WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ліпополіцукриди та позаклітинні глікополімери ralstonia solanacearum: склад, структура і біологічна активність (автореферат) - Реферат

Ліпополіцукриди та позаклітинні глікополімери ralstonia solanacearum: склад, структура і біологічна активність (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Проведено об'єктивне всебічне вивчення ситуації щодо алергічних захворювань в промисловому місті, а також чинників, які є причиною чи сприяють їх виникненню. Завдяки проведеним дослідженням вдалося встановити, що в місті немає масових випадків "токсико-алергічного альвеоліту", а є певна кількість хворих з бронхообструктивними захворюваннями (бронхіальна астма, ХОЗЛ, алергічний риніт з явищами прихованого бронхоспазму) та невелика кількість хворих на екзогенний алергічний альвеоліт. Поширеність цих захворювань суттєво не перевищує аналогічну в інших містах України з розвиненою промисловістю.

Шляхом застосування санітарно-гігієнічних заходів, лікувально-профілактичного комплексу (специфічної імунотерапії, аерозольної фармакотерапії тощо) при конкретних формах алергічних захворювань та ХОЗЛ ліквідовано спалахи алергічних захворювань у місті. З регіональної сировини додатково до загальновідомого в Україні спектру алергенів створено діагностикуми, які допомогли розширити уяву про причинні фактори алергічних захворювань у жителів міста.

Впровадження у практику. Матеріали дисертації впроваджено у клінічну роботу Комсомольської міської лікарні, Комсомольської міської санітарно-епідеміологічної станції, Вінницького клінічного обласного протитуберкульозного диспансеру, Одеської обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано всі основні фрагменти дисертаційної роботи. Зокрема:

- зібрано, вивчено та проаналізовано 276 вітчизняних та іноземних джерела літератури;

- безпосередньо взято участь у клініко-епідеміологічному обстеженні близько 5 тис. жителів міста;

- обстежено близько тисячі хворих (об'єктивно та за допомогою додаткових методів дослідження) з алергічною симптоматикою;

- взято участь у виготовленні регіональних алергенів (збір та підготовка сировини);

- проведено організаційні заходи щодо покращення екологічного стану в місті;

- безпосередньо проведено роботу по профілактичному і невідкладному лікуванню хворих з алергічними захворюваннями.

Автором у повному обсязі проведена статистична обробка матеріалів і узагальнення результатів дослідження. Основні висновки та практичні рекомендації запропоновані разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаціїдоповідались на І з'їзді алергологів України (Київ, 2002), на науково-практичній конференції „Раннє виявлення і профілактика алергічних захворювань" (Вінниця, 2003).

Публікації. За темою дисертаціїопубліковано 6 наукових робіт, серед них: 4 статті у наукових виданнях, атестованих ВАК України, 2 наукові роботи у тезах з'їздів і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота виконана на 135 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 53 таблицями, список використаних джерел нараховує 276 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення вищенаведеної мети і вирішення поставлених завдань, обстеження проводилося серед дитячого і дорослого населення промислового м.Комсомольська Полтавської області. Як цього потребують вимоги епідеміологічного обстеження, першим етапом клініко-епідеміологічного обстеження було охоплено близько 10 % населення міста (4928 осіб). Дані, які вдалось отримати, можна екстраполювати на всю популяцію жителів м.Комсомольська, оскільки відібраний контингент був репрезентативний основній масі жителів міста.

Другим етапом було об'єктивне обстеження осіб з алергічною симптоматикою і наявністю явищ бронхообструкції (941 особа). Цьому передувало окреслення широкого кола алергенів, які потрібні були для дообстеження населення міста, а також відібраних груп хворих. Ряд алергенів довелось створити (на додаток до існуючих в Україні комерційних) з місцевих матеріалів і агентів, які могли викликати сенсибілізацію жителів міста (біомаса водозабору, водоростей, виробничих агентів Полтавського ГЗК). Окрім алергологічного обстеження іn vivo (шкірні та провокаційні тести з широким спектром алергенів), обстеження in vitro (визначення загального та специфічного ІgE) неінфекційними та інфекційними алергенами, проводилося загально клінічне, рентгенологічне і функціональне (спірографічне) обстеження. Таким чином, весь комплекс досліджень включав:

а) об'єктивне лікарське обстеження, збір поглибленого анамнезу, фізикальне дослідження тощо (941 особа);

б) дослідження функції зовнішнього дихання (вибірково):

  • пікфлуометрія за допомогою комп'ютеризованого астма-монітору фірми Jeger (143 особи);

  • спірографія вибірково (при цьому більшості пацієнтів проводилося виявлення прихованого бронхоспазму) обстежено 286 осіб.

в) визначення показників гемограми вибірково обстежено 203 особи;

г) проведення рентгенографії вибірково обстежено 223 особи;

д) обстеження алергенами шкірне тестування було проведене 728 особам;

є) обстеження алергологічне лабораторне (вибірково) методами:

- реакції інгібіції міграції лейкоцитів 175 осіб (1199 тестів);

  • імунотермістометрії 81 особа (1377 тестів);

  • реакції споживання та зв'язування компліменту з певними алергенами

220 особам (645 тестів).

е) обстеження на алергени грибів було проведено методами in vivo

317 досліджень, in vitro 411 досліджень;

ж) алергенами, виробленими з біомаси водозабору, виробничих агентів Полтавського ГЗК, водоростей річки Дніпро було проведено дослідження методами in vivo 476 та in vitro 194 дослідження;

з) у 177 осіб було визначено вміст циркулюючих імунних комплексів (частково проводилася диференціація по масі), у 50 осіб (вони знаходилися на обліку з діагнозом "токсико-алергічний альвеоліт") було визначено вміст загального IgE.

Всього було поставлено 5458 шкірних і 3221 лабораторних тестів з різноманітними алергенами.

Отримані дані щодо частоти та структури алергічних захворювань у м.Комсомольську були порівняні з даними, які було отримано при обстеженні населення Вінницької області (О.Б.Бондарчук, 1995, Б.М.Пухлик, І.В.Корицька, 1995).

З метою визначення ефективності лікувально-профілактичних заходів для попередження масових спалахів алергічних захворювань у місті було проведено динамічне спостереження за 200 хворими, частина з яких (24 хворих на поліноз, 20 – на цілорічний алергічний риніт (ЦАР), 28 – на бронхіальну астму (БА), 32 – на хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), 5 – на екзогенний алергічний альвеоліт) отримували лікування (курс специфічної імунотерапії, бронхолітики, аерозольні глюкокортикостероїди), а частина (відповідно, 22, 12, 23, 30, 4) – його не отримували. Ці хворі створили 2 групи, серед яких шляхом клінічних, функціональних і лабораторних порівнянь визначалась доцільність впровадження певного лікувально-профілактичного комплексу і його ефективність.

Поглибленому обстеженню було піддано 215 осіб, що знаходилися на обліку у Комсомольській міській лікарні з діагнозом "токсико-алергічний альвеоліт".

Результати досліджень оброблялися за допомогою методів варіаційної статистики. Достовірність розбіжностей визначалася через критерій Стьюдента (t) і оцінювалася за допомогою довірчої вірогідності (Р). При порівнянні більше двох груп достовірність визначалася з поправкою Бонферроні. Різниця вважалася достовірною при Р < 0,05. Розрахунки проводили із застосуванням персонального комп'ютеру за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel 2000, оформлення та друк роботи – у текстовому редакторі Microsoft Word 2000.

Результати дослідження та їх обговорення. При опитуванні населення міста виявлено таку алергологічну і бронхолегеневу симптоматику: алергічного риніту – у 9,09 % опитаних, бронхообструктивних захворювань – у 5,32 %, алергічного дерматиту – у 3,79 %. Оскільки для порівняння ми обрали розповсюдженість алергічних захворювань (АЗ) в Вінницькій області, можна заключити, що виявлений рівень алергічної симптоматики суттєво не відрізнявся від контрольних цифр, але на перший план в м.Комсомольську (що не очікувалося) вийшов синдром алергічного риніту, чого не було у Вінницькій області.

За віком симптоматика АЗ неістотно частіше виявлялася серед дітей, а не серед дорослих, як традиційно вважалося в місті. Тобто, уже на цьому етапі дослідження стало зрозумілим, що стереотип про наявність бронхообструктивних явищ головним чином у чоловіків середнього віку не відповідає дійсності. Витоки АЗОД слід було шукати вже серед дитячого населення і особливу увагу звернути на синдром алергічного риніту.

Loading...

 
 

Цікаве