WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ліпополіцукриди та позаклітинні глікополімери ralstonia solanacearum: склад, структура і біологічна активність (автореферат) - Реферат

Ліпополіцукриди та позаклітинні глікополімери ralstonia solanacearum: склад, структура і біологічна активність (автореферат) - Реферат

Найвищу частоту симптомів алергічного риніту (12,43 %) було зареєстровано серед підлітків чоловічої статі, найвищу частоту бронхообструктивного синдрому (7,35 %) було зареєстровано серед дітей чоловічої статі.

Серед чоловіків взагалі симптоматика АЗОД виявлялася частіше, ніж серед жінок, що також відрізнялося від ситуації у Вінницькій області.

Особи з алергічною симптоматикою (897 осіб) були обстежені за допомогою комплексу алергологічних методів дослідження. Діагноз алергічного риніту підтвердився у 31,91 % обстежених серед осіб з БОС, бронхіальна астма і хронічні обструктивні захворювання легень було верифіковано у 41,93 % обстежених.

Двохетапна технологія обстеження населення дала змогу розрахувати розповсюдженість АЗОД та східних з ними за перебігом ідіопатичного риніту і ХОЗЛ, серед населення м.Комсомольська. Виявилося, що частота полінозу серед населення міста склала 1,99 %, цілорічного алергічного риніту – 0,91 %, бронхіальної астми – 2,05 %, екзогенного алергічного альвеоліту – 0,18 %. Ідіопатичний риніт було зафіксовано у 2,86 % населення, ХОЗЛ – у 2,90 %.

При порівнянні з результатами клініко-епідеміологічного обстеження населення у Вінницькій області виявилося, що розповсюдженість полінозу в м.Комсомольську (1,99 %), і, зокрема, серед дітей (0,89 %) була істотно вищою, ніж в Вінницькій області (відповідно, 0,23 % і 0,53 %, Р < 0,05).

Щодо цілорічного АР, то цієї закономірності виявлено не було серед дорослих (відповідно, 0, 91 % і 0,78 %, Р > 0,05) але її було виявлено серед дітей (відповідно, 2,24 % і 1,04 % , Р < 0,05). Це підтверджує нашу думку про те, що витоки проблеми АЗОД в місті знаходяться саме серед дітей, а не формуються у зрілому віці, як це вважалося раніше.

Частота БА в м. Комсомольську істотно не відрізнялася від аналогічної в Вінницькій області (відповідно 2,05 % і 2,50 % в цілому і 2,24 % і 1,97 % серед дітей, Р > 0,05).

Сумарно рівень полінозу та цілорічного алергічного риніту в м.Комсомольську (3,16 %) у порівнянні не тільки з даними по Вінницькій області, але і по іншим регіонам України (Б.М.Пухлик, 2002), є суттєво вищим. Хоча за деякими світовими даними (Р.М.Хаитов, 2002), амплітуда поширеності цих захворювань в світі може складати 2-18 %. Зважаючи на літературні дані (А.Г.Чучалин, 2000), розповсюдженість ЕАА у м.Комсомольську (0,18%) можна вважати такою, що відповідає світовим даним про поширеність цього захворювання.

Проведений нами аналіз щодо наявності риніту у осіб з БОС показав, що це є досить поширеним явищем: у хворих на бронхіальну астму АР мав місце в 66,3 %, ідіопатичний риніт (ІР) – у 8,9 %, у хворих на ХОЗЛ, ці дані склали, відповідно

2,8 % і 20,3 %.

Як свідчать літературні дані (Д.І.Заболотний, Б.М.Пухлик, 2000), у 20-45 % хворих на сезонний та цілорічний алергічний риніт (САР і ЦАР, відповідно) існує прихований бронхоспазм, який до певного періоду може не проявлятися клінічно, або істотно не бентежити хворого. Значно менш відомим є те, що у осіб з ідіопатичним (вазомоторним, нейровегетативним за різними класифікаціями) ринітом також може мати місце прихований бронхоспазм. Забігаючи вперед відмітимо, що ми, за допомогою спірографії, виявили прихований бронхоспазм у 55,3 % хворих на АР та у 20,0 % хворих на ІР.

Якщо підсумувати виявлений нами в місті прошарок хворих на алергічний та ідіопатичний риніт, це складе 5,76 % (6,93 % серед дітей). Враховуючи серед них значну долю осіб з бронхоспазмом, є підстави вважати їх контингентами ризику по виникненню захворювань з БОС. Доля ж хворих з наявним БОС (ХОЗЛ, БА, ЕАА) серед обстежених склала 5,13 % (2,91 % серед дітей).

Таким чином, доля осіб з наявним БОС та потенціально можливими БОС серед населення міста сумарно складає 10,89 %. Цей рівень подібних хворих в місті є досить високим, хоча і не перевищує літературні дані про частоту БОС в містах, де основним видом діяльності є промислове виробництво (Ю.І.Фещенко, 2000). Взявши цю цифру за основу, можна вирахувати, що в місті має бути 3322 особи з потенційним ризиком БОС і 2958 осіб – з наявним БОС (в сумі 6280 осіб). Така кількість подібних хворих в місті з чисельністю населення менше 55 тисяч створює не тільки суто медичні, але й соціальні проблеми.

Важливим питанням, зважаючи на мету і завдання наших досліджень було визначення чинників, що викликають АЗОД. При комплексному алергологічному, функціональному і лабораторному обстеженні вдалося виявити, що головними причинами полінозу серед жителів міста були бур'яни (амброзія і полин) – у 68 з 98 обстежених (69,4 % в структурі). Таку ситуацію можна було очікувати через те, що місто оточено заростями цих бур'янів.

Слід зазначити, що у певної частини виявлених хворих, в структурі сенсибілізації мали значення також грибкові і, як ми їх умовно назвали, "спеціальні" алергени (водоростей, біомаси води водозабору тощо). Як негативну ознаку, слід відмітити, що у 79,59 % було виявлено полісенсибілізацію до пилкових алергенів, причому у 16,32 % - до алергенів 2-х і 3-х груп рослин. Це обумовлює затяжний перебіг захворювання, що значно і на тривалий період знижує якість життя хворих.

При аналізі сенсибілізації до групи побутових АГ, як і взагалі в Україні, переважали АГ домашнього пилу і серед них серій № 17 (21,3 %) та № 16 (20,4 %). Серед цих хворих майже всі мали полісенсибілізацію (94,4 %).

При визначенні сенсибілізації до епідермальних АГ з 24 подібних хворих найчастіше виявлялась гіперчутливість до АГ кішки (18 осіб – 75 % в структурі).

При визначенні сенсибілізації до грибкових АГ найчастіше вона виявлялася до грибів роду Aspergilus (у 13 з 21 – 61,9 %). Сенсибілізація до грибів мала місце у осіб з БА та ЕАА, практично, у кожного четвертого. Взагалі сенсибілізація до грибів, як провідний етіологічний фактор, зафіксована у 8,9 % хворих на ЦАР, 9,9 % хворих на БА і 77,8 % хворих на ЕАА. Можна стверджувати, що головним етіологічним фактором ЕАА були спори грибів, тоді як для других АЗОД у якості етіологічного фактору вони мали менше значення.

У 26 хворих виявлено сенсибілізацію до спеціально виготовлених АГ. Найчастіше виявлялися позитивні проби іn vivo до АГ водоростей (19 з 29 – 65,5 %). In vitro частіше виявлялися позитивні проби до АГ водозабору (15 з 26 – 57,7 %). Сенсибілізація до спеціально виготовлених алергенів виявлялася головним чином у хворих на БА і ЕАА.

Алергени, які були спеціально виготовлені з агентів виробництва Полтавського ГЗК, як показали дослідження, не мали самостійного значення як фактор сенсибілізації при АЗОД. Але як додатковий сенсибілізуючий фактор вони мали певне значення.

Підводячи підсумок етіологічній ролі грибів і спеціально виготовлених АГ, хоча вони і не відігравали провідної ролі, слід урахувати, що дія цих алергенів є актуальною саме в період масових спалахів БОС (розмноження грибів, викид частинок водоростей і спір грибів з випарами води). За рахунок великої концентрації вказаних АГ, в цей період їх значення суттєво зростає і вони безпосередньо, або за рахунок тригерної дії можуть впливати на появу БОС.

Таким чином, як видно з вищенаведеного, можна вважати, що при пріоритетному значенні пилкових, побутових алергенів у виникненні АЗОД серед населення міста, певне значення мають епідермальні, грибкові алергени, агенти, що містяться у воді (водорості, хімічні речовини) тощо. Тобто, доведеним можна вважати, що у виникненні АЗОД серед населення міста має значення полісенсибілізація до вищенаведених груп екзоалергенів.

Найчастіше зареєстровано сукупну сенсибілізацію до пилкових і грибкових АГ (20,5 %), побутових і грибкових АГ (17,8 %). Сукупна сенсибілізація до побутових і епідермальних АГ мала місце у 8,2 %, до грибкових і спеціально виготовлених АГ – у 9,6 %.

Сполучна сенсибілізація частіше мала місце у хворих на ЕАА (у 88,9 % хворих) та БА (45,2 %).

Зважаючи на досить значну, за даними попередніх санітарно-епідеміологічних досліджень, кількість завислих в повітрі речовин, їх структуру, застій повітря і концентрацію ксенобіотиків в холодну пору року в періоди туманів, утворюється так званий "смог". В цих умовах суттєво зростає сенсибілізуюча та тригерна дія алергенів, а також сукупна дія низки тригерних агентів (хімічних речовин, полютантів) на організм хворих з наявним і прихованим бронхоспазмом. Як ми вказували, теоретично в місті існує досить високий прошарок таких осіб (10,89 % серед дорослих і 9,84 % серед дітей). Цей прошарок не є чимось незвичним для міст України, особливо з промисловим характером виробництва. Але в даному разі, при умові одночасного загострення захворювань алергічного і неалергічного походження з бронхообструктивним синдромом в умовах невеликого міста, таке явище слід визнати критичним.

Loading...

 
 

Цікаве