WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

9. Протягом неускладненого лохіального періоду у периферичній крові корів зменшуються показники протеїназно-інгібіторного балансу (СПА у 2 рази, α1-ІП на 20 %), ендотоксикозу (МСМ у 1,7 раза, МДА у 2,3 раза), знижуються коагуляційні властивості крові та підвищується активність зовнішнього шляху фібринолізу через зростання t-PA у 2,2 раза при контамінації матки переважно монокультурами мікроорганізмів.

10. У корів з післяродовими хворобами протягом лохіального періоду відмічається розлад протеїназно-інгібіторного балансу, розвиток ендотоксикозу, порушення метаболізму фібриногену і фібринолізу при зростанні контамінації вмісту матки асоціаціями мікроорганізмів, що зумовлює гальмування інволюції матки та розвиток запалення.

11. Протеоліз у корів з післяродовими хворобами відрізняється від клінічно здорових тварин підвищенням активності при зниженій інгібіторній ємності, що призводить до розвитку ендотоксикозу. У корів з субінволюцією матки протягом 5–6 діб після родів знижується вміст α1–ІП у 1,1–1,2 раза, а наприкінці лохіального періоду у 2 рази підвищується СПА, що супроводжується збільшенням вмісту МСМ у 1,2–2,8 раза і МДА у 1,3–3,5 раза. У корів з післяродовим метритом протягом лохіального періоду СПА у 1,7–4,3 раза більша, а вміст α1-ІП у 1,1–1,8 раза, α2-М у 1,5–1,9 раза менші, що призводить до підвищення вмісту МСМ у 2–5 разів і МДА у 1,6–6,3 раза.

12. Метаболізм фібриногену і фібриноліз у корів з післяродовими хворобами відрізняються від клінічно здорових тварин і залежать від характеру патології. У корів з субінволюцією матки протягом 5–6 діб після родів відмічається підвищений рівень РФ (137,612,1–214,09,7 мг/мл); розлад фібринолітичних властивостей крові через зменшення ПА у 1,1–1,3 раза, t-PA у 1,4 та збільшення хагеманзалежного фібринолізу у 2 рази на 10–12 добу після родів. У корів з післяродовим метритом відмічається підвищений вміст РФ (190,228,3–289,722,8 мг/мл), а у 33,3–66,7 % цих тварин зростає вміст ПРФ (9,75,5–31,57,9 мкг/мл); розлад фібринолізу зумовлений зниженням ПА у 1,2–1,7 раза і t-PA у 1,4–2,2 раза та високою активністю хагеманзалежного фібринолізу 0,910,08–2,180,09 ммоль агініну (годл).

13. Ультразвукове дослідження матки після родів є інформативним методом контролю за перебігом післяродового періоду і дає можливість своєчасно діагностувати післяродові хвороби. У корів на 1–2-у добу після нормальних родів карункули візуалізуються, як (сірі) ехопозитивні зображення, що щільно прилягають один до одного. У тварин з розвитком патології матки накопичення рідини проміжки між карункулами більші за їх розміри. При запаленні стінка матки візуалізується, як структура середньої ехогенності (сірого кольору) з ехопозитивними скупченнями, що вказує на відкладання фібрину в її товщі, а вміст матки візуалізується, як ехонегативне тло, яке усіяне ехопозитивними включеннями.

14. Парентеральне введення тривітаміну або його суміші з препаратом АСД ф-2 сухостійним коровам при загрозі розвитку акушерської патології сприяє зниженню частоти родових і післяродових ускладнень у 1,4 і 1,7 раза (р < 0,01–0,001) або полегшує їх перебіг, що зумовлено зменшеним вмістом показників ендотоксикозу; МДА на 11,9–14,3 і МСМ на 9,5–14,3 % (р < 0,05).

15. Внутрішньоматкове введення ентеросгелю після ускладнених родів сприяє нормалізації протеїназно-інгібіторного потенціалу крові, внаслідок зниження протеїназної активності та підвищення інгібіторної ємності, зменшенню показників ендотоксикозу, підвищенню чутливості мікрофлори матки до антибіотиків та зменшенню вмісту мікробних тіл в 1 мл лохій до 104.

16. Застосування ентеросгелю в комплексі з мірамістином або АКК коровам після ускладнених родів знижує частоту розвитку післяродового метриту у 2,4–2,6 раза (р < 0,05–0,01) або полегшує його перебіг завдяки відновленню інволюційних процесів в матці, що підтверджується станом системи фібринолізу, а саме – підвищенням активності t-PA і зниженням хагеманзалежного фібринолізу, а також показниками прояву статевої циклічності (90,5–92,3 %) і заплідненості (76,3–77,8 %) (р<0,05 – р<0,01) у перші три місяці після родів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою прогнозування хвороб родів і післяродового періоду у сухостійних корів доцільно проводити сонографічне дослідження плаценти або визначати вміст метаболітів фібриногену у крові.

1.1. Показниками сприятливого прогнозу за 60–40 діб до родів є наявність ехопозитивної оболонки при однорідній ехогенності центральної частини плацент. За 30 і менше діб до родів за нормальну вважати плаценту з ехоструктурою, яка характеризується фрагментацією ехопозитивної оболонки та неоднорідною ехоструктурою центральної частини.

При визначенні стану метаболізму фібриногену показниками сприятливого прогнозу щодо перебігу родів і післяродового періоду є зростання його рівня протягом сухостійного періоду від 5,160,32 до 7,590,32 г/л з підвищенням вмісту розчинного фібрину за 15–5 діб до родів (196,822,1 мг/мл).

1.2. До показників сумнівного прогнозу перебігу родів і післяродового періоду у сухостійних корів за 60–40 діб до родів належить передчасна фрагментація ехопозитивної оболонки плацент та зниження їх ехогенності.

1.3. Показниками несприятливого прогнозу щодо перебігу родів і післяродового періоду є наявність ехонегативних і ехопозитивних ділянок у центральній частині плаценти, відсутність ехопозитивної оболонки за 60–40 діб до родів або підвищення рівня у плазмі периферичної крові розчинного фібрину від 102,819,5–150,419,9 мг/мл за 60–25 діб до родів і продуктів розпаду фібрину/фібриногену 52,60,5 мкг/мл протягом сухостійного періоду.

2. З метою профілактики затримання посліду, післяродового метриту за несприятливих показників метаболізму фібриногену або сонографії плаценти у сухостійних корів доцільно застосовувати парентеральне введення суміш тривітаміну (15 см3) з препаратом АСД ф-2 (1,5 см3) з інтервалом 5–7 діб, 4–5 разів до родів.

3. З метою попередження ендотоксикозу та розвитку неспецифічної післяродової інфекції за несприятливих показників перебігу післяродового періоду на тлі ускладнених родів необхідно відразу вводити в матку сорбційний препарат ентеросгель у комплексі з іпсилон амінокапроновою кислотою у співвідношенні 20:1, або з мірамістином – 100:1 в дозі 100–150 см3 з інтервалом 48 годин 3–4 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Диспансеризація великої рогатої худоби / В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, Г.Г.Харута, В.М.Івченко, І.С.Панько, М.В.Косенко, В.Ю.Чумаченко, С.П.Хомин, М.В.Козак, А.В.Ільченко, В.І.Бовнегра, В.В.Влізло, Л.М.Богатко, Г.О.Щуревич, Д.В.Подвалюк, А.Й.Краєвський, Л.А.Тихонюк, В.І.Головаха, В.В.Сахнюк, В.О.Гарькавий, М.М.Костюк, В.М.Соколюк, В.М. Безух, О.В.Дика, В.П.Москаленко, В.П.Надточій, В.П.Фасоля, В.Л.Романюк. – Київ, 1997. – 60 с. (Дисертант брав участь у написанні розділів: "Акушерська і гінекологічна диспансеризація корів і нетелей", "Диспансеризація корів у цеху сухостою" "Диспансеризація корів у родильному відділенні").

2. Рекомендації щодо використання ентеросгелю та комплексних препаратів на його основі в практиці ветеринарної медицини / В.Й.Іздепський, М.Г.Ільницький, М.В.Рублено, Ю.М.Шевченко, А.Й.Краєвський, Н.І.Яшина. – Біла Церква, 1997. – 13 с. (Дисертант брав участь у написанні розділів: "Показання до використання", "Спосіб використання, дози та ефективність").

3. Профілактика акушерських патологій у корів / А.Й.Крєвський, М.В.Вельбівець, Ю.М.Ордін, Б.П.Івасенко, Г.Г.Харута, Д.В.Подвалюк, С.С.Волков, С.А.Власенко. – Біла Церква, 2000. – 14 с. (Дисертант брав участь у написанні всіх розділів).

4. Влізло В.В., Краєвський А.Й., Бондаренко О.Б. Перспективи використання ехографії при відтворенні тварин // Вет. медицина України. – 1996. – №6. – С.28–29. (Дисертант освоїв роботу апарату УЗД і брав участь у написанні статті).

5. Краєвський А.Й., Поліщук Б.П. Природні фактори та технологічні прийоми профілактики акушерських хвороб у корів // Вет. медицина України. – 1997. – №8. – С.30–31. (Дисертант брав участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).

Loading...

 
 

Цікаве