WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Роль соціального інституту релігії в процесах демократизації: на прикладі США (автореферат) - Реферат

Отже, застосування препарату ентеросгель для профілактики післяродового метриту сприяло зменшенню концентрації мікрофлори у маткових виділеннях корів і зниженню її стійкості до антибіотиків.

Профілактика родових і післяродових хвороб

Профілактична ефективність парентерального введення тривітаміну і його суміші з препаратом АСД ф-2 сухостійним коровам при загрозі розвитку родових і післяродових хвороб. Для проведення досліду сформували три групи корів. Тваринам першої групи препарати не вводили. Другій групі тварин застоствували тривітамін у дозі 15 см3 з інтервалом 5–7 діб 4–5 разів. Коровам третьої групи уводили тривітамін (15 см3) у суміші з АСД ф-2, (1,5 см3) з тим же інтервалом і кратністю. Вивчали вплив вказаних схем обробок на вміст МДА і МСМ та частоту і характер акушерських хвороб.

За 60–45 діб до родів у тварин усіх груп з ризиком розвитку післяродового метриту рівень МСМ і МДА не відрізнявся, що підтверджує аналогічність сформованих груп. Перед родами рівень МСМ і МДА у тварин усіх груп вірогідно підвищився у 1,3–1,5 раза (р<0,05; р<0,001). Водночас вміст МДА і МСМ у корів другої, третьої груп був менший на 10,5–16,7 % (р < 0,05), порівняно з першою. Зниження вмісту МСМ і МДА у дослідних групах корів можна пояснити коригуючою дією патогенетичної терапії на ПОЛ і протеоліз, що підтвердилося клінічним станом корів під час родів і в післяродовий період. У дослідних групах тварин порівняно з контролем знижувалася загальна кількість родових і післяродових хвороб на 28,3–37,7 % (р<0,01; р<0,001). Частота затримання посліду зменшилося на 8–12,4 %, хоча вірогідної різниці не відмічали. Кількість тварин з післяродовим метритом зменшився у 2–3 рази (р<0,01; р<0,001). Водночас у корів другої і третьої груп відмічалася тенденція до зростання частоти субінволюції матки.

Отже, парентеральне введення тривітаміну або його суміші з препаратом АСД ф-2 сухостійним коровам групи ризику розвитку акушерської патології зменшує частоту її виникнення або полегшує перебіг за рахунок нормалізації ПОЛ і протеолізу.

Профілактична ефективність препарату ентеросгель у комплексі з мірамістином та іпсилон амінокапроновою кислотою при загрозі розвитку гострого післяродового метриту. Використання сорбційного препарату ентеросгель з метою профілактики у корів післяродового метриту за ефективністю переважав 10 %-й розчин іхтіолу на 14,8 %, а його застосування в комплексі з мірамістином або АКК у 2,4–2,6 раза. Патогенетичну дію ентеросгелю в комплексі з іншими препаратами можна пояснити станом фібринолізу у корів до застосування препаратів і після цього.

До лікування в усіх групах тварин СФА крові вірогідно не відрізнялася (8,60,4 – 9,20,6 мм 2). Водночас у всіх корів відмічали високий рівень фактора Хагемана [2,10,2 – 1,80,15 ммоль аргініну (годл) ]. Такий стан вказує на посилення внутрішнього шляху фібринолізу. Після закінчення лікування у всіх групах корів СФА (14,10,9 – 16,21,4 мм 2) підвищилася у 1,53–1,85 раза (р < 0,001). Її зростання відбувалося як за рахунок підвищення ПА (8,30,6 – 8,50,5 мм 2), так і – t–РА. У корів усіх груп ПА зросла у 1,6–1,7 раза (р < 0,001), а t–РА (7,20,4 – 7,80,7 мм 2) у тварин дослідних груп підвищився у 1,9–2,1 раза (р < 0,001), що свідчить про активацію зовнішнього шляху фібринолізу. Водночас у корів контрольної групи він (5,60,4 мм 2) зріс лише у 1,4 раза (р < 0,01), що вказує на збереження підвищеної активності внутрішнього шляху фібринолізу. Це підтверджується високою активністю фактора Хагемана у цих тварин. Хагеманзалежний фібриноліз у корів контрольної групи [0,900,1 ммоль аргініну (годл)] був вірогідно більший (р < 0,001) порівняно з дослідними тваринами [0,580,05 – 0,650,04 ммоль аргініну (годл)]. Підтвердженням високої профілактичної ефективності цих препаратів є відновлення відтворної функції у корів. Зокрема, протягом 90 діб після родів, серед корів контрольної групи статеву циклічність проявили 78,4 %, що на 11,8–13,9 % менше, ніж у дослідних групах тварин. Проте у контрольній групі стали тільними лише 45,1 %, а серед тварин дослідних груп їх було у 1,5–1,6 раза більше (р<0,05; р<0,01).

Отже, використання препарату сорбційної дії ентеросгель у комплексі з іншими лікувальними засобами при ускладнених родах не тільки зменшує частоту і полегшує перебіг акушерських хвороб, але й сприяє швидшому відновленню статевої циклічності і підвищенню заплідненості корів у перші три місяці після родів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо ролі систем обмеженого протеолізу, ендотоксикозу і метаболізму фібриногену в патогенезі затримання посліду, субінволюції матки, метриту у корів. Розроблено новий напрям ранньої діагностики, прогнозування, лікування і профілактики родових і післяродових хвороб. Встановлено, що вагітність ускладнена коагулопатією супроводжується розладом стероїдогенезу і контамінацією геніталій мікрофлорою. Це зумовлює посилення функціонального навантаження на системи обмеженого протеолізу, спричиняє розвиток ендотоксикозу, порушення метаболізму фібриногену і викликає структурні зміни в плаценті та призводить до розвитку акушерської патології. Обгрунтовано комплексну профілактику акушерських хвороб шляхом вітамінізації сухостійних корів у поєднанні з лізатотерапією та використання ентеросгелю в комплексі з антибактеріальними засобами при загрозі розвитку післяродової інфекції.

2. Родові і післяродові хвороби у корів мають значне поширення в господарствах України (19,2–59,3 %). Найчастіше їм сприяють неповноцінна годівля і порушення умов утримання, внаслідок яких відбувається розлад обміну речовин, що призводить до зниження резистентності організму тварин і збільшення частоти виникнення затримання посліду, субінволюції матки та метриту.

3. У вагітних корів з нормальним перебігом родів і післяродового періоду відбуваються фізіологічні зміни в системах обмеженого протеолізу, перекисного окислення ліпідів, метаболізму фібриногену, стероїдогенезу; за 40–25 діб до родів підвищується сумарна протеолітична активність (СПА) до 2,430,21 ммоль/годл і вміст малонового діальдегіду (МДА) до 2,950,1 мкмоль/л при стабільній інгібіторній ємності (α1-ІП 151,14,8 мкмоль/л, α2-М 1,530,11 г/л), а за 15–5 діб на тлі зменшення прогестероно-естрадіолового коефіцієнта з 26,64,6 до 3,150,6 посилюються коагуляційні властивості крові внаслідок гіперфібриногенемії (7,590,32 г/л) і зростання вмісту розчинного фібрину (РФ) до 196,822,1 мг/мл.

4. У корів з акушерською патологією за 40–25 діб до родів через надмірну протеолітичну активацію розвивається протеїназно-інгібіторний дисбаланс, який зумовлює ендотоксикоз, порушення метаболізму фібриногену та накопичення його метаболітів і зменшення прогестероно-естрадіолового коефіцієнта.

5. У корів схильних до затримання посліду за 40–25 діб до родів розвивається надмірна протеолітична активація (4,420,58 ммоль/годл). Внаслідок посиленого протеолізу за 15–5 діб до родів відбувається зростання рівня МДА до 4,200,2 мкмоль/л та молекул середньої маси (МСМ) (0,700,02 г/л). У цей період СПА (0,820,1 ммоль/годл) залишається вищою, ніж у клінічно здорових тварин, при дефіциті α1-ІП (130,93,4 мкмоль/л), який компенсується за рахунок підвищення α2-М до 2,230,08 г/л. У корів з субінволюцією матки і післяродовим метритом за 15–5 діб до родів також відмічається протеїназно-інгібіторний дисбаланс і ендотоксикоз.

6. Метаболізм фібриногену у сухостійних корів з родовими і післяродовими хворобами характеризується розвитком претромботичного стану і коагулопатії. У тварин схильних до затримання посліду і субінволюції матки за 40–25 діб до родів відмічається претромботичний стан (підвищений вміст РФ 102,819,5–150,419,9 мг/мл) і коагулопатія – підвищений вміст ПРФ 26,39,9–8,34,2 мкг/мл.

7. У корів схильних до післяродового метриту розвивається коагулопатія, яка супроводжується розладом стероїдогенезу і підвищенням контамінації геніталій асоціаціями мікроороганізмів. Прогестероново-естрадіоловий коефіцієнт за 40–25 діб до родів зменшений у 2 рази (р < 0,05), а за 10–5 діб до родів збільшується вдвічі (р < 0,01) за рахунок збільшення вмісту прогестерону на 4,7 % та зменшення рівня естрадіолу на 30,2 % відносно клінічно здорових тварин, що призводить до ускладнення родів і контамінації матки асоціативною мікрофлорою у 75 % корів.

8. Показники дозрівання плаценти у корів характеризуються змінами її ехоструктури протягом сухостійного періоду від однорідної середньої ехогенності з ехопозитивною оболонкою за 60–40 діб перед родами до зниженої ехогенності і фрагментації ехопозитивної оболонки за 30 і менше діб до родів. За передчасного дозрівання плаценти з наступним розвитком затримання посліду, субінволюції і метриту настає рання (за 60–40 діб до родів) фрагментація і зниження ехогенності оболонки, утворення ехонегативних і ехопозитивних ділянок, що свідчить про накопичення секретів і переродження тканин.

Loading...

 
 

Цікаве