WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика та хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози (автореферат) - Реферат

Діагностика та хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози (автореферат) - Реферат

Практичне значення роботи.

  • Запропонована і впроваджена в клінічну практику методика ощадливих хірургічних втручань на перегородці носа при різних видах її деформацій.

  • Проведена порівняльна оцінка місцевого інфільтраційного знеболювання новокаїном і ультракаїном при підслизовій резекції перегородки носа.

  • Впроваджений в клінічну практику метод місцевого інфільтраційного знеболювання ультракаїном при підслизовій резекції перегородки носа.

  • Запропонований і впроваджений в клінічну практику спосіб місцевого інфільтраційного знеболювання для кожного виду деформації перегородки носа.

  • Запропонована і впроваджена в клінічну практику методика ощадливої фіксації листків перегородки носа при її резекції.

  • Запропонована і впроваджена в клінічну практику методика місцевого післяопераційного лікування на різних стадіях перебігу "післяопераційного" риніту при підслизовій резекції перегородки носа.

Апробація роботи.

Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на: виїздній сесії Української академії наук Національного прогресу, присвяченій 40-річчю Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (Тернопіль, 1997); конференції оториноларингологів, присвяченій 100-річчю ЛОР-відділення Київського військового госпіталю (Київ, 1999); 42-й підсумковій конференції Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (Тернопіль, 1999); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, присвяченій 90-річчю кафедри оториноларингології Львівського державного медичного університету та 75-річчю стаціонарної ЛОР-клініки (Львів, 1999); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Миргород, 2000); IX з'їзді оториноларингологів України (Київ, 2000); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Алушта, 2001); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Вінниця, 2001); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Чернівці, 2002); 45-й підсумковій науковій конференції Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (Тернопіль, 2002); першій конференції молодих вчених України (Київ, 2003); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Дніпропетровськ, 2003); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Донецьк, 2003); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Київ, 2004); науково-практичній конференції оториноларингологів областей Західного регіону України "Захворювання верхніх дихальних шляхів та вуха" (Тернопіль, 2004).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 20 наукових робіт, з них 4 статей в наукових фахових виданнях, отримано 2 деклараційні патенти України на винахід.

Об'єм та структура роботи.

Дисертація викладена на 175 сторінках друкованого тексту і ілюстрована 45 таблицями та 6 рисунками. Робота складається з вступу, 4 глав (одна з них - огляд літератури і 3 - власні спостереження), завершення, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який містить 289 джерел (227 українських і російських авторів і 72 зарубіжних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи обстеження і клінічна характеристика хворих.

В процесі передопераційного обстеження ретельно обстежували перегородку носа, проводячи передню і задню риноскопію, а при необхідності анемізацію носових ходів і зондування порожнини носа гудзиковим зондом. При цьому виясняли характер, вид, ступінь, локалізацію деформації. Проводили також ендоскопію ЛОР – органів дзеркалами оториноларингологічними з волоконним світловодом УМЗ, виконували риноскопію і отоскопію під операційним мікроскопом.

Функціональні дослідження включали визначення дихальної і нюхової функцій носа, дослідження функції слизової оболонки носа з врахуванням її гемодинаміки.

Дихальну функцію носа визначали за допомогою ринопневмометра, запропонованого Л.Б.Дайняк і Н.С.Мельниковою (1960) за їх методикою. Дослідження нюхової функції носа проводили кількісним методом за Б.В.Шевригіним (1971).

Рухову функцію слизової оболонки носа ми досліджували з використанням найдрібніших частинок активованого вугілля. Концентрацію водневих іонів (рН) слизової оболонки носа проводили за методикою М.І.Нікуліна (1999). Термометрію слизової оболонки носа (калориферну функцію) здійснювали за методикою Б.Х.Хідірова (1972). Мазки з носа вивчали за методикою А.Р.Саковича і Т.М.Овчаренка (1981). Видільну функцію і чутливість слизової оболонки носа досліджували за методами Б.В.Шевригіна (1971). Для дослідження гемодинаміки тканин носа використали спосіб М.І.Нікуліна (1999).

Дані, отримані при обстеженні хворих до операції і безпосередні результати операцій ми аналізували у двох групах хворих: перша (ощадливі хірургічні втручання за розробленою нами методикою), друга (підслизова резекція за Кіліаном). В першу групу ввійшло 156 пацієнтів, в другу – 108. Друга група взята для порівняння ефективності хіругічних втручань з першою групою, визначення позитивних і негативних сторін ощадливих операцій з максимальним збереженням хряща перегородки і хірургічних втручань з радикальним вилученням деформованих частин перегородки.

Викривлення перегородки носа в першій групі знайдені у 61,5% хворих, в другій – у 63,9 %, гребені – відповідно у 25,0% і у 24,1%, шипи – у 4,5% і у 3,7%. Потовщення перегородки мало місце в першій групі у 2,6% пацієнтів, в другій – у 0,9%. Вивих переднього краю чотирикутного хряща знайдений у 3,2% осіб першої групи. У 3,2% хворих першої і у 7,4% другої групи відмічені комбіновані деформації перегородки носа. Серед осіб з викривленнями перегородки носа дугоподібними вони були у 67,7% першої і у 66,7% другої групи, кутоподібними – відповідно у 17,7% і у 18,8%, сигмоподібними – у 14,6% і у 13,5%.

Деформації хрящової частини перегородки відмічались у 81,4 % пацієнтів першої і у 78,7% другої групи, кісткової – відповідно у 8,3% і у 10,2%, хрящової і кісткової – у 10,3% і у 11,1 %. Деформації І ступеня зустрілись у 2,5% хворих першої і у 0,9% другої групи, ІІ ступеня – відповідно у 63,5% і у 74,1 %, ІІІ ступеня – у 34,0% і у 25,0%.

При дослідженні носового дихання ринопневмометричним методом у більшості хворих як першої, так і другої груп виявлено різке утруднення носового дихання, віднесене до ІІІ і ІV ступенів. Так, ІІІ ступінь порушення носового дихання зареєстровано в першій групі у 40,4% хворих, в другій – у 49,1%, ІV ступінь – відповідно у 24,3% процента і у 29,6%. У 34,0% пацієнтів першої і у 19,4% другої групи мав місце ІІ ступінь порушення носового дихання. У 1,3% осіб першої і у 1,9% другої групи знайдено І ступінь порушення носового дихання.

Дослідження нюху ольфактометричним методом показало, що майже у третини обстежених першої (31,4%) і другої групи (28,2%) мало місце різке порушення нюху (ІІІ і ІV ступені). Так, ІІІ ступінь порушення нюху відмічено у 24,8% пацієнтів першої і у 21,4% другої групи, ІV ступінь – відповідно у 6,6% і у 6,8%. У 36,4% хворих першої і у 29,1% другої групи знайдено порушення нюху ІІ ступеня. У 32,2% осіб першої і у 42,7% другої групи порушення нюхової функції віднесено до І ступеня.

Рухову функцію слизової оболонки носа, концентрацію водневих іонів (рН) слизової оболонки носа, калориферну функцію, риноцитологічне дослідження, видільну функцію слизової оболонки, чутливість слизової оболонки носа, гемодинаміку тканин носа ми провели у 66 хворих (42 першої і 24 другої групи) віком від 16 до 45 років з односторонніми деформаціями перегородки.

Дослідження рухової функції слизової оболонки носа показало, що вона була знижена: швидкість переміщення індикатора з передніх відділів перегородки носа в носоглотку склала 39,0 2,0 хв в першій групі і 38,01,9 хв в другій групі при нормі 26,02,1хв (Р<0,05).

рН слизової оболонки носа була дещо знижена в лужну сторону у хворих обох груп. Вона склала в першій 7,1 0,3 і другій групі 7,0 0,2, що достовірно відрізнялось від норми (6,7 0,15) (Р < 0,05).

Дослідження калориферної функції показало, що температура слизової оболонки носа була підвищеною у пацієнтів обох груп: в першій (31,1 1,9) оС, в другій – (31,4 2,0) оС при нормі (28,2 3,1) оС (Р < 0,05).

При риноцитологічному дослідженні мазків зі слизової оболонки носа у хворих обох груп виявлено нейтрофіли і клітини циліндричного епітелію.

Loading...

 
 

Цікаве