несприятливий.

За результатами досліджень ехокартин плацент склали симптомокомплекс сприятливого, сумнівного і несприятливого прогнозу. Результати апробації прогнозування акушерських хвороб наведені у табл. 5.

Таблиця 5 – Прогнозування акушерських хвороб за ехоструктурою плацент у сухостійних корів

Прогноз

Перебіг родів і післяродового періоду

нормальний

затримання посліду

метрит

субінволю

ція матки

n

%

n

%

n

%

n

%

Ймовірність хвороб

Сприятливий

90

78,3

5

4,3

4

3,5

16

13,9

21,7

Сумнівний

36

57,1

6

9,5

6

9,5

15

23,8

42,9

Несприятливий

6

12,0

21

42,0

13

26,0

10

20,0

88,0

Як видно з табл. 5, сприятливий прогноз щодо перебігу родів і післяродового періоду підтвердився у 78,3 % корів. При сумнівному прогнозі акушерські хвороби відмічали у 42,9 % тварин. У 12 % корів з несприятливим прогнозом не реєструвалися акушерські хвороби. Відхилення від прогнозу можуть бути зумовлені обмеженою доступністю для дослідження кількості плацент.

Патогенетична роль протеолізу, ендотоксикозу, метаболізму фібриногену і фібринолізу у розвитку післяродових хвороб

Стан протеїназно-інгібіторної системи та мікробна контамінація матки в післяродовий період у корів. Проведені дослідження показали, що у корів з нормальним перебігом родів і післяродового періоду протеїназно-інгібіторний баланс крові характеризувався динамічним зниженням активності протеолітичної системи та інгібіторної ємності. СПА крові клінічно здорових корів до 10–12-ї доби зменшилася у два рази (р < 0,001), порівняно з її рівнем зразу після пологів, вміст 1-ІП знизився на 20,5 % (р < 0,001). Концентрація 2-М, навпаки, підвищилася у 1,2 раза (р < 0,01) до 5–6-ї доби післяродового періоду, а в подальшому спостерігалася тенденція до зниження (табл. 6).

Таким чином, високий вміст інгібіторів протеїназ у крові клінічно здорових корів протягом лохіального періоду забезпечував процеси саногенезу, які ліквідували наслідки передродової гіперферментемії.

На протеїназно-інгібіторний баланс організму можуть впливати екзогенні ензими, зокрема, мікробні протеїнази. При визначенні мікробного обсіменіння матки у 66,7 % корів на 1–2-у добу після нормальних родів висівали монокультури мікроорганізмів. В основному це були E. coli, Staph. epidermidis, Lact. casei, Mic. saprofiticus. У решти тварин мікрофлору не виявляли. Однак на 5–6-у добу післяродового періоду в 100 % тварин із вмістимого матки висівали всі названі мікроорганізми та Bacillus subtilis. Крім того, у 25,0 % корів виділяли асоціації мікроорганізмів. На 10–12-у добу після родів у 83,3 % тварин із вмісту матки висівали монокультури мікроорганізмів. У решти тварин у лохіях мікроорганізмів не виявляли, тобто відбувалася фізіологічна санація матки.

Отже, при нормальному перебігу післяродового періоду в матці знаходилася мікрофлора, але не відбувалося її активного розмноження і розвитку запального процесу.

Таблиця 6 – Протеїназно-інгібіторний потенціал крові корів і перебіг післяродового періоду

Показники

Діб після родів

Перебіг післяродового періоду

нормальний

субінволюція матки

метрит

СПА, ммоль/годл

1–2

0,710,04

0,850,06

1,20,04'''

5–6

0,50,03

0,550,07

1,00,06'''

10–12

0,340,04

0,660,04''

1,450,06'''

α1–ІП, мкмоль/л

1–2

132,02,6

110,33,9'

72,82,6'''

5–6

115,02,1

104,03,2'

102,32,7''

10–12

105,03,0

102,83,5

83,93,2

α2–М, г/л

1–2

1,60,05

2,00,05'''

1,10,06'''

5–6

1,90,06

2,20,04'''

1,30,05'''

10–12

1,70,08

2,00,06'''

0,90,05'''

Примітка: ' – р  0,05; '' – р  0,01; ''' – р  0,001.

На відміну від клінічно здорових тварин у корів із субінволюцією матки встановлено дисбаланс протеїназно-інгібіторного потенціалу. У цих корів на 10–12-у добу після родів СПА була вищою, ніж у клінічно здорових корів, майже у 2 рази. Вміст 1-ІП з 1–2-ї доби після родів був меншим у 1,1 раза, відносно клінічно здорових тварин. Ця різниця зберігалася до 5–6-ї доби післяродового періоду, а на 10–12-у добу його рівень не відрізнявся у корів обох груп. Враховуючи більш високий рівень СПА у корів із субінволюцією матки, можна говорити про дефіцит 1-ІП, який компенсувався 2-М, вміст якого протягом 10–12 діб після родів був більший у 1,2 раза (р < 0,001), ніж у клінічно здорових тварин. Таку динаміку протеїназно-інгібіторного потенціалу можна пояснити проникненням у кров ензимів із матки.

При мікробіологічному дослідженні вмісту матки у корів із субінволюцією на 1–2-у добу після родів у 75 % випадків висівали монокультури мікроорганізмів. У решти тварин виявляли їх асоціації. Серед монокультур і асоціацій переважно висівали E. coli, Pr. vulgaris, Staph. epidermis, Bac.subtilis, а в окремих випадках Mic. saprophiticus i Staph. aureus. До 5–6-ї доби післяродового періоду кількість асоціацій мікроорганізмів зросла у 2 рази. На 10–12-у добу після родів у 16,7 % корів проявилися ознаки запалення. У цих тварин із вмісту матки висівали асоціації мікроорганізмів, в які входили E. coli, Staph. aureus, Pr. vulgaris, Bac.subtilis, Mic. saprophiticus в різних комбінаціях. Ще у 50 % корів виявляли асоціації цих мікроорганізмів, але у тварин не розвивалося запалення. У решти 33,3 % корів висівали монокультури мікроорганізмів.

Отже, у корів із субінволюцією матки, на відміну від клінічно здорових, протеїназно-інгібіторна система функціонувала напружено, що зумовлено накопиченням у матці ензимів мікроорганізмів і продуктів розпаду лохій.

Loading...

 
 

Цікаве