WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив кріопротекторів і низьких температур на термодинамічні параметри та структурний стан компонентів кордової крові і плаценти людини (автореферат) - Реферат

Вплив кріопротекторів і низьких температур на термодинамічні параметри та структурний стан компонентів кордової крові і плаценти людини (автореферат) - Реферат

Кожна мова має достатньо засобів для називання тих чи інших предметів і явищ. Тому виникнення назв, що з'явилися спочатку в народному мовленні, а пізніше увійшли до лексичного складу літературної мови, є закономірною. У чеській мові на власному ґрунті утворено низку слів, серед яких загальна назва для дерева – strom, що належить до одного словотвірного ряду зі словами strmмt „стриміти, височіти", strmэ „стрімкий, стрімчастий". Відома ще за часів старочеської мови лексема љvestka „слива", за припущеннями дослідників, утворилася в результаті складних перетворень з лат. pruna sebestica від pruna sebestena "арабська слива". Слово zerav з'явилося внаслідок помилки, якої припустився А.Пухмаєр. Прочитавши один із старочеських рукописів з описом гарних термічних властивостей якогось дерева, дієслово zerawн, тобто ћeravн, ћhne „жевріє", він сприйняв за назву ялівцю. Хибна інформація потрапила до Я.С.Пресла – відомий новатор використав цю назву на позначення дерева туя. Походження слова karlбtko тісно пов'язане з історичним минулим чеського народу, адже отримало свою назву – karle, karlбtko – від імені короля Карла IV, котрий усіляко підтримував садіння фруктових дерев, особливо слив, та заохочував людей до цієї справи. Назва srstka „аґрус" походить від чеського іменника srst „шерсть, вовна", адже ягоди цієї рослини вкриті ворсинками. У слові citlivka відбито властивість рослини при дотику опускати листя, подібно до актора; citlivka від прикметника citlivэ „вразливий".

До питомої лексики належать також назви meruтka „абрикоса", rajиe „яблуня", ptaин zob „вовчі ягоди",dшiљќбl „барбарис", kyhanka „богульник", lэkovec „вовче лико", verpбn „модрина",zimostrбz „самшит".

Основними причинами запозичення чеською мовою лексичних одиниць іншомовного походження були: а) потреба називання нових предметів і понять; б) історичні, культурні, економічні контакти між народами; в) новаторство прогресивних представників чеського суспільства – природознавців, мовознавців, письменників та ін. – за часів Національного відродження.

Переважна більшість запозичень у досліджуваній лексико-тематичній групі – це назви рослин, що стали відомі завдяки подорожам у далекі країни, великим географічним відкриттям, торговельним контактам. Оскільки зазначені представники рослинного світу чеському народові були чужими, невластивими, тому із запозиченням рослин та фруктів було запозичено також їхні назви.

Зміни в лексичному складі чеської мови – це складний процес, що залежить від багатьох природних, культурних та економічних чинників. Унаслідок цього на позначення однієї рослини одночасно можуть існувати як власне чеські назви, так і запозичені, як, наприклад, bobek, laur,vavřn у значенні „Laurus L., лавр". Власне чеську назву bobek утворено від bob „біб, квасоля". У чеській мові слово bobek має кілька значень, одне з яких – „козячий послід". Отже, bobek у значенні „лавр" є результатом вторинної номінації, певно, через схожість плодів лавру з козячим послідом. Слово laur „лавр" походить від лат. laurus. Назву vavřn „лавр" було запозичено Я.С.Преслом з польської мови (пол. wawrzyn < іт. lavrano < лат. laurus). У сучасній чеській мові перевагу віддають назвам іншомовного походження laur та vavřn;bobek належить до архаїчної лексики.

Визначено основні групи мов, що були джерелом чеських дендронімних запозичень: класичні мови (греко-латинське походження мають назви rododendron, myrta, myrobaln, cedr, cypřiš,platan, kaљtan, oliva, laur тощо), німецька мова (limba, jasmнn, mandle, citrуn, datle, mirabelka, bluma, rybнz, meruzalka та ін.), романські мови (з італійської oleandro, cedrбt, limon, oranћ; з французької mandarнnka, renklуda, morela; з іспанської kakao, banбn; з португальської kokos, mango, mimуsa), слов'янські мови (з української mochna, sokora; з російської rakytnk, trnovnk, pěnišnk, hurma, čajovnk, klikva, tavolnнk, sazanнk, vodoklen, pustoryl; з польської vavřn, kvovnk; з сербсько-хорватської marhanнk, љkumpa, cesmina; з верхньо-лужицької jнrovec).

У складі ботанічної лексики сучасної чеської мови вирізняємо дендрономени, активно вживані мовцями (таких більшість), а також ті, які перебувають у пасиві. Перехід назв до пасивної лексики спостерігаємо у випадках, коли в мові функціонують їхні синоніми, що з часом стають частіше вживаними. Книжними або архаїчними в сучасній чеській мові є назви: sosna, břest, rokyta, hruše, hruš, bobek, limon, smokva, smokev, smokvoň, smokovnk.

У третьому розділі „Граматико-семантичні особливості словотвору чеської ботанічної номенклатури" виділено параграфи, в яких досліджено словотвірні особливості чеських назв дерев, кущів та їхніх плодів. Розглянуто похідні утворення зменшувальних і збільшувальних назв, збірних імен, лексики на позначення кольорів, назв напоїв та людей за родом занять.

З погляду сучасних семантико-словотвірних зв'язків значна частина дендрономенів у сучасній чеській мові є непохідними утвореннями. До таких належать назви, успадковані з праслов'янської мови: sosna, tis, dub, buk, habr, olљe, bшнza, javor, klen, lнpa, bшest, vaz, topol, vrba, jнva, bez, тощо. Непохідними є також такі іншомовні запозичення, як, наприклад, limba, cedr, tъje, jнrovec, oliva, jasmнn, vavшнn, mimуza, citrуn, oranћ, grapefruit, hurma, bergamota та ін.

У чеській ботанічній номенклатурі є чимала кількість дендрономенів, утворених суфіксальним способом словотворення, наприклад, за допомогою суфіксів -č, -k, -tk-o, -če, -ec, -ek, -(n)ic-e, -нk, -nнk,-in-a,-k-a,-еň, -oň,-uš-e, -yně утворено назвиkřapč, ořešk, karltko, rajče, lkovec, bobek, kustovnice, ořešnk, mandlovnнk, pomerančovnk, smrčina, srstka, hruљеň, broskvoň, moruše, mukyně.

До продуктивних при творенні дендрономенів у сучасній чеській мові належать суфікси -нk, -nнk,-in-a,-oň (-еň), суфікси -č, -k, -tk-o, -če, -ec, -ek, -(n)ic-e, -k-a,-uš-e, -yně є малопродуктивними.

Переважна більшість назв на позначення плодово-ягідних рослин у чеській мові є спільними і для самої рослини, і для її плоду. При цьому значна частина таких назв має синонімічні утворення, які вживаються виключно на позначення рослини. Зразком для даного типу номінації могла стати модель jablko (назва плоду) – jabloň (назва дерева). Наслідуючи спосіб утворення назви яблуні – jabloň, у чеській мові утворено дендрономени hruљеň, kdouloň, slivoň, mandloň, višeň, třešeň, smokvoň. Таким чином, суфікс - (-еň) є одним із спеціалізованих для творення назв плодових дерев.

Суфікс -nнk( варіант суфікса -нk) також є спеціалізованим суфіксом для назв дерев та кущів у чеській мові, за допомогою якого утворено відприкметникові назви malinovnнk,ostruћinovnнk, mandlovnнk, citronovnнk,pomeranиovnнk, fнkovnнk, datlovnнk, kokosovnнk, banбnovnнk, mangovnнk тощо та відсубстантивні назви jahodnнk, skalnнk, kysilnнk, oшeљnнk, granбtnik.

У досліджуваній лексико-тематичній групі складні назви плодово-ягідних дерев та кущів утворено шляхом основоскладання. За походженням серед них вирізняємо власне чеські (zimostrбz, zimolez, zimozel, trnoslнvka, jasanojavor) та кальки (nahovмtvec).

Досить численну групу в чеській мові становлять складені назви. До них належать народні назви, більшість з яких була відома ще старочеській мові: černjahoda,chlupat jahoda, lesn jahoda, medvězie jahoda, koňsk kaštan, ptač zob, Adamovo jablko, granatovй jablko тощо. Складеними назвами є також утворення номенклатурного характеру: oliva česk, topol čern, citronk bergamota, slivoň myrobaln, citronk největš, brusnice borůvka, borovice sosna та ін. Деякі складені назви з'явилися в чеській мові порівняно недавно: hurma albanskб, tomel japonskэ, ebenovэ strom.

Loading...

 
 

Цікаве