WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Наступні дослідження проводили з метою визначення профілактичної ефективності ентеросгелю при загрозі розвитку метриту після ускладнених родів. На основі цих даних розробляли і затверджували нормативно-технічну документацію на його виробництво та застосування (наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за № 10 від 7.04.97р. про проведення державних виробничих випробувань сорбційного препарату ентеросгель у господарствах Запорізької і Київської областей). Крім того, вивчали вплив комплексних препаратів на основі ентеросгелю на термін прояву статевої циклічності і заплідненість корів. Тваринам першої дослідної групи (42 гол.) внутрішньоматково вводили ентеросгель з імобілізованим на ньому мірамістином у співвідношенні 100:1 в дозі 100–150 см3. Коровам другої дослідної групи (39 гол.) у матку вводили ентеросгель з імобілізованою на ньому іпсилон амінокапроновою кислотою у співвідношенні 20:1 у такій же дозі. Тваринам третьої дослідної групи (41 гол.) використовували тільки ентеросгель. Коровам контрольної групи (51 гол.) в матку вводили 10 %-й розчин іхтіолу. Для підвищення скоротливої функції матки усім тваринам щоденно парентерально вводили 0,1 %-й розчин карбахоліну в дозі 2 см3. Препарати вводили з 1–2 доби після ускладнених родів 3–4 рази. Визначали стан протеїназно-інгібіторного балансу, показників ендотоксикозу та фібринолізу. Проводили акушерське і сонографічне дослідження тварин з метою контролю за перебігом післяродового періоду.

Визначали видовий склад, концентрацію і стійкість мікрофлори матки до антибактеріальних препаратів у корів із загрозою виникнення післяродового метриту за прийнятим у мікробіології методом. Проби вмісту матки відбирали на 1–2-у добу після родів до початку лікування і після нього на 10–12-у добу. Для вивчення складу мікроорганізмів проби висівали на МПА, кров'яний і сироватковий МПА, МПБ, середовища Ендо і Кітта-Тароцці. Культивування проводили в термостаті при 370 С. Облік результатів росту мікрофлори на середовищах проводили з урахуванням характеру росту колоній, що виросли із зразків. Потім виділяли чисті культури, вивчали їх біохімічну активність, визначали видову належність за Бергі (1980) та чутливість до антибіотиків.

Результати досліджень опрацьовували статистично за методом И.А. Ой-вина (1960) за допомогою програмного забезпечення комп'ютера Pentium-166. Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф.Белоусова зі співавт. (1982) та МСГ СРСР (1984).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Діагностичний етап акушерської диспансеризації корів

При клінічному обстеженні сухостійний корів трьох господарств виявиляли: вищесередню вгодованість у 14,1–42,4 %, ознаки остеодистрофії у 15,4–39,8 %, діагностували мастит у 6,4–20,4 %, що вказує на порушення обміну речовин. Це підтверджувалося зниженою концентрацією кальцію (2,00,05 ммоль/л) і неорганічного фосфору (1,50,06 ммоль/л), підвищеним (86,51,2 г/л) і зниженим (74,61,1 г/л) рівнем білка, низьким вмістом каротину (276,037,0 мкг/100 мл) у сироватці крові контрольних груп тварин окремих господарств. У тварин з порушеним обміном речовин зростало фізіологічне навантаження на печінку та нирки, про що свідчив їх функціональний стан. Знижений вміст сечовини (3,00,3 ммоль/л) у корів може бути зумовлений порушенням сечовиносинтезувальної функції печінки. Підвищений вміст креатиніну (156,410,1 – 184,15,5 мкмоль/л) у сироватці крові контрольних тварин може бути наслідком розвитку ниркової недостатності у сухостійних корів. Активність аспарагінової трансферази (АсАТ) сироватки крові була підвищена у 30–45 % тварин. Активність аланінової трансамінази (АлАТ) була більш стабільною. Такий стан обміну речовин та функціонування печінки і нирок указує на напружену роботу всіх систем організму вагітних тварин.

У корів під час родів і в післяродовий період акушерські хвороби реєстрували у 19,2–59,3 % випадків. Ускладненні роди – у 14,1–46,4 % тварин. Травми родових шляхів відмічали у 11,5–40,2 % корів. На їх фоні у 50,0–75,7 % тварин розвивався гострий післяродовий метрит. Затримання посліду реєстрували у 6,4–14,3 % корів.

Отже, акушерські хвороби виникають внаслідок порушення обмінних процесів, що призводить до зниження резистентності і реактивності організму вагітних тварин, а також під час родів і післяродового періоду.

Патогенетичні механізми акушерської патології. Прогнозування родових і післяродових хвороб

Стан протеїназно-інгібіторної системи.У клінічно здорових корів від 60–45 до 40–25 діб перед родами сумарна протеолітична активність (СПА) крові зростала у 4,5 раза (р  0,001). Така активація протеолізу вказує на виражені зміни метаболізму в організмі вагітної самки. Вміст 1-ІП у крові цих корів протягом сухостійного періоду вірогідно не змінювався (табл. 1). Рівень 2-М не змінювався до 40–25 діб перед родами, а за 15–5 діб його вміст зменшився у 1,6 раза (р  0,05).

Таблиця 1 – Протеїназно-інгібіторний потенціал крові сухостійних корів у зв'язку з перебігом родів і післяродового періоду

Показники

Термін до родів, діб

Перебіг родів і післяродового періоду

нормальний

затримання посліду

субінволюція

матки

метрит

СПА, ммоль/годл

60–45

0,540,11

0,710,1

0,690,12

0,720,19

40–25

2,430,21

4,420,58''

2,780,34

3,210,55

15–5

0,520,1

0,820,1'

0,90,15'

0,90,11'

α1-ІП, мкмоль/л

60–45

147,06,6

146,96,6

135,27,7

158,44,4

40–25

151,14,8

159,61,2

160,62,2

150,36,7

15–5

152,42,9

130,93,4'''

130,64,0'''

134,94,5'''

α2-М, г/л

60–45

1,490,22

1,130,15

1,500,19

0,650,1

40–25

1,530,11

1,920,2

1,650,23

2,080,23

15–5

0,950,22

2,230,08'''

2,430,03'''

2,050,04'''

Примітка: ' – р  0,05; '' – р  0,01; ''' – р  0,001.

У корів, потенційно схильних до затримання посліду, СПА за 40–25 та 15–5 діб до родів була вищою у 1,8 і 1,6 раза, ніж у тварин з нормальними родами. Водночас не відмічалося адекватної відповіді з боку інгібіторної системи. Проте, за 15–5 діб до родів рівень 1-ІП знижений у 1,16 раза, порівняно з клінічно здоровими тваринами. В цей час вміст 2-М підвищений у 2,3 раза.

У корів схильних до субінволюції матки СПА крові за 40–25 діб перед родами не відрізнялася від клінічно здорових тварин, за 15–5 діб була більшою у 1,7 раза. Проте перед родами вміст 1-ІП зменшувався у 1,17 раза. Рівень 2-М в цей період був більший, ніж у клінічно здорових тварин у 2,4 раза.

У корів, схильних до післяродового метриту СПА не відрізнялася від тварин з іншими хворобами. Інгібіторна ємність крові у цих корів характеризувалася зменшеним рівнем 1-ІП перед родами у 1,13 раза, ніж у клінічно здорових корів. Рівень 2-М за 60–45 діб до родів був менший відносно тварин без ускладнень у 2,3 раза, а перед родами за 15–5 діб став більшим у 2,2 раза.

Отже, у корів, схильних до акушерських захворювань, у сухостійний період протеїназно-інгібіторний потенціал функціонує напружено і перед родами виникає дефіцит 1-ІП, який компенсується за рахунок підвищення рівня 2-М.

Показники ендотоксикозу у корів сухостійного періоду. У крові корів з майбутнім нормальним перебігом родів протягом сухостою відмічали невірогідні коливання вмісту МСМ. Рівень МДА у крові цих тварин від початку сухостійного періоду до 40–25-ї доби перед родами зростав у 1,13 раза (р < 0,05).

Таблиця 2 – Показники ендотоксикозу у крові сухостійних корів у зв'язку з перебігом родів і післяродового періоду

Loading...

 
 

Цікаве