WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив кріопротекторів і низьких температур на термодинамічні параметри та структурний стан компонентів кордової крові і плаценти людини (автореферат) - Реферат

Вплив кріопротекторів і низьких температур на термодинамічні параметри та структурний стан компонентів кордової крові і плаценти людини (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Комаровська Алла Миколаївна

УДК 81′ 373.22:582+811.162.3

Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв

Спеціальність 10.02.03 – слов'янські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі слов'янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Багмут Алла Йосипівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри слов'янської філології.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, доцент

Черниш Тетяна Олександрівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри полоністики;

кандидат філологічних наук

Марченко Тетяна Яківна, в. о. старшого наукового співробітника відділу загальнославістичної проблематики та східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Провідна установа:

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра фонетики та граматики слов'янських мов, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться „1" червня 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01при Інституті української мови НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано 29 квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук І. А. Самойлова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна славістика характеризується розширенням кола лінгвістичних досліджень. Предметом наукового зацікавлення часто стає лексика окремих тематичних груп. На матеріалі різних слов'янських мов ботанічну номенклатуру вивчали В.Махек, В.Будзішевська, Т.З.Орлош, Ф.Буффа, В.А.Меркулова, А.Й.Капська, М.М.Фещенко, В.В.Німчук, А.М.Шамота, Т.Я.Марченко, О.Ф.Миголинець, І.В.Сабадош, О.Тимко, С.Л.Адаменко. Дендрономени неодноразово ставали основою для визначення прабатьківщини слов'ян. Їх походження та історія розвитку в кожній слов'янській мові є важливим аспектом лексикологічних досліджень, тому лінгвістичний аналіз цієї лексико-семантичної групи в чеській мові є закономірним та необхідним. Чеська ботанічна номенклатура, зокрема назви дерев і кущів, ще не була предметом ґрунтовних досліджень ані чеських, ані українських мовознавців.

Актуальність дослідження. Вивчення розвитку лексичного складу назв дерев та кущів, що дуже тісно пов'язані з життям людини від найдавніших часів і до сьогодні, є важливим з погляду сучасного стану чеської мови та її історії. Таке дослідження дає змогу реконструювати процес формування однієї з основних лексико-семантичних груп, що має, перш за все, виразний антропонімічний характер. У сучасному мовознавстві актуальною є проблема визначення питомого й запозиченого шару в складі дендрономенів, дослідження специфіки їх творення та функціонування. Встановлення історії власне чеських дендрономенів дозволяє з'ясувати питання щодо їх зіставно-типологічного вивчення в інших слов'янських мовах. Результати дослідження, представлені на загальнослов'янському тлі, дають змогу розкрити основи становлення й розвитку цієї групи в чеській мові.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з профілем та тематикою наукових планів кафедри слов'янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Актуальні проблеми слов'янського мовознавства".

Мета дослідження. Проаналізувати загальну ботанічну номенклатуру чеської мови і визначити в ній склад дендрономенів. Дослідити шляхи формування корпусу чеських назв дерев і кущів, їхню спеціальну наукову назву та денотативне відношення. З'ясувати їхнє походження та термінове включення до лексичного фонду чеської писемної мови. Встановити словотвірні особливості чеських дендрономенів та коло похідних від них лексичних одиниць. Визначити специфіку утворення та функціонування похідних дендронімних назв.

Для досягнення мети розв'язано завдання:

1. Досліджено становлення та розвиток ботанічної номенклатури чеської мови. З'ясовано історичні шляхи її формування, починаючи з періоду давньочеської мови до сьогодення, за даними чеської наукової літератури, словників та періодичних видань.

2. Виявлено лексичні одиниці (дендрономени), що активно чи пасивно функціонують у сучасній чеській мові.

3. Проаналізовано чеські дендрономени з погляду їхньої етимології.

4. У чеській ботанічній номенклатурі досліджуваної групи виявлено: а) назви праслов'янського походження, що увійшли до складу питомої чеської лексики; б) слова іншомовного походження.

5. З'ясовано причини та шляхи появи в чеській мові лексики іншомовного походження.

6. Досліджено словотвірні особливості чеських назв дерев, кущів, їхніх плодів і похідних від них утворень.

Об'єкт дослідження ботанічна номенклатура (дендрономени) сучасної чеської мови в процесі її формування, становлення й розвитку.

Предмет дослідження – походження та функціонування чеських дендрономенів, їхні семіотичні відношення та словотвірні властивості.

Методи дослідження.У роботі використано денотативно-когнітивний, порівняльно-історичний, етимологічний та описовий методи дослідження, а також частково кількісний аналіз.

Наукова новизна роботи полягає в застосуванні комплексного підходу до дослідження одного з важливих шарів лексики сучасної чеської мови. Уперше в українському слов'янознавстві здійснено монографічне дослідження складу чеської дендронімної лексики, її походження й функціонування, семантичних та словотвірних особливостей.

Матеріал дослідження взято зі спеціальної наукової літератури ХІХ – ХХ ст., лексикографічних джерел чеської мови (словників іншомовних слів, історичних, перекладних двомовних та багатомовних ботанічних словників), а також етимологічних словників слов'янських мов, довідкових та енциклопедичних видань.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані при дослідженні сучасної чеської лексики та в її лінгводидактичному описі, в лексикографічній практиці, при висвітленні історичних питань лексикології та словотвору слов'янських мов. Матеріали дисертації можуть прислужитися при викладанні лексики і словотвору сучасної чеської мови, у лекціях та спецкурсах з порівняльно-історичної лексикології та етимології слов'янських мов, міжнародних культурних та наукових зв'язків.

Теоретичне значення одержаних результатіввизначається тим, що подані в дисертаційному дослідженні висновки та спостереження сприятимуть з'ясуванню загальних тенденцій розвитку словникового складу чеської мови. Представлений у роботі матеріал матиме застосування в подальших наукових працях з проблем словотвору та етимології, при дослідженні ботанічної лексики на загальнослов'янському тлі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження виголошено на І-му Оломоуцькому симпозіумі україністів (Оломоуц, 2001), на Міжнародній науковій конференції „Проблеми розвитку філології в Україні в контексті світової культури" (Київ, 2003), на Міжнародній лінгвістичній конференції на честь 80-річного ювілею професора І.К.Кучеренка і професорки Н.І.Тоцької (Киів, 2003), на Міжнародній науковій конференції „Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ, 2004), на Міжнародній науковій конференції „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність", присвяченої 200-річчю від дня народження М.О.Максимовича (Київ, 2004).

У повному обсязі дисертаційну роботу обговорено та схвалено на засіданні кафедри слов'янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в п'яти статтях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (248 позицій) та додатку – 6 сторінок (чесько-український словник). Загальний обсяг роботи – 188 сторінок; основний текст – 162 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступіобґрунтовано вибір теми, встановлено характер наукового вивчення питання, розкрито актуальність і новизну дослідження, визначено мету й завдання роботи, методи дослідження.

У першому розділі „Формування ботанічної лексики чеської мови" простежено етапи формування ботанічної номенклатури та культурно-історичних процесів, що супроводжували її розбудову.

Установлено, що фіксація чеської ботанічної номенклатури розпочинається в ХІІІ ст. У цей час з'являються перші оригінальні пам'ятки чеського письменства й формується класична старочеська мова. Назви рослин зафіксовано в більшості найдавніших чеських писемних пам'яток – у правничо-адміністративних та церковних текстах, рослинниках (травниках), гербаріях, словниках.

Loading...

 
 

Цікаве