WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ендогенний інтерферон, показник апоптозу та інтеграція в геном вірусу папіломи людини 16 типу як фактори ризику розвитку раку шийки матки (авторефера - Реферат

Ендогенний інтерферон, показник апоптозу та інтеграція в геном вірусу папіломи людини 16 типу як фактори ризику розвитку раку шийки матки (авторефера - Реферат

Наведені дані свідчать про високу чутливість реакцій, межі відкривання становлять 0,34-6,53 мкг/мл. Більш чутливим реагентом є 4-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим – значення Сmin лікарських речовин становить 0,34-2,0 мкг/мл.

Склад сполук, що утворюються при взаємодії похідних бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з лікарськими речовинами, встановлювали методами неперервних змін, насичення та відносного виходу на прикладі реакцій барбамілу та кофеїну-бензоату натрію з 3-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксимом.

Лікарські речовини взаємодіють з реагентом у співвідношенні 1:1, що узгоджується також з даними хромато-мас-спектрометрії як для реагенту, так і продуктів реакції, які характеризуються наявністю одиничних піків з масою молекулярного іону 287,1, 287,0, 287,0 і часом утримання 0,974, 0,970, 0,971 хвилини відповідно.

Для підтвердження індивідуальності та тотожності отриманих сполук, нами було проведено їх хроматографічне дослідження методом ТШХ. Проведені дослідження показали, що виділені продукти є індивідуальними, а практично однакові значення hRf (Rf 100) та температури плавлення (т. пл. реагенту 220-221С, т. пл. продуктів 222-224С) вказують на тотожність отриманих сполук за складом та хімічною будовою між собою і реагентом.

Виходячи із структури реагенту, необхідно відзначити, що для 3-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму характерна міграція протону, і реагент може знаходитись у вигляді двох таутомерних форм: гідразоноімідній (А) та гідразоноімідольній (Б), причому кожна з них може існувати у вигляді іонів (схема 1 ) :

(А) (Б)

Схема 1. Таутомерні форми 3-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму.

ІЧ-спектри у кристалічному стані дозволяють провести ідентифікацію реагенту і продуктів реакції, а також визначити окремі структурні угруповання.

Так, спектр реагенту має дві смуги поглинань в області валентних коливань атомів водню, що приєднані до атомів кисню та азоту. Смуга в області 3426 см-1 належить оксимній групі хіноїдного циклу. Необхідно відзначити, що вона незначно зміщена за рахунок наявності кумулятивних зв'язків, і, крім цього, має деформаційне коливання при 1267 см-1. Друга смуга більш розширена (3300-3010 см-1) і належить асоційованій імідній групі, що підтверджує наявність прототропної таутомерії. Валентні коливання карбонільної групи (гідразиноімідна) розщеплені на дві смуги: смуга А (імід I) – 1656 см-1 і смуга Б (імід II) – 1544 см-1. Крім цього, спектр характеризується валентними коливаннями при 1518 і 1395 см-1, вони належать асиметричним і симетричним поглинанням нітрогрупи, відповідно. В області 1588 см-1 у спектрі реагенту є смуга, яка належить валентним коливанням зв'язку С=С бензохінону і ароматичній системі, яка також характеризується деформаційними коливаннями при 785-614 см-1.

ІЧ-спектр продуктів реакції характеризується коливаннями подібних функціональних груп, але має відмінну рису за рахунок появи валентних коливань кумульованих (сполучених) подвійних зв'язків при 2400-2300 см-1. Крім цього, спостерігається зсув валентних коливань імідної групи: смуги А і Б зміщені на 41 та 23 см-1, і проявляються при 1697 і 1567 см-1, відповідно. Отже, виходячи з досліджених спектрів продукту реакції, можна однозначно стверджувати про утворення відповідного аніона (Б).

ПМР-спектр реагенту характеризується набором сигналів протонів, серед яких можна виділити "ароматичну область", а також сигналами протонів оксимної та гідразонімідної групи. Так, для реагенту в "ароматичній області" спектру спостерігається набір протонів м-нітрофенільного залишку (8,78 м.ч., с., 1Н, Н2 фен.; 8,44 м.ч., д., 1Н, Н4 фен.; 8,34 м.ч., д., 1Н, Н6 фен.; 7,75 м.ч., т., 1Н, Н5 фен.). Слід зазначити, що в слабкому полі знаходяться уширений синглет, який належить протонам NH-групи гідразинового залишку (12,5 м.ч.) та дуплет (11,7 м.ч.), який належить протону оксимної групи. Значне зміщення протону NH-групи гідразинового залишку можливо обумовлено прототропною таутомерією. Характеристичними сигналами для реагенту є дуплети протонів бензохіноїдної системи, два з них (Н2, Н6) спостерігаються при 7,5 та 7,25 м.ч., два інші (Н3, Н5) при 7,0 та 6,7 м.ч. відповідно. Значне зміщення даних протонів у сильне поле може бути пояснено комуляцією подвійних зв'язків.

У ПМР-спектрі продукту реакції спостерігаються сигнали обмінних протонів (12,3-10,4 м.ч.) NH-групи гідразинового залишку та оксимної групи у вигляді не розрішеного мультиплету, що підтверджує утворення аніону. Відмінною особливістю є незначне сильнопольне зміщення сигналів протонів фенільного залишку (8,85 м.ч., д., 1Н, Н2 фен.; 8,2 м.ч., д., 1Н, Н6 фен.). Крім того, відзначається накладання сигналів протонів бензохіноідної системи, вони реєструються у вигляді мультиплетів при 7,6-7,4 (Н1, Н4) та 7,2-6,8 (Н2, Н3) м.ч. відповідно, що можна пояснити утворенням спряженої системи подвійних зв'язків (Б).

Вивчення спектрів поглинання реагенту та продуктів реакції у видимій та УФ- областях в етанолі, ацетоні, 0,1 М розчинах гідроксиду натрію та хлористоводневої кислоти (табл.4) також підтверджує, що продуктом реакції є гідразоноімідольна таутомерна форма реагенту.

Таблиця 4

Смуги поглинання 3-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму та продуктів його взаємодії з лікарськими речовинами

Об'єкт дослідження

Розчинник

Максимуми смуг поглинання, нм

1

2

3

Реагент

етанол

260

360

485

0,1 М НCl

265

360

-

0,1 М NaOH

265

315

410

ацетон

-

360

455

Продукти реакцій :

реагент – барбаміл

етанол

255

357

490

0,1 М НCl

265

360

-

0,1 М NaOH

255

312

410

ацетон

-

-

540

реагент –

кофеїн-бензоат натрію

етанол

255

357

480

0,1 М НCl

265

360

-

0,1 М NaOH

255

312

410

ацетон

-

-

540

Оскільки взаємодія досліджуваних реагентів з лікарськими речовинами базується на протонодонорських властивостях реагентів, то можна припустити, що чутливість реакцій залежить від рухомості атому водню в молекулі реагенту. У зв'язку з чим нами були обчислені значення показників кислотності (рКа) та вивчена залежність аналітичних показників чутливості реакцій від значення рКа реагентів. Встановлено, що зі зменшенням рКа (зростанням рухомості атому водню) спостерігається підвищення чутливості реакцій.

Розділ 4. Розробка методик кількісного визначення лікарських засобів за їх реакціями з 1,3-диметилалоксаном та 3-, 4- похідними бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму. Отримані результати було покладено в основу розробки методик кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою та солей слабких органічних кислот як в субстанції, так і в лікарських формах.

Попередньо були знайдені межі концентрацій лікарських речовин, в яких спостерігається підпорядкованість світлопоглинання закону Бера та розраховані величини питомих показників поглинання (табл.5).

Таблиця 5

Значення питомих показників поглинання лікарських речовин та межі концентрацій, в яких спостерігається підпорядкованість світлопоглинання закону Бера

Loading...

 
 

Цікаве