WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив кріопротекторів і низьких температур на термодинамічні параметри та структурний стан компонентів кордової крові і плаценти людини (автореферат) - Реферат

Вплив кріопротекторів і низьких температур на термодинамічні параметри та структурний стан компонентів кордової крові і плаценти людини (автореферат) - Реферат

Перші спроби створити чеську наукову термінологію були здійснені в ХІV ст., у період бурхливого розвитку чеської мови. Цьому сприяла і поява в Чехії, починаючи з другої половини ХІV ст., так званих латинсько-чеських „номенклаторів". Значну кількість ботанічних назв засвідчено в словниках чеської мови ХІV – ХV ст., які були першими в історії чеської лексикографії.

Починаючи з XVI ст., з'являються праці, де описано переважно лікарські рослини та їхні властивості, важливі для здоров'я людини.

Після подій 1620 року (поразка в Білогірській битві) чеська мова надовго втрачає можливість нормального розвитку. Лише з початком Національного відродження – історичного руху, що виник у Чехії в останній чверті ХVІІІ й тривав упродовж усього ХІХ ст., чеська мова поновлює свою роль у суспільстві. Поштовхом до виникнення руху на захист чеської мови стало непереборне прагнення врятувати чеську мову, свідомий опір проти германізації чеського народу, усвідомлення своєї історичної слави та необхідності національної мови в суспільному житті.

Визначено роль Яна Сватоплука Пресла в розвитку природничих наук та формуванні ботанічної номенклатури чеської мови. З'ясовано, що крім створення термінології ботанічної, зоологічної, мінералогічної, геологічної, хімічної та технологічної галузей, Я.С.Пресл, що найважливіше, доклав багато зусиль для того, аби чеський народ повірив у можливості чеської мови й мав власну наукову літературу.

Перша книга Я.С.Пресла „Flora иechika. – Kvмtena иeskб" написана латиною, з двомовним, латинською та чеською мовами, вступом та переліком чеських назв рослин. Найважливішим у цій праці є те, що Я.С.Пресл до кожної латинської наукової назви рослини додав чеську назву.

У другій, найбільшій, праці „O přirozenosti rostlin aneb Rostlinř"Я.С.Пресл в описі чеських ботанічних назв вказує на їхнє походження, хоча й досить узагальнено. Нами встановлено, що ним було введено до чеської ботанічної номенклатури такі номени, як klikva „журавлина", pěnišnk „рододендрон", pustoryl „чубушник", rakytnнk „обліпиха", sazanнk „калікант", tavolnнk „таволга" (запозичені з російської мови), mochna „перстач", sokora „осокір" (з української), vavřn „лавр" (з польської), marhanнk „гранатове дерево", љkumpa „сумах" (з „іллірійської" мови). Авторству Я.С.Пресла належать також кальки (muchovnнk „ірга", nahovětvec „бундук") та новотвори (břestovec „каркас", kustovnice „повій", lэkovec „вовче лико", šeřk „бузок", zimostrбz „самшит").

За роки наукової діяльності Я.С.Пресл, прагнучи вдосконалення ботанічної номенклатури, дещо корегував погляди на способи її творення. У період Національного відродження особливо гостро стояло питання про національно самобутню чеську наукову термінологію. Учені намагалися не допустити того, „щоб у ботаніці вкоренилися у великій кількості чужомовні назви або зручні, але недостойні, кальки їх" (В.Махек).

Визначено роль відомого мовознавця, поета та перекладача Й.Юнгмана в збагаченні чеської наукової термінології, у тому числі й ботанічної. Внесок Й.Юнгмана як творця чеської ботанічної номенклатури полягає найбільше в тому, що він фіксував назви, створені іншими авторами, у своїй роботі „Slovnk česko-německ", і це сприяло засвоєнню їх мовою. З'ясовано, що із запозичених ним дендрономенів (aprikosa „абрикоса", broskvina „персик", cesmina „падуб", kyparys „кипарис") у сучасній чеській мові функціонує лише один – cesmina.

Аналіз новітніх чеських праць дозволив прийти до висновку, що найґрунтовнішою є монографія В.Махека „Иeskб a slovenskб jmйna rostlin", що вийшла 1954 року.

За визначенням В.Махека, метою його праці „Иeskб a slovenskб jmйna rostlin" було подати етимологічний виклад чеських назв вищих рослин, назв, засвідчених у роботах „Nбzornб kvмtena zemн koruny иeskй" Ф.Полівки та „Kvмtena ИSR a ilustrovanэ klни k urиenн vљech cevnatэch rostlin" Й.Достала, хоч і без докладного висвітлення всіх наявних гіпотез, обмежуючись лише тими тлумаченнями, які вважав правильними або принаймні правдоподібними.

Установлено місце в історії чеської ботанічної номенклатури Й.Достала, який систематизував наявні на той час флористичні дослідження в роботі „Kvмtena ИSR a ilustrovanэ klни k urиenн vљech cevnatэch rostlin". Ученим запропоновано багато нових назв, у тому числі й родових, переважно для екзотичних рослин, які вирощують у садах та парках, складних двочленних найменувань (зазвичай номенклатурного характеру), які є результатом розробки та усталення поняттєвої класифікації рослин (наприклад, borovicesosna, borovice kleи, vrba jнvа, citronнk limon, jeшab mišpulka, meruzalka rybнz).

Визначено, що характерною рисою новітньої номінації є заміна прикметникових означень іменниковими (раніше – borovice lesnн, borovice horskб; зараз – borovicesosna, borovice kleи). Завдяки цим змінам, на думку вчених, що їх зініціювали, чеська ботанічна номенклатура має бути чіткішою, зрозумілішою, що дозволить легше орієнтуватися в розмаїтті рослинного світу.

Отже, у розділі визначено основні напрямки і тенденції в становленні чеської ботанічної номенклатури.

У другому розділі „Походження та функціонування чеської дендронімної лексики" здійснено аналіз дендронімної лексики: а) праслов'янського походження та власне чеських лексичних утворень; б) іншомовного походження. Досліджено походження та функціонування назв дерев та кущів у сучасній чеській мові. Розділ складається з двох підрозділів. У першому з них розглядаємо дендронімну лексику, успадковану чеською мовою з праслов'янської, та пізніші утворення на власне чеському ґрунті. У другому підрозділі – запозичену лексику, у тому числі й кальки. Окрім лексики іншомовного походження, яка функціонує в сучасній чеській мові, розглядаємо також периферійні ботанічні назви, тобто незасвоєні запозичення. Периферійну лексику й кальки виділено окремими пунктами.

Обидва підрозділи структуровані таким чином: вони складаються зі статей, які зібрано в групи: загальні назви (keř „кущ", dřevo „дерево", strom „дерево"); назви хвойних дерев та кущів (borovice „сосна", cedr „кедр", cypřiš „кипарис", jalovec „ялівець", jedle „ялиця", kleč „низькоросла сосна", kosodřevina „карликова сосна", smrk „смерека", sosna „сосна"тощо); слова на позначення промислових та декоративних рослин (bez „бузина; бузок", břest „в'яз", břza „береза", zimolez „жимолость", zimostrбz „самшит", eukalypt „евкаліпт", jasmнn „жасмин", kaљtan „каштан", myrta „мирта" та ін.); назви дерев та кущів, плоди яких широко використовуються людиною в їжі та приготуванні напоїв (borůvka „чорниця", dřn „дерен, кизил", dřišťl „барбарис", srstka „аґрус", angreљt „аґрус", citrуn „лимон", granбtovnнk „гранатове дерево" тощо). Статті в групах розташовано за алфавітом.

Стаття складається з реєстрового слова, латинського відповідника та його тлумачення. Вказано походження слова; якщо слово має іншомовне походження – джерела та шляхи його запозичення.

Оскільки мовні контакти можуть бути прямими або опосередкованими, у випадку, коли запозичення лексеми відбулося через посередництво третьої мови, подано вірогідне або точне її визначення.

Формування лексико-тематичної групи назв рослин почалося ще в індоєвропейський період, тому більшість слів належить до найдавнішого пласту лексики. Дендрономени, які чеська мова успадкувала з праслов'янської, – це, насамперед, назви: а) дерев, великих за розміром та цінних своєю деревиною (borovice „сосна", sosnа „сосна", jedle „ялиця", smrk „смерека", tis „тис", dub „дуб", buk „бук", habr „граб", břza „береза", lнpa „липа", břest „в'яз", vaz „в'яз", topol „тополя", osika „осика", vrba „верба", jнva „верба", rokyta „верба"тощо); б) плодово-ягідних дерев та їхніх плодів (višně „вишня", třešně „черешня", hruљka „груша", slнva „слива", jeřabina „горобина", jabloň „яблуня"та ін); в) плодово-ягідних кущів та їхніх плодів (jahoda „ягода; суниця; полуниця", brusinka „брусниця", malina „малина", ostruћina „ожина", svнda „дерен; кизил", borůvka „чорниця", ћeravina „журавлина", kalina „калина", љнpek „шипшина", hloh „глід" та ін.); г) загальні назви (keř „кущ", dřevo „дерево").

Loading...

 
 

Цікаве