WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ліпополіцукриди та позаклітинні глікополімери ralstonia solanacearum: склад, структура і біологічна активність (автореферат) - Реферат

Ліпополіцукриди та позаклітинні глікополімери ralstonia solanacearum: склад, структура і біологічна активність (автореферат) - Реферат

Аналіз клінічних проявів АЗОД у жителів м.Комсомольська не виявив істотних відмінностей від класичного перебігу цих захворювань в Вінницькій області, чи за даними літератури. В клінічній картині полінозу переважав (91,3% в структурі) рино-кон'юнктивальний синдром. У 9 осіб (9,2%) мала місце пилкова БА, що є досить типовим.

Як і всюди в Україні, поліноз виявляється в м.Комсомольську запізно (лише у 19,4 % його було виявлено в перші 3 роки захворювання). Тому не дивно, що у 9,2 % вже є наявною БА, а понад половина осіб з АР має прихований бронхоспазм.

На жаль, і ЦАР в місті виявляється не краще: всього у 17,8 % його було виявлено в перші 3 роки від початку захворювання. Саме цьому у 55,3 % осіб з пилковим і побутовим АР виявлявся прихований бронхоспазм. Це означає, що більше ніж у половини осіб з алергічним ринітом вже сформувалася готовність до розвитку БА.

Ми проаналізували деякі нюанси перебігу БОС у обстежених. Клініко-анамнестичних особливостей його перебігу у хворих на БА, ХОЗЛ, ЕАА виявлено не було. Суттєвою особливістю була чітка залежність загострень з подразнюючими факторами: випарами води (в ванні, річці), наявністю смогу (осінь-зима), різкими запахами тощо (при БА – у 80,2 %, при ЕАА – у 77,8 %, при ХОЗЛ – у 51,0 %).

Взагалі зв'язок загострень БОС з впливом певних тригерних агентів, якими є виникнення смогу в місті в певні періоди року (це підтверджується даними санепіддосліджень), вдихання випарів гіперхлорованої води, яка до цього ж містить частки водоростей, спори грибів (нами виявлено, що частіше прояви БОС загострювалися саме у хворих з гіперчутливістю до алергенів з цих речовин), негативний вплив інших подразників на перебіг БОС є відомим (Б.М.Пухлик, 2002). Однак на відміну від думки, яка раніше склалася серед медичних працівників міста ці фактори не є причиною, а тільки тригерними агентами і провокування ними загострень БОС слід відрізняти від причин, за яких він виникає (еозинофільний імунологічний механізм у більшості хворих на БА, імунокомплексний – у хворих на ЕАА, нейтрофільний тип запалення – у хворих на ХОЗЛ (Л.О.Яшина, 2000).

Важлива роль при діагностиці БОС надається дослідженню функції зовнішнього дихання. Слід відмітити, що доля середнього та важкого ступеня обструктивних явищ серед обстежених хворих була значною: при БА – у 34,7 %, при ЕАА – у 44,4 %. При ХОЗЛ такий ступінь вираженості цих порушень був ще більш значним – у 71,8 %.

Необхідно особливо відмітити результати проб з бронхолітиками у осіб з БОС. Ці дослідження в певній мірі визначають перспективність лікування хворих. Так, у осіб з БА неповне і повністю відсутнє відновлення прохідності бронхів мало місце у 38,8 % хворих, при ЕАА – у 66,7 %. При ХОЗЛ (це є типовою ознакою цього захворювання, але на 1 стадії неповне відновлення прохідності бронхів є можливим) така ситуація виявлена у всіх хворих, але часткове відновлення прохідності бронхів виявлено у 61,5 % хворих. Рентгенологічні, загальноприйняті лабораторні обстеження не принесли будь яких даних, які б мали відмінності. Рівень загального IgE серед обстежених хворих був підвищеним лише у хворих на БА (у 53,4 %), тоді як рівень ЦІК – головним чином у хворих на ЕАА (у 7 з 9 обстежених – у 77,8 %). Це відповідає уяві про IgE – залежний характер імунологічних процесів у хворих на БА і 3 тип імунних реакцій за Джеллом і Кумбсом у хворих на ЕАА.

Одним з головних завдань нашої роботи було встановити причини виникнення масових алергічних захворювань в м.Комсомольську. Ми сподіваємося, що наведені вище дані, узагальнення і висновки певним чином переконали в тому, що у місті за рахунок його невдалого розташування, сукупного впливу природних та штучних алергенів, значної кількості ксенобіотиків у повітрі і воді, що мають тригерну дію, впливаючи на органи дихання жителів м.Комсомольська призводять до того, що серед них, вже починаючи з дитячого віку, формується контингент хворих на АЗОД. Спочатку (переважно в дитячому віці) це – хворі на алергічний риніт, у яких за рахунок об'єктивних і суб'єктивних причин формуються спочатку прихований, а потім – виражений бронхоспазм, який згодом може трансформуватися у напади БА. У частини осіб формується ідіопатичний риніт, ХОЗЛ, що також сприяє збільшенню контингенту хворих на БОС. У певні періоди року (осінь-зима) за рахунок смогу, випарів, викидів виробничих і господарських об'єктів виникають найбільш критичні періоди з провокуванням БА, БОС. Недостатньо якісна діагностична робота медичних працівників, формування необгрунтованої концепції призвели до хибної уяви про надзвичайно велику кількість хворих на ЕАА в місті.

Спираючись на ретельне об'єктивне обстеження хворих, проведення рентгенологічного, спірографічного, алергологічного (in vivo та in vitro) обстеження, лабораторних досліджень, серологічного обстеження на антитіла до антигену легіонел, найбільш поширених грибів, встановлення рівня ЦІК (у тому числі з різною молекулярною масою), визначення рівня загального IgE, ми змогли переглянути існуючі у цих осіб діагнози і змінити їх структуру. В результаті проведеної роботи діагноз ЕАА серед контингенту, що спостерігався на диспансерному обліку з цим захворюванням, нами беззастережно підтверджено ЕАА лише у 9 осіб (4,19 %). У інших хворих були ідентифіковані БА (20,93 %), ХОЗЛ (46,05 %), хронічний бронхіт (15,35 %), поліноз (6,05 %) тощо.

Правомірність наших діагнозів підтвердилася після того, як особам з АЗОД нами було призначено комплекс лікувально-профілактичних заходів, побудований на сучасних поглядах на лікування БА, АР (специфічна імунотерапія, бета-2-агоністи, інгаляційні глюкокортикостероїди), ХОЗЛ (інгаляційні комбіновані препарати). Їх впровадження принесло значне покращення стану здоров'я хворих. Із повторно обстеженних 200 хворих, 109 осіб отримували лікування, 91 особа не лікувалася, або лікувалися епізодично. Після проведеного обстеження виявлено, що прояви АР серед тих, хто отримували лікування, зменшилися в межах 68,2-47,7 %. У осіб, що не лікувалися, ці цифри були істотно нижчими (29,4-5,9 %). В зв'язку з цим хворі з першої групи зверталися за медичною допомогою істотно рідше, ніж хворі другої групи і відмічали у себе кращу якість життя.

Аналогічна ситуація відбулася і серед хворих на БА. Основні прояви (кашель, виділення харкотиння, явища бронхоспазму, ядухи) бронхообструктивного синдрому у хворих, що лікувалися, суттєво зменшились в порівнянні з хворими, які не лікувалися (у останніх йшло погіршення стану здоров'я і виразності явищ бронхолегеневого синдрому). В меншій мірі це позначилося і на фізикальних даних у групах хворих, що порівнювалися.

Дуже важливі дані принесло спірографічне дослідження. Так, покращення функції зовнішнього дихання зареєстровано у 53,6 % хворих з БА, що лікувалися і лише у 4,3 % тих, хто не лікувався (у 17,4 % з останніх було зафіксовано погіршення показників). Ці дані були підтверджені результатами аналізу амбулаторного і стаціонарного лікування хворих на БОС в міській лікарні. Виявилося, що кількість хворих, які перебували на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, зменшилась з 1997 до 2001 року, відповідно, в 4,4 та 8,3 разів). Розраховані нами економічні збитки за рахунок цього зменшилися по стаціонару з 16579 грн. до 2626 грн., при амбулаторному лікуванні – з 1300 грн. до 75 грн.

Ці розрахунки є в певній мірі умовними, але вони переконливо підкреслюють правильність проведеної нами діагностичної роботи, застосованого лікувально-профілактичного комплексу.

Підводячи підсумок проведеній роботі, ми можемо вважати, що здійснено наступне: проаналізовано низку гіпотез щодо виникнення бронхообструктивних захворювань в м.Комсомольську Полтавської області і обрано для поглибленого вивчення найбільш вірогідну – алергічне походження цього явища; за допомогою двохетапного клініко-епідеміологічного дослідження визначено розповсюдженість і структуру АЗОД серед жителів міста; доведено, що ключовою проблемою у формуванні АЗОД є наявність АР, який виникає серед жителів міста за рахунок сукупної сенсибілізуючої дії чинників природного і штучного походження вже в дитячому віці і у значної частини осіб прогресує до трасформації спочатку у стан прихованого бронхоспазму, а потім – у БА; велика група хворих на так званий "токсико-алергічний альвеоліт", яка раніше знаходилася на диспансерному обліку у міській лікарні, являла собою сукупність хворих на АР, БА, ХОЗЛ. Частота цих захворювань суттєво не відрізняється від аналогічної в інших регіонах України. Розроблений і застосований лікувально-профілактичний комплекс та санітарно-гігієнічні заходи практично зняв проблему масових спалахів бронхообструктивних захворювань в місті, що є додатковим підтвердженням правильності сформованої концепції щодо джерел виникнення цього явища та шляхів його попередження і лікування.

ВИСНОВКИ

Loading...

 
 

Цікаве