WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Енергії водневих зв’язків, що стабілізують конформацію гідратованих колагенових структур (автореферат) - Реферат

Енергії водневих зв’язків, що стабілізують конформацію гідратованих колагенових структур (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено і обговорено на: науково-практичній конференції „Актуальні проблеми екогігієни і токсикології" (Київ, 1998); міжнародній конференції „Environmental and Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Millennia" (Київ, 1998); 54-й науково-медичній конференції студентів та молодих вчених (Київ, 1999); І з'їзді Токсикологів України (Київ, 2001); VІІ з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 15 робіт, з них 4 у фахових виданнях, визначених ВАК України, 11 робіт у інших збірниках та матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та додатків. Робота викладена на 202 сторінках, містить 62 таблиці, 16 рисунків, 7 додатків. Бібліографія складається з 154 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Натурні дослідження проводили в різних агрокліматичних зонах: Київській, Вінницькій, Полтавській, Одеській та Миколаївській областях. Моніторинг пестицидів проводився впродовж одного вегетаційного періоду при різних способах їх застосування. Предметом досліджень являлися проби грунту, рослин, повітря, змиви та нашивки працюючих. Відбір, зберігання та доставку проб було здійснено за уніфікованими правилами. Проби в трьох повторностях бралися на аналіз в день доставки. Аналіз проводився методом газорідинної хроматографії за розробленими нами методиками визначення з використанням газорідинного хроматографу "Цвет 500М". Отримані результати оброблені за допомогою методів математичної статистики.

Методи дослідження, які були використані на кожному етапі роботи, наведені в таблиці 1.

Токсикологічна оцінка та обґрунтування допустимої добової дози металаксилу-М. Оскільки металаксил-М є R-енантіомером металаксилу і міститься в ньому разом з S-енантіомером в однакових кількостях, нами було проведено порівняння даних первинної токсикологічної оцінки, результатів субхронічних експериментів, мутагенної та тератогенної активності металаксилу-М за даними матеріалів досьє фірми з результатами аналогічних досліджень металаксилу. Це дало змогу при подальшій оцінці металаксилу-М використовувати дані по загальнотоксичній та канцерогенній дії, впливу на репродуктивну функцію організму, які встановлені раніше для металаксилу. Дані порівняльної оцінки деяких параметрів токсичної дії металаксилу та металаксилу-М наведені в таблиці 2.

Таблиця 1

Методи дослідження, які були використані на кожному етапі роботи

№ п/п

Етапи дослідження

Методи, що використовуються

Кількість

дослідів

1.

Обґрунтування ГДК металаксилу-М у воді господарсько-побутового призначення

  1. органолептичні: інтенсивність запаху, забарвлення, прозорість, піноутворення, колірність;

  2. санітарно-хімічні: БПК, азотовмісні речовини, рН середовища, розчинений кисень;

3) санітарно-мікробіологічні: чисельність сапрофітної мікрофлори

160

348

72

2.

Розробка хроматографічних методів визначення металаксилу-М в об'єктах навколишнього середовища

  1. тонкошарової хроматографії;

  2. газорідинної хроматографії;

  3. високоефективної рідинної хроматографії;

4) методи підготовки проб до визначення

216

960

186

365

3.

Вивчення поведінки металаксилу та металаксилу-М в біосфері

  1. натурний експеримент;

  2. статистичні.

2088

4.

Оцінка безпечності використання препаратів на основі металаксилу-М для людей

  1. фізичні: температура повітря, вологість, атмосферний тиск і швидкість руху повітря;

2) клініко-діагностичні: температура тіла, частота пульсу, артеріальний тиск

20

60

На основі токсикологічних даних встановлена підпорогова доза для металаксилу-М на рівні 2,5 мг/кг. Враховуючи, що препарат, який нами вивчається, відноситься до помірно небезпечних речовин з відсутніми віддаленими ефектами і впливом на репродуктивну функцію та до помірно стійких речовин за стабільністю в ґрунті й до стійких за стабільністю у воді, при екстраполяції даних з тварин на людину коефіцієнт запасу вибрали на рівні 100. Таким чином, розрахована ДДД металаксилу-М для людини на рівні 1,8 мг/людину за добу та проведений розрахунок сумарного надходження металаксилу-М до організму людини із усіх середовищ, включаючи окремо продукти харчування, атмосферне повітря та воду (рис. 1).

Таблиця 2

Порівняльна оцінка параметрів токсичності металаксилу та металаксилу-М

Показники впливу

Металаксил

Металаксил-М

ЛД50, мг/кг, per os, щури

633

667

ЛД50, мг/кг, шкіра, кролики

3100

2000

ЛК50, мг/м3, щури

3600

2290

Подразнення слизових оболонок очей кролика

слабо виражене

помірно виражене

Подразнення шкіри кролика

слабо виражене

слабо виражене

Алергенна дія, морські свинки

слабо виражена

слабо виражена

NOEL, 90 днів, мг/кг (за загальнотоксичною дією): щури

собаки

16,2

7,4

16,8

7,3

Мутагенна активність

не виявлена

не виявлена

Тератогенна активність

не виявлена

не виявлена

Вплив на репродуктивну функцію

не виявлений

не виявлений

(за металаксилом)

Канцерогенна дія

не виявлена

не виявлена

(за металаксилом)

NOEL, мг/кг, 2 роки, за загальнотоксичною дією: щури

миші

собаки

2,5

35,7

8,0

2,5

35,7

8,0 (за металаксилом)

Обґрунтування гігієнічних нормативів металаксилу-М в об'єктах навколишнього середовища. В результаті проведених нами експериментальних досліджень з вивчення впливу металаксилу-М на органолептичні показники води встановлено, що вміст у воді металаксилу-М в концентраціях від 0,004 до 1,12 мг/дм3 не змінює її прозорість, не впливає на забарвлення та колірність розчинів, а також не впливає на процеси піноутворення. Лімітуючою за органолептичним показником шкідливості була вибрана концентрація 0,03 мг/дм3, яка надає воді запах інтенсивністю в 1 бал при температурі 60С.

Проведені дослідження вивчення впливу металаксилу-М на загальний санітарний режим водойм в концентраціях від 0,001 до 0,1 мг/дм3 показали, що препарат негативно впливає на перебіг процесів самоочищення водойм від присутнього органічного забруднювача. Найбільш суттєвий вплив металаксилу-М на процеси БПК та розвиток і відмирання сапрофітної мікрофлори водойм, тому пороговою за цими показниками була визначена концентрація 0,001 мг/дм3.

Р
ис. 1. Можливе надходження металаксилу-М до організму людини з продуктами харчування, атмосферним повітрям та водою у відсотках від сумарного надходження з усіх середовищ.

Були вивчені процеси утворення азоту амонію, азоту нітритів та азоту нітратів у воді під дією різних концентрацій металаксилу-М та в контроліж. Вплив металаксилу-М на динаміку азоту амонію, азоту нітратів та нітритів наведені на рис. 2.

Встановлено, що пороговою за цим показником шкідливості є концентрація 0,001 мг/дм3. Пороговою по впливу на кількість розчиненого у воді кисню і рН середовище визначена концентрація на рівні 0,1 мг/дм3.

На основі токсикологічних даних розрахована максимально недіюча концентрація металаксилу-М у воді за санітарно-токсикологічним показником шкідливості, яка складає 0,12 мг/дм3.

Одержані результати були використані для обґрунтування гранично допустимої концентрації (ГДК) металаксилу-М у воді водойм. Вона визначена на рівні 0,001 мг/дм3.

Для контролю за вмістом металаксилу-М в повітрі робочої зони була обгрунтована величина орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ) на рівні 0,5 мг/м3, в атмосферному повітрі – 0,01 мг/м3. Для контролю за вмістом препарату в ґрунті була обгрунтована ОДК на рівні 0,05 мг/кг.

Розробка хроматографічних методів визначення металаксилу-М в об'єктах навколишнього середовища. Були розроблені методики визначення металаксилу-М у воді, ґрунті та сільськогосподарській продукції методами тонкошарової (ТШХ) та газорідинної (ГРХ) хроматографії. Для методу ТШХ встановлені такі закономірності. Найбільш оптимальними системами розчинників (рухомі фази) для хроматографування є системи гексан+ацетон, (2+1) – Rf=0,47; толуол+етилацетат+ацетон, (4+4+1) – Rf=0,46 та етилацетат+оцтова кислота, (95+5) –

Loading...

 
 

Цікаве